Чи є економіка у ШОС

Зогляду на поставлене президентом України завдання щодо просування національних економічних інтересів за кордоном, диверсифікації ринків збуту та “економізації” зовнішньої політики постає питання стосовно пошуку нових інвесторів в українську економіку та посилення транзитного потенціалу України.

Враховуючи проголошену Києвом політику багатовекторності у зовнішніх відносинах та економіці, визначену законом про засади внутрішньої і зовнішньої політики, одним з актуальних напрямів розвитку країни стає посилення економічної співпраці з країнами центральноазіатського регіону.

Провідним інтеграційним об'єднанням регіону є Шанхайська організація співробітництва — ШОС, до якої увійшли Китай, Росія, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан та Киргизстан.

Членами ШОС у статусі спостерігачів є Індія, Іран, Монголія та Пакистан. Партнери об'єднання — Білорусь та Шрі-Ланка. Хоча організація створювалася для спільного захисту кордонів, згодом почала опікуватися й питаннями економічної взаємодії.

У вересні 2003 року глави урядів країн — членів ШОС підписали програму багатостороннього торгівельно-економічного співробітництва на 20 років.

Довгостроковою ціллю стало створення зони вільної торгівлі в ШОС, а в короткостроковій перспективі — збільшення потоку товарів у регіоні. Співпраця охоплює енергетику, транспорт, агроринок, зв'язок, охорону природи.

У ШОС функціонують кілька об'єднань, націлених на посилення співпраці між державами і приватними компаніями у торговій, фінансовій та енергетичній сферах: Ділова рада, Енергетичний клуб та Міжбанківське об'єднання.

Головні напрямки діяльності ШОС в економічній сфері наступні.

1. Розвиток торгово-економічного та інвестиційного співробітництва.

Серед пріоритетів — реалізація масштабних проектів з розширення транспортних можливостей регіону, вихід на світові ринки, розвиток соціальної інфраструктури, формування міжнародних центрів логістики, торгівлі і туризму, будівництво, впровадження енергозберігаючих технологій.

Перспективними напрямками співробітництва є охорона здоров'я, сільське господарство, екологія, регулювання міграційних потоків, наука і технології.

До найважливіших проектів ШОС, які охоплюють більшість учасників об'єднання, належать організація електронної транскордонної взаємодії з використанням електронного цифрового підпису, високошвидкісна інформаційна магістраль ШОС.

Втілює організація низку транспортних задумів, поміж яких — “Великий шовковий шлях”, автодорога Е-40, автотранспортний маршрут Ош-Кашгар з будівництвом у Кашгарі перевантажувального термінала.

Уздовж маршруту Е-40 на територіях країн ШОС збудують центри логістики та розроблять угоду про спрощення міжнародних автомобільних перевезень.

Крім того, країни-учасниці домовилися створювати сприятливі умови для торгівлі сільськогосподарською продукцією та обмінюватися інформацією про нормативно-правову базу, яка регулює виробництво і торгівлю аграрними товарами.

Прикладом інвестиційного співробітництва стали дві кредитні лінії у розмірі 13 мільярдів доларів, які Казахстан отримав від Держбанку розвитку та Ексімбанку Китаю на будівництво газопроводу “Західний Казахстан — південний Казахстан” і модернізацію ГЗК та НПЗ. До речі, такі позики знадобилися б і Україні.

2. Координація дій з подолання кризи.

Керівник Китаю Ху Цзиньтао в розпал кризи заявив: “Наші країни мають посилити кооперацію в рамках ШОС. Тільки так ми зможемо протистояти кризі”.

Для стимулювання економічних зв'язків держав-членів Пекін надав пільгові кредити у розмірі 1 мільярда доларів на інфраструктурні проекти в Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Крім того, Китай планує позичити країнам ШОС 10 мільярдів доларів для підтримки їх фінансової стабільності.

Останнім часом учасники ШОС дедалі частіше пропонують створити регіональну квазі-валюту за прикладом спеціальних прав запозичень МВФ.

Зокрема, 2009 року під час єкатеринбурзького самміту ШОС президент Росії Дмитро Медведєв заявив про необхідність зміцнення міжнародної фінансової системи. За його словами, робити це слід “за рахунок не тільки долара, але й створення резервних валют, а в перспективі — наднаціональних форм розрахунків”.

