Два роки тому Україна запровадила санкції проти російського бізнесмена з казахським паспортом Тимура Турлова та його брокерської компанії “Фрідом фінанс Україна”. Обмеження РНБО фактично залишили тисячі клієнтів компанії у підвішеному стані: усі їхні активи заблоковані.
Ситуація ускладнюється тим фактом, що тисячі українців купували через “Фрідом фінанс” військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та єврооблігації, які напередодні реструктуризував уряд.
Рік тому ЕП писала про бізнес Турлова, санкції проти його української компанії та мільярди гривень, до яких втратили доступ тисячі клієнтів “Фрідом фінанс”. За цей час регулятор — Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — не лише не спромігся повернути інвесторам вкладені кошти, але й не розгледів, як бізнес підсанкційної особи продовжив заробляти мільйони гривень на українцях під час великої війни.
Стаття 2 закону “Про державне регулювання ринків капіталу” прямо покладає на НКЦПФР зобов'язання захищати права та інтереси інвесторів. Ця історія про те, як комісія нехтує своїми обов'язками на користь інтересів підсанкційного росіянина.
Реклама:
19 жовтня 2022 року Рада національної безпеки та оборони (РНБО) запровадила санкції проти низки осіб, пов'язаних з російською агресією. Крім наближених до Кремля олігархів, під немилість української влади потрапив Турлов та “Фрідом фінанс Україна”.
Санкції заблокували діяльність компанії, рахунки у якій відкрили 12,7 тисячі українців. Загальна вартість активів цих громадян на той момент становила близько 3,5 млрд грн, з яких 250 млн грн — вкладення в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Українське законодавство однозначно закриває доступ підсанкційних осіб до вітчизняного ринку цінних паперів. Відтак, логічним втіленням санкцій мала б стати втрата “Фрідом фінанс” ліцензій та ліквідація, з поверненням клієнтам коштів з наявних активів. Проте в НКЦПФР закон прочитали по-своєму і замість анулювання ліцензій вирішили їх призупинити на час дії обмежень, тобто на п'ять років.
З того часу клієнти “Фрідом фінанс Україна” опинилися у підвішеному стані. Через санкції РНБО та призупинення дії ліцензій вони не можуть ані вивести кошти зі своїх рахунків в брокері, ані отримати проценти від держави за придбані ОВДП, ані отримати гроші за їх погашення, ані закрити рахунок, ані переказати цінні папери на рахунки інших депозитарних установах.
Номінально клієнти бачать активи на своїх рахунках у мобільному застосунку брокера, проте доступу до коштів не мають. У такому стані ці інвестори живуть вже два роки.
Однак бізнес підсанкційного Турлова продовжує успішно працювати в Україні та заробляти гроші. Річ у тім, що “Фрідом фінанс Україна” — лише одна з компаній міжнародної групи Freedom Holding Corp. Крім України, холдинг працює у Казахстані, на Кіпрі, у США та інших юрисдикціях.
Українським клієнтам “Фрідом фінанс” міг відкрити рахунки у цінних паперах як в Україні, так і, наприклад, на Кіпрі, у Freedom Finance Europe. Остання не потрапила ані під обмеження РНБО, ані у санкційні списки жодної іншої країни. Ті, хто відкрив рахунки у цій кіпрській “дочці” не мають проблем з тим, щоб вільно розпоряджатися активами, які на них зберігаються.
Проте “Фрідом” не лише обслуговує рахунки українців на Кіпрі, але й, попри санкції РНБО, продовжує працювати в Україні та активно залучає нових клієнтів. Щоб пересвідчитися у цьому, журналіст ЕП завітав у відділення “Фрідом фінанс Україна”, розташоване на вулиці Гончара у Києві. Замість зачинених дверей компанії, яка не має працювати, його зустріли працівники ТОВ “Навчальний центр “Біржовий університет” (НЦБУ).
Ця компанія надає освітні послуги та обіцяє за два тижні та за 5-11 тис грн навчити основам торгівлі цінними паперами. За даними YouControl, керівником НЦБУ є фінансовий директор “Фрідом фінанс Україна” Руслан Ісмайлов.
