Азаров написав для себе бюджет

Кабмін розробив проект держбюджету-2011, у якому враховані новації Податкового та Бюджетного кодексів. У розпорядженні “ЕП” опинився текст цього документа.

Напередодні старту бюджетного процесу проект головного фінансового кошторису традиційно тримається в секреті. Цей рік став особливим винятком: з документом не знайомі багато членів Кабміну, регіональні лідери і депутати від Партії регіонів.

Багато норм ще уточнюються. Блоки, присвячені видатковій частині, де визначені головні бюджетні розпорядники, переписуються повністю.

Це пов'язано з адміністративною реформою, старт якої президент дав минулої ночі. Імовірно, дещо підправлений проект бюджету буде направлений до парламенту на цих вихідних, аби до кінця наступного тижня депутати приступили до його розгляду. Новий рік уже наступає на п'яти, що визначить хід і результат прийняття документа.

Проект держбюджету — традиційно складний текст, вивчити і проаналізувати який під силу тільки фахівцям. Вже сьогодні очевидно, що процедура розгляду у парламенті буде формальною. Крім того, існує ряд психологічних факторів.

Проект держбюджету — продукт діяльності Мінфіну, складений під особистим пильним керівництвом прем'єр-міністра Миколи Азарова. Для глави Кабміну це документ суто персонального доопрацювання. За інформацією “ЕП”, пролобіювати якісь норми насилу вдавалося членам Кабміну, опозиція про це може і не мріяти.

Крім того, проект держбюджету визначає майбутнє багатьох реформ, старт яким дала влада — бюджетної, податкової та пенсійної. Це видно з тексту.

Режим жорсткої економії в усіх міністерствах і відомствах дозволив Азарову добитися головної і, на перший погляд, незрозумілої для макроекономістів мети. На початок грудня 2010 року Микола Азаров накопичив на єдиному казначейському рахунку близько 26 мільярдів гривень у різних валютах.

Ці кошти були заощаджені за рахунок скорочення фінансування міністерств і відомств. Зокрема, чиновникам урізали премії і доплати, а міністерствам заборонили масові ремонти і закупівлю техніки. Крім того, уряд брав позики, які не витрачалися.

За задумом Азарова, цих коштів має вистачити для того, щоб безболісно пройти січень-березень-2011 року — найскладніші місяці. За очікуваннями Мінфіну, відразу після введення Податкового кодексу доходи держбюджету впадуть.

Більше того, держбюджет складений на підставі консервативного і песимістичного сценаріїв. Дефіцит кошторису у 2011 році, як того і вимагав МВФ, планується на рівні 3,5% ВВП — 43,9 мільярда гривень, що на 10,2 мільярда гривень менше, ніж у 2010 році — 54,1 мільярда гривень або 4,99% ВВП.

Доходи держбюджету виростуть лише на 10% при інфляції 7,9% і зростанні ВВП 6,5%. Таким чином, згідно з прогнозами Мінекономіки, частка перерозподілу ВВП через бюджет впаде більш ніж на 1% — з 30% до 28,9%. Номінальні витрати фінплану виростуть ще менше, ніж доходи — на 8%.

У перекладі на людську мову це означає, що всю бюджетну сферу в 2011 році чекає режим жорсткої бюджетної економії.

Скорочення дефіциту буде обумовлено декількома факторами. Передусім це обмеження зростання фонду оплати праці у держсекторі — підвищення зарплати у 2011 році заплановано на рівні 8,9%, а також проведення пенсійної реформи — відповідний законопроект невдовзі з'явиться у парламенті.

Останній пункт дозволить скоротити дефіцит Пенсійного фонду до 17,8 мільярда гривень, що на третину менше від плану 2010 року. Цифри очікуваного дефіциту фонду свідчать про намір влади проводити радикальну пенсійну реформу.

Це дозволить уряду знизити трансферти з бюджету на 6,5 мільярда гривень до 58,3 мільярда гривень. З урахуванням інфляції витрати фактично не зміняться. Це при тому, що у бюджеті 2010 року доходи і витрати зросли на третину. Суттєвим джерелом економії стане адмінреформа, саме тому вона стартувала так раптово.

Проект держбюджету-2011 може стати другим після Податкового кодексу бестселером сезону. Тільки побіжний аналіз документа виявляє кілька цікавих норм.

Уряд жорстко підійшов до фінансування інфраструктурних проектів. Державних коштів для цього виділять мінімум — основна ставка робиться на залучення цільових іноземних кредитів під державні гарантії.

Так фінансуватимуть зобов'язання державної служби автодоріг, підприємства, об'єкти державної власності яких належать до сфери управління Національного агентства з питань підготовки до “Євро-2012”, зобов'язання Державної іпотечної установи на 1 мільярд гривень.

Таким же чином фінансуватимуться інвестиційні, інноваційні та інфраструктурні проекти розвитку, а також житлово-комунальне господарство.

Більша частина бюджетних коштів піде на реалізацію затверджених президентом Національних проектів. Програми у рамках цих проектів будуть фінансуватися безпосередньо із скарбниці і підтримуватися держгарантіями для інвесторів. Загальний обсяг гарантій на 2011 рік становитиме 35 мільярдів гривень.

Судячи з проекту держбюджету, не пощастило Києву. Виходець з Кабміну, фактичний градоначальник міста Олександр Попов не зумів відстояти казну столиці. У 2011 році, як і сьогодні, половина надходжень від прибуткового податку киян йтиме не до бюджету міста, а до держбюджету як щорічні вилучення із столичного фінплану.

Також під питанням фінансування аграріїв. До проекту закону закладено норму про те, що уряд емітує для Аграрного фонду ОВДП на 5 мільярдів гривень, проте селяни отримають ці гроші не як дотацію або субсидію, а на зворотній основі — як кредит.

Тільки на таких умовах МВФ дозволив підтримку аграріїв з боку влади. Крім цього, для селян скасовується бюджетна компенсація при продажу молока і м'яса.

Невідомо також, чи продовжиться у 2011 році рекапіталізація банків. У проекті держбюджету гроші на ці цілі не виділені, проте уряду дозволено понадлімітний випуск ОВДП для поповнення статутних фондів рекапіталізованих установ.

Кожна така операція повинна бути узгоджена не тільки з Нацбанком, але і з МВФ — з жорсткою умовою подальшої приватизації рекапіталізованих банків.

Світлана КРЮКОВА