Зеленський та його “картковий будинок”. Хто і як штовхає Росію у прірву санкцій

23 лютого, за день до початку великої війни, спецпредставник МЗС із санкційної політики Олексій Макеєв полетів до Гааги. 24-го зранку він мав виступати перед послами при НАТО на тему запровадження превентивних санкцій проти Росії. У підсумку захід було скасовано, залишили лише виступ Макеєва.

“Я почав зі слів: “Ми говорили вам про превентивні санкції. Я сьогодні прокинувся від дзвінка дружини та доньки, що на них падають бомби. Де ви були?!” — пригадує Макеєв у коментарі LIGA.net. — Після цього я мав повертатися до України, але Кулеба сказав залишатися і працювати з партнерами на місці. В Україну я повернувся лише наприкінці травня”.

Ще рік тому Макеєв був єдиною людиною, яка займалася санкціями у міністерстві. Зараз таких 200.

Стрибок відбувся 24 лютого. Тоді президент Володимир Зеленський визначив для дипломатії три головних завдання: більше зброї, більше санкцій, більше фінансової допомоги. 

LIGA.net зустрілась та переговорила з десятком людей, які сьогодні допомагають Україні виконувати ці завдання. Як дипломати, політики, бізнесмени, лобісти, економісти та знаменитості тиснуть на світ заради однієї мети — перемоги у війні та поваленні режиму російського диктатора Володимира Путіна, — читайте у великому розборі LIGA.net.

РИНОК ЗБРОЇ ТА ПРИВАБЛИВИЙ ШМАТОК ВІД США

Велика війна потребує великої зброї. Тому постачання озброєння є одним із головних елементів державної політики тиску.

Олексій Резніков за короткий час перебування в кріслі міністра оборони (призначено у листопаді 2021-го) встиг встановити багато зв'язків з партнерами, розповідає LIGA.net один із керівників ОП. Зв'язки об'єднані в контактну групу з питань оборони, більш відому як Рамштайн.

Тема дуже чутлива, тому всі без винятку співрозмовники LIGA.net попросили про анонімність.  

З листопада Україна почала отримувати багато протитанкового озброєння — Javelin, NLAW і Stinger. “Ми говорили із Заходом про всі види озброєння, але фокусувалися саме на протитанковій зброї, бо не очікували подібного масштабу вторгнення”, — зізнається співрозмовник у МЗС.  

Велика війна змінила потреби України. Але наразі Україна отримала лише 10% зброї, про яку просила у Заходу, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.  

“Є країни, які хочуть отримати щось натомість. Наприклад, Чехія каже: “Ми віддамо вам свої радянські танки, але замість цього хочемо німецькі танки Leopard. Поки німці не підтвердять — ми не дамо”, — перераховує LIGA.net складнощі один із керівників Міноборони.  

За його словами, на жаль, рішення про постачання нових видів озброєння західні партнери ухвалюють після трагедій. “Рішення про постачання в Україну артилерії 155-го калібру було прийнято після Бучі. Після Маріуполя ухвалили рішення по MLRS. Дуже не хотілося б, щоб рішення щодо літаків ухвалювалося після подібних трагічних випадків”, — додає співрозмовник.  

Тому в України — великі сподівання на Рамштайн. Це ще один інструмент для США тиснути на союзників, впевнений він.   

“Якщо зависло якесь питання, ми працюємо в тандемі зі США, — пояснює співрозмовник в МЗС. — Наприклад, ми просили зброю, і партнери вагалися. Але тільки-но цю зброю дали американці — вони це сприйняли як сигнал і теж почали давати. Гарний приклад — гаубиці. Щодо РСЗВ — я впевнений, що тільки-но підуть постачання від США, інші країни теж ухвалять відповідне рішення”.  

За його словами, Генштаб — основний запитувач такої допомоги і визначає, чого саме не вистачає для війни. Міноборони дивиться, чи є це в Україні, а якщо ні — то в кого у світі є. Потім підключається МЗС, яке намагається домовитися, щоб ця зброя потрапила до України.

Якщо питання зависає, у процес вступають Зеленський та керівник його офісу Андрій Єрмак на своїх рівнях.   

Але ринок зброї — це, в першу чергу, саме ринок. “Все крутиться навколо грошей. Якщо говорять, що це вам безплатно — то насправді це не безплатно”, — зізнається один із керівників Міноборони. 