Фінансовий директор “Фрідом фінанс Україна” Руслан Ісмайлов є керівником ТОВ “Навчальний центр “Біржовий університет”
А власницею — Анастасія Острецька — керівниця маркетингу “Фрідом фінанс Україна”. Та і сам університет до грудня 2022 року називався “Навчальний центр Фрідом фінанс”.
Працівники НЦБУ повідомили ЕП, що програма навчання передбачає відкриття клієнтам рахунків у цінних паперах у кіпрській Freedom Finance Europe. Ба більше, через університет можна відкрити рахунок у компанії навіть без необхідності проходження навчального курсу. Його менеджери співпрацюють з “Фрідом фінанс” та, за необхідності, передають їм контакти нових потенційних клієнтів.
“Навчальний центр “Біржовий університет” перенаправляє своїх “студенів” до Freedom Finance
Відтак, навіть після запровадження санкцій “Фрідом фінанс” Турлова продовжує працювати в Україні, залучає нових клієнтів та заробляє на операціях так само, як і до рішення РНБО. Єдине, на що вплинули обмеження — це заблоковані рахунки клієнтів, відкриті саме у “Фрідом фінанс Україна”, зокрема придбані ними військові облігації Мінфіну та інші урядові цінні папери України.
У розмові з ЕП члени НКЦПФР Юрій Бойко та Ярослав Шляхов повідомили, що комісія не може впливати на Freedom Finance Europe та яким-небудь чином забороняти її, адже ця установа зареєстрована на Кіпрі. За словами чиновників, їм нічого не відомо про діяльність НЦБУ та її зв'язок з підсанкційною “Фрідом фінанс Україна”.
ЕП також звернулося до “Фрідом фінанс Україна”, куди НКЦПФР 11 червня 2024 року призначила тимчасового керівника. Там відповіли, що не мають жодного відношення до “Навчального центру “Біржовий університет”, хоча установа працює у відділенні “Фрідом фінанс Україна”, її керівниками є менеджери цього ж брокера, а її працівники пропонують відкрити рахунки у “Фрідом фінанс”.
Проте НЦБУ — не єдиний слід Турлова у фінансовій системі України. Рік тому ЕП писала, що йому може неформально належати ще й “Скай банк”. Зрештою, саме у будівлі цієї установи й розташовується єдине київське відділення “Фрідом фінанс Україна”, а нині — НЦБУ.
Турлов декілька разів подавав документи до Національного банку для отримання дозволу на купівлю цієї установи, проте банківський регулятор таку операцію не погоджував. Також росіянин через підконтрольну йому Freedom Finance Europe надав “Скай банку” 2 млн дол та 37 млн грн у вигляді субординованого боргу.
За даними НБУ, кінцевим бенефіціарним власником “Скай банку” є громадянин Казахстану Аріф Бабаєв. Рік тому в регуляторі повідомили, що не вважають, що реальним власником банку може бути Турлов. З того часу його формальні власники у звітності Нацбанку не змінилися.
Тимур Турлов
Співрозмовники ЕП на фондовому та банківському ринках стверджують, що “Скай банк” не просто контролюється Турловим, але й інтегрований у його брокерський бізнес в Україні. Зокрема, саме у цьому банку зберігаються грошові залишки рахунків клієнтів “Фрідом фінанс Україна” — частина коштів від погашення ОВДП, а також процентні доходи та погашення іноземних та корпоративних облігацій.
Це може означати, що поки діють санкції РНБО і клієнти не можуть зняти зі своїх рахунків ані активи, ані кошти, банк може використовувати цю ліквідність для заробітків на вкладеннях у депозитні сертифікати НБУ. Тим більше, що це не нова схема для України під час війни.
