Чи шумітимуть бананові гаї над Дніпром?

Розмови про перебіги погоди останніми роками перестали бути нейтральними темами. Фахівець відділу стратегічного планування Держекоінвестагентства Роман Харитонов упевнений: якщо ще 10 років тому питання зміни клімату і його впливу на соціально-економічне життя людей було дискусійним, то нині воно поза сумнівом. Очевидний і негативний вплив цих чинників на розвиток суспільства: прискорюється танення льодовиків, підвищується рівень Світового океану, підтоплюються гирла річок, заболочуються прибережні землі. Перелік продовжують зміна напрямку та температури океанічних течій, зокрема Гольфстріму, збільшення площі пустель. Клімат стає більш посушливим, зменшується кількість опадів, але змінюється їх режим, що призводить до паводків тощо.

Тепла зона зміщується на північ

Такої самої думки дотримується і кандидат географічних наук, зав. відділом синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС та НАН України Віра Балабух, котра зауважує, що зміна одного чинника тягне за собою зміну всієї системи. Попри все, українці вважають, що вони далекі від тих стихійних процесів, котрі мають місце в інших країнах. У нас, мовляв, кліматичні зміни дуже незначні. Але як тоді бути з фактами? За даними Міжнародного центру дослідження катастроф, за останнє десятиріччя Україна двічі була світовим лідером за кількістю жертв від стихійних явищ природи: у 2006 році посіла 8-ме місце, оскільки від морозів загинуло 803 особи і 60 тис. чоловік постраждало, а через два роки — 9-те місце світового рейтингу унаслідок паводків у Західній Україні, коли постраждало 250 тис. чоловік.

У нашій державі, за оцінками Міжнародного банку реконструкції та розвитку, щорічний збиток від стихійних явищ погоди сягає 340 млн доларів, у світі — 66 млрд доларів.

Зростання температури не відбувається скрізь і одночасно. За свідченням метеорологів, воно найбільше спостерігається там, де було найпрохолодніше. Переконливий показник: в останні 20 років з карти України взагалі зникли ізотерми 6—7 градусів. Ізотерма (лінія, що проводиться через точки на земній поверхні, які мають однакову середню температуру) 8 градусів раніше була на території Полтавщини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини. Нині вона доходить Чернігова, Житомира, Хмельницького. Тобто відбулося зміщення зони на 300—400 км на північ.

— Мене часто запитують: чи будуть, мовляв, в Україні субтропіки? В Україні субтропіків не буде! — наголошує Віра Балабух. — Для цього у нас ще прохолодно: зиму ніхто не відмінив, Арктика як працювала, так і працює, тож можливі холодні арктичні вторгнення.

Три місяці — листопад…

Нині йдеться про зміну всього термічного режиму, внаслідок чого зростає тривалість теплого і зменшується тривалість безморозного періоду. Якщо мінімальна температура підвищується, то в нас значно скорочується період опалення. Збільшується тривалість випасу тварин. Середньорічна температура в нашій країні зросла всього на 0,8 градуса і це призвело до того, що на 2-3 тижні подовжилася тривалість літа — за рахунок весни, що раніше починається. Підвищується температура води і тривалість вегетативного періоду водної рослинності. На 2-3 тижні раніше починається нерест у риби.

— Якщо врахувати, що останній грудень і майже весь січень аномальні температури сягали 1-2 градусів, а середньомісячна температура була навіть на 5 градусів вищою від норми, це означає, що в Україні не було грудня, не було й січня — у нас 3 місяці був листопад, який почався в останній декаді жовтня. І те, що природа не встигає швидко адаптуватися до цього, — велика проблема, — вважає Віра Балабух.

Нинішній рік типовий: літо розпочалося в кінці квітня з дуже високих температур, в деяких областях — 30 градусів. Але природа лишається природою — у травні на тлі високих температур йшов арктичний холод. А це зумовлювало інтенсивність градових процесів — щодня то в одному, то в другому місці.

Щодо опадів: в Україні їхня середньорічна кількість не зростає, але відбувається перерозподіл упродовж сезону. Біда в тому, що вони можуть випасти за один дощ. На деяких метеорологічних станціях навесні зафіксували, що за 2,5 місяця випало 10% опадів від норми, а на інших — 300—400%. Тобто за один дощ випало 3-4 місячні норми. Чому? Віра Балабух пояснює це тим, що температура повітря зростає не лише біля поверхні землі, а й у нижній стратосфері, де формуються опади. Збільшується швидкість вертикальних потоків, хмари розвиваються дуже швидко, досягають дуже великої потужності. Звідси й сильні дощі з градом. Зростає кількість шквалів, смерчів, злив, гроз. Якщо раніше смерчі з’являлися у квітні-травні, то тепер таке явище було зафіксовано 1 березня.

