10 років тому російський “Бук” збив “Боїнг” MH17. Чого ми досі не знаємо про цю трагедію

Хоча минуло вже десять років, ми все ще не знаємо багатьох деталей того, що сталося — вони відомі лише вузькому колу людей, які, можливо, ніколи нічого не скажуть.

Але відповідь на головне питання, яким продовжує маніпулювати російська пропаганда, хто збив літак, є давно відомою. Це встановив суд у Гаазі. А один із винних навіть перебуває за ґратами, щоправда, з зовсім іншої причини.

Де зараз засуджені у справі MH17

У 2022 році окружний суд Гааги визнав трьох людей винними у причетності до збиття малайзійського “Боїнга”.

До довічного ув'язнення засудили:

• колишнього “міністра оборони” бойовиків “ДНР” та полковника ФСБ у відставці Ігоря Гіркіна (більш відомого як Ігор Стрєлков);

• колишнього голову військової розвідки бойовиків “ДНР”, а також полковника ГРУ Генштабу Росії у відставці Сергія Дубинського;

• підлеглого Дубинського у військовій розвідці бойовиків “ДНР” Леоніда Харченка (він єдиний з усіх обвинувачених був мешканцем Донбасу та громадянином України).

Ніхто з них не був присутнім у суді, тож вирок винесли заочно. Але один із трьох все ж таки опинився за ґратами, щоправда, не в Гаазі, а в Росії, у справі, ніяк не пов'язаній із “Боїнгом”.

Автор фото NETHERLAND POLICE

З чотирьох підозрюваних визнали винними трьох

У січні 2024 року Ігоря Стрєлкова засудили до чотирьох років колонії за публічні заклики до екстремізму.

Формально справу порушили через два дописи в телеграм-каналі: в одному з них він міркував про те, що Крим можуть незабаром віддати Україні внаслідок тіньових домовленостей, а в другому критикував відсутність виплат мобілізованим двом полкам бойовиків “ДНР”.

Реальною причиною арешту швидше за все було те, що Стрєлков із самого початку повномасштабної війни жорстко критикував військове керівництво Росії та особисто президента Путіна. Війна явно збільшила інтерес до Стрєлкова — у його телеграм-каналу до дня затримання було близько 875 тисяч підписників, що майже вдвічі більше, ніж, наприклад, у керівниці RT Маргарити Сімоньян.

Точку зору Стрєлкова на те, що відбувається, можна описати приблизно так: некомпетентне військове керівництво неефективно веде війну, провалює роботу зі зміцнення кордону, а цивільні чиновники не можуть перевести країну “на військові рейки”, внаслідок чого Росія опинилася перед загрозою військової поразки та потенційного розпаду.

Інший засуджений, Леонід Харченко, теж встиг посидіти в СІЗО — і знову ж таки не через справу MH17.

У 2015 році Леонід Харченко дав інтерв'ю донецькому ЗМІ, в якому представився начальником другого відділу “Головного розвідувального управління “ДНР”.

У березні 2020 року його заарештували бойовики “ДНР” за незаконне зберігання зброї — пістолета, який вони самі ж йому й видали “для забезпечення особистої безпеки”, як стверджують ті, хто воював разом з Харченком. За кілька місяців Харченка відпустили — так само раптово, як заарештували — після чого він поїхав до Росії. Як відомо BBC, ще до початку повномасштабного вторгнення Харченко отримав російське громадянство і тепер живе у Краснодарському краї чи в анексованому Росією Криму.

За даними прокуратури Нідерландів, саме Харченко — єдиний із усіх засуджених — міг особисто бути присутнім на місці пуску ракети по малайзійському літаку.

Автор фото ICORPUS.RU

У 2015 році Леонід Харченко дав інтерв'ю, представився начальником другого відділу ГРУ бойовиків “ДНР”

Полковник ГРУ у відставці Сергій Дубинський, наскільки відомо BBC, вийшов на пенсію і живе в Ростовській області.

Нині Дубинському 61 рік. Від спілкування із журналістами він відмовляється. Свідчень фізичної участі Дубинського у теперішньому російському вторгненні в Україну не було. Проте 9 травня 2023 року прес-служба СБУ повідомила про затримання жінки, яку підозрюють у передачі Дубинському даних про переміщення ЗСУ.

За даними спецслужби, підозрювана жила на Донеччині і знала колишнього розвідника особисто.

