Зерно: примара дефіциту

Несприятливі кліматичні умови вже закинули світові ціни на зерно на дворічну висоту. На початку серпня попит на збіжжя виріс на 17%. Якщо така тенденція збережеться, то невдовзі світ може спіткати нова криза цін на сільську продукцію.

Посухи та велетенські пожежі, постійні зливи і повені по всьому світу призвели до спекуляції на світовому продовольчому ринку. За оцінкою сільськогосподарської та продуктової організації ООН така ситуація цілком може призвести до повторення продовольчої кризи 2008 року.

В міжнародних організаціях лише сподіваються, що гарні врожаї минулих років та політична мудрість голів держав не дозволить роздути спекуляції на ринку зерна.

Тривала спека вже змусила багатьох політиків говорити, що клімат в світі починає змінюватися і це найперше вдарить по сільському господарству.

Природній період потепління співпадає з викликаним людиною парниковим ефектом і змінює звичайні ландшафти. За прогнозом НАСА в найближчі роки вирощування багатьох рослин в звичних для них регіонах стане проблематичним.

А часті стихійні лиха — урагани, повені, пожежі, посиляться і будуть дуже негативно впливати на рослини і обсяги майбутніх врожаїв. Віце-прем'єр США Джо Байден вже висловився за посилення природоохоронних заходів, аби не допустити деградацію клімату.

З іншого боку зараз про суттєве скорочення врожаю можна говорити лише відносно Росії, де пожежі знищили його п'яту частину. Інші світові експортери збіжжя почувають себе набагато краще.

Хоча зовсім без проблем зібрати врожай зможе, мабуть лише Австралія. Акції її зернотрейдерів вже пішли в гору. Одночасно почали рости і ціни на рис, який може стати альтернативою пшениці. Це означає, що цей ринок може готуватися до нової кризи.

Криза насувається

ООН вже заявила, що допоможе бідним країнам, якщо там виникнуть проблеми з зерном. В об'єднаних націях роблять усе, аби не повторити кризи 2008 року, коли люди на Гаїті та в Єгипті влаштовували бійки через нестачу їжі.

Криза 2008 року не була пов'язана з кліматичними зсувами чи посухами. Тоді країни, що розвиваються просто збільшили свої імпортні квоти на зерно на 25%. Це призвело до стрімкого зростання цін.

Одночасно Китай та Індія почали закуповувати пшениці на третину більше ніж в минулі роки. Причиною цього стали соціальні перетворення в цих країнах, що раніше були найбільшими споживачами рису.

В них стрімко сформувався середній клас, який зміг собі дозволити європейську дієту засновану на зерні, тому його споживання стрімко виросло. Одночасно Пекін та Делі мали валютні ресурси, що дозволило зернотрейдерам підвищувати ціну. Тому за кілька місяців вона злетіла до найбільшого за 28 років рівня.

Іншою причиною продовольчої кризи 2008 року стало захоплення біопаливом. Того року ціни на нафту досягли максимуму в 135 доларів за барель. Тому їздити на бензині для багатьох споживачів стало невигідно.

Крім того, біопаливо відповідало екологічній моді, бо не так забруднювало повітря. Тому посіви зерна в США та Канаді зменшилися і поступилися рапсу та іншим технічним культурам. В результаті на світовому ринку відчувався дефіцит збіжжя і торгівці почали піднімати ціни вгору.

Восени 2008 року більше 30 країн зіткнулися з соціальними потрясіннями через нестачу харчів.

Найбільш показовими того року стали заворушення в містах Гаїті та Близького сходу. Де люди билися за їжу і гуманітарну допомогу.

При чому розвинені країни не поспішали допомагати і виділили лише 15 мільярдів. Зараз багато хто заговорив про те, що повторення такої кризи не за горами. І невдовзі в містах знову почнуть битися за крихти хліба.

Російське полум'я

Російський зерновий союз станом на 10 серпня заявив, що спекотна та посушлива погода буде лише посилюватися. Вже зараз п'ята частина врожаю згоріла чи висохла. Одночасно пожежі призвели до того, що окремі регіони не зможуть забезпечити себе харчами самостійно.

“Цього року в Росії зможуть зібрати приблизно 75 мільйонів тон пшениці. Більшість її піде на власні потреби, адже зараз кілька регіонів, як уральський вже попросили федеральної допомоги, аби уникнути голоду. Тому збіжжя піде туди, а не на зовнішній ринок”, — каже аналітик компанії Dragon Capital Тамара Левченко.

Така ситуація в Росії вже негативно відбилася на світових ринках. Агентство Bloomberg назвало ситуацію на ринках істерією. На думку аналітиків, ситуація не є такою загрозливою, як на неї реагують трейдери.

