Ігри в “супердемократію”. Чи наважиться Зеленський на вибори під час війни

Минуло чотири з половиною роки. Зеленський став президентом, а його партія “Слуга народу” отримала монобільшість в парламенті. Саме за його каденції відбувається повномасштабне вторгнення Росії.

Здавалося б, країна поринула в темні часи — безперервно триває мобілізація, з України виїхали мільйони людей, економіка виживає за рахунок західних грошей, а фронт — за рахунок західної зброї.

І через півтора року війни в Україні раптом знову заговорили про вибори. Причому і президентські, і парламентські. Хоча це прямо забороняє законодавство. А Володимир Зеленський дав усім зрозуміти, що збирається на другий термін.

Хто і чому заговорив про вибори?

У публічному просторі першими про вибори під час воєнного стану спочатку заговорили західні політики, потім цю тему активно підхопили в Україні.

В кінці серпня 2023 року до Києва приїхав американський сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем, який заявив, що наступного року в Україні мають відбутися вибори. Навіть під час воєнного стану.

А спікер парламенту Руслан Стефанчук в одному з інтерв’ю заговорив про те, що конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає.

За словами юристів, спікер дещо лукавить. Адже 83 стаття Конституції стверджує, що під час воєнного стану повноваження парламенту продовжуються до його скасування. Юристи, з якими ми поспілкувалися, стверджують, що хоч у Конституції і немає прямої заборони, але таке формулювання означає саме те, що не можна проводити парламентські вибори під час війни.

При цьому усі види виборів під час війни чітко забороняє закон про воєнний стан.

В цій же заяві Стефанчук намагався пояснити, що, з одного боку, парламент має працювати, а з іншого — не має бути “застою демократії”, а тому, можливо, є сенс подумати про вибори. З того часу всі почали про це не просто думати, але й активно говорити.

Ба більше — про вибори заговорив і сам Зеленський. Щоправда, він пов’язав розмови про це з бажанням західних партнерів. І досить однозначно заявив в інтерв’ю Наталії Мосейчук в кінці серпня, що готовий провести вибори, якщо Захід дасть на це гроші та готовий відправити в окопи своїх спостерігачів.

“Я б не хотів фантазувати, щоб ми жили без виборів 3, 5, 7 років. Я не хочу, щоб до влади було ставлення, що вони тримаються. Я ні за що не тримаюсь, я б хотів би провести вибори, чесно. Мені подобається, якщо це зробити, коли там потрібно — впродовж року…”, — додав президент. І описав цілу низку умов, за яких це може статися.

Автор фото GETTY IMAGES

В опозиції ж в один голос стверджують, що це ризиковано. Мовляв, недаремно українське законодавство напряму забороняє вибори в умовах воєнного стану. Бо наслідки можуть бути катастрофічними.

Та й соціологічні опитування показують, що справді люди підтримують зміну влади в Україні, але мова йде про післявоєнний період. У червні 2023 року КМІС опублікував дані дослідження, згідно з яким 73% українців підтримують оновлення центральної влади. Найбільший запит — 69% опитаних — на оновлення парламенту, уряд би хотіли змінити 47% українців, а президента — 23%.

Тут варто наголосити, що якби не війна, парламентські вибори мали б відбутись у жовтні 2023 року, а президентські — у березні 2024 року.

Чи можливо провести вибори під час війни?

В депутатському корпусі в один голос стверджують, що на практиці це неможливо. Приблизно те саме кажуть експерти та політологи.

Досить категорично висловився з цього питання п’ятий президент України Петро Порошенко.

“Ми маємо дотримуватися політики єдності. До перемоги єдність має бути понад усе. Будь-яка виборча конкуренція загрожує її зруйнувати. Я знаю, що деяким політикам не терпиться, але ми не маємо права гратися з вогнем”, — сказав він в інтерв’ю Le Figaro.

