Антрацит. Українське місто в “Країні дурнів”

Багато хто, навіть в так званій “ДНР”, не розуміє стиль та реалії життя в тій же “ЛНР”. Довелось об’їхати кілька міст Луганської області. Другим стало місто Антрацит…

Перші враження — потрапила в реальну “Країну дурнів”. Граф Толстой, мабуть, уві сні побачив Антрацит, коли писав свого “Буратіно”. Але дійсність навіть перевершила казку. Саме тому й неможлива “Новоросія” — “Країна дурнів” — довго не існує. Вона або рухне, або пожере саму себе.

По приїзді прогулялася від кінотеатру до ринку, подивилась на всі ці пики і зрозуміла, що Антрацит помер. Шляються по місту п’яні “казачки” зі своїми шльондрами, нормальні люди ходять швидким кроком, намагаючись пробігти непомітно, не підіймаючи очей. Раніше, говорять, місто билось в конвульсіях, а тепер вже все.

І це при тому, що, можете не вірити, 60-70 відсотків дітей 14-17 років — за Україну, навіть, якщо в них “ватні” батьки! Це достовірні дані від мого знайомого директора школи. І місцеві своїх “ополченців” інакше як “козлячеством” або “кізячеством” і не називають. За тиждень я до того звикла, то й в тексті використаю місцевий діалект.

В Антрациті російська ФСБ в черговий раз обламала зуби на зачистці своїх рідних російських бандюків. Так, росіяни зачистили Антрацит від “Донського козацтва”. Краще їм від цього не стало, бо мало хто вже вірить в світле майбутнє: “Кінець буде місту. Навіть якщо колись буде Україна. Ніхто усе не відновить”.

Навіть місцеві “казачки” впадають в ступор від того, що накоїли. Цікаво було спостерігати так звану їхню зачистку. Місто раптово закрили для в'їзду і виїзду. Дороги були перекриті спецпідрозділами російської армії. Росіяни навіть не приховували своєї належності до сусідньої держави. А місцеві перешіптувались, що “козлячиству” прийшов кінець. Всюди по місту розповзався російський спецназ. Російські військові брали під контроль місцеві бази так званого “ополчення”. В центрі міста було чути постріли: почався якийсь заміс, і цей “якийсь заміс” явно не подобався “казакам”. А ми сиділи в підвалі, раділи! Брат сміється: “Любо спостерігати, як “кізяки” тікають з міста. Чекають на “зачистку ЛНР”.

Та от, перед цим ще грабували людей. “Покидьки”, — говорить брат. Каже, що “захисники” пограбували музей в Антрациті. Експонати продали в Росії. Мабуть, дикуни з РФ застосовують свої духовні скріпи за призначенням?

Чула таку розмову. Подруга “кізяка” цікавиться, як по-швидкому “звалити” з міста з меблями: “Бо чоловік боїться реально росіян. Раніше мій Васька не працював і багато пив, зараз хоч щось приносить додому, і гроші є. І меблі нову взяли”. Ось воно — життя!

В Антрациті в “ополченців” — декілька можливостей вкрасти гроші. Перший з них — прямий грабіж, як з музеєм. Багато хто каже, що в “Плутоні” була міні-тюрма і кімнати для тортур, де вибивали з місцевого бізнесу гроші. Другий — продаж російської “гуманітарки”. Продають “гуманітарку від Путіна” досить недорого.

Безкоштовно отримують ті набори не всі. Не всі, бо більшість йде в продаж. Виродки можуть продати за 1000-1300 гривень. За реальними місцевими цінами це дешево. Скупають місцеві торгаші й перепродують.

Ще одна стаття доходу місцево “ополчення” — продавати зброю. “АК” можна прикупити за 5500-6000 гривень, а то і дешевше. Вже все місто про це гуде.

Що ж до зачистки, то вона швидко стихла, не завдавши великої шкоди місцевим російським “казачкам”. Все одно інших немає. І все те копошіння було з однією метою — трохи збити накип протестних настроїв. Бо відразу почали видавати пенсії в рублях.

Машини з грошима прибувають з Новошахтинська під конвоєм. Знайома сказала, що готівку привезли з Криму. Місцеві вважають, що “кізяків” прибрали, щоб не покрали пенсій. Дійсно, в перші дні роздачі майже не видно їх — легше дихати.

Надія НАДЄЖДІНА, соціолог