Співрозмовники ЕП, які обізнані із структурою активів “Фрідом фінанс Україна”, кажуть, що на рахунках “Скай банку” знаходиться 200-250 млн грн клієнтів підсанкційного брокера. Для банку, сумарні активи якого на 1 серпня становили 3,26 млрд грн, це суттєвий фінансовий ресурс. За даними НБУ, у 2023 році “Скай банк” заробив 217,9 млн грн процентних доходів (чистий прибуток після оподаткування — 43,8 млн грн).
У березні 2022 року Служба безпеки (СБУ) відкрила кримінальне провадження за статтею про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу. У справі фігурували “Фрідом фінанс Україна” та “Скай банк”.
Зокрема, СБУ підозрювала брокера у фінансуванні тероризму, концентрації ОВДП у руках російських інвесторів та заведенні російського капіталу в Україну. Проте найцікавіша деталь справи — це ймовірний зв'язок “Фрідом фінанс” з деякими українськими посадовцями.
“Встановлено, що у вказаний вище період часу (2019-2022 роки) інтереси ТОВ “Фрідом Фінанс Україна” на фондовому ринку України лобіювали ряд посадових осіб НКЦПФР, які сприяли вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензій вказаного товариства попри порушення останніми вимог ліцензійної діяльності на ринках капіталу України”, — йдеться в ухвалі Шевченківського суду Києва.
Донедавна НКЦПФР “сприяла вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензії” ще одного бізнесу росіянина — “Української біржі”. Турлов — єдина особа, яка має істотну участь у капіталі біржі. Йому через підконтрольну Freedom Holding Corp. належать 24,26% акцій “Української біржі”.
НКЦПФР півтора року не помічала, що співвласником однієї з трьох найбільших фондових бірж в країні був підсанкційний російський бізнесмен. Лише після розголосу цієї ситуації у березні 2024 року у комісії “помітили” слід Турлова та Мінфіну РФ у фондовій біржі і через три місяці відкликали ліцензію.
Після запровадження РНБО санкцій проти “Фрідом фінанс Україна” комісія три тижні думала над їхнім втіленням у життя. І зрештою, замість анулювання ліцензії та початку процесу ліквідації брокера вирішила призупинити дію ліцензії на 5 років (стільки ж діють санкції). Такі дії НКЦПФР лише підтверджують підозри СБУ у тому, що високопосадовці регулятора можуть лобіювати інтереси бізнесу Турлова. Проте хто саме цим займається?
Декілька співрозмовників ЕП на фондовому ринку та у банківській сфері стверджують, що з Турловим особисто знайомий голова НКЦПФР Руслан Магомедов. Зокрема, ще до призначення в комісію останній, нібито, допомагав “Фрідом фінанс” виходити на український ринок. Ба більше, Магомедов у 2019 році намагався допомогти Турлову отримати погодження від НБУ на купівлю “Скай банку”. Вочевидь, ці спроби виявилися марними.
Голова НКЦПФР Руслан Магомедов не знайшов, що відповісти на запитання про його потенційний зв'язок з Турловим
мінфін
Голова НКЦПФР на дзвінки ЕП не відповів. Як і на переглянуті ним запитання про його потенційний зв'язок з Турловим та ймовірну допомогу останньому в отриманні погодження від НБУ на купівлю “Скай банку”.
Співрозмовники ЕП в НКЦПФР стверджують, що після застосування санкцій проти “Фрідом фінанс” керівництво комісії намагалось домогтися їхнього перегляду або скасування. Цієї ж позиції члени комісії дотримувалися у розмові з журналістом ЕП у вересні 2023 року.
Зрештою, коли цього не вдалося досягнути, неофіційною стратегією комісії щодо заблокованих активів клієнтів українського “Фрідома” стало очікування моменту, коли термін санкцій мине сам по собі. І хоча ця стратегія успішно працює, проте бездіяльність НКЦПФР ледве не завдала деяким клієнтам підсанкційного брокера збитків на мільйони гривень.
У липні 2024 року Мінфін домовився з власниками єврооблігацій про умови реструктуризації зовнішнього держборгу. Інвестори погодилися списати частину боргу України. Для цього старі єврооблігації обміняли на папери нового випуску.
