“Тропічні трампісти” програли
Політична криза у Бразилії, пов'язана з президентськими виборами, мало не переросла у серйозну драму. Учасники антипрезидентського мітингу і прихильники колишнього керманича держави Жаїра Болсонару вдерлися у президентський палац, викинувши з вікон меблі. Також кількатисячний натовп розграбував церемоніальні зали Верховного суду. Однако поліції вдалося досить швидко розігнати протестантів, влаштувавши масові затримання.
Причина протестів криється в результатах виборів президента Бразилії. 30 жовтня 2022 року їх виграв Лула да Сілва, який з 2003 по 2011 рік вже був очільником цієї держави. Цього разу він переміг з вкрай невеликим відривом, набравши у другому турі 50,9% голосів. Його опонент Жаїр Болсонару поразки не визнав і на початку року поїхав із Бразилії до Флориди буцімто на лікування. Прибічники Болсонару протягом двох місяців протестували, заявляючи, що результати виборів підтасували.
Фактично в Бразилії відбувається розкол, зазначив в коментарі “Апострофу” політичний експерт Віталій Кулик. Він звертає увагу на те, що дії прихильників Болсонару свідчать про їх похід шляхом “трампістів”, які захопили Капітолій у 2021 році. Натомість політики-прихильники Лули вважають, що не можна допустити помилки американців, і треба покарати строками і політичною відповідальністю всіх причетних до захоплень будівель органів влади.
Формування уряду Лули лише почалось: зокрема, відбуваються чистки в силових структурах. Справа в тому, що в Бразилії після кожної зміни президента відбуваються кадрові “гойдалки” — прихід одної політичної сили означає вихід з усіх структур влади представників іншої політсили.
На думку головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Аліни Гриценко, протести стали фінальною спробою Болсонару та його поплічників дискредитувати результати виборів. Експертка каже, що ще до другого туру звучала інформація: Болсонару як виходець з армійських кіл спробує залучити військових та своїх прихильників аби не дати своєму опоненту зайняти президентське крісло. Проте після оголошення результатів виборів він не виходив в ефір, спробувавши лише одного разу заперечити результати другого туру через буцімто некоректну роботу електронної системи підрахунку голосів, втім це нічим не завершилося, до того ж голова бразильського Центрвиборчкому публічно відкинув ці інсинуації. До того ж ЄС і США попередили, що в разі державного перевороту з боку Болсонару вони готові розірвати дипвідносини з Бразилією. Це мало остудити запал колишнього президента, але все закінчилося протестами.
“Говорити про те, що протести якось вплинуть на подальшу внутрішньополітичну обстановку в Бразилії — передчасно, бо на захист Лули теж вийшли його прихильники. Поляризація суспільства загалом характерна для Латинської Америки”, — каже “Апострофу” Аліна Гриценко.
За словами Віталія Кулика, в захопленні органів влади у Бразиліа оглядачі побачили “вуха” радника Трампа Стіва Беннона, який працював у Бразилії в якості радника сина Болсонару. На основі цього експерти називають протести в Бразилії “міжнародним трампізмом”, що багатьма політичними силами всередині країни сприймається фактично як міжнародний тероризм.
В результаті, серед лівих, соціалістів та соціал-демократів у Латинській Америці багато хто не лише підтримав Лулу, але й вимагає жорстких дій по переслідуванню “фашистського путчу”. Це може розв'язати руки Лулі для проведення певних репресій, але це навряд чи дасть змогу вийти з кризи. Скоріш — навпаки: коли новий-старий президент зіштовхнеться з рецесією та економічними проблемами, люди знову вийдуть на вулиці.
