Європа vs Янукович: терпець луснув

У своїй промові у нижній палаті парламенту у Берліні Ангела Меркель заявила: “Сьогодні Німеччина і Європейський Союз живуть у мирі і свободі. На жаль, це стосується не всієї Європи, тому що в Україні і Білорусі люди досі страждають від диктатури та репресій”.

Це дуже серйозна заява. Терпець луснув. Оскільки практично вперше, устами лідера європейської держави поставлено знак рівності між Україною і Лукашенківською Білоруссю.

Та ще й лідер якої держави. Нині вага Німеччини в ЄС різко зростає у зв‘язку з кризою та бюджетними проблемами Євросоюзу. На цьому тлі Німеччина, що має колосальне позитивне сальдо торгівлі, яка продає товарів у світі на майже таку ж суму, як і Китай, стає природним лідером, що витягає “за шкірки” з кризи інші європейські країни, такі як Греція чи Португалія.

Чому Німеччина першою робить такі різкі заяви?

Наші політики звикли шукати в цьому теорії змови, мовляв, Німеччина домовилася з Росією ізолювати Україну і отримати якусь свою вигоду.

Однак, ця теорія змови не в‘яжеться з тим, що Німеччина щойно півроку тому, була цілком готова підписувати з Україною Угоду про асоціацію і ЗВТ. І жодних перешкод не ставила.

Якби ще таких перешкод не поставила собі саме керівництво України. Так може не в тому місці змова?

Два роки тому на інавгурацію Януковича з‘їхалося ледь не все керівництво Євросоюзу. Сьогодні ж президент Кучма в зовнішній політиці, в порівнянні з Януковичем виглядає як гуру і ледь не Махатма Ганді.

Диктатура, як доконаний факт, а не загроза, ось, що принципово відрізняє попередню риторику Європи від сьогоднішньої заяви канцлера Меркель.

Диктатура завжди персоніфікована і в цьому полягає другий невтішний висновок, для Банкової: Янукович — диктатор. Саме це промовили на офіційному рівні в Берліні і саме це визначатиме ставлення ЄС до України допоки Янукович правитиме країною. Це навіть не зміна тональності — це тавро, позбутись, якого цьому режиму вже не під силу.

Кучма йшов 8 років до “розсадки” за французькою абеткою на саміті НАТО. Президент Янукович перевершив ці “успіхи” і пішов значно далі. “Досягнення” влади такі значні, що нині Україну повчають демократії навіть такі держави, як Албанія та Боснія і Герцеговина.

Хоча в Албанії не так давно держава усуспільнювала все, аж до зубних щіток і забороняла релігію, а боснійці й серби в Боснії і Герцеговині пішли ще далі й убивали один одного.

Іноді здається, що влада насправді не тупа, а сама своїми печерними вчинками (на кшталт побиття Тимошенко, шпигування за жінкою в безпорадному стані, обшуку в офісі омбудсмена тощо) організувала весь цей бойкот України. Чи то задля того, щоб прикрити “підступними іноземцями” провал підготовки до Євро-2012. Чи, то задля того, і це може бути значно загрозливіше для країни, аби підіграти тим, хто бажає позбавити Україну вибору і загнати її в євразійський бік .

Провладні політтехнологи у своїх аналізах та промовах дійшли до того, що почали порівнювати нинішню Німеччину з фашистських рейхом.

Тільки щось тут з логікою не добре: адже фашистська Німеччина організовувала концтабори, а нинішня демократична Німеччина, навпаки, закликає українську владу бути гуманнішою.

І ніякої змови тут немає. Для нинішньої Європи демократія — це така ж елементарна річ, як не плювати на черевик сусіда. Якщо з кимось у Європі говорять про демократію — це вірна ознака, що цей режим “не в собі”. Просто в Європі чудово розуміють, що ЄС з ідеєю демократії — набагато сильніший суб‘єкт на міжнародній арені, ніж ЄС як звичайний егоїстичний союз держав, що сповідує свої егоїстичні інтереси. Як не було змови ні проти Румунії, ні проти Болгарії, ні проти прибалтійських держав. Всі вони вже є членами ЄС.

Якби Україна послідовно демонструвала відповідні стандарти, то теж була б там.

Якого ставлення очікували від Європи, якщо в нас переслідується лідер, який на президентських виборах отримав практично стільки ж голосів, скільки і нинішній президент?

А якщо говорити про парламентські вибори, то Тимошенко їх у 2007 році виграла, разом із союзниками набравши понад 50% голосів.

При цьому, влада забуває, що Україна не їхні приватні хороми зі страусами та дебаркадерами. Країна нині перебуває зовсім не в тій ситуації, щоб самій провокувати ізоляцію.

Ізольована Україна стає ще більш вразливою і незахищеною. Адже усе це відбувається в момент, надзвичайно складний для економіки і державних фінансів України, коли триває криза, уповільнюється зростання виробництва, прогресують проблеми експортних ринків та закриті зовнішні ринки позик. Через це, визнання Європою Януковича диктатором, неправильно розглядати, як щось відсторонене та абстрактне. Погляньте на Білорусь з її 300% інфляцією, дефіцитом товарів та візовою блокадою. Запевняю, шлях, яким рухають Україну, відіб’ється реальними наслідками для кожному з нас.

Це для Нього міжнародна ізоляція, мало, що значить. Навпаки, з’являється можливість витрачати менше часу на незрозумілі зустрічі та нецікаві розмови, а більше віддаватись омріяній насолоді. Ось і гольф-клуб незабаром запрацює в Межигірї…

Андрій ПИШНИЙ