Дефіцитний валідол

Уже сьогодні майже немає поставок імпортних медикаментів у аптеки.

Уже кілька місяців поспіль від Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України ми чуємо заяви, що націнки в деяких аптеках перевищують 100%, тож просто необхідно спробувати дещо обмежити ціни на певні препарати. Раніше представники різних політичних сил активно критикували дії “ставленика Кабміну” — голови згаданої Інспекції Геннадія Падалки. Нині ситуація змінилася — ті самі політичні сили проголосували за закон, згідно з яким ціни на ліки у період кризи слід зафіксувати на певному рівні. Більше того, якщо новий документ підпише Президент Ющенко, аптеки будуть змушені продавати медичні препарати за цінами, встановленими на 1 липня 2008 року.

Зрозуміло, що більшість експертів галузі назвали закон популістським. Цікаво, який виробник чи дистриб’ютор захоче продавати імпортні ліки за курсом долара 4,5—4,7? За словами Петра Багрія, президента Асоціації вітчизняних фармацевтичних виробників, сьогодні практично немає цін на ліки рівня літа 2008 року. “Вітчизняні ліки подорожчали на 28%, імпортні — на 55%”, — стверджує він.
Але й такі цифри занадто оптимістичні. Насправді апетити фармацевтів зростають мало не щодня. Тільки у вересні препарати подорожчали в середньому на 10%. У компаніях пояснюють, що підприємці страхуються від імовірних валютних коливань, але всі замовчують той факт, що прайси й донині формують за завищеним курсом долара — 9 грн. Окрім того, відіграє свою роль і війна фармацевтів із Державною інспекцією, яка зробила більш жорсткою процедуру перевірки препаратів та підвищила розцінки.

Складається парадоксальна ситуація: з одного боку — об’єктивні причини для зростання цін наявні (інше питання — як швидко), а з іншого — українці вже давно економлять на ліках, а отже — на своєму здоров’ї, що неприпустимо. Зрозуміло, що хтось мав зупинити неконтрольоване підвищення цін, але для цього слід розробити спеціальний механізм. Натомість Верховна Рада вирішила все швидко, хоча й не безболісно.

Отже, після того, як на початку жовтня Верховна Рада прийняла закон “Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення” у першому читанні, його було відправлено на доопрацювання. Свій вердикт винесло і Головне юридичне управління: законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне читання. Проте вже за два тижні Рада у другому читанні прийняла зазначений закон: “за” проголосували 242 народні обранці.
“Ми порахували, що ціни на 500 препаратів зросли на 300%, — каже перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я В’ячеслав Передерій. — Також ми порівняли ціни наші — у доларовому еквіваленті — і у сусідніх країнах. Так, у Росії вони залишилися на тому ж самому рівні, а у Білорусі — знизилися”. Саме тому, за словами В’ячеслава Григоровича, більшість депутатів і голосували за законопроект. Він також зазначає: після першого читання документ слід було суттєво доопрацювати, чого не відбулося. А наостанок додає: “Цей закон — дурниця, яку неможливо втілити в життя”.

Народний депутат Юрій Гайдаєв пояснює, що за цей закон було проголосовано саме зараз, тому що ціни на ліки останнім часом почали стрімко зростати. “Уже не тільки бідні, а й люди із середнім достатком не можуть купити собі необхідні медикаменти”, — каже він. При цьому екс-міністр охорони здоров’я, а нині член Комітету ВР з питань охорони здоров’я, впевнений, що реально продавати ліки за цінами минулого року. “Ми у Комітеті обговорювали це питання і з’ясували, що в Україні накрутки на ліки значно вищі, ніж за кордоном. Думаю, коли закон набере чинності, дистриб’ютори не зможуть мати занадто великих прибутків”.

Звісно, депутати можуть робити різні політичні заяви та привертати до себе увагу. Натомість фармацевти вже не погрожують страйками. Іноземні компанії мовчки йдуть із України.
“Нині спостерігається певний дефіцит ліків у аптеках. Якщо хтось ще не помітив, то скажу: вже сьогодні багато іноземних виробників пішли геть з України, — коментує ,,Главреду’’ ситуацію Олена Пруднікова, голова комітету порятунку фармацевтичної галузі. — Тому що внаслідок реформування галузі вже й так збільшились видатки на контроль якості за рахунок суб’єктів господарювання, а також — на реєстраційні процедури. А з прийняттям цього закону ліків ще поменшає. Ми не можемо закупати іноземну продукцію за курсом 10, а продавати — за курсом 5 грн. Це нонсенс. До того ж, якщо розглядати конкретні цифри, то на період з 1 липня 2008 року зарплати людям уже видано, всі розрахувалися за комунальні послуги, відраховано податки. Ніхто не працюватиме собі у збиток”. До речі, відомо, що більшість лікарських засобів, які використовують лікувальні заклади України, — на 70% іноземного виробництва.

За словами Олени Євгеніївни, першими зникнуть імпортні препарати для “сердечників”, хворих на діабет та онкохворих людей, тобто ті ліки, аналогів яких в Україні не виробляють.
За таких умов несолодко буде й українським виробникам, адже сировина для вітчизняних ліків також закуповується за валюту. За приблизними підрахунками, йдеться про 90%. “Будь-яке регулювання, а надто — на такому конкурентному ринку, як фармацевтичний, ні до чого доброго не призведе, — каже президент Асоціації вітчизняних фармацевтичних виробників. — Навіть у висновку юридичного управління Верховної Ради зазначено, що цей закон порушує Конституцію України, а також суперечить трьом чинним законам”. Йдеться про те, що здійснення цінової політики начебто належить до компетенції Кабміну, що і закріплено у пункті 3 статті 116 Конституції України.

Тож якщо закон все-таки запрацює, фармацевти прогнозують, що дистриб’ютори згорнуть свою діяльність, а аптеки продаватимуть залишки. Не можна залишити без уваги і питання виникнення значної кількості підробок. “Таке може статися, тому що легальний обіг унеможливлюється прийняттям такого закону. А якщо немає офіційного, то з’являється тіньове”, — каже Багрій.

“Цим законом людей повернули у 1980-ті роки, коли аптеки були пустими, а хтось під прикриттям міліції на базарах із сумок продавав ліки сумнівної якості”, — каже Пруднікова.
Закликає ветувати закон як такий, що не вирішує нагальних соціальних проблем і потенційно може призвести до кризи на фармацевтичному ринку, і Європейська Бізнес-Асоціація, неприбуткова організація, що об’єднує близько 750 іноземних та вітчизняних компаній, які працюють в Україні. Хоча навіть якщо Віктор Ющенко накладе вето на закон, дистриб’ютори все одно не поспішатимуть постачати ліки на полиці аптек. “Хто знає, що наступного дня вигадає український парламент чи Кабмін?” — кажуть вони.

Виходить, що за будь-яких умов постраждають споживачі. Хворі на серцеву недостатність чи діабетики не можуть чекати, коли фармацевтичні війни закінчаться і настане мир у аптеках. Вони змушені шукати виходи із ситуації, іноді не повністю легальні.

Віктор КОРЖ, народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я
Прийняття Закону “Про мораторій на підвищення цін та тарифів на лікарські засоби та вироби медичного призначення” не призведе до зникнення ліків з аптечної мережі. Прийняттю законопроекту сприяло безконтрольне підвищення цін на ліки, несумісне ані з валютним курсом, ані з інфляцією. Водночас кількість посередників на фармацевтичному ринку буде зменшено. Хоча, безумовно, законодавство, що регламентує ціни на ліки, потребує подальшого доопрацювання.

Тетяна КАТРИЧЕНКО