ДАЙДЖЕСТ

Генеральний витратник: хто контролює 6 мільярдів на будівництві Подільського мосту

[17:24 28 сентября 2017 года ] [ bihus.info, 28 вересня 2017 ]

Генпідрядник будівництва Подільського мостового переходу — компанія Еко-Буд-Трейд — за рік до тендеру була “документами на продаж”, а тепер перераховує кошти сумнівним фірмам з квартирними прописками та кримінальними провадженнями, йдеться у сюжеті Лесі Іванової “Генеральний витратник” для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Подільський мостовий перехід — це складна конструкція із семи з половиною кілометрів мостів та естакад, котрі мають з’єднати правобережний Поділ через Труханів острів та Русанівські сади з лівобережною Воскресенкою. Шість автомобільних смуг та нова лінія метро мають полегшити сполучення між лівим та правим берегами. Однак, уже 15 років Подільський мостовий перехід — це довгобуд, роботи на якому постійно заморожують.

У 2016 р. в КМДА заявили про наміри добудувати перехід — за 5 років і 6 млрд грн. Про тендери на пошук генпідрядника оголосили незадовго до того, як 1 серпня 2016 р. країна мала перейти на нову електронну систему ПРОЗОРРО. Тож інформації щодо виконавців і кошторисів найдорожчого будівельного тендеру в Україні за останні 10 років, громадськість отримала мінімум.

“- Ми НЕ знаємо: хто субпідрядники у цієї компанії, тобто кому вона перераховує гроші, хто насправді їх освоює і за що, ми не знаємо ціни ні на роботи, ні на будівельні матеріали, ми не знаємо жодної копійки — як вона розкладається по ціні”, — зазначає редактор сайту “Наші гроші” Юрій Ніколов.

Обидва тендери виграє маловідома компанія “Еко-Буд-Трейд” (надалі — “ЕБТ”). Загальна вартість контрактів сягає 6,55 млрд грн. Деталізація по роботам і цінам — відсутня.

Компанія з полиці

Компанію “ЕБТ” заснували у грудні 2014 р. Тоді фірма мала 1 тис грн. у статутному фонді, приписку на адресі масової реєстрації і торгівельну спеціалізацію, що цілком типово для фірм “на продаж”.

На сайті юридичної фірми “МОА Бравекс” збереглося оголошення про продаж “Еко-Буд-Трейду”.

В юрфірмі пояснюють, такі “поличні” компанії — це спосіб зекономити час для людини, яка вирішила зайнятися бізнесом: “Людина, яка хоче зайти на будівельний ринок… Їй по суті ліцензію отримувати 2-3 місяці. Навіщо — якщо можна зекономити час і купити уже готову фірму з ліцензією. На переоформлення це 2-3 дні роботи”.

Вартість такої послуги — 10-15 тисяч доларів. І придбати таку “поличну” компанію — абсолютно легально. Інше питання — чи може така компанія податися на будівельний тендер.

Перші кроки

Нинішній власник ЕБТ — Максим Половко — оформлює на себе фірму у листопаді 2015 р., переоформлює компанію у будівельну і за 2 тижні виграє свій перший тендер: комунальне підприємство “Спецжитлофонд” наймає його реконструкціювати будинок на Лук’янівці за 36 млн грн.

На цьому тендері ЕБТ мав показати наявність кваліфікованих працівників, обладнання, відповідних ліцензій та досвіду. Ліцензія на будівельні роботи від Державної архбудінспекції в компанії була. Видана лише за два з половиною місяці до виграшу на тендері. Інший дозвіл, від Держпраці, “ЕБТ” отримав взагалі через чотири місяці після перемоги на тендері і підписання договору.

Перемогу можна пояснити тим, що власник ЕБТ Максим Половко за іншими фірмами повёязаний з керівником Спецжитлофонду — Володимиром Шарієм. Зокрема, за рік до тендеру Половко став власником ТОВ “Троєщинський Торговий Центр”, що раніше належав Шарію.

При цьому Максим Половко також відомий як власник ТОВ “Міськбудальянс” (колишнє ТОВ “Нові Осокорки”), до донедавна його партнером був Віталій Пузійчук. Останній до початку лютого 2016 був співвласником ПАТ “Фундамент” з групи будівельних компаній, пов’язаних із В’ячеславом Непопом, а також Михайлом Голицею, екс-очільником Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.

Далі “ЕБТ” один за одним виграв ще низку будівельних тендерів. Всі — у столичних комунальних підприємств. Роботи на цих об’єктах або ще тривають, або навіть не починалися. Але маючи підбірку із масштабних контрактів у кількох комунальних підприємств, “ЕБТ” вже виглядав авторитетним будівельником з чималим досвідом.

І тоді фірма отримала найбільший будівельний підряд десятиріччя — Подільський мостовий перехід.

