Євроінтеграція чи лобістські інтереси: транспортний виклик для нової Ради

В тому числі — реформи транспорту (іспит, який попередня Рада так і не склала).

В рамках реалізації заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС потрібно терміново ухвалити низку законів у сферах транспорту, перевезення небезпечних вантажів та надання послуг поштового зв’язку. 

Про які ініціативи йдеться? Ключовими є такі законопроєкти, розроблені за участі Міністерства інфраструктури:

“Про залізничний транспорт України”, який передбачає імплементацію восьми актів законодавства Європейського Союзу.

“Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів”, який передбачає імплементацію Директиви №2008/68/ЄС Європейського парламенту та Ради про внутрішні перевезення небезпечних вантажів;

“Про внутрішній водний транспорт”, який передбачає імплементацію десяти актів законодавства Європейського Союзу.

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління безпекою автомобільних доріг”, який передбачає імплементацію Директиви ЄС №2008/96/ЄС;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”, який передбачає імплементацію семи актів законодавства Європейського Союзу;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту” з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу, який передбачає імплементацію чотирьох актів законодавства Європейського Союзу;

“Про внесення змін до закону України “Про поштовий зв’язок”, який передбачає імплементацію Директиви №97/67/ЄС Європейського парламенту та Ради про спільні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг Співтовариства та вдосконалення якості послуг зі змінами, внесеними Директивами №2002/39/ЄС та №2008/6/ЄС;

“Про мультимодальні перевезення”, який передбачає імплементацію Директиви Ради №92/106/ЄЕС про встановлення спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами.

Чому вказані законопроєкти є такими важливими?

По-перше, це виконання наших зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію.

По-друге, це відкриття ринку та лібералізація секторів транспорту на прикладі авіаційного, що дало стрімкий розвиток регіональних аеропортів та прихід компаній-лоукостерів.

По-третє, ми погодили з Брюсселем TEN-N Інвестиційний план, який передбачає залучення 50 млрд євро в інфраструктуру України до 2030 року, і без законодавчих реформ грошей нам ніхто не дасть.

І нарешті, болюче питання. 

Чому попередній склад Ради не спромігся ухвалити жодного закону в сфері транспорту?

І це незважаючи на те, що на кожному саміті Україна — ЄС було підписано кредитні угоди і ми залучили понад 2 мільярди євро в інфраструктуру від ЄБРР та ЄІБ за під 1,8% річних.

Відповідь — очевидна!

Занадто багато лобістських інтересів зачіпають ці реформи. Як наслідок — законопроєкту про приватну тягу в залізниці не вистачило до прийняття лише п'яти голосів, законопроєкту про розвиток внутрішніх водних шляхів — чотирьох голосів. Законопроєкт про лібералізацію пошти було заблоковано в уряді, а про сертифікацію автомобільних перевезень — у профільному парламентському комітеті. 

Але тепер існують усі можливості виправити ці помилки.