Чи впораються кредитні спілки з потоком клієнтів?

Побоювання традиційні: мовляв, люди можуть почати масово знімати депозитні кошти.

Кредитні союзи, ніби-то менш залежні від фінансової кризи, потроху також починають нервувати. Побоювання традиційні: мовляв, люди можуть почати масово знімати депозитні кошти.

Щоправда, терміново вилучити гроші не так просто. За словами радника Всеукраїнської асоціації кредитних союзів України Вікторії Волковської, ці установи добилися, щоби 15 жовтня Держфінпослуг заборонив дострокове закриття депозитних рахунків кредитних союзів. Адже, як відомо, на них не розповсюджується аналогічна постанова НБУ щодо комерційних банків.

Відтак, становище КС, як свідчать цифри, набагато краще за ситуацію, що склалася в банківському секторі.

Фактор ризику №1 — Масова роздача кредитних грошей

За словами президента ОКС “Програма захисту вкладів” Андрія Оленчика, обсяг грошей, які знаходяться на депозитних рахунках союзів, складає 4,22 млрд. грн., а активи складають 6 млрд. грн. Вони мають великі власні кошти, а також резервні фонди.

До того ж, експерт, як і інші спеціалісти кредитних союзів, не заперечують, що їх установи є досить локальними, і невеликою мірою піддаються різного роду кризам.

“95% кредитних спілок не бере участі в фінансуванні будівництва, яке, як відомо, зараз потерпає від кризи. Мінімізовані наші відносини і з комерційними банками. Згідно з законами України, ми не маємо права скеровувати свої кошти на депозитні рахунки банків та цінні папери “, — зазначає президент ОКС “ Програма захисту вкладів”.

Кредитні союзи взяли на себе удар влітку цього року, коли банки масово відмовлялися надавати споживчі кредити населенню.

Так, за словами голови правління того ж союзу Івана Вишневського, лише з січня по липень 2008 року КС надали кредитів обсягом 3,45 млрд. грн., що на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Але піком цього “торжества роздачі грошей” став вересень, коли союзи надали кредитів у десятки разів більше, ніж за той самий період минулого року.

Ось тут і варто замислитися. Навіть враховуючи той факт, що доходи всіх КС за перше півріччя 2008 року склали 688 млн. грн., що набагато більше, ніж минулого року.

Фактор ризику №2 — Зв'язок із банками існує

Хоча керівники КС і заперечують факт, що вони тою чи іншою мірою пов'язані з банками, та зв'язок є безумовно. Більше того, як стверджує аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, деякі банки свого часу були свого роду “отцями” кредитних союзів.

“Багато КС настільки сильно пов'язані з банками, що криза цих установ може настати так само швидко і одночасно, як це сталося із банківською системою”, — стверджує Олександр Жолудь. Експерт взагалі не радить сподіватися на кредитні спілки, як на стабільні організації.

Фактор ризику №3 — Псевдо-кредитні союзи

Велику біду справжнім кредитним союзам спричиняють так звані “Автоклуби”, “Кредитні товариства” тощо, які не мають нічого спільного зі справжніми КС. Принаймні так запевняє голова експертної групи Всеукраїнської асоціації кредитних союзів Михайло Білгородський.

За його словами, ці організації мають справу з будівельниками та автосалонами, збирають гроші, кредитуючи в повному обсязі лише перших своїх членів (інші ж чекають своєї черги).

Така структура дуже нагадує фінансові піраміди середини 90- років минулого століття, які не можуть не перевернутися. Хоча і з часом. І гроші назад людям не повернути.

Такі псевдо-кредитні союзи дуже псують репутацію справжнім, які є підзвітними Держфінпослуг.

Особливо це відчувається останніми місяцями, коли люди масово зневірюються щодо повернення своїх грошей із різних фінансових установ.

Що ж робити?

Що ж у цій непростій ситуації можуть зробити КС для полегшення своєї долі? Керівники союзів, по-перше, планують збільшити ставки за депозитами, щоб залучити більше грошей, “вимитих” кредитами.

Ці показники до Нового року можуть зрости на 10-20% і скласти, таким чином, 45-50%. Хоча це досить ризикована справа.

По-друге, якщо в одного КС не вистачає грошей, то він може взяти в борг у іншого. До того ж, деякі діячі кредитних союзів натякають, що без допомоги комерційних банків тут аж ніяк не обійтись.

Ну а банки, як відомо, і самі переживають велику кризу. Так що проблема виживання КС лишається відкритою.

Олег ГРОМОВ