І все-таки вона існує!

Коаліцію демократичних сил створено. 227 голосів — це хоча й мінімальна, але більшість. Залишилося обрати спікера, проголосувати за Прем’єр­міністра і ділити портфелі. Проте чи так усе просто? Адже минулого року ми вже таке бачили: єднання “помаранчевих”, глузливий “розпач” їхніх опонентів, а ледве не наступного дня — коаліція різко виявилася вже зовсім іншого формату, з зовсім іншим, ніж планувалося, Головою Верховної Ради... Однак “помаранчеві” співрозмовники “УМ” учора закликали бути оптимістами. Спробуємо.

Кролі, круки... “Качки”?

“Нашоукраїнці” розходилися з ранкового засідання фракції з різним настроєм. Василь Петьовка нервово походжав біля машини, Юрій Луценко голосно розповідав Борисові Тарасюку щось про шанс і можливість його втратити, ще групка депутатів обговорювала “гарячу новину”: виявляється, під коаліційною угодою бракує підпису одного БЮТівця. “У нас були звірі, а в них — птахи”, — пожартував із цього приводу Олесь Доній, маючи на увазі Ігоря Кріля від “НУНС” та Юрія Крука від Блоку Тимошенко. Останній, за “головною чуткою дня”, зранку відкликав свій підпис під коаліційною угодою.

Утім сам Крук згодом з обуренням цей факт заперечив, а “тимошенківець” Анатолій Семинога запевнив, що чутка була цілковитою “качкою”. “Я сам бачив, як усі наші депутати ставили підписи! Не сумнівайтеся: сьогодні коаліція демократичних сил буде створена, а якщо “НУНС” висуне кандидатуру на спікера, то ще і його оберемо”, — спрогнозував Семинога. Хоча копія заяви Крука про відкликання підпису ходила навіть серед журналістів...

Зате після зустрічі з Президентом, яка відбулася напередодні, “непідписанти” від “Нашої України — Народної самооборони” таки поставили свої “автографи” під угодою. Щоправда, як виявилося, не всі, але про це трохи згодом.

“Спостерігачі”, які не проти стати головними дійовими особами

Засідання Верховної Ради, на якому цього разу головував “НУНСівець” Роман Зварич, розпочалося з перерви. Що одразу ж дало привід “регіоналам” поглузувати: мовляв,“демократи” тільки заявляють, що в них уже є всі підписи, потрібні для створення коаліції, а насправді — дуля з маком, а не більшість.

“Це неправда. Перерва суто технічна — ми взяли її для того, аби наші лідери підписали угоду”, — пояснювали БЮТівці. Однак у членів Партії регіонів того дня була своя “фішка”: чи не всі вони наголошували на тому, що коаліція Блоку Тимошенко і “НУНС” — неприродна й нежиттєздатна. “У них різні погляди на розвиток держави, різна ідеологія — та про яку коаліцію може йтися, вони ж проекти власного уряду не зможуть підтримати! Як може коаліція стояти на двох антиподах?!” — пророкував “регіонал” Юрій Мірошниченко. І розповідав про те, як Україна з допомогою “Регіонів” проходить іспит на демократію. “Ми конкуруємо, дискутуємо, погоджуємося на дострокові вибори — це все в інтересах держави”, — пояснював молодий нардеп.

Ці слова можна б сприйняти як небажання сваритися з Президентом та його силою й натяк на “широку” коаліцію, однак пан Мірошниченко це припущення не підтвердив.

За нього відповів Тарас Чорновіл: “Ми (Партія регіонів) не беремо участі ні в “коаліціадах”, ні в “спікеріадах”. Нас усунули від процесу, тому поки що ми просто спостерігаємо”, — запевнив депутат.

Троянди і Плющ

Після перерви головуючий, усупереч усім скептичним прогнозам, таки оголосив про створення коаліції демократичних сил. Під відповідною угодою підписалися 227 народних депутатів — усі, крім Івана Плюща. “Напередодні погодився, а тепер відмовився — хіба це серйозна людина?!” — обурювалися згодом у кулуарах члени “Народної самооборони” Юрія Луценка.

Утім ця неприємна подробиця не зіпсувала настрою новоспеченим “коаліціантам”, які на радощах почали скандувати: “Гірко!”. І презентували своєму потенційному Прем’єр­міністру — Юлії Тимошенко — величезний кошик квітів. У символічних барвах: у “серці” із червоних троянд жовтими та блакитними хризантемами була викладена карта України. Щоправда, поставили цей букет чомусь якраз біля... Івана Плюща, котрий сидить скраю у задньому ряду сектора, який займає фракція “НУНС”. “Просто як поховальний вінок Плющевим амбіціям”, — прокоментували дотепники в кулуарах.

Повернеться Яценюк — і стане спікером?

Отже, коаліцію створено. Наступне надважливе питання — обрання Голови Верховної Ради — перенесено на вівторок. Чи доживе крихка більшість із 227 голосів до цього часу? “Доживе — найскладніше, це якраз створити коаліцію, — вважає “нашоукраїнець” Давид Жванія. — Бо на цьому етапі у залі ходять гроші, люди вагаються, самі розумієте. А коли вже всі підписи зібрані й коаліцію створено, то для виходу з неї вже потрібне рішення фракції, цього так запросто не зробиш”.