За його словами, зараз потужно розвивається лобізм компаній-виробників озброєння, які зацікавлені в постачанні. З виробниками працюють військові аташе. “Виробники розуміють, що Україна з невеликими фінансовими можливостями, але $23,7 млрд від США — доволі привабливий шматок, який всі хочуть скуштувати”, — додає він.  

Водночас в урядів та виробників є застереження щодо зберігання технологій, оскільки є розуміння, що під час війни певні види озброєння можуть бути захоплені Росією. “Тому, наприклад, з [гаубиць] M777 була знята система GPS, яка дозволяє об’єднувати гаубиці в один розвідувально-ударний комплекс за допомогою безпілотника і радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби. І тут ти ніяк не дотиснеш. Якщо люди не хочуть втрачати свої технології, то ти їх не примусиш”, — пояснює співрозмовник в Міноборони.  

ГРУПА ЄРМАКА-МАКФОЛА: САНКЦІЇ

Не всі країни поспішають втрачати бізнес-зв’язки з Росією. Тут на авансцену виходять економічні обмеження. Частково масштабні санкції, які звалилися на Росію після 24 лютого, є заслугою і українського уряду. 

США, країни ЄС, Велика Британія та Японія арештували близько $300 млрд російських валютних резервів. Проти Росії діють шість пакетів економічних і політичних санкцій, заарештовано активи російських олігархів на мільярди доларів. Тільки Євросоюз на квітень 2022 року заморозив майно росіян на 12,5 млрд євро.

Щоб виявляти закордонні російські активи, аналізувати ефект санкцій на російську економіку та надавати іншим країнам більш аргументовані пропозиції щодо санкцій, Україна фактично перепрофілювала декілька державних відомств.

НАЗК, АРМА, Держфінмоніторинг — ці інституції в один момент стали аналітичними центрами, які шукають для МЗС і уряду російські активи в Україні та за кордоном. Макеєв із МЗС зізнається, що завдяки тому ж НАЗК процес переговорів з урядами інших країн став набагато простішим.

За даними голови НАЗК Олександра Новікова, відомство з початку війни подало до МЗС та Офісу генпрокурора вже дев'ять списків з активами та іменами людей, які причетні до війни з Україною. Загалом це 3 770 компаній та 15 500 фізичних осіб.

ДОВІДКА. Також НАЗК допомогло МЗС розробити механізм викривачів: анонімні повідомлення про діяльність в обхід санкцій. “Наприклад, аудиторська компанія отримує запит щодо допомоги в обході санкцій. І вона, не називаючи компанію, анонімно повідомляє про шлях обходу. А далі ми вже працюємо, — розповідає Макеєв. — Таких анонімних історій багато”.

“В якийсь момент іноземці були перевантажені нашими пропозиціями. Ми приходили до них і казали: “Ось список. Як вам?” Вони відповідають: “Стоп, хлопці, 12 000 осіб. Нас не так багато, щоб це проаналізувати. У службі ЄС, яка займається санкціями, — лище три-чотири людини. Тоді ми зрозуміли, що нам потрібні аналітики”, — розповідає Макеєв.

Так зародився ще один аналітичний центр, заточений більше під санкції та їх вплив на економіку країни-агресора, ніж на пошук російських активів. Це так звана група Єрмака-Макфола, куди входять до 50 українців та іноземців — юристів, колишніх послів, членів українського уряду та державних компаній України.

“Специфіка роботи групи така: експерти можуть збиратись на обговорення (онлайн) та подавати свої пропозиції з обґрунтуванням. Склад учасників робочих груп змінюється відповідно до області застосування санкцій”, — розповіла LIGA.net GR-директор держкомпанії Оператор газотранспортної системи Ольга Бєлькова. Вона — один із членів цієї групи.

Назва групи Єрмака-Макфола походить від імен її співзасновників — голови ОП Андрія Єрмака та експосла США в Росії Майкла Макфола. Зі слів радника Єрмака Сергія Лещенка, голова ОП запросив у цю групу Макфола за його рекомендацією. Лещенко розповів LIGA.net, що знайомий з Макфолом з 2002 року.

