Адвокат диявола. Як Ілон Маск перетворився на поплічника російської пропаганди

Шалений Маск

Купівля Ілоном Маском сервісу мікроблогінгу Twitter не лише стала однією з найголовніших подій минулого року. Коли у листопаді тривалий марафон-загадка про те, чи купить власник Tesla сервіс мікроблогів, завершився, користувачі чекали справжньої революції у розвитку популярного соціального сервісу, який тривалий час знаходився в тіні продуктів Meta. Уже наприкінці року стало зрозуміло, що насправді Ілон Маск не має стратегії розвитку Twitter, а його спроби озвучити своє бачення проекту, розбивалися об його хаотичні дії. Масове звільнення співробітників, розпуск Ради по довірі та безпеці, ідеї щодо монетизації сервісу — це лише частина рішень, зроблених в рамках геніального управління компанією.

Загальним бедламом у Twitter не могли не скористатися інші сторони, зацікавленні у використанні Twitter для власних цілей. По-перше, на платформі збільшилась кількість ботів, контенту із мовою ненависті, прихильників теорії змови та й пропагандистів. Окрім того, у Twitter виросла кількість дискримінаційного контенту. Та й загалом дослідження показують, що Twitter став не спроможний захистити користувачів від дезінформації.

Навіть можливе блокування Twitter у Європі особливо не вплинуло на дії й політику Ілона Маска стосовно Twitter. Ілон Маск не лише продовжує своє хаотичне управління компанією, але й активно запроваджує нові моделі монетизації. І це попри те, що його проект із запровадження платних верифікаційних поміток призвів до того, що верифікаційні відмітки стали масово купувати шахраї та почасти російські пропагандисти.

Плани Ілона Маска у запровадженні платних моделей доступу до сервісу це не зупинило і з 15 квітня лише власники платних акаунтів зможуть потрапити в рекомендації сервісу. Це означає, що будь-хто може купити платний акаунт та просувати потрібні йому наративи. А власники безкоштовних профілів, навіть попри свою популярність чи аргументовану дискусію, залишаться без аудиторії — вони не зможуть потрапити у рекомендаційний список “Для вас”, який за два дні буде доступний лише тим, хто заплатив.

Як Twitter перестав бачити пропаганду

Ідеї Ілона Маска щодо монетизації контенту у випадку з Twitter це не лише справа бізнесу. На жаль, його унікальний хаотичний стиль менеджменту, який би, по великому рахунку, був його власною справою або стосувався лише співробітників, впливає на більш глобальні речі.

Останнім часом новий власник соціальної платформи зробив іще декілька кроків, які уже шкодять Україні й дуже сильно шкодитимуть в майбутньому.

Перша з них — це відмова від спеціальної помітки для державних медіа. З початком війни проти України соціальні сервіси й Twitter зокрема запровадили декілька кроків, які повинні були сприяти допомогти користувачам зрозуміти, що перед ними пропаганда. Один з них — це відмітка “state-controlled media” (state-affilated media). Такі помітки додавалися до акаунтів переважно російських та китайських державних медіа. Іншими словами, якщо користувач відкривав Twitter-профіль Russia Today (чи РИА Новости), то він відразу бачив, що має справу із державним медіа країни-терориста. Станом на понеділок, 10 квітня, ці відмітки зникли, проте потім в окремих з них вони повернулися — до прикладу, в акаунті Russia Today.

Парадоксально, що Twitter повернув такі помітки не лише для російських державних медій, але й до Twitter-профілів таких поважних незалежних структур як BBC (спочатку тут відображалась примітка Government-funded Media, яка потім стала виглядати як Publicly funded media) чи національного суспільного радіо NPR. Протести з боку медійників та навіть уточнення щодо того, яка модель використовується їх проектом мали лише частковий ефект ніякого ефекту — якщо для BBC зміни були внесені, то інші помітки й далі залишаються в акаунтах.

Інша проблема — повернення російських пропагандистських акаунтів в рекомендації. Якщо в пошуку у Twitter почати вводити Medvedev, RT чи інші назви таких акаунтів, сервіс їх оперативно знайде та запропонує користувачам. Ця опція не була доступна з початку війни — тоді компанія Twitter прибрала їх з рекомендацій, щоб ускладнити таким способом поширення російської пропаганди.

Рішення ”не поширювати й не рекомендувати медіа країни, яка бере участь у державному збройному конфлікті”, було прийнято ще у лютому 2022 року, відразу через декілька днів після початку повномасштабного вторгнення і його особисто озвучив засновник Twitter Джек Дорсі. В цьому питанні Twitter підтримали інші соціальні платформи, які на додачу заблокували монетизацію російським державним медіа. Проте зараз нічого не заважає аудиторії знайти пропагандистські акаунти та споживати відверту брехню, зокрема, про війну в Україні.

