GPRS-ом по недоливу

Простою мовою — на кожній заправці будуть встановлені модулі, які відправлятимуть до єдиної бази інформацію про кожний залитий літр пального.

Автор ідеї — голова Державної служби регуляторної політики Михайло Бродський запевнив, що дану ініціативу підтримали у Державній податковій службі.

Загалом система повинна акумулювати дані з усього ринку на єдиному сервері і забезпечувати прозорість обсягів реалізації нафтопродуктів.

“Я вів перемовини з WOG, ОККО, “Укрнафтою” та мережами, об’єднаними групою “Приват”. В мене є підтримка трьох основних мереж, це приблизно 75% ринку. Схожу систему вони вже застосовують на бензовозах”, — говорить Бродський.

Справді, за словами керівника прес-служби “Галнафтогазу” Олеся Пограничного, в компанії діє система, яка дозволяє бачити обсяги проданого пального онлайн.

За словами Бродського, проект був презентований Миколі Азарову, який доручив відомствам оцінити його, а податківці зацікавилися ним уже зараз.

В прес-службі Держпідприємництва зазначили, що система усуне порушення, коли нафтопродукти реалізуються поза касовим апаратом.

“Власники мереж вважають, що їх співробітники можуть красти: в бак не доливають півлітра-літр пального, а потім продають його. Тепер не можна буде відключити касовий апарат. Це одразу ж буде зареєстровано. Інформація надходитиме моментально, і власники отримуватимуть оперативну інформацію”, — каже Бродський.

Тіньова реалізація пального — поширене явище, тож аналітики, які працюють за гроші нафтовиків, знаходять тисячі підстав, щоб розкритикувати ідею GPRS-контролю.

“Це питання не обговорювалося на засіданнях експертно-аналітичної групи. Зараз трейдери подають до податкової звіти з податку на прибуток. Якщо ця система вводиться для контролю податкової, то не схоже, що їй бракує інструментів для ведення обліку”, — каже аналітик консалтингової компанії UPECO Олександр Сіренко.

Експерти визнають що необліковане пальне існує, але кажуть, що запровадження даної системи не може принести багато позитиву ринку.

“Введення даної системи тільки сприятиме тінізації ринку нафтопродуктів, а нелегальні заправки з’являться у кожному гаражі. Навіть зараз третина ринку працює без застосування касових апаратів або “проводять” через них не всі обсяги”, — зазначає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Великі сумніви викликає в аналітиків готовність гравців ринку ділитися деталізованою інформацією з державою.

“Обсяг реалізації на конкретній АЗС — комерційна таємниця. Ви ніколи не отримаєте інформацію від компаній щодо обсягів реалізації нафтопродуктів різних марок на кожній окремій АЗС”, — говорить заступник директора НТЦ “Псіхея” Геннадій Рябцев.

Інакше, додає він, конкуренти можуть вжити заходів для різкого зниження прибутків компанії. Відтак, якщо система міститиме дані щодо обсягів реалізації пального за марками, то компанії навряд чи підтримають такий проект.

У Держпідприємництва ж запевняють: консенсус з гравцями ринку вже досягнутий. Більше того, останні покладають надії на те, що за допомогою нового інструмента фіскальні органи нарешті зможуть впливати на так звані no name заправні станції.

“Вони вважають, що малі та середні заправки торгують контрафактним товаром, а також “забодяженим” бензином”, — говорить Бродський.

За його словами, в легалізації обсягів і наведенні порядку зацікавлені всі. Мовляв, після початку експлуатації системи неможливо буде продати “лівий” товар, якщо буде розбіжність між обсягами імпорту та виробництва і обсягами продажу.

Звісно, нелегальні заправки нікуди не подінуться. Той, хто ввозив чи виробляв пальне нелегально, так само його і збуватиме.

Головним здобутком системи повинна стати “зачистка” легальних АЗС від контрафактного чи некондиційного товару. В ідеалі податкова бачитиме розбіжність між купленими та проданими обсягами.

В Держпідприємництва поки не цікавилися вартістю системи, проте очікують отримати до 3 млрд грн за рахунок збільшення надходжень від акцизного податку.

Не визначені й джерела фінансування, але серед іншого розглядаються можливості зменшення податку на прибуток на відповідну суму витрат для кожної компанії. Тому не виключено, що за систему не доведеться платити кінцевому споживачеві.

Данило НЕСТЕРОВ