Фірташу буде тепло. А людям?

Опалювальний сезон розпочався. Традиційно його супроводжують багатомільярдні борги підприємств теплокомуненерго — ТКЕ. Цього разу додаються нові фактори.

Перший — загальний психологічний тиск на ТКЕ, зумовлений зростанням ціни на російський газ з початком четвертого кварталу до 400 доларів за тисячу кубометрів.

Другий — реорганізація “Нафтогазу”. Вона передбачає ліквідацію “Газу України”, яка протягом 12 років обслуговувала договори з постачання газу ТКЕ і промисловості.

Третій — вимога МВФ збільшити ціни на газ для ТКЕ для зменшення фінансового дефіциту “Нафтогазу”.

Чи варто з такими вихідним даними очікувати стабільного опалювального сезону? Звичайно, ні. Якщо до цього додати високу ймовірність підвищення внутрішньої ціни на газ для ТКЕ посеред опалювального сезону з нинішніх 1 309 гривень до як мінімум 2 тисяч гривень, то населенню не слід розраховувати на безтурботну зиму.

Додає “жару” і внутрішня боротьба у Кабміні між групами впливу у перекладенні відповідальності за провал підготовки і, власне, самого опалювального сезону. Свідченням цього є намагання міністра ЖКГ Анатолія Близнюка і міністра енергетики Юрія Бойка показово дистанціюватися від проблем боргів за тепло.

У відомстві Близнюка хитрістю не хворіють і прямо заявили: “Головне, щоб споживач був готовий прийняти це тепло. Технічно галузь готова, але є проблема платежів”.

У Міненерго, якому, до речі, підконтрольні і “Нафтогаз”, і “Газ України”, схоже, взагалі не знають, що опалювальний сезон крокує країною. Міністр зберігає мовчання.

Крайнім виявився перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, якому прем'єр Микола Азаров доручив розібратися з боргами ТКЕ до початку опалювального сезону.

Цілком логічно, що один Клюєв чи інший урядовець навряд чи подужав би це титанічне завдання за два тижні до початку опалювального сезону. Тим паче, що нафтогазова сфера перебуває поза компетенцією і впливом Клюєва.

Тож неважко здогадатися, що все це нагадує класичне “переведення стрілок” в очікуванні кадрових рішень Януковича, які, здається, уже на підході.

Втім, залаштункові сутички між групами інтересів завжди були і будуть. Набагато цікавіше, чому так нервово засіпалися у кріслах відповідальні за опалення. Напевно, вони знають “секрет” про рівень готовності ЖКГ до холодів. Можна навіть сказати, що попри прогноз теплої зими Україну чекає нелегкий опалювальний сезон.

Крім озвучених причин, є ще одна: намагання ТКЕ використати у власних інтересах міжусобицю у нафтогазовому “князівстві” і наростити борги за тепло.

Прокрустове ложе

Уже зараз підприємствам теплокомуненерго з уряду і “Нафтогазу” наполегливо радять економно використовувати дорогий газ. Замість 8 мільярдів кубометрів пропонують вкластися у “прокрустове ложе” обсягом 6 мільярдів кубометрів.

На які хитрощі слід піти “тепловикам”, щоб в умовах шалених — 50-60% — втрат тепла, застарілих котелень і паруючих теплотрас зробити помешкання теплими, але при цьому “втиснутися” у 6 мільярдів кубометрів газу? Зважаючи на це, справжнє тепло прийде в Україну не від теплокомуненерго, а лише з настанням весни 2012 року.

Економія газу може стати причиною більшої кількості позаштатних ситуацій під час опалювального сезону. Висока ймовірність того, що цієї зими українці будуть частіше чути про замерзання жителів того чи іншого міста.

Безумовно, чи не головною проблемою залишається заборгованість ТКЕ за минулий опалювальний сезон. Борг сектора за опалювальний сезон 2010-2011 років сягає 4 мільярдів гривень. У міжсезоння заборгованість вдалося скоротити лише на 33%.

Порівняно з сезоном 2009-2010 років рівень “вибивання” боргів з ТКЕ зменшився. У 2010 році до початку сезону заборгованість вдалося скоротити на 54%.

За кадром залишаються величезні борги “Київенерго”. У квітні 2011 року борг компанії за газ становив 1,8 мільярда гривень, а зараз знизився до 1,5 мільярда гривень. За літо вдалося зменшити заборгованість лише на 17%.

Борги ТКЕ за газ за опалювальний сезон, без “Київенерго”, мільярди гривень

Рік	Квітень	Жовтень	Скорочення боргу у міжсезоння, %
2011	6,0	4,0	33
2010	3,9	1,8	54
2009	3,7	2,7	27
2008	2,2	1,8	19
2007	1,9	1,4	27

Компенсувати ефект боргів за газ і критичного технічного стану ТКЕ влада намагається публічною демонстрацією готовності ТКЕ до зими.

Уряд обіцяв, що у лікарнях, дитсадках і школах тепло мало бути до 10 жовтня, а до 15 жовтня — в квартирах. Від такого віє радянською традицією влаштовувати показуху. Простіше увімкнути тепло, ніж бити себе у груди перед телекамерами.

Тимчасом палиці в колеса опалювального сезону встромляє сам “Нафтогаз”. 1 жовтня минув термін, до якого президент вимагав підготувати проект реформування НАК. У компанії не придумали нічого ліпшого, як реформувати “Нафтогаз” шляхом збереження “Нафтогазу”, а на роль жертовного ягняти призначили “Газ України”.