Реструктуризація відбувалася у декілька етапів. На першому, який тривав до 23 серпня, інвестори могли надіслати свою згоду на умови реструктуризації та отримати за це винагороду — 1,25% від номінальної вартості своїх цінних паперів. На другому етапі старі євробонди обмінювали на нові безкоштовно.
Власники єврооблігацій є й серед клієнтів “Фрідом фінанс Україна”. Після запровадження санкцій проти брокера вони втратили доступ до цих активів та будь-які права розпоряджатися ними. Зокрема, вони не могли надіслати Мінфіну свою згоду на умови реструктуризації та отримати додаткові 1,25%.
Керівник ініціативної групи постраждалих приватних клієнтів “Фрідом Фінанс Україна” Максим Дибенко заявив ЕП, що українські євробонди зникли з рахунків клієнтів брокера, а нові папери за підсумками реструктуризації так і не нарахували.
Нацбанк пояснив, що він здійснив обмін старих єврооблігацій на тимчасові ISIN-коди, проте, ймовірно, внутрішні системи “Фрідом фінанс” не відобразили ці зарахування в особистих кабінетах клієнтів. Також в НБУ додали, що якщо клієнти “Фрідом фінанс Україна” так і не зможуть добровільно погодитися на обмін своїх єврооблігацій в межах реструктуризації, то держава вилучить ці папери та обміняє їх на нові, які продасть на ринку, а отримані кошти зарахує на рахунки цих клієнтів.
Оскільки надання згоди на реструктуризацію залишалося під забороною через санкції РНБО, то клієнти “Фрідом фінанс” ризикували втратити не лише комісію за згоду, але й частину номіналу нових євробондів. Річ у тім, що, найімовірніше, їхній продаж відбувався б за ринковою ціною. Наразі, за даними Bloomberg, ці папери торгуються за 16-18% від номіналу, тобто клієнти “Фрідома” могли потенційно втратити понад 80% від вартості своїх інвестицій в зовнішній борг України.
Єдине, що могло вберегти їх від потенційних втрат — рішення НКЦПФР дозволити їм погодитися з умовами реструктуризації. До 23 серпня, коли клієнти ще мали змогу отримати комісію за згоду, НКЦПФР так і не ухвалила це рішення. Лише після публічної критики та звинувачень у бездіяльності комісія 1 жовтня дозволила клієнтам “Фрідом фінанс Україна” отримати нові євробонди.
За даними Дибенка, клієнти “Фрідом фінанс Україна” тримали на своїх рахунках єврооблігації загальною вартістю близько 800 млн грн. Відтак, запізніла видача НКЦПФР дозволу могла коштувати їм близько 10 млн грн неотриманої комісії.
Показово, що інвестори, євробонди яких зберігалися на кіпрській Freedom Finance Europe, жодних проблем у ході реструктуризації українського держборгу не мали. Постраждали лише клієнти того брокера, діяльність якого регулюється НКЦПФР.
Дибенко не виключає, що клієнти “Фрідом фінанс Україна” звернуться до суду для відшкодування збитків, завданих бездіяльністю НКЦПФР. І мова йде не лише про втрачену можливість отримати комісію під час реструктуризації держборгу, але й про втрати, пов'язані з тим, що їхні активи вже протягом двох років залишаються замороженими.
Бойко та Шляхов відмовилися надавати будь-які предметні відповіді на запитання журналіста ЕП, які стосувалися діяльності “Фрідом фінанс Україна” та перспектив розблокування рахунків його клієнтів. Члени комісії не змогли пояснити, чому так пізно ухвалювали рішення про надання дозволу клієнтам “Фрідом фінанс Україна” отримати нові єврооблігації в межах реструктуризації державного боргу.
“Наш принцип — “не словом, а ділом”. Ми не той орган, який вихваляється обіцянками. Ми робимо все по факту. Ми не політичний орган, ми — незалежний регулятор, ми не граємо в політику”, — зазначив член комісії Бойко.
