Нові посольства
Буквально перед новим роком, 27 грудня, було офіційно відкрито Посольство України в Республіці Гана. Для України ця країна є важливим та перспективним партнером в Африці. Гана займає конструктивну позицію в питанні підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема, шляхом підтримки низки проукраїнських резолюцій в Генеральній Асамблеї ООН та участі у другому саміті Міжнародної кримської платформи.
До речі, з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року в Аккрі відбулося кілька заходів солідарності з народом України. Впродовж останнього року було вжито низку заходів з метою активізації політичного діалогу з Ганою. Міністр Дмитро Кулеба відвідав цю країну у жовтні 2022 року.
Ключовою сферою двостороннього співробітництва є торгівля. За даними Державної служби статистики України, у 2021 році обсяг торгівлі товарами між двома країнами становив 300,058 млн дол. США. Український експорт до Гани склав 171, 6 млн. дол. США (чорні метали, жири та олії тваринного походження). Імпорт до України із Гани склав 128,4 млн. дол. США (рудна сировина, какао та продукти із нього). На жаль, через повномасштабну російську збройну агресію, у 2022 році товарообіг між Україною і Ганою скоротився до 72,31 млн дол. США.
Ми відкриті до розгляду будь-яких пропозицій щодо співпраці з Ганою, особливо в таких сферах, як сільськогосподарські технології, ІТ, енергетична інфраструктура та зелена енергетика.
Наприклад, ми могли б долучитися до цифрової трансформації країни. Урядом Республіки Гана за фінансової підтримки Світового банку реалізується комплексний проєкт цифровізації країни (e-Transform Project). Проєкт, реалізацію якого було розпочато у 2014 р., передбачає цифровізацію багатьох рішень, спрямованих на покращення роботи урядового та ділового секторів, надання електронних послуг для бізнесу та населення тощо.
Ми також можемо допомогти Гані розвивати сільське господарство, забезпечивши сучасними технологіями виробництва якісного посівного матеріалу. Загалом, сільське господарство є однією з найперспективніших сфер двостороннього співробітництва. На початку 2023 року делегація Міністерства аграрної політики та продовольства України на чолі з Міністром Миколою Сольським відвідала Республіку Гана. Обговорено перспективи налагодження співробітництва між українськими експортерами зернових з найбільшими ганськими компаніями-імпортерами зернових. Варто зазначити, що за результатом 2021 р. Україна увійшла у п’ятірку експортерів пшениці до Гани з часткою близько 5%; найбільший постачальник — Канада, з часткою майже 60%.
Українською та ганською сторонами опрацьовується можливість реалізації спільного проєкту — логістичного хабу, який дозволить зберігати українське збіжжя, передусім пшеницю, у Гані, сприятиме прогнозованості збуту зернових в регіоні та стабілізації цін на продовольство. Ганська сторона зацікавлена у збільшенні обсягів закупівлі Україною какао-бобів — основного експортного продукту Гани (у 2021 р. імпорт какао-бобів склав 33,2 млн дол.США, що становило 25,9% імпорту з Гани в Україну) та в отриманні сучасних аграрних технологій, що дозволить розвивати агросектор Гани та опанувати вирощування на території Гани нових с/г культур, зокрема кукурудзи та соняшника.
Перспективною галуззю українсько-ганського співробітництва є також сфера освіти. За інформацією Держстату в 2021/2022 році у вищих освітніх закладах України навчалося 979 громадянин Республіки Гана, у 2022/2023 році — 520.
Хотів би додати ще один важливий факт — в столиці Гани розміщений технічний секретаріат ключового регіонального об’єднання — Африканської континентальної зони вільної торгівлі (АКЗВТ). Це загальноафриканська (окрім Еритреї) зона вільної торгівлі, яка об’єднує 54 держави-члени Африканського союзу та 8 регіональних економічних союзів.
Відкриття дипустанови України у столиці Республіки Гана м. Аккра надасть можливість ініціювати прямий переговорний процес з інституціями АКЗВТ та найбільш потужними країнами нового інтеграційного об’єднання з метою отримання у майбутньому доступу до пільгових режимів торгівлі та інвестицій.
Зараз вживаються заходи для якнайшвидшого відкриття посольств України в Республіці Руанда, Республіці Кот-д’Івуар, Демократичній Республіці Конго, Республіці Мозамбік, Республіці Судан, Республіці Ботсвана, Ісламській Республіці Мавританія та Султанаті Оман. Переконаний, що про відкриття деяких з цих посольств ми зможемо оголосити вже у січні.
Економіка і не лише
Взаємовідносини між Україною та державами Африки мають під собою суттєве історичне підґрунтя, яке було закладене в часи звільнення континенту від колоніального панування. Тисячі борців національно-визвольних рухів з усіх куточків Африки добре знають нашу країну, оскільки вона активно підтримувала їхню боротьбу за право на самовизначення на всіх рівнях. З трибуни ООН українські дипломати виступали проти ганебного явища апартеїду. Вагомим є й внесок українських фахівців в економічну підтримку розвитку молодих африканських держав, їхніми руками спроектовані та збудовані десятки важливих об’єктів інфраструктури. У вищих навчальних закладах України отримали знання та кваліфікацію десятки тисяч професійних кадрів, які донині формують інтелектуальну та управлінську еліту континенту.
