Довибори до парламенту: опозиціонери вже агітують, влада шукає кандидатів

Події останньої сесії Верховної ради, коли Партії регіонів разом з комуністами подеколи бракувало буквально трьох-чотирьох голосів для ухвалення потрібного рішення, за умов відмови від тотального кнопкодавства, засвідчили, що додаткові мандати для ПР стануть аж ніяк не зайвими.

Але отримати їх буде не так просто. По-перше, оскільки вибори будуть проводитися не у 225, а лише у шести округах, їм гарантована дуже прискіплива увага з боку ЗМІ та громадськості і вчиняти незаконні дії “під шумок” у них вже не вдасться. По-друге, провладні кандидати, які змогли “звести внічию” перегони на проблемних округах, позбавивши опозиціонерів перемоги, тим самим завдали суттєвої шкоди власному іміджу і відштовхнули від себе громадську думку.

Перед регіоналами є два шляхи розв’язання цієї проблеми: або йти “по бєзпрєдєлу”, тим самим погіршивши і без того непрості стосунки з Заходом, або намагатися виставити таких кандидатів, для перемоги яких не потрібно буде залучати суди, братків і “Беркут”. Очевидно, влада схиляється до другого варіанту — адже досі на всіх округах, за винятком одного (подробиці — нижче за текстом) вони не “засвітили” свої кандидатів, отже, підбір найбільш вдали кандидатур триває.

Натомість опозиційні висуванці на виборах 28 жовтня, з якими поспілкувався Тиждень.ua, підтвердили слова своїх лідерів про те, що саме вони підуть і на перевибори під спільними опозиційними знаменами — тож помірну активність на своїх округах провадять вже зараз.

 94 округ, Київська область, центр — м. Обухів

З його потенційною головною конкуренткою — тією ж Тетяною Засухою, невизначеності значно більше. “За інформацією з її оточення, Засуха ще сама не вирішила, чи варто їй йти на вибори: один день вона каже одне, наступного дня — інше”, — пояснив Романюк. Сама ж Засуха в коментарях пресі також уникає прямих відповідей.

Не виключено, що скомпрометовану Засуху партія влади вирішить замінити іншим кандидатом — зокрема, за чутками, спробувати свої сили тут може губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк. В ЗМІ в якості потенційного кандидата згадували Олександра Мостіпана, особистого друга вищезгаданого губернатора та бізнесмена-аграрія, який програв вибори по сусідньому 98 округу самовисуванцю Сергію Міщенку. Але такий варіант малоймовірний — адже на тих виборах Мостіпану не допоміг навіть тотальний адміністративно-силовий ресурс, а території 94 округу для нього є відносно “чужими”. В якості курйозу можна згадати можливість висунення тут кандидатом одіозного майора Миколи Мельниченка. Загалом же, через відносну близькість до Києва цей округ може стати привабливим для цілої низки невдах, які спробують пробитися в парламент з другої спроби.

Зазначимо, що Віктор Романюк серед усіх опозиціонерів, які досі відстоюють вкрадену на виборах 28 жовтня перемогу, зміг просунутися найбільш далеко — нещодавно його справу вже взяв до розгляду Європейський суд з прав людини. Очевидно, це дає йому зайві гарантії щодо консолідованої підтримки своєї кандидатури з боку опозиції — висунення когось іншого на фоні розгляду скарги Романюка в Страсбурзі виглядало б вкрай недоречним.

132 округ, Миколаївська область, центр — м. Первомайськ

Корнацький має стати кандидатом від опозиційних сил і на майбутніх вборах, підтвердив Тиждень.ua голова миколаївської обласної “Батьківщини”, нардеп Роман Забзалюк. Водночас, за словами наших джерел, опозиція відпрацьовує і варіант “Б”, на випадок, якщо Корнацького з тих чи інших причин не допустять до виборів (зараз бізнесмен разом з родиною знаходиться за кордоном через тиск з боку органів влади та силових структур). Так, “запасним” кандидатом від опозиції може стати бютівець Михайло Соколов, який “пролетів” повз парламент, отримавши непрохідне 118 місце в списку. Зараз Соколов вже потроху “світиться” на окрузі, зокрема привітавши місцевих жителів з новорічними святами. Також Соколов захищає головного бухгалтера підприємства “Агрофірма Корнацьких” Людмилу Нікітіну, яка з літа минулого року утримується за ґратами (опозиція прямо пов’язує це з тиском на самого бізнесмена, який, за даними ЗМІ, вчиняє безпосередньо Генеральний прокурор Віктор Пшонка).