“Після початку повномасштабного вторгнення вона вийшла через анонімний месенджер на Хмурого (позивний, під яким Дубинський був відомий під час роботи для “ДНР” — Ред.) та запропонувала свою допомогу у війні проти України. За його вказівкою, зловмисниця збирала розвіддані про місця базування та переміщення сил оборони в районах Вугледару, Павлівки та Великої Новосілки”, — повідомили в СБУ.

Суд засудив її до 12 років позбавлення волі.

Автор фото NETHERLANDS POLICE

Під час війни на Донбасі 2014 року Сергій Дубинський мав позивний “Хмурий”. Суд у Гаазі встановив, що він був ключовою фігурою в організації транспортування “Буку” з Донецька до міста Сніжне

У справі був і четвертий обвинувачений Олег Пулатов (влітку 2014 року він був підполковником запасу Повітряно-десантних військ Росії). Суд визнав, що доказів його причетності до організації пуску ракети недостатньо. У результаті Пулатова визнали невинним.

У суді Пулатов через адвокатів повідомив, що зараз мешкає в Ульяновську.

Автор фото KVOKU.RU

Ця фотографія Олега Пулатова опублікована на сайті випускників Київського вищого загальнокомандного училища, яке він закінчив

Якою є роль Путіна

Через кілька місяців після завершення суду над Стрєлковим та його підлеглими слідча група оголосила, що зробила все можливе для встановлення інших підозрюваних, але більше не може звинуватити нікого іншого.

Автор фото PIROSCHKA VAN DE WOUW — POOL/GETTY IMAGES

При цьому слідчі заявили, що Володимир Путін брав особисту та безпосередню участь у тому, що відбувалося на Донбасі. На підтвердження своїх слів вони надали кілька перехоплених телефонних розмов.

Дві телефонні розмови проходили за участю неназваного російського чиновника — помічника призначеного Москвою голови Криму Сергія Аксьонова (Крим Росія анексувала в березні 2014 року. — Ред.). У матеріалах справи уточнюється, що ці розмови відбувалися 8 липня 2014 року, тобто ще до того, як збили “Боїнг”.

В обох розмовах чиновник неодноразово каже, що рішення про відправку “Буку” до Донбасу приймає “ніякий [не] генерал, ніякий не міністр оборони”, а лише “найперший особисто”: “Як вони сказали, особисто відповідає перед народом перший, і тільки він приймає рішення”, — сказав радник призначеного Москвою керівника Криму.

Також оприлюднили запис, який слідчі назвали розмовою самого Путіна з Ігорем Плотницьким, керівником бойовиків “ЛНР”. Повідомляється, що запис зробили у листопаді 2017 року. Ця розмова, на думку Об'єднаної слідчої групи (JIT), показує, наскільки Росія та особисто Володимир Путін були залучені до дій сепаратистів на Донбасі.

На прес-конференції представники JIT заявили: “Є вагомі ознаки того, що Путін брав безпосередню участь у прийнятті рішень щодо “Буку”, проте ці ознаки не досягають високої планки повних та незаперечних доказів. Крім того, президент Росії має імунітет відповідно до міжнародного права. За законом Нідерландів, глави держав не можуть бути засуджені національним судом за будь-які злочини, навіть за військові злочини протягом виконання їхніх повноважень”.

У день винесення вироку журналісти запитали у Дмитра Пєскова, речника Володимира Путіна, що він думає про рішення суду. Пєсков традиційно поскаржився, що Росію не допустили до розслідування, що не сприяло його об'єктивності.

Хто ж стріляв

Після вивчення десятків фото- та відеосвідчень, а також сотні перехоплень телефонних переговорів, слідство довело, що літак збили ракетою зенітно-ракетної установки “Бук”. Також слідчі довели, що стріляли з території, яку на той момент контролювали бойовики ДНР, а прибув туди “Бук” із Росії ( точніше із розташування 53-ї бригади ППО в Курській області).

На цьому закінчуються відповіді та починаються питання. Ні Стрєлков, ні Дубинський, ні Пулатов особисто на місці стрілянини не були присутні.

Автор фото ALEXANDER KHUDOTEPLY/AFP VIA GETTY IMAGE

Спираючись на дані геолокації телефону, який періодично вимикався, і зміст перехоплень телефонних розмов, слідчі припустили, що безпосередньо на місці пуску міг перебувати Леонід Харченко, але лише як людина, яка супроводжувала озброєння.