2023 рік позначився активною роботою над просуванням національних інтересів України в країнах Африки. Нова українська політика на цьому пріоритетному напрямі, визначена Президентом України Володимиром Зеленським, ґрунтується на Стратегії розвитку відносин з державами Африки, затвердженій у січні 2022 року. Важливим механізмом для імплементації Стратегії є діяльність наших дипломатичних установ на Африканському континенті.
Незважаючи на об’єктивні перешкоди для активізації зовнішньоекономічної діяльності, зумовлені повномасштабною збройною агресією РФ проти нашої держави, першочерговою задачею залишається трансформація моделі економічних відносин відповідно до вимог часу, зокрема з урахуванням стрімкої відмови переважної більшості африканських держав від імпорту сировинних та напівсировинних товарів на користь укладення довгострокових інвестиційних контрактів, отримання новітніх технологій, створення спільних підприємств тощо.
Перевагою виготовлення продукції на території держав-членів Африканського Союзу є спрощена процедура та нульовий митний тариф на експорт у межах Африканської континентальної зони вільної торгівлі (АКЗВТ). Останнє набуває особливого значення за відсутності прямих угод про лібералізацію торгівлі між Україною та країнами Африки, що послаблює конкурентоспроможність товарів українського походження на африканських ринках.
Водночас, продовжує мати місце імпортозалежність країн Африки у багатьох секторах економіки. Зокрема, 38 держав континенту залишаються чистими імпортерами агропродукції. Стабільний приріст населення забезпечує стале зростання імпорту.
Наявні сприятливі передумови для збільшення обсягів експорту українських товарів з вищою доданою вартістю. Практика постачань сировинних ресурсів для переробки за межами України (зернові культури, чорні метали тощо) підлягає перегляду, а зусилля мають бути зосереджені на підтримці виходу на зовнішні ринки вітчизняних виробників готової продукції.
Необхідним кроком є ініціювання укладення угод економічного характеру (про преференційні умови доступу до ринків, про взаємний захист інвестицій, про уникнення подвійного оподаткування тощо) на двосторонньому рівні та з використанням механізмів регіональних фінансово-економічних інституцій, у тому числі уповноважених структур Африканського Союзу.
Традиційні сфери торговельно-економічного співробітництва мають бути розширені з огляду на заявлені цілі з цифрової й “зеленої” трансформації української та африканської економічних систем. Досвід України у цифровізації державних послуг та бізнес-комунікацій може становити особливий інтерес для африканських держав, якими проголошено курс на розвиток електронного урядування та створення Панафриканської е-мережі. Українські розробки у сфері інформаційних технологій мають потенціал для адаптованої реалізації в африканських проєктах у галузях кібербезпеки, дистанційної освіти, кліматичного моніторингу.
Україна має демонструвати тверду позицію щодо неприпустимості нав’язування попередніх умов для активізації економічного партнерства. Апелювання представників певних кіл африканських держав до фактору триваючої війни в Україні як перешкоди для повноцінної реалізації двостороннього торговельно-економічного потенціалуне обґрунтоване, зважаючи на характерне для африканського континенту функціонування економік в умовах збройних конфліктів та внутрішньої дестабілізації.
Зазначене вимагає послідовної переговорної роботи з африканськими партнерами з наголосом на перевагах взаємовигідного співробітництва з Україною, яке передбачало б надання рівного доступу до ринків без дисбалансу на користь жодної зі сторін.
Дієвими інструментами пожвавлення українсько-африканського економічного співробітництва можуть стати:
·створення спільних підприємств у галузях харчової промисловості, медицини, інженерії, будівництва та ін.;
·презентація наявних в Україні сучасних технологій у сферах сільського господарства, енергетики, важкого машинобудування, переробної промисловості;
·участь у модернізації портової інфраструктури, будівництві та ремонті суден країн Африки, що мають вихід до моря, та підготовка кадрів у цих галузях;
·залучення України до модернізації та технічного обслуговування об’єктів енергетичної, транспортної та промислової інфраструктури, побудованих за часів СРСР із залученням українських проектувальних, будівельних та виробничих підприємств та інститутів;
·крупновузлове збирання на території африканських країн вітчизняних автобусів, вантажних автомобілів типу КрАЗ, сільськогосподарської техніки.
На тлі активізації російської пропаганди в Африці Україна потребує розбудови системної інформаційної взаємодії із африканськими журналістами, блогерами та лідерами думок. Це допоможе доносити об’єктивну інформацію про агресію Росії, ситуацію в Україні, українсько-африканські відносини, інші питання зовнішньої політики України, а також сприятиме посиленню симпатії до українського народу, зміцнюватиме позитивне сприйняття України на Африканському континенті та формуватиме коло друзів України. Міністерство закордонних справ України вже активно працює на цьому напрямку.