А ось майбутній кандидат від влади на окрузі досі невідомий, навіть на рівні чуток, — за словами Романа Забзалюка, жоден регіонал не виявляє і публічної активності. Одне можна сказати точно — колишній конкурент Корнацького Віталій Травянко, задля депутатства якого округ перетворили на поле бойових дій, балотуватися не буде — невдовзі після виборів його було звільнено з посади заступника голови ОДА, і він цілковито зник з інформпростору.

194 округ, Черкаська область, м. Черкаси

Цей округ від початку не належав до числа проблемних — опозиціонер Микола Булатецький впевнено, із розривом у понад 12 тисяч голосів, перемагав ставленицю Дмитра Фірташа (та, за чутками, двоюрідну сестру його компаньйона Валерія Хорошковського) Валентину Жуковську. Але через кілька днів після голосування ситуація змінилася — і округ було долучено до решти чотирьох, по яких не вдалося встановити результати — хоча причини такого рішення, за словами Булатецького, йому та його соратникам ніхто не пояснив і досі. Опозиціонер ще продовжує боротьбу за вкрадену перемогу як на місцевому рівні (створивши “Революційний комітет захисту голосів виборців”), так і на глобальному, плануючи добиватися правди в Європейському суді з прав людини. До речі, останні вибори — вже треті для Булатецького, на яких він здобуває фактичну перемогу, але кожного разу з різних обставин залишається без депутатського мандату.

Окрім Булатецького, активність на окрузі виявляє і його стара-нова конкурентка Жуковська. На відміну від інших округів, тут питання з кандидатом від влади вже, фактично, вирішено: Жуковська відкриває нові громадські приймальні, “світиться” на масових заходах, вітає черкащан зі святами. За інформацією Тиждень.ua, перемогу Жуковської кують і в кулуарах — так нещодавно вона начебто мала зустріч з місцевими комуністами і домовлялась про підтримку своєї кандидатури.

197 округ, Черкаська область, центр — м. Канів

На сусідньому 197 окрузі ситуація від початку була іншою — цей округ вибився в “лідери” за повільністю підрахунку голосів. Коли по Україні було вже повністю пораховано кілька десятків округів, у 197 окрузі ледве порахували 1%. Причина очевидна — земельний магнат і провладний самовисуванець Богдан Губський, який будував кампанію на масовій передвиборчій “благодійності” ніяк не сподівався програти опозиціонеру Леоніду Даценку, в якого фінансовий ресурс був майже відсутнім. Самовпевненість Губського підтверджували і його колеги з партії влади — як розповідали вони, незадовго до виборів вони вмовляли Губського виділити на “благодійність” ще трохи коштів — але той запевнив, що “все й так схоплено”.

За словами кандидата по 194 округу Миколи Булатецького, який складає з місцевим опозиціонером Даценком, фактично, єдину команду, потенційний “третій кандидат” точно не буде місцевим. “У нас в області немає провладних фігур, які мають якийсь авторитет серед людей. Тому якщо хтось і з’явиться, то це буде “чужинець” з великим мішком грошей, адже теоретично влада може виграти тут перевибори лише за рахунок тотального підкупу”, — розповів Тиждень.ua Булатецький.

Наразі якусь активність на окрузі виявляє лише сам Даценко, котрий є безальтернативним кандидатом на перевибори від опозиції.

Загалом, ситуація по обох черкаських округах багато в чому залежатиме від того, чи залишиться на своїй посаді чинний губернатор області Сергій Тулуб, невдоволення яким з боку керівництва зріло вже давно, а після невдало проведених ним виборів лише посилилось.