Услід за ізотермами — збудники хвороб

Кліматичні зміни мають вплив не лише на господарську діяльність, а й на головне її мірило — здоров’я людей, порушує чи не найактуальнішу в цьому ракурсі тему доктор медичних наук зав. лабораторією гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва” Олена Турос. Приміром, дуже важливими кліматоформуючими індикаторами є катаракта ока та меланома шкіри. На ці захворювання страждають люди, на яких впливає ультрафіолетова радіація, кількість якої збільшується внаслідок витончення озонового шару. До медичних наслідків зміни клімату належать тепловий удар та гіпотонія.

Поширене явище останнім часом — випадки загострення хронічних хвороб під впливом підвищення чи зниження температури повітря, зміни вологості. Ніде не реєструються гострі серцеві напади, пов’язані з днями спеки. Такі явища, як, приміром, повені, супроводжуються інфекційною захворюваністю.

Не тільки ізотерми температур пересуваються географічними зонами, а й розповсюдження збудників таких інфекційних хвороб, як кліщовий енцефаліт. По всій Європі почали з’являтися випадки лихоманки денге, якої раніше тут зовсім не було. Тобто вже є кліматозалежна патологія: нетипові спалахи інфекційних хвороб, нетипові вогнища захворювань, усі загострення хронічних захворювань, ті стани, які можуть виникати, приміром, у маленьких дітей у спекотні дні, зокрема температурні “свічки” до 40-40,5 градуса.

— Настав час враховувати свої регіональні особливості у стратегічних планах розвитку областей. Повинна бути система раннього оповіщення населення, — закликає Олена Турос.

Тим більше, що, за даними ВООЗ, прогнозується значне погіршення медичної статистики: на території Європи внаслідок підвищення температури помиратимуть 197 тис. людей щорічно.

Проекція зміни клімату, яку вибудовують науковці, — це не прогноз погоди, а сценарій того, як усе може розвиватися. Чого очікувати найближчим часом? Якщо говорити про проекцію екстремальних погод, які пов’язані з температурою повітря, — фахівці не сумніваються, що до середини століття таких явищ в Україні стане більше. Зросте максимальна інтенсивність і кількість руйнівних опадів.

За словами ректора Одеського державного екологічного університету Сергія Степаненка, лише в нинішньому році зафіксовано понад три десятки рекордів температури.

— Існує три сценарії розвитку кліматичних подій, розроблених ученими в 2002 році: оптимістичний, песимістичний і середній. Поки що за кількістю викидів вуглекислого газу ми йдемо найгіршим з них, — зазначає професор. — За ним логічно взяти й прогнози найближчого кліматичного майбутнього.

Прогнози

В Україні можуть зникнути малі річки

Отже, в Європі очікується зростання температури повітря на 3,8 градуса і скорочення літніх опадів на тлі збільшення стихійних явищ. В Україні відчутно зростуть урожаї зернових, але тільки до 30-х років нинішнього століття, після чого підуть на спад: у другій половині століття зменшення родючості сільськогосподарських культур відбудеться у межах 15—25%. Погіршиться якість ґрунтів. Збільшиться кількість лісових пожеж. У північних і західних регіонах країни докучатимуть повені, в південних і південно-східних — засухи. Накочуватимуться хвилі спекотної погоди. В степовій зоні в середині ХХІ ст. очікується зменшення водних ресурсів на 40—50%. Збільшиться зона дефіциту води. Прогнозується зникнення малих річок. Відбудуться зміни у районуванні сільськогосподарських культур — зміщення їх у бік півночі, зменшення різноманітності рослинного і тваринного світу. Неминучою є й зміна розташування природних зон. Збільшиться кількість енергозатрат, у зв’язку з чим зросте значення вітрової енергетики.

За таких обставин цілком логічно припустити, що затрати на адаптацію до змін клімату будуть значно меншими, ніж затрати на ліквідацію їх наслідків. Тож уже найближчим часом людству доведеться займатися такими питаннями, як виявлення найуразливіших до посухи районів та зміна полів для сортів сільськогосподарських культур, розроблення регіональних планів боротьби з посухою, краща підтримка наукових досліджень у сільському господарстві в університетах та інститутах, регулярний перегляд моделювання водного режиму в регіоні з використанням останніх кліматичних даних та оцінка потреб у воді основними комунальними службами в умовах зміни клімату. З’явиться нагальна потреба щодо внесення заходів з адаптації у міські та муніципальні плани. Йдеться про структурний захист будівель від сильної спеки: теплоізоляція, системи вентиляції, створення більшої кількості зелених зон, які б давали тінь, особливо у місцях, де міська спека відчувається найбільше, будівництво фонтанів та інших “водних зон” у місті.

Доведеться впритул підійти до питання глобального скорочення викидів парникових газів і справедливого розподілу зобов’язань між усіма державами світу. Кліматичні зміни та всі пов’язані з ними заходи мають бути відображені в стратегіях місцевого розвитку. Настав час переходу від фрагментарних дій до планомірних заходів.

Євдокія ТЮТЮННИК