Оптимістичними намагалися бути й інші співрозмовники. Хоча, звісно, складно собі уявити, як їм вдасться забезпечувати постійні голосування всіх без винятку членів коаліції. Дехто нагадує про те, що у коаліції “відчинені двері” для приєднання Блоку Литвина. Втім самі “литвинівці” особливого ентузіазму не виказують. “Та ви подивіться, що у них робиться — вчора був один кандидат на посаду спікера, а зранку — вже інший, і вони самі про те не знали! — іронізував Володимир Литвин. — Очевидно, комусь просто не хочеться, щоб була створена сильна, надійна коаліція. Я вам так скажу: готується “кидок”. Який? А самі побачите! Але наша фракція в будьякому разі не хоче брати участі в цьому фарсі”.

Із кандидатурою на спікера справді сталися метаморфози. Зранку В’ячеслав Кириленко, якого досі підтримувала переважна частина фракції “НУНС”, зняв свою кандидатуру. За словами пана В’ячеслава, про це його попросив Президент, запропонувавши натомість... ще молодшого — Арсенія Яценюка. І Кириленко, як людина, вірна Вікторові Ющенку, звісно ж, погодився.

Утім ситуація ускладнювалася тим, що Арсенія Петровича вчора не було в Україні — він як міністр закордонних справ перебував у Болгарії. Нібито саме тому голосування по спікеру й вирішено було перенести на вівторок — аби не обирати людину “заочно”.

Якими ж є шанси Яценюка очолити Верховну Раду? Судячи з того, як позитивно ставляться до нього представники Партії регіонів — досить високими. Адже БЮТ як член коаліції пообіцяв голосувати за будьяку кандидатуру від “Нашої України — Народної самооборони” автоматично. Що ж до самих “помаранчевих”, то їх поки дещо бентежить той факт, що фракція за Яценюка як свого висуванця на посаду Голови ВР іще не голосувала. “Ми тільки заслухали точку зору Президента, — пояснив Україна молода, “самооборонівець” Тарас Стецьків. — Кириленко зняв свою кандидатуру, бо його про це просив Віктор Ющенко. От з’явиться (в Україні) Яценюк — заслухаємо його і будемо розглядати це питання. Думаю, вірогідність його обрання досить висока, але давайте почекаємо обговорення”.

Один із екс­“непідписантів” Микола Оніщук також вважав, що Яценюк має неабиякі шанси стати спікером. “Мені складно зараз говорити про те, якою буде позиція кожного народного депутата. Але, думаю, вона відповідатиме рішенню партії. До того ж я просто не бачу причин, з яких кандидатуру Яценюка не підтримав би увесь склад нашої фракції. У тому числі й ті семеро депутатів, які раніше утримувалися від підписання коаліційної угоди”, — сказав пан Микола. За його словами, ця кандидатура, “хочеться вірити”, остаточна, “але з обговорення на засіданні фракції видно, що депутати хотіли б більш детально обговорити як мотиви такого рішення, так і бачення самим Яценюком змісту діяльності на посаді Голови ВР”. “Кандидат у спікери повинен користуватися довірою рівною мірою усіх частин залу. А Арсеній Петрович — це людина, яка, незважаючи на свою молодість, пройшла певний кар’єрний шлях, має певний життєвий і політичний досвід. Тому, думаю, проблем із його обранням бути не повинно”, — підсумував Оніщук.

Однак Блок Юлії Тимошенко на всяк випадок таки ініціюватиме відкрите голосування по кандидатурі на посаду Голови Верховної Ради та його заступників. Як заявив заступник керівника фракції БЮТ Олександр Турчинов, “це б дійсно відповідало ситуації, тому що таємне голосування — це ще спадок “мажоритарного” парламенту, і це вже стало формальною традицією”. Насправді ж очевидно, що депутати одне одному не довіряють. І за умов голосування бюлетенями (звісно, якщо Партія регіонів виконає свою “погрозу” й не дозволить, аби керівники фракцій БЮТ і “НУНС” збирали їх у “своїх” парламентаріїв для контролю) легко може “пролетіти” навіть така нібито компромісна фігура...

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Іван Плющ, народний депутат від “НУНС”:

— Ви знаєте, що у 2002 році, коли я балотувався по мажоритарному округу, мене запитували, до якої політичної сили належу. Я сказав — у єдності за нашу єдину Україну... Коли Президента Кучму запитали, яку найбільшу помилку він допустив, він назвав необ’єднання “Нашої України” і блоку “За єдину Україну!”. Я вважаю, що будувати Україну половиною країни дуже важко і дуже часто нерезультативно, тому для того, щоб парламент був дієздатним, потрібно, щоб до більшості входило 300 депутатів. Я не підписав коаліційну угоду, тому що залишаюся прибічником “широкої” коаліції.

Раїса Богатирьова, народний депутат від Партії регіонів:

— Партія регіонів не буде голосувати за кандидатуру, представлену не від тієї коаліції, яку Партія регіонів вбачала для народу України важливою. Або поставлять крапку на створенні коаліції сьогодні, або ми побачимо, що рівень ідеологічних розбіжностей між БЮТ і “НУНС” досить глибокий, і його здолати буде дуже важко.

Юрій Луценко, один із лідерів “НУНС”:

— Ми сподіваємося, що Іван Степанович визначиться найближчим часом. Якщо він прийде в більшість, то ми будемо раді цьому, якщо ні — то, очевидно, він не матиме місця у фракції, яка є відповідальною перед своїми виборцями. Плющ — фігура особлива і йде особливою дорогою в політиці. Очевидно, і в більшість він хоче прийти своєю особливою дорогою.

Леся ШОВКУН