Аманда Поль: угода з ЄС — перемога Януковича

Аманда Поль з Центру Європейської політики у Брюсселі назвала переговори президента Януковича з керівниками ЄС найбільш вдалими з огляду на домовленість щодо майбутнього безвізового режиму з ЄС.

— Я думаю, що це був один з найкращих самітів між Україною та ЄС за останній час. Українська делегація, я б сказала, поїхала додому з переможним настроєм, нарешті отримавши план дій стосовно полегшення візового режим. Що, звичайно, розглядається, як перемога для президента Януковича.

- Чи можемо ми казати, що це конкретний план? Чи є дата запровадження угоди?

— Якщо ви маєте на увазі чи є там кінцева дата, то ні, кінцевої дати немає. План — із відкритою датою. І питання, які Україні треба вирішити, і реформи, які треба впровадити, дуже суттєві. Я вважаю, що український уряд каже, що зробить усе можливе, щоб завершити з усіма потрібними реформами перед чемпіонатом Євро-2012. Це лунає дуже амбітно. Я особисто не впевнена, чи вони зможуть цього досягти.

Тобто, кінцевої дати немає, але це не дуже дивно. Бо на такі справи важко визначити якусь дату. Євросоюз не раз обпік собі пальці, подавши іншим країнам дати для якихось кроків. Це нормально, що там на вказано час завершення. Значною мірою усе залежить від того, як працюватиме в цій справі Україна і все залежить саме від України.

- Що ще можна вважати досягненням цього саміту?

— Я вважаю також факт того, що ЄС визнав стабільність, яку до цього часу забезпечував Янукович після 5 років політичної метушні. Але водночас чітко зазначено, що від нього очікують того, що політичні свободи обмежуватися не будуть і що не буде відступу від демократії. Що цього треба дотримуватися і покращувати.

- Чи у Брюсселі знають, що цими днями в Україні тисячі дрібних підприємців протестують проти політики уряду президента Януковича?

— Я вважаю, що у Брюсселі про це знають, особливо в останні кілька тижнів. Чимало відвідувачів з України на зустрічах висловлювали невдоволення становищем чи режимом пана Януковича. Тому я вважаю, що ЄС попри певні успіхи буде пильно стежити за розвитком подій в Україні.

-  Адміністрація президента Януковича відмовилася від запрошення відвідати саміт НАТО в Лісабоні. Натомість було демонстративно вказано, що президент України віддає перевагу переговорам в штаб-квартирі ЄС. Як ви гадаєте, чи вдалий такий крок?

— Я б сказала, що те, що пан Янукович не поїхав до Лісабону, не викликало великого здивування. Він чітко дав зрозуміти, що членство в НАТО для нього чи для України більше не є пріоритетом. Водночас президент Янукович і далі каже, що інтеграція в ЄС і зближення із ЄС залишається пріоритетом його закордонної політики. Чи вдалий це крок? Усе залежить від того, звідки ви споглядаєте на нього. Панові Януковичу і далі треба працювати. Я думаю, що люди ще досі визначають, чи він щирий тоді, коли говорить про своє прагнення до європейської інтеграції.

- Так і особливо, якщо взяти до уваги, що усі країни Східної Європи — сусіди України і країни Балтії інтегрувалися в Євросоюз, одночасно інтегруючись в систему європейської та північно-атлантичнї безпеки, тобто в НАТО. Президент Янукович цього не робить. Чи ви як аналітик вважаєте шлях пана Януковича до Євроінтеграції правильний?

—   Як я і казала. Ситуація з іншими країнами була досить відмінною. Насамперед, їм усім пообіцяли перспективу членства — як членства в НАТО так і членства в ЄС. Вони не мали таких проблем з нашими друзями у Кремлі в Москві. Україна в іншому становищі. Добре відомо, що росіяни виступали проти членства України в НАТО. З іншого боку я вважаю, що це не в інтересах пана Януковича триматися лише Росії. В інтересах Януковича також розвивати міцні взаємини і з ЄС. Крім того багато українців не підтримували вступ в НАТО, бо можна сказати що більшість з них не знали взагалі що таке НАТО.

- Можна також згадати, що партія Віктора Януковича провадила велику кампанію, агітуючи українців проти членства в НАТО. Можна також сказати, що Росія колись дуже гостро виступала проти членства країн Балтії в НАТО. Але ті країни рухалися у вибраному напрямку.

— У них також була підтримка від самих тих організацій. І це те, чого Україна, а також Грузія не мали. Всередині НАТО завжди з цього питання були певні розбіжності. Чітко видно, що деякі країни НАТО і деякі країни ЄС ні підтримували інтеграцію України в НАТО. Таке поєднання чинників ставить вас в дуже важке становище. Відверто кажучи в ЄС і НАТО зітхнули з полегшенням, коли президент Янукович вирішив зробити крок назад. Але ви ніколи не можете бути певними стосовно того, що буде далі у майбутньому.