Його колега по фракції Вікторія Сюмар в розмові з ВВС Україна пояснює, що є низка викликів, які під час війни складно подолати. По-перше, як забезпечити участь у виборах всіх українців? Йдеться про тих, хто перебуває на окупованих територіях, переселенців і біженців за кордоном.

“По-друге, як забезпечити безпеку під час голосування. Це може завершитися великою катастрофою. Саме тому вибори і не передбачені у законодавстві під час воєнного стану. І це питання не лише загрози, наприклад, диверсантів на виборчих дільницях, а банально люди будуть боятися йти і голосувати”, — каже вона.

І по-третє, за її словами, як забезпечити виборчі права військовослужбовців? “І тут питання не тільки про їхню участь у голосуванні, але і про те, що ми не дамо можливості військовим бути обраними. Вони не зможуть проводити агітацію, їх ніхто не відпустить з війни. Цей фактор здолати неможливо, це викличе велике невдоволення. Це означатиме, що “їх списали”, — вважає депутатка.

В провладній фракції у відповідь погоджуються, що організувати виборчий процес в нинішніх умовах вкрай складно.

Але якщо на Банковій таки вирішать це зробити, доведеться думати над варіантами. Хоча з голосами під таке рішення в парламенті будуть неабиякі проблеми — очевидно, що більшість “слуг” розуміє: до наступного скликання вони не потраплять.

Офіційно депутати від “Слуги народу” заперечують будь-які консультації з приводу імовірних виборів.

“Організувати вибори під час війни дуже складно аж до неможливості. Важливо не провести вибори нашвидкуруч і абияк”, — каже в коментарі ВВС перший заступник голови Верховної Ради, представник провладної фракції Олександр Корнієнко.

Він запевняє, що поки що ніяких обговорень і консультацій щодо формату проведення виборів під час війни у Раді немає. Але вже сьогодні, на його переконання, варто думати про повоєнні вибори.

“Загалом, коли в інформаційному просторі піднімається питання виборів, відчувається так, наче це має бути вже завтра. Та це не так. Вибори мають відбуватися в умовах, що забезпечать їх демократичність та визнання”, — додає депутат.

Але, за нашими даними, консультації про імовірні варіанти організації виборів у владі таки тривають. “Ми не вважаємо, що треба приймати зміни до Конституції. Мова йде про зміни до законодавства. Точніше — про прийняття одного закону, який пропише повністю всі процедурні та технічні моменти саме під ці вибори”, — каже нам джерело в пропрезидентській фракції.

Попередньо обговорюється імовірність створення спеціальних тимчасових виборчих дільниць за кордоном за фінансування іноземних урядів, а також військових дільниць на фронті, де б по військовому квитку могли проголосувати виключно військовослужбовці.

Але окрема дільниця для військових — це ідеальна прифронтова ціль для росіян.

При цьому питання спостерігачів на дільницях на фронті залишається відкритим. Та й до кінця немає гарантії, що з організацією тимчасових дільниць для біженців за кордоном допоможуть іноземні уряди, адже це неабияка відповідальність і немалі бюджети.

Голосування в “Дії” категорично не схвалюють західні партнери через сумніви щодо надійності та захисту персональних даних, тому цей варіант вже у владі не обговорюють. Підтвердив це і профільний віцепрем’єр Михайло Федоров. “Завдання (щодо проведення виборів) поставить законодавство. Ми всі це побачимо. Якихось неформальних завдань немає. Ми не працюємо над виборами в “Дії”, — сказав він журналістам у вересні.

В офісі президента з самого початку дискусії намагаються пов’язати проведення виборів з позицією Заходу, в першу чергу США. Про бажання американських представників стосовно проведення виборів в Україні говорив і сам Зеленський.

Однак, за нашими даними, США не вимагають від України проведення виборів, так само як і Євросоюз. Під час останнього візиту Володимира Зеленського до США на переговорах з офіційними представниками Білого дому це питання взагалі не обговорювалось.