Завдяки прямій трансляції з окружкому 223 округу, організованій кількома інтернет-ресурсами, вся країна дізналася про цей округ, де у боротьбі зійшлися екс-голова місцевої РДА Віктор Пилипишин та свободівець Юрій Левченко. “Серіал “Округ 223” так нічим і не завершився — після багатоденного протистояння ЦВК визнала, що результати встановити неможливо.

Зараз обидва опоненти і далі виявляють активність на окрузі — Левченко проводить зустрічі з виборцями, бореться проти незаконних забудов тощо. Пилипишин натомість на публіці не з’являється, віддаючи перевагу дистанційним методам агітації, зокрема роздачі привітань та “подарунків” виборцям.

Як розповів Левченко Тиждень.ua, його конкурент не гребує і “чорним піаром” — так, зокрема, невдовзі після Нового року по квартирах мешканців району почали ходити псевдосоціологи, які розпитували виборців, за кого вони голосували на парламентських виборах і додавали при цьому, що “нам Левченко за це платить 100 гривень за три години”. “Вочевидь, такі дії мають подвійну мету, — каже Левченко, — по-перше, забруднити мій імідж, по-друге, з’ясувати, хто з виборців, яким Пилипишин роздавав пайки, за нього не проголосували”. Свободівець підозрює, що списки пенсіонерів разом з технологіями їхньої “обробки” були передані Пилипишину членами команди Леоніда Черновецького. Втім, оскільки Пилипишин досі офіційно не оголосив про свій похід на перевибори, його активність свідчить про те, що він поки не визначився, але хотів би залишити собі поле для маневру.

У розмові з Тиждень.ua Левченко висловив впевненість в тому, що сам він буде узгодженим кандидатом від опозиції, але підкреслив, що “100%-ві гарантії в українській політиці може давати лише “Свобода”. Хто, окрім Пилипишина, може бути його конкурентом, Левченко поки не знає, але припускає, що це має бути “постпомаранчевий” політик, який менше асоціюється з чинною владою”. За чутками, одним з висуванців на окрузі може стати екс-міністр закордонних справ за часів Віктора Ющенка Володимир Огризко, який на виборах йшов у списку партії “Собор”, котра добровільно знялася з перегонів.

“Навряд чи хтось з кандидатів, які намагатимуться грати на опозиційному полі, “засвітиться” до офіційного початку кампанії, бо тим самим він дасть нам більше часу роз’яснити виборцям, що до чого”, — резюмував Левченко.

224 округ, Севастополь

До речі, сама заява Лєбєдєва про складення повноважень досі не розглянута Верховною Радою, на відміну від заяв інших депутатів, які пішли працювати у виконавчу владу. “Заяву Лєбєдєва розглянемо тоді, коли буде ясно, кого ми висунемо по цьому округу, — у неофіційній розмові сказав Тиждень.ua один з нардепів-регіоналів, — якби Вадік (Вадим Колесніченко, пройшов у Раду по сусідньому севастопольському округу —  Ред.) йшов по списку, висунули б його, а так треба буде думати… Бо хто б від нас не пішов — це ж стовідсоткова перемога, всі це розуміють, тому й конкуренція така велика”.

Однак регіоналам навряд чи варто бути аж настільки самовпевненими. Конкуренцію їхньому висуванцю можуть скласти кандидати від традиційно популярних у Севастополі русофільських партій — КПУ або “Руського блоку”. Так, представник останнього, Дмитро Бєлік, на останніх виборах зайняв друге місце з пристойним результатом у майже 28%. Зараз він вже встиг заручитися публічною підтримкою з боку кримського олігарха Лева Миримського, котрий сам потрапив в Раду від партії “Союз” за одним з місцевих округів.

Можливо, регіонали тягнуть час, сподіваючись домовитися з Бєліком, тому власних кандидатів поки не “світять” — тим більше, що в.о. голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Савенков вже заявив журналістам, що на вибори не піде.