Амністія Януковича може звільнити 10 тисяч ув'язнених

Прихильники ухвалення того закону наполягають, що востаннє амністію в Україні оголошував Віктор Ющенко наприкінці 2008 року, а отже — майже два з половиною роки тому.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова в інтерв’ю ЗМІ припустила, що за результатами цієї амністії може йтися про 11 тисяч звільнених. Внаслідок попередньої амністії на волю вийшли 3 тисячі людей.

Станом на кінець минулого року за ґратами в Україні перебували близько 153 тисяч людей, лише за два роки до того ув’язнених було на сім тисяч менше.

Прихильники амністії наголошували на переповненості українських в’язниць та на необхідності звільнити “найбільш незахищені та соціально вразливі категорії засуджених”.

Підписана президентом амністія спрямована найперше на тих, хто засуджений вперше за нетяжкі злочини чи злочини з необережності, на неповнолітніх, інвалідів, літніх людей, а також хворих на активну форму туберкульозу.

Керівник головного управління з питань судоустрою адміністрації президента Андрій Портнов каже, що оголошення амністії не призведе до загострення криміногенної ситуації в Україні. Про це, заявляє Портнов, свідчить попередній досвід застосування амністії.

За його словами, є група осіб, яких амністія не торкнеться: “У той же час, чітко визначена категорія осіб, до яких амністія не може бути застосована у зв’язку з їх суспільною небезпекою”.

“Даних про рецидивістів в Україні немає”

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський в інтерв’ю Бі-Бі-Сі наголосив, що даних про те, скільки амністованих в Україні потрапляють до в’язниць знову, немає.

“Статистики офіційної немає. Взагалі у нас в країні немає системної політики щодо людей, які виходять з місць позбавлення волі”, — каже правозахисник.

Водночас, у тому, що стосується саме амністованих, пан Яворський припускає, що рівень рецидивів не дуже високий.

“На мою особисту думку, тут дуже невеликий відсоток рецидиву, тому що це, по-перше, люди вчинили переважно неумисні злочини, це люди, які вчинили злочини вперше. І такі люди зазвичай не вчиняють рецидивів”, — сказав директор Української Гельсінської спілки.

Амністія як свідчення недоліку системи

Деякі правозахисники припускають, що кількість амністованих в Україні має бути більшою. Так, після попередньої амністії 2008 року правозахисник Едуард Багіров в інтерв’ю ЗМІ сказав, що під амністію потрапило у 5-7 разів менше людей, ніж варто було, враховуючи суворість українських законів.

На системні недоліки вказує і Володимир Яворський з Української Гельсінської спілки з прав людини, саме тому в інтерв’ю Бі-Бі-Сі він назвав амністію “хибною практикою”.

“Для чого приймати таку масштабну амністію і звільняти тисячі людей? Їх просто не потрібно саджати. Тобто, потрібно змінити систему, щоб люди, які вчиняють оці дрібні правопорушення вперше і які не становлять загрози суспільству, … щоб вони не потрапляли до в’язниці, і ці амністії самі по собі відпадуть”, — каже він.

Правозахисник називає українську правову систему “жорсткою”, коли люди за ґрати потрапляють за “дрібні правопорушення”. У таких умовах амністія, на його думку, потрібна кожні рік-два.

“На Заході, наприклад, таких масштабних амністій немає. Тобто це нонсенс, тому що держава, фактично, амністією визнає, що немає причини тримати цих людей у в’язниці”, — сказав пан Яворський.

За 20 років незалежності в Україні було більш ніж півтора десятки амністій.

Дар'я ТАРАДАЙ