Суд встановив, що ніхто з них трьох на кнопку запуску ракети не натискав. Але хто тоді це був?

Зазвичай екіпаж “Бука” складається із чотирьох осіб. Його діями керує начальник розрахунку у званні лейтенанта, до екіпажу також входять сержант і двоє рядових: оператор, що натискає на кнопку пуску ракети, та водій. Скільки саме людина перебували в тому “Буку”, який збив “Боїнг”, невідомо.

За даними Нідерландів, дві установки “Бук” вивозили за межі військової частини за кілька днів до катастрофи MH17. Пізніше з'ясувалося, що один “Бук” не дістався місця призначення, бо зламався дорогою.

Той “Бук”, який таки доїхав до Донецька, мав цифри 3…2 на борту (середня цифра в номері була затерта, і встановити її не вдалося). За даними розслідувачів групи Bellingcat (влада Росії внесена до реєстру небажаних організацій), це може говорити про те, що установка була з 3-го батальйону 53 бригади ППО. Це звужує кількість потенційних учасників стрілянини по “Боїнгу” приблизно до 30 осіб. Але на підставі даних, які мали слідчі, неможливо було визначити з них тих трьох-чотирьох людей, які були всередині установки в момент пуску.

Хто віддав наказ

З 2013 по 2016 роки 53 бригадою ППО командував полковник Сергій Мучкаєв. За посадою Мучкаєв повинен був знати про переміщення “Бука”. Але слідство не знайшло незаперечних свідчень того, що він брав у цьому якусь участь чи перебував у момент запуску ракети у прикордонному районі Росії.

Усі запити, які Нідерланди надіслали до Росії з проханням допитати Мучкаєва, залишилися без відповіді, попри скарги Кремля про недопуск до розслідування.

Після першої фази війни на Донбасі на грудях у полковника Мучкаєва додалося орденів та медалей. Дізнатися, за що саме нагороджували офіцера, поки не вдалося.

Підкорявся Мучкаєв наказам міністерства оборони, яке на той момент очолював Сергій Шойгу. Але прямих доказів його участі в організації доставки “Бука” на територію Донецької області та дозволу відкрити вогонь по повітряних цілях теж поки що немає.

Автор фото 106UC.MIL.RU

Після першої фази війни на Донбасі на грудях у полковника Мучкаєва додалося орденів та медалей. Дізнатися, за що саме нагороджували офіцера, поки що не вдалося

Натомість є безліч перехоплень телефонних розмов, які вказують на участь у транспортуванні зенітного ракетного комплексу людини з псевдонімом Володимир Іванович.

Ще в 2020 році BBC стало відомо, що за цим ім'ям може ховатися перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака.

Британські експерти провели фоноскопічну експертизу голосів Андрія Бурлаки та “Володимира Івановича”. При цьому фахівцям не повідомили, чиї голоси вони чують на записах і до яких подій належать діалоги.

В опублікованих слідчими телефонних переговорах представники бойовиків “ДНР” між собою називали “Володимира Івановича” командиром усієї операції, що проводиться на сході України. А колишній міністр оборони бойовиків ДНР Ігор Стрєлков згадував, що безпосередньо підпорядковувався наказам Володимира Івановича.

Від джерела, що має доступ до персональних баз даних, BBC отримала інформацію про переміщення генерала у 2014 році та з'ясувала, що в день падіння “Боїнга” Андрій Бурлака перебував у Ростові-на-Дону, а фоноскопічна експертиза, зроблена за запитом BBC показала численні подібності в голосі генерала Бурлаки та “Володимира Івановича”.

Одне джерело, яке назвало BBC ймовірне ім'я “Володимира Івановича”, уточнило, що після завершення активної фази конфлікту на сході України у 2014—2015 роках генерал Бурлака отримав підвищення, а також найвищу держнагороду — Героя Росії. З відкритих джерел випливає, що до 2014 року Андрій Бурлака був генерал-лейтенантом, а потім його підвищили до генерал-полковника.

Британські експерти провели фоноскопічну експертизу голосів Андрія Бурлаки та “Володимира Івановича”. При цьому фахівцям не повідомили, чиї голоси вони чують на записах і до яких подій належать діалоги.

Що каже Росія

Росія кілька разів кардинально змінювала свою версію того, хто та як саме збив літак. Суд у Нідерландах не ігнорував ці версії — їх усі детально вивчили.

