Програма так званої “малої приватизації” передбачає продаж об’єктів державної власності, вартість активів яких не перевищує 250 млн грн. Відтепер такі об’єкти будуть продаватися виключно на електронних торгах на базі майданчику Prozorro.Продажі.
В рамках малої приватизації планують продати близько 700 державних і комунальних підприємств. Головна їхня особливість у тому, що це не готовий бізнес, а лише активи, в більшості випадків не дуже належної якості.
Наразі, спробуємо з’ясувати, чи допоможуть зміни запустити нове дихання у процес приватизації в Україні.
Ефект “прозоро” дійсно має позитивний вплив як для держави, так і для бізнесу. Прикладом цьому можуть слугувати державні закупівлі, які проводяться у системі електронного майданчика Prozorro.
Внаслідок цієї реформи з’явився майданчик для розвитку малого та середнього бізнесу, оскільки відбулося зменшення корупційних схем у державних закупівлях. Держава ж, у свою чергу, отримала суттєву економію та поліпшену якість товарів, робіт та послуг.
Система ProZorro.Продажі також вже зарекомендувала свої можливості та переваги серед інших електронних платформ для реалізації майна. Електронні майданчики, які будуть залучені до проведення аукціонів приватизації будуть працювати на базі ProZorro.Продажі.
Тим часом, Проект ProZorro.Продажі продовжує першу хвилю авторизації електронних майданчиків для проведення малої приватизації. За підсумками тестів право підключати продавців і покупців до аукціонів малої приватизації отримали вже 18 торговельних майданчиків.
Так, 5 червня 2018 року вступив у силу Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації від 10 травня 2018 року (надалі — порядок).
Порядком чітко врегульована система публікації майна, строк та умови його продажу через електронні майданчики. Особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внесок для набуття статусу учасника.
Наявність гарантійного внеску у розмірі 10% дасть змогу зменшити або взагалі виключити факт недобросовісної конкуренції у вигляді “пустих учасників”, які штучно знижують ціну лоту на аукціонах. Оскільки, у деяких випадках гарантійний внесок може сягнути одного мільйона доларів.
Також, порядком врегульовано перелік документів, який потрібен для участі в аукціоні. Потенційний учасник не повинен готувати “пакет” документів, як це, наприклад, передбачено при державних закупілях.
Учасник — фізична особа для підтвердження участі повинен надати документи, які індетефікують особу (паспорт та ідентифікаційний код), юридична особа теж надає тільки свої установчі документи (статут, виписку з протоколу загальних зборів, виписку з ЄДРПОУ).
Тобто, перелік документів зведено до минімуму, що в свою чергу зменшує можливість оскарження проведення процедури приватизації у подальшому.
Також, в порівнянні з попереднією версією Закону, на сьогодні процедурою приватизації значно скорочуються строки її проведення.
Зокрема, у новій редакції закону скасовується передприватизаційна підготовка (скорочення процесу приватизації на 6-12 місяців), норми щодо розроблення та затвердження планів приватизації, створення комісії з приватизації (скорочення на 2-3 місяці).
Скасування цих архаїчних правил дає змогу зменшити процедуру приватизації на строк до 15 місяців. Погодьтеся, інвестор, який хоче інвестувати свої кошти навряд чи буде чекати більше року.
Потрібно розуміти, що ця система є новою для України, та не всі питання стосовно приватизації вирішені законодавчо.
Так, Законом України “Про приватизацію державного та комунального майна” встановлено порядок оцінки об’єкту приватизації аукціонною комісією. У разі відсутності балансової вартості об’єкта (активів об’єкта) малої приватизації, така вартість встановлюється аукціонною комісією.
Виникає питання, а якщо у підприємства розмір пасивів значно перевищує розмір активів, як буде встановлюватися ціна об’єкту приватизації? На жаль, поки що відповідь на це питання законодавчо не врегульована.
Крім того, без проведення аудиту об’єктів малої приватизації “заінтересовані особи”, такі як кредитор чи керівник підприємства, напередодні приватизації мають можливість на укладання “фіктивних договорів”, які можуть значно погіршити становище об’єкта приватизації.
Ця прогалина у подальшому призведе до того, що зазначений об’єкт приватизації буде продано за безцінок, що матиме негативний вплив на економіку України.
Задля досягнення головної мети приватизації — наповнити державний бюджет, необхідно привабити іноземних інвесторів, які не в повному обсязі довіряють правилам гри в Україні. Для них більш привабливим є придбання об’єктів “прозорро” та за чесними правилами гри.
Можливість продажу об’єктів малої приватизації на акредитованих електронних майданчиках, чіткий порядок продажу об’єктів дійсно свідчить про готовність України йти в ногу з часом.
Українська приватизація була непрозорою та неконкурентною. Її результати є одними з найгірших у світі, але нова законодавча база демонструє нам, що система Prozorro.Продажі готова до старту малої приватизації.
Система максимально захищає добросовісного учасника від корупції. Але виникає питання, чи готова Україна грати в чесні торги?
Иван ГЕРАСИМЕНКО, директор компании Investment Service Ukraine
Что скажете, Аноним?
[15:06 24 ноября]
[11:45 24 ноября]
[08:15 24 ноября]
15:45 24 ноября
12:30 24 ноября
12:00 24 ноября
11:30 24 ноября
10:00 24 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.