3. Розвиток митного співробітництва.

У рамках ШОС працює Спеціальна робоча група з питань митного співробітництва. Уряди держав-членів уже підписали угоди про взаємодопомогу у митних справах, протоколи про обмін інформацією в галузі контролю за переміщенням енергоресурсів та про підвищення кваліфікації посадових осіб митних органів.

У перспективі передбачається спростити процедури торгівлі, підвищити пропускну спроможність прикордонних пунктів, оптимізувати прикордонну інфраструктуру.

Також на порядку денному розвитку співробітництва митних служб країн ШОС — виявлення та усунення бар'єрів у міжнародних автоперевезеннях, зокрема, при здійсненні транзитних перевезень у пунктах пропуску через кордони.

ШОС, як свідчать заяви керівників держав-учасниць, планує налагоджувати контакти з іншими економічними міжнародними організаціями, зокрема з СНД, а також активізувати економічні відносини з країнами-спостерігачами і країнами-партнерами заради залучення їх ресурсів і ринків у загальношосівський процес.

Так, заявка Білорусі на отримання статусу партнера ШОС, подана нею на єкатеринбурзькому самміті, вже через півроку дозволила Мінську отримати від Ексімбанку Китаю кредит на 5,7 мільярда доларів на інвестиційні проекти.

ШОС є економічно привабливим для України проектом, оскільки у ньому об'єднані ключові потреби Києва — нові ринки збуту для експортерів, дешеві кредити і можливість вирішувати питання енергетичного співробітництва.

Аналіз зовнішньої торгівлі України з країнами — членами ШОС показує, що частка цих шести держав у торгівлі товарами протягом 2001-2009 років становила 32-37%. Це свідчить про важливість подальшого розвитку двостороннього та багатостороннього економічного співробітництва з країнами ШОС.

“Росія — лише один з елементів східного напрямку розвитку України. Потрібно дивитися на країни БРІК та ШОС. Зараз Європа зростає повільними темпами — 1-2% на рік, тоді як азійсько-тихоокеанський регіон щороку дає 5-8%”, — каже директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць.

Для виходу на європейський ринок, додає він, українській продукції потрібно пройти чимало випробувань, а на сході її вже купують. “Україні не слід зациклюватися на Росії. Треба рухатися на схід у цілому”, — стверджує вчений.

Активній співпраці України з країнами ШОС сприяє низка факторів.

По-перше, геополітичний чинник, тобто наявність політичної волі в Україні щодо багатовекторності у політиці та економіці, географічне положення України як транзитної держави між Європою та Азією, тісні стосунки України з Європою.

По-друге, значні економічні можливості для України у розвитку торгових та інвестиційних зв'язків з членами ШОС та її партнерами у контексті створення єдиного євразійського ринку, в умовах зростання ролі азійських країн у світовій економіці та з урахуванням багатства регіону на енергетичні і природні ресурси.

За оцінками експертів, у 2050 році економіки країн “Великої Азії” — Індії, Китаю, Японії та південно-східної Азії — перевищать обсяг економік ЄС і США.

По-третє, можливості щодо диверсифікації Україною ринків енергоносіїв, розвитку транспортного і телекомунікаційного співробітництва.

По-четверте, тривалі двосторонні економічні відносини України з державами ШОС, можливість перейти від торгової до індустріально-інноваційної співпраці.

По-п'яте, наявність розгалуженої системи дипломатичної служби України у державах-членах ШОС, країнах-спостерігачах та країнах-партнерах.

Крім того, Київ може вибрати формат інтеграції відповідно до своїх інтересів: членство, країна-спостерігач або країна-партнер.

“Я цілком погоджуюся з тим, що нам необхідно налагоджувати стосунки з ШОС. Але як ми могли встановлювати такі відносини з Китаєм, якщо за останні дев'ять років не було жодного офіційного візиту глави МЗС Китаю в Україну?” — бідкається міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Тепер, вважає він, усе інакше. У травні 2010 року відбулися його переговори з міністром закордонних справ Китаю, і восени Віктор Янукович відвідає Пекін.

“За цей час пройдуть переговори, які дозволять говорити про співпрацю з Китаєм, а також про залучення України до ШОС”, — переконаний Грищенко. 

Володимир ШЕМАЄВ, кандидат економічних наук, радник міністра економіки України