Проте, замість того, щоб аврально переукласти договори з тисячею ТКЕ і півсотнею облгазів, “Нафтогаз”, як страус, сховав голову в пісок. І в “Нафтогазі”, і в “Газі України” працівники тішать себе ілюзіями бравого вояки Швейка: “Як було, так було, але все-таки якось воно було. І ще такого ніколи не було, щоб якось не було”.

До того ж, у “Нафтогазі” не прагнуть щодня приймати у себе десятки директорів, їх заступників чи бухгалтерів з підприємств ТКЕ. Потрібно буде обговорювати їх проблеми, складати графіки погашення боргів і контролювати цей процес.

Наразі налагоджена роками система співпраці з ТКЕ та облгазами існує саме у “Газі України”. “Нафтогаз” просто не встигне перебрати у неї справи. На налагодження нової схеми співпраці у “Нафтогазу” піде не один рік.

Показовим став епізод під час селекторної наради з підприємствами ТКЕ 7 жовтня. Перший заступник голови НАК Володимир Триколич “розпікав” “тепловиків” за погану підготовку до сезону. Коли черга дійшла до ТКЕ Харківської області, трапився казус.

У ході виправдань керівників харківських теплокомуненерго про неможливість відключити від газу котрогось з боржників у селектор раптово включився анонімний учасник, який влучно описав ситуацію: “Куди Вася не влізе — усюди ж…а!”.

Фраза стосувалася конкретного Васі з ТКЕ чи ТЕЦ. Проте після наради більшість її учасників були одностайними, що “Вася” — це узагальнений образ “Нафтогазу”.

Тим паче, що з 1 жовтня “Газ України” позбавлений права постачати паливо ТКЕ і промисловості, а постачальником став “Нафтогаз”. При цьому договори з ТКЕ і промисловістю ще не переукладені та існує загроза зриву опалювального сезону.

Завжди готовий!

Розрахунок голови “Нафтогазу” Євгена Бакуліна та керівника Міненерго полягає у тому, щоб затягнути реформування. Поділ НАК на окремі компанії — це зелене світло для перетасовки керівництва у секторі, і за можливість призначати голову правління чи директора кожної самостійної компанії розпочнеться запекла боротьба.

Відтак, у вересневому наказі “Нафтогазу” №377, який повинен був стати планом ліквідації “Газу України”, поки що йдеться лише про переформування відносин з ТКЕ, облгазами і промисловими підприємствами.

Більше того, “Нафтогаз” проігнорував вимогу президента надати пропозиції до 1 жовтня. У наказі написано, що ідеї стосовно долі “Газу України” слід внести до 10 жовтня. Які в такому разі пропозиції отримає Віктор Янукович, якщо у самому “Нафтогазі” ще не знають суті майбутньої реформи?

Тимчасом закиди заступника голови правління “Нафтогазу” Геннадія Юр'єва про те, що “Газ України” погано “вибиває” борги з підприємств, не витримують критики.

Насамперед це стосується пів-мільярдного боргу хімічних підприємств Дмитра Фірташа перед “Газом України”. І саме з “Нафтогазу” прийшла команда “Газу України” не чіпати “хімію” Фірташа, тож у “Газі України” не стримують обурення.

Водночас у каламутній воді реформування “Нафтогазу” і переведення угод на обслуговування ТКЕ, облгазів і промисловості від “Газу України” хоче “зловити рибу” і всюдисущий Фірташ. Його емісаром у НАК є Триколич.

У 2009 році тоді просто заступник “Нафтогазу” Триколич постраждав від “режиму” Юлії Тимошенко — його звільнили. Офіційно — за власним бажанням, неофіційно — за втілення в життя різних газових схем, у тому числі — на користь Фірташа.

Показовою є відповідь Триколича під час одного із селекторних засідань. На запитання представників “Газу України” про те, хто буде виконувати договори з ТКЕ і промисловістю, він упевнено відповів: “Для цього у нас є 25 облгазів”. Майже за прикладом героя Анатолія Папанова у “Діамантовій руці”: “Усєґда готов!”.

При цьому “Нафтогаз” втілює в життя класичний вислів: “Що би то робити, щоб нічого не робити”. ТКЕ і промисловість укладатимуть договори з облгазами, але фізично цю роботу будуть і далі виконувати ще не звільнені працівники “Газу України”.

НАК традиційно виступить у ролі “паразита”. Більше того, працівники фактично державного “Газу України” виконають усю роботу за працівників приватних облгазів.

Якщо зважати, що облгазів в Україні вдвічі більше — 55, то напрошується думка, що Триколич, скоріш за все, мав на увазі підприємства газопостачання Фірташа. Тим більше, що 20% газу в Україні постачають п'ять облгазів, які належать російській компанії “Газекс”, 60% — близько 20 облгазів Фірташа, ще 20% — решта облгазів.

Отож, до “Укргазвидобування” і “Укртрансгазу”, які вже півтора року працюють на Фірташа, долучився і “Газ України”. Що це дасть?

Облгази зможуть постачати газ ТКЕ і частині підприємств, а пізніше — за борги доводити до банкрутства і отримувати у власність, наприклад, цукрові і спиртові заводи або перспективні ТКЕ. Такі схеми були відшліфовані ще у 1990-х роках.

Таким чином, сплетіння багатьох факторів — борги ТКЕ, реорганізація “Нафтогазу”, бажання Фірташа отримати вигоду від зміни системи поставок блакитного палива “тепловикам” і промисловості, неминуче підвищення ціни на газ для населення — лише зашкодить стабільному перебігові опалювального сезону.

Юрій КОРОЛЬЧУК