Богомолець проти Супрун: цифри і факти

Ухвалювати рішення про відставку пані Супрун, яка вже майже два роки виконує обов'язки міністра, має уряд.

Проте, і прем'єр Володимир Гройсман, і президент Петро Порошенко неодноразово публічно висловлювали їй свою підтримку.

Вона у відповідь на рішення комітету повідомила, що нікуди не піде: “Щоб ви знали — я не здаюся, я не йду у відставку, я залишаюся”.

Голова комітету ВР і одна з основних опонентів пані Супрун Ольга Богомолець заявила про катастрофу в українській медицині, висунувши МОЗ цілу низку претензій, які опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

ВВС Україна перевірила наведені пані Богомолець цифри і факти.

“Українці вимирають”

“Вимирання українців прискорилося”, — йшлося у першому пункті претензій пані Богомолець до МОЗ. За її словами,”якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже у 2017 році - ця цифра збільшилася до 198 тисяч”.

Населення України скорочується давно. За останні 25 років українців стало на 9 млн менше, і ставити це у провину нинішньому керівництву МОЗ дещо дивно, вважає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Борис Крімер.

“Мова йде про різницю між померлими і народжуваними. Різниця може збільшуватись не тільки тому, що зростає смертність, а тому, що зменшується народжуваність”, — каже він.

За словами пана Крімера, якщо розглядати коефіцієнт смертності на 1 000 населення, то за цими показниками значних змін за останні роки не відбулось. Цей показник становить приблизно 14,6-14,7.

Зараз населення України зменшується через зниження народжуваності. У 2014 році в Україні народилося 465 тисяч дітей, а в 2016 — 400 тисяч.

Виїзд медиків за кордон

“Близько 70 тисяч медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тисяч, у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров'я, виїдуть протягом найближчих кількох років”.

Відтік робочої сили з України за кордон є, він значний і впливає на темпи економічного розвитку країни.

За даними Держстату, у 2015-2017 роках з України виїхало 1,303 млн працівників.

• Робсила чи рабсила: як впливає на економіку України трудова міграція
• Прошу пана до роботи: як українці рятують польську економіку

Їдуть за кордон як українські медики, попит на роботу яких є, так і представники інших професій.

Понад третина з тих, хто вирішив працювати за кордоном, — це люди із професійно-технічною освітою.

Кожен четвертий із п'яти українських працівників називає низьку заробітну платню головним чинником свого виїзду на заробітки.

В уряді кажуть, що трудову міграцію до Польщі, де нині працює понад мільйон українців, могло б зупинити підвищення зарплат до 25-30 тис. грн.

Саме стільки, за даними віце-прем'єра Геннадія Зубка, в середньому отримував працівник там наприкінці 2017 року.

Що з вакцинацією? 

 

 

 

“Колективний імунітет нації знищено — рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років”, — розкритикувала пані Богомолець ситуацію з щепленнями в країні.

Рівень вакцинації дітей в Україні падав впродовж останнього десятиліття через численні кампанії проти щеплень і недовіру до якості вакцин.

Станом на 2016 рік було вакциновано лише 46% дітей при потребі в 95%. У ВООЗ заявляли, що в Україні найнижчий рівень охоплення вакцинацією в Європі.

Дані МОЗ стверджують, що за останній рік рівень вакцинації почав зростати — наприклад, кількість щеплених проти кору дітей у 2017 збільшилась удвічі у порівнянні з 2016 роком.

З 2015 року вакцини на національному рівні закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

За опитуванням ЮНІСЕФ, у 2017 році 84% батьків в Україні сказали, що дотримуються календаря щеплення. У 2014-му таких було лише 63%.

Міжнародні закупівлі ліків — добро чи зло?

“Міжнародні закупівлі ліків зірвано — громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд гривень на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень” — заявила пані Богомолець. Вона також процитувала дані Рахункової палати про значні порушення МОЗ у сфері закупівель ліків.

Україна з 2015 року закуповує ліки через неприбуткові та некомерційні міжнародні організації, які мають доволі непогану репутацію у світі.

Серед них:

• дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), який працює у 190 країнах і є найбільшим закупівельником вакцин у світі;
• Crown Agents, яка має 185 років досвіду в міжнародних закупівлях;
• Організація ПРООН, яка є частиною ООН.

Економія на закупівлях через міжнародні організації склала близько 40%.

При цьому в МОЗ визнають, що процес укладання договорів проходить складно і довго. Зараз в Україну завозять ліки, закуплені за бюджети ще попередніх років.

У серпні 2017 року Рахункова палата критикувала МОЗ, висуваючи низку зауважень до тривалості процесу закупівель ліків.

Зокрема, йшлося про те, що дуже довго складався перелік ліків. В результаті поставки розтягнулися майже на два роки. У МОЗ пообіцяли рекомендації Рахункової палати врахувати.

Забезпечення ліками

“Лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань профінансовано лише на 27% та 30% відповідно…Державну програму боротьби з раком - провалено. Дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн онкохворих людей в Україні”, — заявила пані Богомолець.

У 2016 році в Україні дійсно завершилася десятирічна державна програма “Онкологія”. При цьому в МОЗ запевняють, що фінансування лікування онкохворих не припинилось.

У 2017 році на закупівлю ліків проти раку для дорослих виділили 809 млн грн (у 2016 році — 397 млн грн), для дітей — 558 млн грн (у 2016 році — 353 млн грн).

При цьому заступник міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишин зазначала, що програма “Доросла онкологія” дійсно забезпечена коштами лише на 30%.

“Я не буду стверджувати, що всі лікарні повністю забезпечені ліками, з тієї простої причини, що в бюджеті немає грошей на забезпечення потреби на всі 100%”, — говорила вона в інтерв'ю “Інтерфакс-Україна” у лютому 2018 року.

Майже рік в Україні працює програма “Доступні ліки”, яка передбачає відшкодування вартості ліків від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми.

За рік відшкодували ліків на 708 млн гривень.

Коли підуть гроші?

Зірване вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, заявила пані Богомолець.

Кампанія з вибору лікаря, яка запроваджує принцип “гроші йдуть за пацієнтом”, почалась в Україні з 1 квітня.

Гроші за нею до медзакладів мають піти лише з липня. Після того, як Національна служба здоров'я України підпише контракти з лікарнями.

Сама НСЗУ зараз лише створюється. На днях уряд затвердив на посаді її керівника Олега Петренка.

Медзаклади отримують автономію і право самим розпоряджатись коштами, заявив у розмові з ВВС News Україна заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Найнижчі в світі зарплати

“Українські медики отримують найнижчу зарплату в світі… Кабінет Міністрів України зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку”.

В Україні низькі зарплати є не лише у медицині, а й у всіх бюджетних галузях. Власне через це українці масово звільняються з роботи та їдуть на заробітки за кордон.

У 2016 році середня зарплата медиків становила 3 368 грн.

При цьому, як запевняють у МОЗ, після впровадження медреформи, вже у 2018 році лікарі первинної ланки зможуть отримувати більше.

На одного терапевта, який підпише угоди з 2000 пацієнтів, медзаклад може отримати близько 740 тис. гривень. 70-80% цих коштів, за підрахунками МОЗ, може піти на зарплатню медперсоналу.

Середня зарплата в Україні у грудні 2017 року, за даними Держстату, була 8700 грн. При цьому середня зарплата у сфері охорони здоров'я за цей же період становила 6200 грн.

Рішення про розподіл грошей у медзакладах мають ухвалювати головлікарі.

Раніше у МОЗ визнавали, що є ризики зрівнялівки заробітної платні медпрацівників та молодшого медичного персоналу.