Віталій Кулик вважає, що політичні сили, які виступили за президентство Лули, з часом будуть від нього відходити. Тим паче, подібна ситуація у нього вже була за його попереднього президентства — тоді підтримувати його відмовились рух безземельних селян, індіанці, а також “Зелені”, які ведуть боротьбу за навколишнє середовище в регіоні Амазонки. Цього разу вони підтримали нинішнього президента у його боротьбі проти Болсонару, але цей союз може розвалитися дуже швидко: тим паче, під час свого попереднього президентства Лула так і не вирішив їхні проблеми. До речі, ситуація з імпічментом ставлениці Лули, Ділми Русеф, сталась якраз через втрату підтримки згаданими політсилами, додає експерт.
“Бразилію буде лихоманити, бо розкол в країні досить жорсткий та непримиримий. У обох Бразилій нема точок дотику крім інституційних форм існування держави, тобто вони бачать майбутнє країни взагалі по-різному”, — каже Кулик.
Україна — не пріоритет?
Варто зазначити, що Лула зарекомендував себе як активний гравець у міжнародній політиці. Так, він був ініціатором посилення ролі країни в міжнародних інтеграційних об'єднаннях, зокрема в БРІКС, виступав за посилення ролі Бразилії як центру ухвалення глобальних рішень. Утім, зараз йому не до міжнародного напрямку.
“Лула зосередиться на внутрішній політиці, не зовнішній, як за часів його попередніх строків. Тоді його підтримували багато європейських лівих інтелектуалів, а ідеї нинішнього президента — зокрема, інклюзивність — навіть місцями були втілені. Але корупція відштовхнула від нього інтелектуалів, і підтримка в суспільстві вже не та. Та і колеги Лули більше не бачать у ньому єдиного виразника волі Латиноамериканського континенту у його протистоянні “Американському світу”, — каже Віталій Кулик.
У цьому контексті очікувати якихось проривів в українсько-бразильських відносинах не варто, вважає експерт. Звісно, Лула може запропонувати свої послуги в переговорах між Росією та Україною, але при цьому обов'язково почне робити різні контраверсійні заяви, які він просував раніше — мовляв, у війні винні всі — НАТО, ЄС, Україна та Росія.
“Аерокосмічне співробітництво з Україною нині згорнуто, такі проекти як “Морський старт” не на часі, бо у нас зараз інші задачі для ракетної галузі. Очевидно, Бразилія поки не повернеться в ключові партнери України в Латинській Америці. Та й ініціативи Лули через падіння його підтримки не матимуть тої ваги, яку вони мали за його першого президенства”, — стверджує Кулик.
В свою чергу, Аліна Гриценко нагадує, що Лула да Сілва досить критично поставився до Володимира Зеленського ще навесні минулого року, але головна проблема в тому, що в Бразилії про Україну майже нічого не знають. До того ж там працює проросійська пропаганда, яка досить успішно просуває негативні стереотипи про України.
“Лула хоче відновити дружні відносини зі США і Європою і відновити статус Бразилії як регіонального лідера, а в перспективі — глобального. Тобто він налаштований на співробітництво з нашими партнерами, це вже добре. Україні треба налагодити політичний діалог між президентом Зеленським і Лулою — адже останній намагається просувати ідею реформи Радбезу ООН, де Бразилія хоче посісти місце постійного члена. Грає роль і велика українська діаспора в Бразилії — більше 800 тисяч українців, які сприяють руйнуванню шкідливих міфів про нас”, — каже експертка.
На її думку, Україна треба доносити Бразилії власну точку зору на російсько-українську війну, тим більше Росія не входить в список пріоритетів Бразилії (оголосивши нещодавно основні напрямки зовнішньої політики країни, міністр закордонних справ Бразилії не сказав про Росію ні слова), хоча й постачає їй добрива та контактує в межах БРІКС.
“Нам важливо здобути підтримку латиноамериканських та азійських країн, і налагодження контактів з Бразилією посідає далеко не останнє місце”, — підсумовує Гриценко. Хоча є підозра, що через внутрішню кризу в Бразилії Лулі зараз буде точно не до таких глобальних питань.
