Життя без доплат

Учора під Кабміном було тихо, але це не привід урядовцям поставити плюс навпроти графи “чисте сумління”. Безстрокова акція чорнобильців, що розпочалася 5 жовтня, триває. Якщо справа не зрушить з мертвої точки, ліквідатори погрожують черговим походом проти влади. “Нам пообіцяли зустріч із представниками робочої групи в уряді, тому сьогодні ми не вийшли під стіни Кабміну, — пояснив затишшя один з учасників чорнобильського руху, інвалід І групи Сергій Красильніков. — Якщо чиновники нічого не вирішать, вийдемо на пікети”. За його словами, ліквідаторам продовжують виплачувати такі само пенсії, як і іншим пенсіонерам, не враховуючи доплати, передбачені Законом “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і незважаючи навіть на рішення судів, ухвалені на підставі цього закону.

Поштовхом до активізації протестного руху стала заява віце-прем’єр-міністра — міністра соціальної політики Сергія Тігіпка в ефірі програми “Один на один” на Першому національному 24 жовтня: “Я подивився їхні пенсії за рішенням судів, які становили 13, 15, 20 тисяч гривень, плюс разові виплати, що сягали 500 тисяч гривень, і одразу згадав, скільки пенсіонерів в Україні. Вважаю, що у таких випадках потрібно тримати удар”.

— Сьогодні моя пенсія становить 1529 гривень, а з усіма належними доплатами маю отримувати близько десяти тисяч, — розповідає Сергій Красильніков, який пересувається на візку. — Мені потрібно купувати медикаменти на три—чотири курси лікування. Грошей немає, безплатних препаратів у лікарнях теж, операції коштують дуже дорого, особливо, які стосуються онкологічних захворювань, надзвичайно поширених серед чорнобильців, — скаржиться інвалід. За його словами, з 67 тисяч чорнобильців—інвалідів І групи залишилося близько двох тисяч чоловік, і лише ця категорія може розраховувати на найвищі пенсії. Тому розповіді про захмарне багатство ліквідаторів — це черговий міф.

Крім того, Сергій Петрович підкреслює, що ліквідатори аварії на ЧАЕС виборюють не пільги, а захищають своє право на компенсації за втрату здоров’я. Тим більше, що всі їхні гроші й так ідуть на ліки.

Прикро їм було чути й те, що міністр соціальної політики прямо з блакитного екрану пообіцяв чинити опір виконанню рішень судів. “То в якій державі ми живемо? Правовій?” — риторично запитує Сергій Красильніков.

Тим часом у регіонах ситуація краща, ніж у столиці. Там за несумлінних чиновників взялася прокуратура. Як повідомляє наш власний кореспондент у Донецькій області Ліна КУЩ, у Костянтинівці посадові особи місцевого управління фонду не нарахували ліквідатору доплату до пенсії, призначену рішенням суду. Після втручання міжрайонної прокуратури рішення було виконане в повному обсязі, а посадову особу відділу призначення пенсій притягнено до дисциплінарної відповідальності. У Маріуполі також порушували права ліквідаторів: прокуратура Іллічівського району виявила факт несвоєчасного перерахування пенсії. Аналогічні приклади мали місце у Новоазовському районі, Ленінському та Кіровському районах Донецька, Слов’янську та Артемівську, інформує прес-служба обласної прокуратури.

Виходить, ситуація з чорнобильськими доплатами залежить від принциповості окремих чиновників та правоохоронців. Поки що ж більше надії на гідне до себе ставлення мають донецькі ліквідатори, а не київські, хоча у квітні—травні 1986 року навряд чи вони ділили себе за пропискою.

Тетяна ПАСОВА