Американська сага Дмитра Фірташа

Дмитро Фірташ був звільнений австрійським судом під заставу, яка склала рекордну в історії цієї альпійської держави суму — 125 мільйонів євро. Сьогодні він проживає у віденському готелі Ritz Carlton, де знімає три номери на своє прізвище, очікуючи рішення суду про екстрадицію до США.

Українська правда намагалася дотелефонуватися до Фірташа, аби взяти його коментар, але будь-які спроби порт'є з'єднати з ним завершувалися безрезультатно — в номері ніхто не брав трубку.

Вже ввечері Фірташ зачитав з суфлеру своє телезвернення, де назвав себе жертвою репресій. “Усе це, очевидно, політично мотивоване. Україна стала полем протистояння найбільших геополітичних центрів впливу сучасного світу: США та Росії. Я опинився в епіцентрі цього протистояння”, — заявив вчорашній “газовий король”.

У розпорядження “Української правди” потрапило обвинувачення, висунуте проти Фірташа американським урядом. Документ був винесений на засідання Великого журі суду Північного округу штату Іллінойс ще в 2012 році, в затверджений у червні 2013-го.

Цим рішенням присяжні, які ухвалюють таке рішення за відсутності обвинуваченого, дали “добро” американському Мінюсту розслідувати справу Фірташа. Подібні засідання відбуваються секретно, так само як і попереднє слідство, тому Фірташ навіть не підозрював, що останні роки перебував на радарах ФБР.

Ухвалення рішення Великим журі відбувається конфіденційно, щоб, в разі відсутності доказів проти особи, не ставити під удар його добре ім'я. Але оскільки США цього тижня офіційно висунула обвинувачення Фірташу, це означає, що знайдених ними доказів достатньо для притягнення Фірташа до суду в Америці. Справа тепер лише за тим, щоб Австрія дала добро на передачу Фірташа до США.

“Дмитрій Фірташ, також відомий як “Дмитро Фірташ” та “ДФ”, здійснював контроль над “Group DF”, міжнародним конгломератом компаній, які прямо чи опосередковано належали Group DF Limited, компанії, організованій відповідно до законодавства Британських Віргінських Островів...” — починається документ, який може призвести до знищення одного з політико-бізнесових угрупувань.

Ключовою структурою в обвинуваченні Фірташа є заснована ним у швейцарському кантоні Фрібург компанія “Ботлі Трейд АГ”, яка була оператором його інтересів у Індії.

У квітні 2006 року “Ботлі Трейд” уклала меморандум про взаєморозуміння з урядом індійського штату Андхра Прадеш, де домовлялася про створення спільного підприємства для видобутку різноманітних мінералів у цьому штаті, в тому числі ільменітів, які є рудою для отримання титану. Проект мав приносити 500 мільйонів доходу щороку.

Другим ключовим учасником оборудки Фірташа є американська юридична особа, яка в обвинувальному висновку зашифрована як “Компанія А”. “Це корпорація зі штату Делавер, яка тримала головний офіс в Чикаго, Іллінойс. Компанія була покупцем титанової продукції”, — пояснюється в документі.

За інформацією джерел. “Компанією А” є авіабудівний гігант “Боїнг”, який підпадає під описані критерії.

Як пояснює американське слідство, в лютому 2007-го американська “Компанія А” уклала меморандум з австрійським підприємством Фірташа Ostchem. За цим документом вони мали домовитися про постачання силами фірми “Ботлі Трейд” щороку від 5 до 12 мільйонів тон титанової губки для потреб “Компанії А”.

Титанова губка для американців мала надходити з проекту Фірташа в Індії. Але, щоб почати його реалізацію, український олігарх мав отримати ліцензію від уряду штату Андхра Прадеш і центрального уряду Індії.

Як виявило американське слідство, щоб індійська влада відкрила дорогу проекту Фірташа, він вирішив заплатити хабар.