Спочатку Міноборони та слідчий комітет Росії стверджували, що “Боїнг” збив український військовий літак: то СУ-25, то МІГ-29, але вагомих доказів за всі ці роки так і не надали.

На Першому каналі одного разу показали нібито наявні супутникові знімки зближення військового та цивільного бортів. Щоправда літак, що прямував рейсом MH17, на них виявився непропорційно більшим — настільки, що якби знімок був справжнім, довжина “Боїнга” мала б становити 4,5 кілометри.

У свою чергу, Україна передала Нідерландам дані про політ усіх своїх військових літаків 17 липня 2014 року. Усі ці вильоти були поза зоною бойових дій на південному сході України.

Влітку 2015 року російський концерн “Алмаз-Антей”, який випускає зенітні комплекси “Бук”, озвучив свою версію: нібито літак збили ракетою, запущеною в районі селища Зарощенське, яке на той момент контролювали українські війська.

Незабаром з'ясувалося, що й цей район контролювався бойовиками “ДНР”, а не українською армією — це підтверджують перехоплення розмов самих сепаратистів. Крім того, мешканці Зарощенського сказали журналістам, що пуск ракети не чули.

Але російська сторона все одно не поспішала відмовлятись від цієї версії. Влітку 2014 року міноборони Росії опублікувало кілька супутникових знімків, на яких було видно, що в день аварії “Боїнга” українська установка “Бук” нібито раптом залишила військову базу України на Донеччині.

Нідерланди попросили Москву надіслати оригінали цих знімків. Міноборони Росії відповіло через шість років — оригінали “не збереглися”.

Представники Нідерландів знайшли їх усіх. Льотчик Волошин ще у 2015 році повідомив слідству, що не робив бойових вильотів 17 липня 2014 року, що підтверджується документами Військово-повітряних сил України. Свідчення слідству також охоче дав командир Волошина.

Диспетчер Петренко, як виявилось, нікуди не зник. Вона теж поговорила зі слідством та повідомила, що не бачила жодних військових літаків на своєму радарі. Дані радарів Україна, на відміну від Росії, надала.

А людина, яка називалася “диспетчером Карлосом”, зізналася, що ніколи не була авіадиспетчером. Виявилося, що цей чоловік був раніше судимий за шахрайство, а зараз живе в Румунії. Поговоривши з кожним із них, слідство дійшло висновку, що згадані люди не мають жодного відношення до збиття літака Малайзійських авіаліній.

Проте слідство знайшло 20 свідків, які заявили, що бачили в небі слід від пуску ракети 17 липня 2014 року. Усі вони того дня перебували на території, яка контролювалася “ДНР”.

Вісім людей безпосередньо бачили політ ракети в небі, а ще чотири чули гуркіт, а потім побачили у небі слід.

Відповідаючи на питання про можливе місце пуску ракети, більшість опитаних свідків вказали напрямок ліворуч від населеного пункту Сніжне (у липні 2014 року, як і зараз, цей населений пункт знаходився під контролем бойовиків “ДНР”).

Деякі вказували точнішу локацію — місце неподалік Саур-могили чи село Первомайське.

Для оцінки надійності цих свідчень суддя вивчив дані телефонного білінгу свідків. 17 липня всі вони справді знаходилися саме в тому районі, про який заявляли.

Що далі

Ще 2020 року уряд Нідерландів звернувся до Європейського суду з прав людини з вимогою визнати відповідальність Росії за загибель 298 пасажирів та членів екіпажу “Боїнга-777”, а також за відмову належним чином розслідувати цю справу. І цей суд все ще продовжується.

Автор фото EPA

Уламок ракети, яка збила “Боїнг”, що летів над Донбасом

Уряд Нідерландів стверджує, що Росія відіграла ключову роль у цій катастрофі, а кампанія дезінформації з приводу збитого літака, яку продовжує Кремль, є грубим порушенням цивільних прав родичів загиблих.

Москва всі висунуті проти неї звинувачення продовжує категорично заперечувати.

На ухвалення остаточного рішення можуть піти роки. Теоретично, якщо Росія програє цей суд, ЄСПЛ може зобов’язати її виплатити компенсації постраждалим. Насправді це рішення залишиться символічним.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія ухвалила закон, за яким країна відмовилася виконувати рішення Європейського суду, які набули чинності після 15 березня 2022 року.