Скажи мені, хто твій субпідрядник, і я скажу — хто ти

Директор “ЕБТ” — Сергій Драч — у минулому керував сотнями підлеглих у Державній арх-будінспекції та “Київміськбуді”. Нині під його керівництвом працює 12 людей у штаті та ще близько 10 на аутсорсі.

Отримавши перемогу на тендері, “ЕБТ” стає генеральним підрядником — тобто фізично наймає будувати інші компанії, і контролює їх.

Загалом Драч запевняє, що “ЕБТ” добре перевіряє будівельників, котрих бере на підряд: “Щоб не було заборгованостей, шоб була порядність у відносинах … Ви знаєте яка зараз ситуація з ПДВ. Якщо ми отримуємо інформацію, що він уже комусь “поміг” вчасно не заплатити ПДВ, компанії постраждали, то ми з такими колегами стараємося не працювати”.

На Подільському мостовому переході ЕБТ контролює 150 будівельників. Наразі в проекті задіяно три компанії: ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (колишня “Ленінська Кузня”) президента Петра Порошенка, ПАТ “Мостобуд” екс-регіонала регіонала Володимира Прудівуса, а також ТОВ “БК “Адамант”.

Останній — фігурант кримінальних проваджень щодо фіктивного підприємництва та мінімізації податків.

В “ЕБТ” переконують, що компанія “Адамант” — одні з найкращих їхніх будівельників, вихідці із вже згаданого “Мостобуду” регіонала Продівуса. Водночас чистий прибуток фірми у 15 році не сягав і 100 тисяч гривень, у компанії немає сайту, телефон — відключений, а прописана фірма була у квартирі “офіційнох власниці” — пенсіонерки з смт під Києвом. А наприкінці 2016 р. і зовсім перереєструвалася в Мукачево, хоча жодного об'єкту в Закарпатті “Адамант” не будує.

У 2016 р. “Адамант” потрапив до кримінального провадження у Вінницькій області. Компанія формувала податковий кредит імітуючи придбання товарів у двох фіктивних фірм, створених для мінімізації податків. Слідство встановило, що формальний власник і директор “бізнес-партнерів” Адаманту на час угод взагалі відбував покарання у виправній колонії.

Субпідрядники на інших об'єктах ЕБТ, які оплачують комунальники, не менш цікаві.

Розвязку на з'їзді з мосту Патона на Лівому березі ЕБТ поручив ремонтувати фірмі Сінта-Сервіс. Компанія прописана в старому будинку на Дарниці. Реальний офіс отримувача комунальних мільйонів міститься у Судовому реєстрі — минулого року там проводила обшуки Національна поліція.

“Сінта-Сервіс” потрапила до переліку фірм, які правоохоронці підозрювали у “транзитності” та “фіктивності” і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

За словами Сергія Драча, на цій розв’язці “Сінта-Сервіс” працювала і раніше, ще до того, як об’єкт у 2016 р. передали на генпідряд “ЕБТ”. Про якість цієї роботи компанії Драч відгукується не особливо позитивно: “В минулі роки, коли вони працювали на водопроводі, а цей водопровід будується вже років з п’ять, різними дільницями, вони чомусь зняли задвижки — засувки діаметром 1 200 — і не поставили до сих пір назад. Автоматичні засувки, які тримають воду на дільницях — на початку моста і вкінці. Там труба пуста на сьогоднішній день, не запущена, не готова до кінця туди на Лівий берег, але звичайно, без цього вода не запуститься. Я його (власника — ред.) попросив, щоб він це зробив — він до сих пір не зробив”. Що, тим не менш, не завадило знову взяти “Сінту” на підряд і довірити їй понад 6 млн грн. комунальних коштів.

Напружені стосунки в ЕБТ і з іншим будівельником на цій же розв'язці — фірмою “Інжшляхбуд”.

Офіційна адреса компанії — квартира у житловій багатоповерхівці на Троєщині. Офіційний телефон — відключений. У 2016 р. компанія фігурувала у матеріалах кримінального провадження СБУ у переліку фірм, що використовуються для розтрати державного майна та мінімізації податків.

“Нам приходиться з ними теж мати напружені відносини й буквально змушувати виконувати ці обсяги, на які вони підписали договір. — Вони отримали гроші і не виконали роботи? — Вони отримали гроші, виконали роботи, але частину ще треба до-виконати”, — Сергій Драч визнає, компанія вже не вперше створює проблеми.

Однак, попри нехорошу репутацію, “ЕБТ” все одно наймає “Інжшляхбуд” — фірму нібито нав’язали їм “згори”. Щоправда, хто саме — Драч відповідати відмовився: “Місто порадило, давайте так — місто Київ. Хотіли дуже, щоб працювали — вони працюють”.