Звірте і перевірте!

Від досягнень до звершень

Уважно прослухавши прес-конференцію Прем’єр-міністра Миколи Азарова про досягнення уряду за 2010—2012 роки і плани з активізації економіки на середню перспективу, можна дійти висновку, що йшлося про невідому нам країну. Адже якщо з відсотками і цифрами такий ажур, тоді чому у лютому промислове виробництво скоротилося порівняно з показниками лютого минулого року на 6 відсотків? Якщо соціальні стандарти приростали, тоді чому кількість населення повсякчас скорочувалася? Якщо на ринку праці рік до року міцнішають позитивні тенденції, тоді чому в лютому зросло безробіття? І так далі, і тому подібне.

Звіти про соціально-економічні досягнення, відображені у цифрах, мало про що говорять, недарма їх так полюбляли вожді радянського періоду. Цифри прикривають словесні маніпуляції. Приміром, констатація зростання поголів’я ВРХ у кількох областях завуальовує загальне негативне сальдо. Кількість не завжди означає добре: перекрили план з видобутку вугілля, а відвантажувати його нікому. І, звісно, кількість аж ніяк не гарантує якості: провели пенсійну реформу, а дефіцит Пенсійного фонду, який перекривати треба коштом платників податків, зростає. Таких прикладів з поточної діяльності уряду можна навести чимало.

Підготовлені до прес-конференції інформаційно-аналітичні матеріали заверстані у брошурку на 90 сторінок з промовистою назвою: “Основні досягнення в соціально-економічному розвитку України у 2010—2012 роках”. Судячи з усього, заглядаючи у неї, Прем’єр-міністр і відповідав на запитання представників мас-медіа. Після суцільного урядового оптимізму змусив себе перечитати ще раз: щоб зануритися в радянське минуле, досить замінити слово “досягнення” на “звершення” і уявити гучні оплески після кожної відповіді.

Головне — “закадрити”!

Так само з контексту “досягнень” випадали й інші новини тижня. Найпоказовіша — глава держави Віктор Янукович затвердив основні функції і повноваження Міністерства доходів і зборів, а уряд владнав усі правові аспекти роботи цієї державної структури та її підрозділів. Міністерство об’єднало функції Державної податкової служби і Митниці в частині адміністрування податків і зборів, єдиного соціального внеску — в тім числі. До консолідації правоохоронних функцій з контролю за фінансами в одній структурі. Відтепер у складі Міндоходів працюватимуть підрозділи податкової міліції. Міністерство здобуло право на контроль за правильністю нарахування і сплатою податків та зборів, дотриманням ліцензійних умов, за станом санітарно-епідеміологічних, ветеринарних, фітосанітарних і екологічних характеристик вантажів, які оформляються для перетину кордону. Попри те, що отримали не усе, чого бажали (кажуть, прагнули ще координувати роботу місцевих органів влади із запровадження місцевих податків та ін.), кількість повноважень вражаюча і без того. На думку експертів, тепер важливо подбати про якість кадрового забезпечення. Адже, як каже міністр доходів і зборів Олександр Клименко, головною зброєю в боротьбі з мінімізацією податків стануть інтелект слідчих та інформаційні технології, “збирання доказів, проведення експертиз, правова оцінка порушень можуть і мають здійснюватися дистанційно”.

Стовідсотково. За інформацією Федерації працедавців України, торік лише центральні органи виконавчої влади провели мільйон 113 тисяч перевірок. З них 67,5 тисячі закінчилися рішеннями про зупинку, припинення або обмеження господарської діяльності. Ці дані оприлюднив під час зустрічі з підприємцями бізнесмен Дмитро Фірташ, а окрім цього він повідомив про завершення роботи Федерації працедавців України над реєстром контролюючих органів. Він сподівається, що такий реєстр стане базою для оптимізації контролюючих органів і скорочення їхніх повноважень.

І хто б подумав, прочитавши звіт про успіхи адміністративної реформи і динамічне скорочення контролюючих органів. Підсумуємо: уряд не вперше прагне видавати бажане за дійсне, що інакше як політичними міркуваннями пояснити не можна. За активного переформатування влади передчасно говорити про досягнення, навіть коли вони є насправді.

Як поїхали на “знак”

Стало відомо, що уряд планує будувати автодороги з використанням механізму концесії. Про перші конкурси, які збираються оголосити, повідомив у Відні віце-прем’єр Олександр Вілкул. Це добре, бо по-європейськи. Уряд вже визначився, що виділить на розбудову дорожньої інфраструктури сім з гаком мільярдів гривень. Це розумно, бо за стагнації виробництва логічно вкладати кошти в інфраструктурні проекти : того потребують і автошляхи, і автотранспорт, який втрачає на них свої кондиції. А головне — тому, що це зрозуміло для кожного українця. Як на мене, урядові плани гальмують здебільшого нерозуміння громадянами механізмів їхньої реалізації. Для прикладу візьму ситуацію зі свіжим рішенням міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі запровадити спецмита від 6,46 до 12,95 відсотка на імпортні автомобілі з двигунами від 1 до 2,2 літра. Воно, нагадаю, набере чинності у квітні. Що потрібно підтримувати вітчизняного виробника — не питання. Але чи варто нагадувати, що вітчизняні автозаводи вже давно мають повний цикл виробництва, завдяки податковим преференціям, які їм надавали? І де той український автомобіль?!

“АвтоВАЗ” у березні відновлює постачання машинокомплектів для корпорації “Богдан”. Тобто завод, до якого має пряме відношення найпалкіший прихильник спецмита на імпортні авто, збиратиме відкрутками і гайковертами ВАЗівську автівку “десятого” сімейства! Мені можуть заперечити: мовляв, то чисто бізнес. Однак запроваджувати спецмито з ризиком суттєво похитнути експортні потуги Європи на автомобільному ринку — те саме, що поїхати під заборонний знак. Чи ми вже не прагнемо асоційованого членства в ЄС?! Тож не дивно, що в представництві ЄС вже закликали уряд зупинити рух захисного мита.

Експертна думка:

Дмитро Фірташ, голова ради Федерації роботодавців України:

“На одне велике промислове підприємство за рік потенційно можуть зайти 60 різних держорганів з перевірками. Деякі з них — по кілька разів. Доходить до того, що виробництво навіть зупиняється, підприємства вимушені простоювати через перевірки”.

Віктор ГРИНЕВИЧ