“Фірташ погодив виплату щонайменше 18,5 мільйонів доларів у вигляді хабарів чиновникам як уряду штату Андхра-Прадеш, так і центрального уряду Індії, щоб забезпечити затвердження ліцензії для проекту”, — сказано в обвинувачені.

В процес було залучено щонайменше шестеро осіб.

“(Для цього) була створена злочинна організація, яка складалася з обвинувачених Дмитра Фірташа, Андраша Кноппа, Сурена Геворгяна, Гаджендра Лала, Перійасамі Сундералінгам, Рамачандра Рао, та інших відомих і невідомих осіб”, — сказано в документі.

Український олігарх вважається керівником злочинної організації.

“Обвинувачуваний Дмитро Фірташ був лідером цього кримінального підприємства. В межах цих повноважень, він курував, управляв та спрямовував певну незаконну діяльність підприємства”, — ідеться у обвинуваченні.

Зокрема, він особисто зустрічався з індійськими високопосадовцями — наприклад, з нині покійним членом законодавчого органу і головним міністром штату Андхра Прадеш на прізвище Редді. Його близький радник Рао був визначений ФБР як член злочинного угрупування Фірташа. Сьогодні Рао є депутатом парламенту штату.

“Фірташ також наказав своїм підлеглим виготовити документацію, щоб створити фальшиву уяву, що гроші, передані для сплати цих хабарів, були переказані в законних комерційних цілях”, — зазначає американське слідство.

Нелегальну діяльність організації Фірташа американська прокуратура описує в п'яти параграфах:

(а) у використанні фінансових установ США з метою залучення у міжнародні перекази мільйонів доларів з метою підкупу індійських державних посадових осіб у зв'язку з отриманням необхідних ліцензій для проекту, який мав генерувати понад $500 мільйонів доходів на рік, у тому числі доходів, одержуваних від продажу титанової продукції “Компанії А”;

(б) у використанні можливостей комерції між штатами та міжнародної комерції для координації, планування, забезпечення і сприяння підкупу індійських державних посадових осіб;

(в) у використанні Group DF, в тому числі її ділової репутації і фінансових ресурсів, з метою просування проекту, а також з метою фінансування, передачі та приховування заплачених хабарів;

(г) у застосуванні погроз і залякування, щоб відстоювати інтереси незаконної діяльності підприємства;

(д) у пересуванні між штатами та закордон для досягнення цілей кримінального підприємства.

На думку слідства, саме Фірташ розподіляв ролі серед своїх підлеглих, щоб контролювати процес отримання ліцензії за допомогою хабарів.

В числі шести членів злочинного угрупування згадується пан на прізвище Андраш Кнопп. Ця людина — ще одна слаба ланка Фірташа. Як пишуть американські слідчі, Кнопп зустрічався з індійцями та працівниками “Компанії А”, а також консультувався щодо хабарів індійським чиновникам.

Але, крім індійських махінацій, Андраш Кнопп фігурував у іншій сумнівній історії. Колишній міністр культури в комуністичній Угорщині, Кнопп був гендиректором компанії Eural Trans Gas. Цю фірму партнер Фірташа Юрій Бойко в 2003 році зробив постачальником всього туркменського газу до України, давши заробити сотні мільйонів доларів на повітрі.

Юридичний супровід створення Eural Trans Gas здійснював “лойєр” кримінального авторитета Семена Могилевича, який “кришував” Фірташа.

Окрім Фірташа та Кноппа, по індійській кримінальній справі проходить підлеглий олігарха українець Сурен Геворгян, який відвідував Сіеттл та Цинциннаті для зустрічей у “Компанії А” щодо постачань титанової продукції. Геворгян особисто підписував документи, які мали приховати виплату хабарів індусам, а також контролював надходження повної суми.

Троє індусів забезпечували потрібні рішення свого уряду, а також отримання грошей.