Тут, можливо, вони сподіваються виграти на тому, що криза 2008 ще не забулася і зерно буде купуватися в про запас. Крім того, багато інвесторів в період кризи вважають сільськогосподарські активи привабливим полем для гри. Тому ціни постійно йдуть у гору.

За місяць тверді сорти пшениці на Чиказькій біржі виросли в ціні на 61%. Одночасно спека зменшила прогнози на російські врожаї рису і картоплі.

Представники міністерства агрополітики Росії заявили, що через несприятливу погоду лише в Пермському краї можуть зникнути 40% посадок рису та 45% картоплі. Зважаючи на це, світові ціни на рис також поповзли вгору. Крім того, примхи погоди вдарили не лише по Росії. Хоча в інших частинах світу вони проявилися менше.

Світова негода

Новини з різних регіонів також невтішні. Затяжні дощі призвели до того, що обсяги експорту зерна з США та Канади цього року також знизяться. Хоча на фоні стрімкого падіння російського експорту, це поки не видається важливою причиною для зростання цін.

Однак загальна ситуація штовхає зернові ф'ючерси вгору. В понеділок, 9 серпня, ціна за тону зерна на американських біржах виросла на 4,3%. До кінця місяця ріст може скласти 12%.

При чому проблеми Західної півкулі не обмежуються лише дощами. Сильні заморозки в Аргентині вже призвели до того, що її уряд заявив про додаткові закупки зерна для підтримки поголів'я худоби.

Зараз Аргентина є одним з найбільших постачальників яловичини. Тому експерти Світового банку, вже зазначають, що невдовзі ціни на м'ясо також можуть підскочити. Одночасно країни Середньої Азії також завили, що можуть обмежити свій експорт, адже погода цього року була посушливою.

Головні гравці ринку спочатку сподівалися змінити нестачу зерна рисом, та тут також виникла велика проблема. Мусонні дощі, які цього року тривали в Індії та Південно-Східній Азії довше, ніж звичайно, призвели до псування більше 10% місцевого врожаю рису.

Світові ціни на цей злак в червні на лондонській біржі становили 9,93 долара за 100 фунтів. В серпні ціна зросла до 11,3 долара.

При чому посіви знищив природний циклон, відомий як Ель Ніньйо. Раніше він не приносив таких тривалих дощів в цей регіон.

Єдиним відносно стабільним постачальником збіжжя залишається Австралія. Вона майже не постраждала від примх природи. При чому за час кризи багато інвесторів вирішили вкласти гроші саме в експорт зерна, а тому його посівні площі розширилися.

Хоча на континенті також була спекотна погода, його компанії не планують зменшувати поставки на світовий ринок. Акції місцевих зернотрейдерів, за даними агентства Bloomberg вже почали дорожчати.

Окремою бідою ринку світового продовольства стане негативна ситуація з гуманітарною допомогою. Аналітики Світового банку стверджують, що резерви ООН вже майже вичерпані.

А країни поки не поспішають платити членські внески та підтримувати програми з закупки харчів для бідних регіонів. Лише потужний землетрус на Гаїті призвів до появи близько 2 мільйонів людей які не можуть себе прогодувати.

Повені в Пакистані та Китаї збільшили цю цифру майже вдвічі. Тому невдовзі можливі нові хвилювання через нестачу їжі в бідних регіонах.

Українські лани

“На 5 серпня 2010 року Україна вже намолотила 27,2 мільйонів тон зерна. Взагалі цього року планується зібрати близько 40 мільйонів. Це на 9 мільйонів менше за минулорічний врожай. Зараз від спеки постраждали усі культури, та якщо вона продовжиться найтяжчий удар приймуть на себе пізні зернові”, — каже Тамара Левченко.

На думку аналітика цього року прогнозується зростання лише врожаю кукурудзи, бо минулорічне зростання ціни спонукало аграріїв розширити посівні площі.

Квотування зернового експорту з України поки видається малоймовірною ситуацією. Як член ВТО, Київ може робити такі кроки лише коли зерна не вистачає на власні потреби.

Окремо спека може вплинути на майбутній врожай.

“Якщо посуха продовжиться аграрії можуть просто відмовитися сіяти зерно в суху землю. І тоді зменшення майбутнього врожаю не уникнути”, впевнений Володимир Лапа з Українського клубу аграрного бізнесу.

Хоча, на думку експерта, в минулі роки вже практикувалося висіювання зерна в сухий ґрунт. Якщо згодом почнуться дощі, ситуація виправиться.

Павло СИВОКІНЬ