Як Ілон Маск дозволяє обговорювати знищення України

Російський чиновник Дмитро Медведев давно відомий маячнею, яку він публікує в соціальних мережах. Його останній допис містить розлогі міркування англійською мовою з аргументами про те, чому світ не потребує України і чому вона повинна бути знищена.

На допис звернули увагу користувачі та стали вимагати від Ілона Маска видалити допис — свої вимоги аргументували тим, що такі дописи порушують правила розміщення контенту на платформі Twitter і є закликом до геноциду. На це Ілон Маск відповів, що видаляти нічого не буде, адже “всі новини в певній мірі є пропагандою. Нехай люди приймають рішення самостійно”.

Коментар на інший допис щодо поміток про державні медіа для російських пропагандистів від Ілона Маска містить наступне пояснення: “Вдаватися до цензури лише тому, що це роблять інші, — слабкий крок”.

Ілон Маск та геополітика

Маск час від часу писав у своєму Twitter-акаунті відверту маячню про Україну. До прикладу, в жовтні він описав “мирний план” для України, який передбачав проведення референдуму на окупованих територіях та передачу Криму Росії із забезпеченням його водопостачання. Ці фантазії одіозного мільярдера він доповнив пропозицією нейтрального статусу для України. Свої ідеї Маск доповнив коментарем про те, що результат війни все одно буде таким, питання лише в тому, скільки людей при цьому загине. Для підтвердження своєї думки Маск викликав карту розподілу голосів під час виборів 2012 року.

Вочевидь, ця маячня викликала відповідну реакцію, і не лише серед українських користувачів Twitter.

Потім Ілон Маск провів голосування щодо необхідності проведення референдуму для жителів окупованих територій. У відповідь на це у офіційному акаунті президента Зеленського з’явилося власне опитування щодо особистості Ілона Маска. Далі послідувала хвиля мемів, пропозиція від Сергія Притули подарувати Маску підручник з історії України та поради звернутися до Залужного.

Цікаво, що все це відбувалось на фоні передачу Україні Starlink, іншої розробки Ілона Маска, завдяки яким і військові на сході, і жителі прифронтових міст змогли отримати зв’язок.

Поведінка Маска викликала не лише згадки й у закордонній пресі, але й почасти відверту критику його дій.

Цікаво, що сам Ілон Маск в одному з недавніх інтерв’ю зізнався, що його твіти неодноразово шкоди його бізнесу, бо ними він “стріляв собі в ногу”.

Ручне управління й реакція користувачів

На періодичні заяви Ілона Маска можна було б не зважати, якби не два фактори. По-перше, його стиль управління майже в ручному режимі робить Twitter залежним від його рішень та, можливо, й політичних поглядів. Прикладом його неповторного стилю управління стали претензії до інженерів Twitter й вимоги змінити алгоритм рекомендацій твітів таким чином, щоб дописам самого Ілона Маска надавалась перевага. Це відбулося після того, як під час Супербоулу допис президента Байдена став популярніший за твіт самого Маска.

Це відлякує користувачів та рекламодавців від платформи. До прикладу, реклама на платформі значно зменшилась після того, як Ілон Макс купив Twitter. Та й його спроби запровадити масову монетизацію на платформі з просуванням для власників лише платних акаунтів теж не викликають особливого ентузіазму. Рекламодавці продовжують відмовлятися від Twitter, та й окремі користувачі, які теж не особливо задоволені політикою Маска, полишають Twitter.

Платформа для пропагандистів

Складно сказати, чи погляди самого Ілона Маска відображаються у політиці Twitter, проте нещодавно компанія розповіла, що контент про українську війну на її платформі є небажаним.

Не так давно компанія Twitter оприлюднила код рекомендаційного алгоритму. Ця спроба відкритості й прозорості з боку Twitter не залишила сумнівів щодо того, як ця соціальна платформа реагує на війну в Україні.

Аналіз цього коду показав, що дописи про війну в Україні песимізуються на платформі. Іншими словами, в алгоритмі Twitter прописано примусове пониження видимості твітів, в яких йдеться про війну проти України. Інших деталей про те, як розглядаються такі дописи, чи, можливо, про вибіркове ставлення до них, в коді не знайдено. Лише відомо, що “UkraineCrisisTopic” — так в коді позначаються дописи про війну (названу тут українською кризою), це помітка, яка означає примусове зменшення видимості цих дописів на платформі.

Чому це проблема

Twitter — одна з найбільших соціальних платформ, і хоча вона поступається по абсолютній відвідуваності TikTok чи Instagram, саме у Twitter зареєстрована переважна більшість журналістів, політиків та інтелектуалів. Тому цей сервіс міг б стати платформою для поширення правди про війну в Україні.

Проте позиція самого Ілона Маска цьому заважає уже зараз і, як показав аналіз коду рекомендаційного алгоритму, обмеження щодо донесення правди про Україну, уже “зашиті” й там. Окрім того, складно сказати, як уже впливають на діяльність компанії бачення та погляди Маска. Проте створені ними умови у Twitter ускладнюють можливість розповісти правду про агресію проти України.