Так, ще один обвинувачений Гажендра Лал мав право на проживання в США та жив у Вінстон-Сейлем, штат Північна Кароліна. Він давав поради щодо виплати хабара та фальсифікації документів. Він літав до Індії на зустрічі з Фірташем, Кноппом та іншими щодо просування проекту. Також Лал бачився з неідентифікованим “паном С”, який від імені індійський посадовців зажадав додаткових грошей для виплати хабарів.

Пан Рамачандра Рао, який працював радником міністра Редді, а зараз є депутатом парламенту штату, ідентифікований слідством як особа, що вимагала хабар.

Ще один обвинувачений Сундералінгам зустрічався з Рао для визначення загального розміру хабарів, а також слідкував за переказом “відкату”.

Ці шестеро, включно з Фірташем, “вступили в змову” для ведення справ індійського проекту “шляхом рекетирської змови”, як цей термін визначено в американському законодавстві.

Змова включала в себе 57 переказів коштів на суму 10 мільйонів 590 тисяч доларів. Перша транзакція в розмірі 200 тисяч доларів відбулася з компанії Greensboro на компанію M/S Yash Fashion LLC 28 квітня 2006 року.

Далі Фірташ і компанія використали рахунки, відкриті на ім'я номінальних (читай — фіктивних) компаній, аби отримані туди кошти були поширені серед індійських посадовців як хабар.

Багатьох цікавить, як прив'язати цю історію хабарництва до американської юрисдикції.

По-перше, покупцем титанової губки мала стати ця загадкова “Компанія А” з Чикаго — очевидно, ідеться про Боїнг. По-друге, один з учасників злочинного угрупування був резидентом у Північній Кароліні.

А далі — ще цікавіше.

Американці обґрунтували свої права карати Фірташа і його подільників тим, що учасники змови в процесі злочинної діяльності використовували екаунти електронної пошти, розміщені на комп'ютерних серверах в США.

Через ці інтернет скриньки вони обговорювали змову. І ще один момент, який прив'язує Фірташа до юрисдикції Чикаго. Виявляється, змовники використовували мобільні телефони оператора АТ&Т, які були законтрактовані в Чикаго.

Згідно з обвинуваченням Фірташу, конфіскації на користь США підлягає не просто його власність, яку він отримав внаслідок індійської оборудки, — а навіть та власність, яка забезпечувала його вплив на індійське підприємство.

Тому США вимагають конфіскувати у Фірташа всі його акції, які забезпечували його участь в Group DF Limited, а також всі (!) активи Group DF Limited разом з дочірніми компаніями.

Обвинувачення містить перелік на 11 сторінках майже 200 компаній та рахунків, які мають бути конфісковані у Фірташа в разі, якщо він буде визнаний винним. На час слідства це майно має бути арештованим — його заборонено продавати, зменшувати у вартості, навіть робити передпродажне оцінювання.

Крім того, слідство вимагає конфіскувати у Фірташа суму вже сплачених хабарів — 10 мільйонів 597 тисяч доларів.

Фактично, засудження Фірташа в Америці та виконання вимог щодо конфіскації означає тотальний крах не лише для нього, але і великі проблеми для його тіньових партнерів, у числі яких називають російського олігарха Аркадія Ротенберга, колишнього главу адміністрації президента Сергія Льовочкіна та екс-міністра енергетики Юрія Бойка. Адже серед іншого мають бути конфісковані його австрійські підприємства Centragas Holding та Ostchem Holding, які володіють хімічними заводами та банківськими активами Фірташа в Україні.

Окрім того, за скоєні правопорушення, в разі поразки в суді, на Фірташа чекає тюремне ув'язнення за п'ятьма пунктами. Кожне з них тривалістю від 5 до 20 років. Терміни відбуваються по черзі. Таким чином, в теорії Фірташу сумарно загрожує 55 років тюрми.

Але, в реальності, у США діє Sentencing Guidelines, де прописано механізми визначення терміну покарання. Він доволі складний, але спрощено покарання відбувається за найдовшим із передбачених термінів.

