В “Нафтогазе” не знают, что делать с космической зарплатой Андрея Коболева, если по итогам второго полугодия вылезут убытки

10 апреля пресс-служба НАК “Нафтогаз Украины” опубликовала пост, целью которого было в очередной раз обосновать космическую зарплату своего шефа — Андрея Коболева. В этот раз размером полученной в первом полугодии 2018 года прибыли. Но в комментарии под постом пришел бывший руководитель департамента экономики планирования и ценовой политики “Нафтогаза” Ярослав Диковицкий, который задал простой вопрос:

Цікаво, а якщо виявиться, що в другому півріччі Нафтогаз отримав збитки і за підсумком року прибуток буде вдвічі менший ніж у першому півріччі, то який рівень заробітної плати повинен бути у керівника у другому півріччі?

Выяснилось, что осмысленного ответа у пресс-службы НАК на него нет:

Дякуємо, Ярославе. Давайте дочекаємося результатів аудиту. Поки можна згадати про понад 50 млрд доларів вимог Газпрому, які ми відбили в суді і які Нафтогазу не доведеться платити. Ні, це не лише робота юристів. Ні, це не так просто, як отримати довідку в Готово. Це кропітка робота команди протягом чотирьох років. Ми успадкували дуже складну ситуацію, рахунки були цілком реальними і до кінця контракту могли б вирости ще майже удвічі

Ниже приводим пост НАК “Нафтогаз”, под которым собственно и развернулась дискуссия.

Сьогодні два провідних ресурса синхронно вийшли з матеріалами про зарплати топ-менеджерів найбільших держкомпаній (НВ https://bit.ly/2OZ32ni та УП https://bit.ly/2Gd9HHU). Ми розуміємо, що тема важлива. У багатьох людей такі зарплати справедливо викликають обурення, особливо коли дані подаються без контексту.

Дякуємо Новое Время за те, що зарплати подали разом з показником прибутковості компаній за 6 місяців.

Нафтогаз у цьому рейтингу на першій позиції і по обсягу прибутків, і по компенсації керівника (останнє вже не так).

Якщо вірити цим даним, то 19 інших компаній у цьому переліку *разом узяті* принесли державі на 12% менше прибутків, ніж один Нафтогаз.

При цьому керівникам цих підприємств держава заплатила *утричі* більше зарплати.

За показником “зарплата керівника/прибуток” ми серед цих компаній обходимося державі найдешевше. На найближчого до нас “конкурента” за цим показником — керівника Центренерго — держава витратила вшестеро більшу частку прибутку. На очільника Укрзалізниці, який в цьому рейтингу другий за зарплатою, — у 104 рази більшу частку (так рахувати таким чином і ігнорувати інші фактори несправедливо, не робіть так, будь ласка).

В жодному разі не хочемо принижувати зусилля наших колег по реформуванню їхніх підприємств. Багато з них почали пізніше за нас, мають свої битви зі старою системою і ще не мали можливості показати повні результати.

Ми як і раніше впевнені, що для громадян України як власників цих активів вигідніше, якщо зарплати на цих посадах будуть ринковими, тобто, такими, які дозволяють залучити якісних менеджерів до проблемних державних підприємств.

Однак просимо порівнювати порівнюване. Є ще такі показники як вартість активів (на основі саме цього показника МЕРТ радить визначати рівень оплати керівництва тим підприємствам, де ще нема наглядових рад), обсяг надходжень до бюджету, інвестиційний бюджет, кількість персоналу (тут нас легко обходять колеги), сума преференцій від держави та накладених спеціальних обов'язків.

Незабаром ми опублікуємо річний звіт за 2018 рік, де буде розкрита інформація і про винагороди керівництва, і про результати року і завдяки чому вони були досягнуті.

Поки що про результати 2017 року можна коротко почитати тут: https://bit.ly/2UHBlEJ і детально тут: https://bit.ly/2NXNvDx.

Упереджуючи питання: ні, тарифи не є головною причиною прибутковості Нафтогазу. “Перемога в арбітражних провадженнях проти Газпрому стала головним фактором прибутковості групи у 2017 році — Нафтогаз отримав найбільший за свою двадцятилітню історію чистий прибуток: 39,4 млрд грн (в 2016 році 17,8 млрд грн). Без позитивного ефекту арбітражу по справі щодо транзиту газу група понесла б чистий збиток у розмірі -7,4 млрд грн.”

Нагадаємо, жодних премій за частину виграшу у Стокгольмі, яку ми ще стягуємо, компанія не платила.

Принагідно скажемо, що інформація про винагороду керівника Нафтогазу на рівні 345 млн грн чи то у місяць, чи то у рік є фейком. Ресурси та особи, які поширюють цю інформацію, вільно чи невільно кажуть неправду.

Також нагадаємо, що починаючи з лютого усі надходження від Нафтогазу на рахунок Андрія Коболєва за його заявою перераховуються на благодійність фондам Повернись живим, Народний тил — реабілітація (Светлана Бахвалова) та Таблеточки