Ми запитали Андрія Єрмака на зустрічі із журналістами в кінці вересня про те, чи справді Захід наполягає на виборах в Україні. Він відповів так: “Сьогодні тиску на нас з будь-якого боку щодо виборів немає. Але ми бачили, що в Америці навіть під час війни відбувалися вибори, тому в принципі, теоретично, можна дивитися, коли буде можливість, і не забувати про це, бо це символ демократичного суспільства”.

Джерела в ОП пояснюють, що президент до зими має визначитись — все буде залежати від ситуації з обстрілами і блекаутом, а також загальної ситуації на фронті. “Остаточне рішення буде приймати президент. Поки що він його не прийняв”, — стверджує наш співрозмовник на Банковій.

Такі терміни пов'язані з тим, що виборча кампанія має стартувати за 90 днів. І якщо проводити вибори у кінці березня 2024 року, то необхідні рішення про це мають бути прийняті вже в грудні 2023.

Кому це вигідно?

І політики, і експерти впевнені — президентські вибори вигідні Володимиру Зеленському, а от парламентські ні. У невиграшній ситуації провладна партія “Слуга народу”. Саме це може бути не останньою причиною вагань на Банковій. І ось чому.

“Рівень підтримки президента сьогодні тримається на рівні 60 — 65%”, — розповідає нам на умовах анонімності представник команди президента. За його словами, якщо вибори провести зараз, то Зеленський гарантовано отримає наступні 5 років президентства. “Конкурентів у нього зараз немає, він і далі лишається лідером. Він виграє ці вибори”, — додає джерело.

І справді, соцопитування показують досить високий рівень довіри до президента. За липневими даними центру Разумкова, Зеленського за рівнем довіри випереджають тільки ЗСУ та інші військові формування. Показник довіри до армії — 93%, до президента — 80%.

Вибори під час війни можуть бути вигідні нинішньому президенту ще й тому, що, очевидно, на них не будуть балотуватися військові. Адже вони і далі будуть воювати.

“Ми знаємо, що команда Зеленського серйозно готується до виборів навесні. Вони говорять про важливість легітимності, але насправді не це є ключовим для них”, — розповідає нам один з опозиційних депутатів. “Є дві причини, чому ці вибори сьогодні вигідні Банковій — це поступове падіння рейтингу президента і неможливість участі у виборах Валерія Залужного, який міг би скласти йому серйозну конкуренцію. Бо головнокомандувач не залишить військо під час війни”.

Тому і експерти, і депутати єдині в своїх прогнозах: якщо вибори відбудуться ближчим часом, то нинішній президент з високою імовірністю переобереться на другий термін.

Тим паче він вже про ці наміри публічно заявив. Буквально напередодні в інтерв’ю румунському телеканалу Digi24 Зеленський сказав, що піде на другий термін, якщо війна продовжиться.

“Якщо війна триватиме — так (піду на вибори — Ред.), якщо війна закінчиться — ні. Я не можу втекти під час війни”, — сказав Зеленський. Раніше він неодноразово натякав, що може піти на другий президентський термін. Ці натяки лунали ще до початку повномасштабного вторгнення.

А от з партією “Слуга народу” ситуація виглядає не так оптимістично. З огляду на це, можна було б провести лише президентські вибори, але тоді виникне логічне питання — а що з парламентськими, адже повноваження нинішнього складу за графіком мали б закінчитися восени 2023 року, тобто ще раніше повноважень президента.

“Парламентські вибори — це кінець для “Слуги народу”. Рейтинг партії сьогодні на нулі, вона себе повністю дискредитувала. Тому, імовірно, буде новий політичний проєкт, куди увійде кістяк нинішніх “слуг”, а також волонтери та військові герої”, — розповідає нам представник команди президента на умовах анонімності.

Це надзвичайне падіння, враховуючи, що на виборах у 2019 році президентська партія отримала приголомшливий результат — абсолютну більшість з 254 місцями в парламенті.

