ДАЙДЖЕСТ

“Черга в касу”: партійні донори навіть не знають, що підтримують партії тисячами гривень

[07:40 13 апреля 2017 года ] [ bihus.info, 12 квітня 2017 ]

У 2015 році на вимогу Євросоюзу Верховна Рада проголосувала за закон про фінансування політичних партій. За ним політсилам, що подолали 5% бар'єр і потрапили до парламенту, надається фінансування з бюджету.

Кому і скільки — вирішує Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК). Натомість партії щоквартально звітують до НАЗК про своїх донорів та витрати. І часто вказані в звітах особи навіть не знають, що підтримували зі своїх кишень партію, йдеться у репортажі Мар'яни Мотрунич “Черга в касу” для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Закон вступив в силу у липні 2016 року, тож минулоріч НАЗК роздав політикам менше половини запланованих 390 мільйонів бюджетних гривень. Із розданих 165 млн грн “Народний фронт” та “Блок Петра Порошенка “Солідарність” отримали по 50 млн, “Самопоміч” — 25 млн, Радикальна партія 17 та ВО “Батьківщина” — 6,5 млн грн.

Пожертви для Тимошенко

У річному звіті “Батьківщини” рух “Чесно” помітив, що пожертви громадян надходять на партійний рахунок занадто систематично. Від симпатиків ВО “Батьківщина” отримала 7,5 млн грн. Переважно підтримували Юлію Тимошенко грошима мешканці Київської області.

Програма “Наші Гроші” відвідала кількох внескодавців “Батьківщини”. Донорів партії з Київщини можна умовно поділити на 3 категорії. Перша — партійні пенсіонери, які робили дрібні внески від 2 до 20 грн, але у звіті записані по кілька їхніх внесків у 2 тисячі гривень.

Друга категорія — люди, які не робили внесків взагалі, однак з'явились у звіті у ролі спонсорів після роботи на виборах (причому на іншу політичну силу).

Треті, серед яких “Наші гроші” знайшли депутата місцевої ради — дійсно визнали, що жертвували “Батьківщині” значні суми.

Лідер партії Юлія Тимошенко на питання про різницю між реальністю та звітом переконує — людей залякали до того, що вони приховують своє спонсортство.

“Людей строго не судіть, що вони відповідають таким чином. Вони просто бояться політичних репресій”, — відповіла політик Юлія Тимошенко.

Зазначимо, що пенсіонери відверто кепкували з версії про внески більші, ніж їхні пенсії, та заляканими жодним чином не виглядали.

Серйозніше допомагають партії помічники нардепів. Колишня помічниця Наталії Королевської, а нині голова луганської “Батьківщини” Ірина Верігіна пожертвувала на партію 100 тис грн. А помічниця нардепа Івана Крулька і сама виявилась депутатом облради на Волині. “Вона є самодостатньою людиною на Волині і це відомо, і я думаю, що вона могла собі дозволити внести внесок 100 тис на фінансування “Батьківщини”, — запевнив Крулько.

Не так щедро, як фізособи, на партію Юлії Тимошенко жертвував гроші бізнес, загальна сума — 1,5 млн грн. У структурі власності двох юридичних жертвувальників — резиденти Кіпру, Сполучених Штатів Америки, Китаю і країн Африки. Хоча Юлія Тимошенко переконує, що таких жертводавців у її партії точно нема: “Немає нерезидентів України, ми фінансуємося чесно”.

За законом, політичні партії не можуть фінансуватися із закордону.

За оренду головного офісу ВО “Батьківщина” заплатила 2,5 мільйони гривень своєму ж депутату — Олександру Абдулліну. Партія одна з перших показала автопарк. На ремонт машин пішло партійних 420 тис грн.

У 2016 році з бюджету на ВО “Батьківщина” виділені лише 6,5 млн грн, бо партія не подала вчасно звіт.

Радикальна звітність

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко минулого року отримав з держбюджету на партію біля 17 млн грн. І майже всі кошти пішли на піар у ЗМІ.

Центральний офіс на 182 кв.м. партія орендує у самого Ляшка. Згідно зі звітом єдині спонсори партії - сам Ляшко, тому що безоплатно здає офіс, та Ніна Данильченко, яка безкоштовно працює у радикалів бухгалтером. Ще один офіс РПЛ винаймає у фірми, пов'язаної з нардепом-радикалом Сергієм Рибалкою. Тут про благодійність вже не йдеться, за 285 кв.м. партія сплатила 400 тис грн.

Автівку радикали позичають у радника Ляшка — Олександра Гулака, який є помічником нардепа від РПЛ Олексія Ленського. Броньований Cadillac Escaladе вартістю понад 150 тис.доларів наша програма вже відзначала.

У звіті партії вказано, що оренда цієї автівки обішлася радикалам лише у 6 440 грн на місяць. Олег Ляшко відмовився коментувати цей “льготний” тариф.

“Самопоміч”: самі собі

На відміну від радикалів, яким гроші майже ніхто не жертвує, у звіті “Самопомочі” вказані внески на понад мільйон гривень. Найбільш щедрими виявились помічники діючих нардепів від “Самопомочі”: помічники Олега Лаврика віддали на партію понад 100 тис грн., бізнес-партнер нардепа Олександра Данченка — 130 тис грн. Лідер фракції Олег Березюк пояснює, що це все — добровільні членські внески.

