Без грибків і пробок. Навіщо потрібен енергоаудит будинків

Найкраще в цьому розбиратися, спираючись на показники енергоспоживання будівель, що знаходяться в експлуатації.

Найбільш повно характеризує енергоефективність будівель середнє питоме річне енергоспоживання одного квадратного метра площі за рік.

Для України цей показник дорівнює 267 кВт, а для Норвегії, країни з суворим кліматом, всього 170 кВт.

Для Болгарії, клімат якої схожий з нашими південними областями, — 130 кВт. Як бачимо, різниця в цифрах вражаюча. Вона показує, до чого треба прагнути.

Розглянемо загальну картину з урахуванням, в які роки було побудоване житло в Україні.

Переважна більшість житлових будинків — близько 10 млн або близько 90% — було зведено за часів Радянського союзу і навіть раніше.

Такі цифри змушують замислитися, наскільки вони енергоефективні, і який обсяг модернізації, можливо, доведеться реалізувати в майбутньому.

При цьому погляди на енергоефективність в радянські часи сильно відрізнялися від сучасних. Основні гасла радянського будівництва такі: більше квартир за п'ятирічку, енергоресурси у нас свої і їх багато, головне не якість, а кількість.

З такими підходами ми отримали десятки тисяч “сталінок”, “хрущовок” і “панельок”, які з роками занепадали і чекали своєї черги на капітальні ремонти або знесення.

Плани житлового будівництва розписувалися на десятиліття. До початку 1990-х житлова програма не була виконана, та й енергоресурси почали закінчуватися.

У 1990-х житла будувалося мало і воно вже не відповідало сучасним уявленням про енергоефективність, які стали проникати з європейських країн в Україну.

За останні 15 років ситуація з енергоефективністю у житловому будівництві поліпшилася. Почали застосовуватися сучасні методи проектування, зросла якість будівельних матеріалів.

Однак глобальна ситуація в житловому фонді України склалася сумна. Особливо у мешканців додалося проблем за останні десять років через постійне зростання вартості квартплати, викликаної подорожчанням енергоносіїв.

З радянського минулого до нас перекочували такі проблеми.

1. Використання неефективних будівельних конструкцій.

2. Використання застарілих методів проектування інженерних систем.

3. Відсутність автоматичного регулювання подачі теплоносія від теплових мереж до будинків.

4. Відсутність приладів обліку спожитої теплової енергії.

5. Відсутність квартирного регулювання споживання теплової енергії.

6. Неконтрольована інфільтрація повітря через вікна та двері.

7. Відсутність капітальних ремонтів будинків.

Що робити з цими проблемами, враховуючи сучасний багаж знань про енергоефективність? Відповідь проста: необхідно проводити термомодернізацію будівель, причому робити це потрібно правильно і комплексно.

У нас люблять дешеві і половинчасті рішення, які в підсумку не усувають проблему, а іноді і примножують її. Яскравим прикладом є самовільна заміна опалювальних приладів, локальні утеплення зовнішніх стін окремих квартир.

Це призводить до негативних явищ: з'являється грибок на стінах, утворюються повітряні пробки в системах опалення. В результаті у когось температура взимку в квартирі 25 градусів, у когось — 18. При цьому платіжки у всіх за опалення однакові.

Саме тому до питання енергозбереження і, відповідно, термомодернізації будівель необхідно підходити комплексно, тобто провести такі заходи.

1. Утеплення стін.

2. Заміна вікон на метало-пластикові, заміна вхідних дверей.

3. Термоізоляція дахів і підвалів.

4. Встановлення автоматизованих теплових пунктів з приладами обліку витраченої теплової енергії.

5. Гідравлічне балансування системи опалення.

6. Заміна опалювальних приладів — радіаторів.

7. Встановлення термостатичного обладнання на радіаторах.

Важливо розуміти, що проведення одного-двох заходів із списку не вирішить проблему скорочення споживання теплової енергії і, відповідно, економії грошей.

Утеплення стін і дахів не дасть економії, а лише призведе до підвищення температури всередині будівлі. Встановлення ж теплопункту з автоматичним погодним регулюванням дає саме економію теплової енергії.

Заміна систем опалення в комплексі з утепленням будівельних конструкцій дозволить збільшити загальну економію, а наявність лічильника тепла дозволить перевести досягнуту економію в реальні гроші.

Комплексний підхід на основі затверджених проектних рішень дозволить економити 20-60% тепла. Щоб все зробити правильно, необхідно провести енергоаудит будинку. Що це таке?

Енергетичний аудит — це вид діяльності, спрямований на зменшення споживання енергетичних ресурсів і, як наслідок, економію коштів суб'єктами господарювання за рахунок підвищення ефективності їх використання.

Мета енергетичного аудиту — визначення джерел нераціональних енерговитрат і невиправданих втрат енергії, визначення показників енергетичної ефективності і потенціалу енергозбереження, розробка комплексної програми енергозбереження.

Кінцевим результатом аудиту є написання звіту, що містить рекомендації з утеплення, регулювання, вимірювання та монетизації. Причому не тільки щодо системи опалення, а й постачання гарячої води та електропостачання.

Тільки системний підхід до заходів з енергозбереження принесе результат.

EIRCenter

Тарас МАЛИШЕВСЬКИЙ, Центр досліджень енергетики