У липні вже згадане вище опитування центру Разумкова показало, що довіра до парламенту низька, так само як і до політичних партій. При цьому більшість вважає, що у повоєнний період владу варто довірити політичній силі з військових (51% опитаних).

Серед нових проєктів, які можуть піти на наступні парламентські вибори, в політичних колах називають імовірну партію волонтера та ведучого Сергія Притули, партію колишнього радника ОП Олексія Арестовича, а також проєкт парамедикині “Тайри”, яка вже оголосила про створення благодійного фонду “Мрія”.

Довіра українців до волонтерів традиційно висока, а тому у цих проєктів є всі шанси подолати прохідний бар’єр. До прикладу, рівень довіри до Притули влітку становив 55%, його випереджали лише Віталій Кім — 71% та Володимир Зеленський — 81%.

Нова партія Банкової також має зайти в парламент, але монобільшості їм вже не бачити, а значить гостро постане питання формування коаліції. Якщо у президента не буде більшості в парламенті чи лояльної йому коаліції — країну охопить політична криза.

Які ризики?

Величезні. Про це кажуть як політики, так і експерти, з якими ми поспілкувались. Аж до внутрішньої дестабілізації, яка може обернутися катастрофою для країни в умовах війни.

“Офіс президента заміряє, як залишитись у владі далі і як виграти вибори. Але це помилкова соціологія. І помилково поставлене питання. Бо можна виграти вибори, але програти державу”, — каже в коментарі ВВС політолог Микола Давидюк.

За його словами, влада може організувати вибори і переобратися, але населення це може не прийняти, військові це можуть не прийняти. “Бо ви виграли вибори по математиці. Ви там самі в “марафоні” себе два місяці крутили. Зробили закриті списки, інше... А населення потім скаже: “Стоп! Ми це не підтримуємо, ми цього не хочемо, це ви самі для себе вирішили”, — попереджає Давидюк.

В передчутті ризиків, які можуть принести вибори під час війни, близько ста громадських організацій закликали українську владу не робити цього.

“Вибори і повномасштабна війна — несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому”, — йдеться в заяві активістів.

За їхніми словами, в умовах війни неможливо забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном. До того ж буде відсутня нормальна політична конкуренція.

Громадські організації міцні у своєму переконанні, що вибори в Україні мають відбутися тільки після війни і перемоги України. Ба більше, навіть наполягають, що проведення виборів президента і парламенту слід розвести в часі.

“Парламентські вибори не повинні стати апендиксом повноцінної президентської кампанії, а обрання парламенту має відбуватися усвідомлено”, — йдеться в заяві.

В офісі президента погоджуються, що ризики дестабілізації ситуації у разі проведення виборів величезні.

“Ми розуміємо, що вибори — це потенційно токсична обстановка, яка може призвести до внутрішньої дестабілізації”, — погоджуються наші співбесідники на Банковій. Але при цьому додають: “Ви ж розумієте, що є питання легітимності. Переобравшись — не буде вже питань до легітимності президента на посаді наступні 5 років, а на цьому може спекулювати Росія”.

Президент ПАРЄ Тіні Кокс звертає увагу, що є приклади інших країн, зокрема, Туреччини, яка провела вибори після руйнівного землетрусу. “Не буде жодних претензій до України, якщо вибори будуть не ідеальними. Але якщо ви не проведете вибори — то у всіх будуть до вас запитання. Демократія — це звичайно, не тільки вибори. Але без виборів демократія неможлива”, — додав він.

Така заява є “дуже непрофесійною”, стверджує політолог Микола Давидюк. Він був спостерігачем на виборах в різних країнах і вважає недоцільним порівнювати землетрус в Туреччині з війною в Україні.

За словами експерта, виборча кампанія може призвести до поділу українського суспільства. “А від цього виграє Росія”, — стверджує він і додає, що у світі немає поняття “супердемократія”, але є поняття “суперкорупція”.

Так от демократію можна зараз залишити так, як це визначає закон. А от корупцію треба подолати, і саме на це влада має сьогодні направити всі свої зусилля.