Блукання підвалами

А творець цієї схеми ходіння підвалами, щоб зафіксувати своє право на нерухомість, увійти в історію як винахідник геніальної схеми з офіційного вимагання грошей, часу і нервових клітин громадян.

Відвідувачам київського БТІ добре відомий андерграунд цієї установи, в прямому і переносному значенні слова. Щоб одержати заповітний папір власника нерухомості (під час купівлі-продажу квартири, оформлення спадщини тощо), доводиться ходити сюди, як на роботу. Можна, звичайно, вирішити свої справи за допомогою посередників, але для цього доведеться викласти не одну сотню гривень, а то й доларів, щоб за вас підвалами БТІ побігав хтось інший. Саме підвалами, бо різні служби бюро інвентаризації знаходяться у приміщеннях під назвами “Підвал №1” і т. д.

Щоб дістатися фінішу гри за назвою БТІ, доведеться вистояти не одну чергу до різних кабінетів, віконечок і банків, щоб заплатити за послуги цієї держструктури.

Правила гри залежать від запитів. Наприклад, щоб продати квартиру, треба зробити новий техпаспорт житла. Для цього викликати інспектора БТІ, щоб той переконався, що ви “не переформатували” квартиру за власним проектом і несучі стіни залишилися на місці. А якщо ні, то за несанкціоновану перебудову покарають чималим штрафом або вислухають ваші варіанти розв’язання проблеми... Ціна сервісу з оформлення техпаспорта залежить від часу очікування: за терміновість — дорожче. Ну а якщо за три місяці не встигнете провести заплановані дії з нерухомістю, цей документик застаріє й доведеться робити все заново.

На підходах до “Підвалу №3”, де приймають документи на реєстрацію прав власності, завжди аншлаг. дві години в черзі — норма. Дай, Боже, встигнути до 17.00. Щастить далеко не всім.

У “Підвалі №4” блукання, як правило, закінчуються — там видають уже готові документи. Але в це підземне царство ще достояти потрібно. Хвіст черги фінішної прямої зазвичай перетинає весь двір БТІ. Свіже повітря, безумовно, корисне. Але взимку або під дощем таке багатогодинне стояння просто неба малоприємне. А в мороз, узагалі, те саме що тортури. Альтернативи немає: ні лавочок, ні навісу. Зігріває тільки думка, що це останнє відвідування інвентаризаційного андерграунда. У руках заповітний папірець із розкладом “підвального” прийому, із зазначенням дати й часу, коли треба з’явитися.

Затамувавши подих, підходиш до віконечка. Даєш паспорт, потираєш замерзлі руки і тихо радієш: зараз усе закінчиться.

— Ваші документи, мабуть, ще на підписі. Йдіть у приймальню, або приходьте завтра без черги.

А на завтра без черги ніхто тебе не пропустить. Замерзлі й озлоблені товариші по нещастю навряд чи повірять у те, що ви “вчора тут відстояли”. Занадто багато пройшло вперед позачерговиків — хто стверджує, що всередині на нього чекає родич, хто просто йде напролом. Нерви напружені до краю! Часом доходить до рукоприкладства, а нелітературні епітети тут чути постійно...

У ці дні пристрасті розпалені як ніколи. Адже з нового року БТІ має припинити своє існування, і за справу візьметься нова структура “Укрдержреєстр”. Люди намагаються встигнути “до закриття”, побоюючись усього нового. Кажуть, що час “Ч” тут настане вже 15 грудня. Опісля документи приймати БТІ не буде. Втім, і тоді ще можливо вирішити свої питання, заплативши “на руки” посередникам тисячу доларів.

В одній із державних нотаріальних контор Києва сумніваються, що з 1 січня 2013 року система технічної інвентаризації запрацює по-новому. Кажуть: Держреєстр ще не готовий. Але вже 25 грудня Мін’юст закриє доступ до “спадкоємного” та інших реєстрів, і дія системи БТІ стане неможливою.

Ольга ВІТЕР