До державного фінансування партія жила ніби-то без жодного працівника. Лише після старту держпідтримки витрати на зарплатню у партії виросли з нуля до 1,5 мільйона гривень. До цього, за словами Оксани Сироїд, в “Самопомочі” працювали виключно на волонтерських засадах.

Більше половини всього держфінансування партія витратила на піар і рекламу.

В минулому році “Самопоміч” отримала з держбюджету 24 млн грн та додаткових 20 млн грн за дотримання гендерної квоти.

Примари-мільйонери Оппоблоку

У 2016 році “Оппозиційний блок” відмовився від бюджетного фінансування. У 2017 — подав заявку до НАЗК і за результатами свого фінзвіту отримав 12 млн грн на перший квартал цього року. Щоправда нині голова Оппоблоку Юрій Бойко переконує, що бюджетне фінансування неетичне, і партія від нього відмовилась. Однак заявки з відмовою до НАЗК не надходило.

За 2016 рік Оппоблок назбирав внесків стільки ж, скільки бюджет запропонував їм лише за перший квартал 2017 року. На рахунки партії надійшло більше 12 млн грн. Луганчанин Борис Лєбєдєв віддав партії три чверті свого доходу — 90 тисяч гривень із 120-ти. Помічниця екс-регіонала Чечетова пожертвувала 80 тис грн., а членкиня “Опозиційного блоку” з Херсону — третину мільйону.

Співлідер партії запевняє, що знає своїх внескодавців. А ось вони його — ні.

ТОВ “Магден плюс” і ТОВ “Стеміт ЛТД” — нещодавно зареєстровані фірми та донори “оппозиціонерів”. У компаній однаковий статутний фонд, однаковий вид діяльності — надання в оренду нерухомості, і в них однаково немає нерухомості. За місцем реєстрації бізнес-жертвувальників — перукарня. Фірми створені послугою “Віртуальний офіс” — це реєстрація “під ключ” юросіб.

Попри явну “підробність”, ці донори пройшли перевірку НАЗК:

— А Ви перевіряли юрособи, які надавали кошти?

— Так, всіх передивлялися, в основному цими юридичними особами там здійснюються, і там є питання до цих юридичних осіб... і з'ясовували, хто саме є кінцевим бенефіціаром цих юросіб.

— І ви все з'ясували?

— Ну на жаль, у нас нема таких широких можливостей, щоб передивлятися.

Також у звіті партії фігурують донори-компанії “Гіперіон-Мега” та “Тефія-2011”. Керівник і засновник “Гіперіону” взагалі заперечив наявність у нього такої фірми:

— А у вас є така компанія “Гіперіон-Мега”?

— Нема.

— А як же ви тоді в список потрапили?

— Не знаю.

“Гіперіон-Мега” та “Тефія-2011” прописані в приміщенні рибного держпідприємства в Києві, і раніше були пов'язані з мільйонером і нардепом від “Опозиційного блоку” Вадимом Новинським через кіпрські компанії.

Загалом юрособи сплачували по 1 млн 100 тис грн на партію. Серед фірм-донорів знайшлася і фірма, пов'язана з менеджментом ахметівської “Запоріжсталі”.

Президентська партія — президентські витрати

Специфіка звіту партії “Солідарність” — дрібні внески від великих людей. По 20, по 60 чи то навіть по 80 гривень платили і мер столиці Віталій Кличко, і генпрокурор Юрій Луценко, нардепи Кононенко, Березенко й інші, хоча лідер фракції заперечує існування членських внесків в “Солідарності”.

Тим часом, нардеп Сергій Алєксєєв пожертвував 100 тис. грн на партію. Виділився брат міністра енергетики Ігоря Насалика — Сергій — він вніс майже 900 тис грн.

Минулого року Солідарність отримала від НАЗК 49 млн грн. Чи не половина пішла на рекламу та піар.

Фронтовий піар

Із 50 млн грн “Народний Фронт” витратив на піар 33 млн грн. Найбільше грошей отримали “1+1” та “2+2”, потім ТРК “Україна”, ІСTV. Лідер фракції Максим Бурбак пояснює: “Це дозволено законом. Ми повинні популяризувати роботу наших депутатів, нашої партії у громадян”.

За підрахунками руху “Чесно”, ринкова ціна реклами “Нарфронту” значно вища, ніж вказані у звіті 33 мільйони.

Оренда офісу партії демонструє міцну політичну співпрацю. Біля 2 млн грн фронтовики заплатили в родину ніби конкурента — екс-регіонала та члена Відродження, а ще чи не головного кнопкодава Парламенту — Антона Яценка. Нардеп Яценко прокоментував таку ситуацію лаконічно:

— Чому “Народний Фронт” орендує приміщення у Вашої сестри?

— Я не моя сестра, і не “Народний Фронт”.

“Фронтовик” Денис Дзензерський також сплатив понад 11 мільйонів гривень за оренду офісу на 321 кв.м. сестрі Яценка. З додаткових коментарів депутата Яценка виходить, що він не лише не його сестра і не “Народний фронт”, а й не депутат Дзензерський. Пояснити дивну арендну співпрацю не змогли й у Народному фронті.