Обидва члени комісії просили ЕП не публікувати статтю, присвячену “Фрідом фінанс Україна”, адже, за їхніми словами, наразі проти регулятора здійснюється “інформаційна акція”. Також вони заявили, що протягом наступних кількох тижнів дії НКЦПФР щодо клієнтів підсанкційного брокера стануть зрозумілими, як і подальше майбутнє його клієнтів.
Члени комісії натякнули, що можливе розблокування активів клієнтів “Фрідом фінанс України” лежить не лише у полі повноважень НКЦПФР, але й багато в чому залежить від державної санкційної політики. Уповноважений президента України з питань санкцій Владислав Власюк повідомив ЕП, що перегляду обмежень ані щодо “Фрідом фінанс Україна”, ані щодо Турлова найближчим часом не відбудеться.
Як стало відомо ЕП, значна частина активів, заблокованих на рахунках “Фрідом фінанс”, можуть належать особам, пов'язаним з Турловим.
Крім цього, до запровадження санкцій “Фрідом” випускав різноманітні синтетичні продукти на базі державних облігацій України. Наприклад, пропонував клієнтам продукт, який дозволяв отримувати купонні платежі за ОВДП не раз на пів року, а щомісяця. При цьому формально такі облігації перебували на балансі “Фрідом фінанс Україна”, а не його клієнтів.
Наразі завдання НКЦПФР та призначеного нею тимчасового керівника “Фрідома” — здійснити аудит усіх активів брокера та рахунків, відкритих у ньому. За даними джерел ЕП у правоохоронних органах, до цього аудиту Нацкомісія хоче залучити ще й представників СБУ. Ймовірно, щоб затягнути час.
Тим часом клієнти українського “Фрідом фінанс” побоюються, що за зачиненими дверима НКЦПФР може відбуватися “чергова спроба збереження бізнес-інтересів Турлова”. Вони повідомили ЕП, що їхні рахунки нібито можуть перевести у новостворену компанію — “Варто брокер”.
За даними YouControl, засновниками цієї установи є працівники “Фрідом фінанс Україна” Віталій Братошек та Тетяна Новікова, а зареєстрована вона у київському Unit city, нерухомістю в якому володіє “Фрідом”.
Одним із засновників “Варто брокер”, якому можуть передати активи “Фрідом фінанс Україна”, є працівник підсанкційного брокера Віталій Братошек
Джерела ЕП у НКЦПФР підтвердили, що “Варто брокер” дійсно днями подав документи на отримання ліцензій, необхідних для діяльності на фондовому ринку, проте висловили сумнів у тому, що саме цю компанію можуть використовувати для розблокування активів “Фрідом фінанс Україна”.
***
Поки 12 тисяч українців чекають, коли НКЦПФР “не словом, а ділом” доведе свою здатність регулювати фондовий ринок, з самої комісії масово звільняється персонал. Магомедов та Шляхов проводять реорганізацію, в рамках якої її працівникам запропонували тимчасово підписати тримісячні контракти без перспектив продовження. Ба більше, працівники втрачають пільги, які надає держслужба, а деякі — бронювання від мобілізації.
Через масові звільнення керівництво НКЦПФР навіть підготувало лист прем'єр-міністру Денису Шмигалю з проханням розглянути можливість введення органу у простій, кажуть співрозмовники ЕП у самій комісії та у Верховній Раді. Передбачається, що в межах простою Нацкомісія не буде працювати, проте її працівники, зокрема керівництво, продовжуватимуть отримувати 2/3 заробітної плати.
Як саме має працювати цілий ринок без регулятора — невідомо. Проте, враховуючи як регулятор показав свою “ефективність” на прикладі “Фрідом фінанс”, висока ймовірність, що його відсутність ринок може не відчути.
Что скажете, Аноним?
[23:37 01 ноября]
[22:16 01 ноября]
[21:43 01 ноября]
18:00 01 ноября
16:10 01 ноября
15:50 01 ноября
15:20 01 ноября
14:00 01 ноября
13:00 01 ноября
12:30 01 ноября
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
[09:45 17 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.