Тому Фірташ, якщо він відмовиться укласти угоду зі слідством та визнати себе винним, може отримати близько 20-25 років американської тюрми.

Окрім скандалу в Україні, справа спричинила вибух в Індії. Ця держава має угоду про екстрадиції з Америкою, і депутат Рао може бути виданий правосуддю в Чикаго.

“Це обвинувачення, за участі індійського законодавця, є безпрецедентним. Це ляпас для Індії, з її жахливою корупційною репутацією корупції. Але це обвинувачення також відкриває банку з хробаками щодо того, чи може індійський депутат засуджений в американському суді за акти хабарництва, що нібито мали місце в Індії”, — пише видання Times Of India.

“Українська правда” попросила прокоментувати ситуацію, в яку потрапив Фірташ, американського юриста Джина Бурда, який мав досвід судових тяганин в Америці в інтересах українських клієнтів:

“У індійській справі передбачене покарання від 5 до 20 років за кожне порушення. Також передбачена конфіскація всього майна, за допомогою якого здійснювався вплив на злочинну організацію. У цьому випадку, на думку американського уряду, таким майном є вся Group DF. В обвинувальному висновку сказане, що саме Group DF дозволяла Фірташу здійснювати вплив, необхідний для скоєння злочинних дій. На цій підставі, уряд вимагає конфіскації всієї Group DF.

Крім цього, конфіскація має силу з моменту здійснення протизаконного акту, і уряд має право анулювати всі угоди з майном Group DF, починаючи з дня, коли стало відомо про конфіскаційний позов — тобто починаючи з квітня 2014 року. Тому тепер кожний, хто прагне купити активи Group DF, ризикує виявитися віч-на-віч із американським урядом у боротьбі за право власності.

Звичайно, ми можемо говорити про практичну сторону питання. Наскільки така конфіскація реальна, коли власність перебуває за межами США? Раджу насамперед звернути увагу на справу Лазаренка, активи якого заморожені й боротьба за них іде в США й офшорних зонах. Процес, звичайно довгий, але цілком робочий у багатьох країнах. Напевно, будуть країни, такі як Росія чи Україна, де таку конфіскацію буде складно здійснити. Але грошові потоки й банківські рахунки зупинити досить просто”.

Тим часом сам Фірташ, схоже, досі не усвідомив масштаб своїх проблем. Він шукає міжнародних юристів та лобістів для того, щоб уникнути екстрадиції до США. У своєму публічному захисті Фірташ збирається використати щонайменше кілька образів.

Так, для створення публічного реноме він хоче постати перед публікою як меценат, як роботодавець та як борець з режимом Януковича. Поки ж у своєму телезверненні з Відня олігарх називає себе жертвою всесвітньої змови.

Насправді, якщо Фірташ мріє залишитися на волі та вберегти частину активів, то мав би робити зовсім інші речі — шукати американських юристів, які мають досвід укладення угод зі слідством. Він має не ображати ФБР заявами про політичне переслідування, а думати, якою інформацією може зацікавити уряд США.

Наприклад, в обмін на щиросердне зізнання про діяльність, не лише пов'язану з Індією, але також із Януковичем, Могилевичем та російським керівництвом, американське слідство може залишити Фірташа в спокої після відбуття значно меншого покарання.

Головне — вчасно зрозуміти халепу, в якій опинився. Якщо він піде на угоду зі слідством, Фірташ має попрощатися з частиною грошей, яка буде конфіскована американцям.

Можливо, він втратить деяких друзів та не зможе здійснювати вплив на політику. Але і з нульовим балансом на рахунку Америка також Фірташа не залишить.

Фірташ впевнено повторює помилки Павла Лазаренка, який декілька років не міг зрозуміти, що все скінчилося. Його “американська сага” лише починається.

Сергій ЛЕЩЕНКО