До чого може призвести нехтування інтелектуальною власністю

Забавна у нас виходить гра зі Сполученими Штатами. Вони нам надають підтримку, преференції українським виробникам й просять забезпечити законодавчу базу та її ефективне використання.

А ми у відповідь розповідаємо про перехідний період, політичну кризу та про те, що на зміни потрібен час. Мовляв — реформи не робляться швидко. Втім, ця гра не може тривати вічно. І на цей раз, здається, догралися.

Щороку Офісом торгового представника США готується Спеціальний звіт 301.

У цьому звіті повідомляється про торгівельні бар'єри для американських компаній і продуктів у зв'язку з неефективністю законів про інтелектуальну власність, що стосуються авторського права, патентів і торгівельних марок в інших країнах.

Одним словом визначаються країни, яким США готові надавати преференції в торгівлі, а яким — жодних преференцій через невиконання взятих на себе зобов’язань в сфері дотримання прав інтелектуальної власності. Така собі формула “ти — мені, я — тобі” в дії.  

Справа у тому, що Спеціальний звіт 301 безпосередньо пов’язаний з Генералізованою системою преференцій США. Її мета — сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, шляхом надання пільгового безмитного режиму ввезення на територію США до 5000 видів товарів із визначених американським урядом країн — бенефіціарів ГСП.

Україні ця система дає можливість безмитного ввезення до США понад 3500 видів українських товарів.

Це дозволяє експортувати українським виробникам без сплати мита при ввезенні в США промислові товари. Зокрема, пігменти та препарати, виготовлені на основі діоксиду титану, оксиди титану, галій, окремі рідкісні гази, столярні вироби з дерева, комплектуючі та частини до звукового електрообладнання тощо, сільськогосподарську продукцію, включаючи шоколад, кондитерські вироби, води, томатний сік, овочі, консерви, крупи і борошно з вівса та кукурудзи тощо.

Не треба пояснювати, що преференції українським виробникам у вигляді безмитного ввезення їхніх товарів, безперечно, надають додаткові конкурентні переваги українським товарам за кордоном.

Нам важливо зберігати таку можливість для наших виробників. Участь у програмі і можливість безмитного ввезення товарів до США суттєво розширює доступ для вітчизняних виробників на американський ринок. За даними Мінекономрозвитку, у 2014 році в рамках цієї програми з України імпортовано товарів і сировини на суму $26 млн.

Але, на жаль, незабаром це “віконце” для України може закритися. Все через невиконання українським урядом своїх зобов’язань з захисту прав інтелектуальної власності.

 Країни, де розквітає піратство, де порушуються права власників патентів та торгівельних марок, де патентами захищаються несправжні винаходи, де нехтують інтелектуальною власністю, США заносить до списку 301.

Залежно від ступеня тяжкості провини, “країни-порушники” потрапляють в одну з трьох категорій: Watch list (країни під наглядом), Priority watch list (країни під першочерговим наглядом), або ж Priority foreign country (пріоритетна країна).

Остання категорія — найтяжча. Відповідно — карається обмеженням експорту. Власне, саме у цю категорію ми навіть не рухаємося, а впевнено падаємо.

У Спеціальному звіті 301 за 2013 рік, Україна вже була включена до переліку країн, щодо яких ведеться першочергове спостереження (Priority watch list).

Але у 2014 році нам зробили “знижку” з огляду на політичну ситуацію. Тож, жодних дій до нас за порушення, вчинені у 2013 році, застосовано не було. Тож, ми розслабилися і цілком прогнозовано у 2015 році Україну було віднесено до Priority Watch List. Тобто до країн щодо яких ведеться першочергове спостереження.

Ми опинилися в одній компанії з Чилі, Індією, Росією, Таїландом, Пакистаном, Венесуелою.

Втім, зазначені проблеми не були вирішені і у 2016 році.

За що ж Україна включена до славнозвісного списку?

• Непрозоре адміністрування системи збору організацій колективного управління авторськими та суміжними правами.

• Широко поширене використання нелегального програмного забезпечення українськими державними органами.

• “Провал” у впровадженні ефективних способів боротьби з поширеним порушенням авторських та суміжних прав в мережі Інтернет. 

У 2016 році державні органи так й не перешли на легальне програмне забезпечення. Більш того, в змінах до бюджету на 2017 рік пропонувалося виділити кошти на закупівлю ліцензійного ПО для держорганів. Втім правка була відхилена.

Не було прийняте й законодавство про організації колективного управління (до речі проект, який просувався Мінекономіки ще й отримав негативні відгуки від ЄС та США).

На прийнятий закон, що запроваджує механізми боротьби з Інтернет-піратством, Президент наклав вето.

Останні два роки роботи парламенту підтверджують, що сфера інтелектуальної власності лишається неважливою як для профільного парламентського комітету з питань науки та освіти, так й для Верховної ради в цілому.

Бо, на жаль, депутати не розуміють зв’язку між забезпеченням прав інтелектуальної власності із створенням сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та просуванням за кордоном товарів українського виробника.

А Уряд займається відповідною реформою вже два роки. Та поки що не може похвалитися вагомими результатами.

Сьогодні ми ризикуємо втратити не лише торгівельні преференції з США, а й заробити додатковий негативний імідж на міжнародній арені. Країна, яка не гарантує захист власності, в тому числі інтелектуальної, навряд чи може виглядати привабливо для майбутніх інвестицій.

Який інвестор захоче вкладати в країну зі списку 301, де не забезпечуються права власника?

Звітувати Уряду в Вашингтоні доведеться вже у лютому-березні цього року. Й, очевидно, що готуватися до цієї поїздки вже запізно.

Але щоб хоч якось зберегти обличчя та спробувати поборотися за збереження преференцій для українських виробників й світового іміджу варто зробити наступне:

• На першому сесійному тижні забезпечити прийняття норм закону про кінематографію, що встановлює процедуру боротьби з Інтернет-піратством, на який було накладено вето.

• Розробити механізм поступового переходу всіх органів державної влади на легальне програмне забезпечення та продумати механізми гарантій, що може надати Україна, для відстрочення взятих на себе зобов’язань в цій частині.

• Розробити та прийняти закон про організації колективного управління в інтересах України, але з урахуванням рекомендацій та досвіду іноземних партнерів. 

Як студенти в останню ніч перед екзаменом, ми маємо поборотися за успішний результат.

Вікторія ПТАШНИК, народний депутат (позафракційна)