Земельний кадастр: перший крок до продажу землі

Черговим кроком стало прийняття закону “Про Державний земельний кадастр”, що має на меті спростити процедуру реєстрації землі.

Закон вступатиме в силу поступово — частково він діє вже сьогодні — у трьох районах Вінницької області в якості експерименту почав діяти єдиний реєстр земель. Окремі положення закону набудуть чинності з 2012 і 2013 років.

Від того, чи вдасться владі хоча б на початкових етапах запровадити більш-менш цивілізовані правила гри в питанні реєстрації, залежить те, як швидко влада зробить наступний крок — дозволить продавати та купувати землі сільгосппризначення.

Ходіння по муках

Сьогодні для реєстрації земельної ділянки потрібно звернутися щонайменше до трьох інстанцій.

По-перше, до землевпорядної організації — приватної структури, що за договірну ціну підготує проект землевідведення.

Далі, цей проект, разом зі стосом додаткових документів потрібно подати до територіального відділення Державного агентства земельних ресурсів. Звідти вас направлять до місцевої філії Центру Державного земельного кадастру (ДЗК) зареєструвати земельну ділянку в електронному реєстрі.

Потім — назад до Держземагенства. Уся процедура може затягнутися на місяці, або ж і на роки. Буває, що в процесі реєстрації спливають помилки, тоді весь шлях потрібно проходити від самого початку: землевпорядники — Держземагенство — Центр ДЗК — Держземагенство.

Наприклад, за словами власника 10 соток під Васильковом Київської області, реєстрація його ділянки зайняла загалом 4 роки. “Спочатку знайшли помилки в проектній документації та змусили переробляти, потім Держземагенство не видавало держакт на землю, через відсутність бланків”, — додає він.

Закон “Про Державний земельний кадастр” встановлює, що реєстрація землі з 2012 року буде здійснюватися у чітко визначений термін — протягом 14 робочих днів.

Як і раніше, потрібно буде замовляти проекти землевідведення у приватних ліцензованих підприємств. Натомість, спілкування з державними органами планують звести до мінімуму.

Вести земельний кадастр буде лише Держземагенство. Дотримання цього строку буде суворо контролюватися — подана громадянином заява про реєстрацію фіксуватиметься в електронній базі, з цього моменту починається відлік часу, протягом якого інформація повинна бути внесена до реєстру, а заявнику надано витяг, що підтверджує внесення інформації.

За порушення строку для працівників Держземагенства встановлена адміністративна відповідальність — штраф у розмірі від 340 до 3400 гривень.

Чиновницькі джунглі

Сьогодні, щоб зареєструвати земельну ділянку потрібно бути справжнім фахівцем в бюрократичних інтригах — знати до яких кабінетів та за якою адресою звертатися, коли і в якому кабінеті робочі години, коли краще зайняти чергу, щоб встигнути до обідньої перерви.

Така ситуація породжує попит на різного роду посередників, що “вирішують проблеми” за гроші. Заплутаність процедури є родючим підґрунтям для процвітання корупції.

Закон “Про Державний земельний кадастр” в ідеалі має спростити процедуру реєстрацію. Прийом громадян вестимуть кадастрові реєстратори — вони здійснюватимуть абсолютно всі дії пов'язані з отриманням документів у громадян, внесенням інформації до реєстру, вони прийматимуть рішення про реєстрацію землі та видаватимуть документи за власним підписом та відбитком іменної печатки.

Що стосується черг, то навряд чи у відчутному майбутньому Держземагенство їх позбудеться. Протягом найближчих років реєстратори будуть опрацьовувати інформацію, що знаходиться в архівах, формуватимуть електронний реєстр, а отже не матимуть часу для нормального прийому громадян.

Пізніше, коли реєстр буде сформовано, а інформація з кадастру буде опублікована для відкритого доступу в Інтернеті, а це планується зробити з 1 січня 2013 року до агентства хлинуть потоки людей, що знайшовши помилки в даних про свою земельну ділянку, вимагатимуть їх виправити.

Відкритий доступ по-українськи

Нині інформація про землі в Україні є повністю закритою. Зробити запит про земельну ділянку може лише її власник, і така ситуація є абсурдною, оскільки власник і так володіє даними про свою земельну ділянку.

Така інформація була б більш корисною для того, хто хоче придбати землю або взяти її в оренду. Нарешті, суспільству було б цікаво дізнатися імена вітчизняних чиновників-латифундистів.

Закон “Про Державний земельний кадастр” відкриває інформацію про землі України та тільки не про їх власників.

З 2013 року Держземагенство обіцяє опублікувати аерофотознімки меж всіх без виключення земельних ділянок України, кадастрові номери земельних ділянок, їх цільове призначення, обмеження щодо використання тощо.

Інформацію про власника буде відображатися лише у спеціальному документі — витягу. Замовити такий витяг дозволено лише власнику земельної ділянки.

Продаж спроститься

На сьогоднішній день для того, щоб продати земельну ділянку власнику, до підписання договору у нотаріуса, потрібно неабияк попрацювати — зібрати цілий пакет документів.

У Держземагенстві потрібно замовити довідку про відсутність обтяжень і обмежень. До Центру ДЗК потрібно звернутися за витягом з поземельної книги. Нотаріус може зажадати від вас ще й довідку про нормативну оцінку землі — цей документ, також, отримують в Держземагенстві.

Якщо призначення землі “під забудову”, місцева рада мусить видати вам довідку, що на земельній ділянці немає будівель. Крім цього, потрібно замовити оцінку ринкової вартості землі у приватного оцінщика, та не забудьте про державний акт на землю — на момент укладення правочину в ньому повинен бути вказаний кадастровий номер земельної ділянки.

Якщо у вас держакт старого зразку — знову в Держземагенство. Там вам видадуть довідку про присвоєння кадастрового номеру.

Закон “Про Державний земельний кадастр” повинен спростити процедуру продажу землі. З 2012 року, як і раніше, потрібно буде замовити оцінку ринкової вартості землі, натомість, всі інші “папірці” будуть замінені єдиним документом — витягом з кадастру.

Що ж стосується держакту, то для відчуження землі він більше не буде потрібен.

Витяг з земельного кадастру для продажу землі можна буде замовити як у кадастрового реєстратора в Держземагенстві, так і в момент підписання договору у нотаріуса.

Раніше, після підписання договору, власник був змушений звертатися до Держземагенства для проставлення в держакті відмітки про те, що він є новим власником.

З 2012 року Держземагенство отримуватиме інформацію про нового власника в автоматичному порядку.

Дублювання повноважень

В Україні, окрім новоствореного земельного кадастру паралельно діятиме ще один державний реєстр — речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вести його уповноважене Міністерство юстиції.

Таким чином питаннями землі будуть займатися одразу два реєструючі органи — Мін'юст та Держземагенство.

І хоча законодавство містить норму, що обмін інформацією між ними відбуватиметься в автоматичному порядку і не потрібно буде звертатися до кожної установи окремо, на практиці це може знову вилитися в “біганину” між інстанціями.

Ярослав ГРУЩИНСЬКИЙ