Далі вже американець залучив до цієї групи іноземних експертів. “Ми кожного дня аналізуємо, дивимося на ефект, шукаємо місця, де треба ще більше закрутити Росії гайки”, — розповідає LIGA.net учасниця групи  та віцепрезидентка Київської школи економіки (KSE) Наталя Шаповал.

За більше ніж два місяці свого існування група Єрмака-Макфола представила три плани з переліком санкцій, які інші країни можуть ввести проти Росії. “Відсотків 45 наших пропозицій уже враховано”, — ділиться результатами Шаповал із KSE, посилаючись на внутрішні розрахунки.

Частину планів Зеленський особисто передавав держсекретарю США Ентоні Блінкену, прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону та голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Крім цього, напрацювання групи розповсюджують МЗС і безпосередньо її учасники.

Так, для просування напрацювань група організувала в червні “круглі столи” у брюсельській організації ECIPE (Європейський центр міжнародної політичної економіки) та Центрі досліджень економічної політики (CEPA). Незабаром експерти групи пояснюватимуть необхідність посилення енергетичних санкцій у Chatham House (Велика Британія), розповіла LIGA.net радниця Єрмака Дарія Зарівна.

“Соцмережі, контакти, зв`язки — всі використовують свої можливості. МЗС і Офіс президента доносять наші напрацювання через свої канали, учасники групи — через свої. Наприклад, Макфол — у нього дуже впливовий Twitter”, — розповіла Шаповал.

СМС МАКРОНУ ТА STARLINK ВІД ІЛОНА МАСКА

Українські посли — одні з найголовніших лобістів санкцій проти Росії. Для них є постійно оновлюваний playbook із пріоритетами.

“Наша головна санкційна коаліція — це ЄС, США, Канада, Велика Британія, Австралія, Японія, Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн. З кожною з країн ми працюємо окремо”, — пояснює Макеєв із МЗС.  

Одним із найпопулярніших (і найбільш неоднозначних) українських послів воєнного часу став Андрій Мельник, представник у Німеччині. Він регулярно критикує уряд Олафа Шольца, звинувачуючи його в інертності.  Медіаактивність Мельника має пояснення.

Але навіть із класичною дипломатією в України не все гаразд. “У нас невеликі посольства. Наприклад, в Естонії працюють лише п'ятеро людей, враховуючи водія. І вони зашиваються”, — розповідає співрозмовник LIGA.net в керівництві ОП.

Цю проблему допомагають вирішувати депутати. Спочатку їх використовували точково — кудись поїхати, щось заявити, подивитися на реакцію, зізнається один із керівників фракції Слуга народу. З часом їх роль у дипломатичних перемовинах з іноземними урядами вийшла на вищий рівень.

“До кінця квітня чоловіків за кордон не випускали. Тому першими нашими лобістами зброї та санкцій були українські депутатки. У нас був “жіночий батальйон”, який перший місяць їздив по європейських столицях”, — згадує співрозмовник із партії Слуга народу. 

За його даними, дипломатичну діяльність нардепів координує заступник голови ОП Андрій Сибіга. Водночас свої технічні завдання, зустрічі та дипломатичні заяви вони узгоджують виключно з МЗС. Але ситуації бувають різні. Якщо нардепів не влаштовує рівень зустрічей, вони “працюють по своїх контактах”, не приховує співрозмовник з СН.

Як приклад нардеп наводить зустріч мера Мелітополя Івана Федорова і депутаток з президентом Франції Емманюелем Макроном 1 квітня. “Один із членів делегації колись навчався з давнім другом Макрона. І той просто написав Макрону повідомлення і попросив зустрітись з українськими нардепами. Посольство, коли дізналось, було шоковане”, — зізнається співрозмовник.

Дещо за схожим принципом український уряд домовився про постачання Україні супутникових систем Starlink від SpaceX з Ілоном Маском. За ці перемовини від України відповідав Георгій Дубінський, експрацівник українського посольства в США, а нині — заступник міністра з питань цифровізації Михайла Федорова. 

З його слів, він виходив на компанію Маска через “різні контакти” та спілкування “у різних” форматах, однак  вирішальним став твіт міністра Федорова особисто до Маска. “Twitter був тим каналом, який дав змогу вивести цю дискусію в публічний простір”, — пригадує заступник міністра в коментарі LIGA.net.  

ДОВІДКА. За останні чотири місяці Україна отримала від різних країн та компаній близько 12 000 терміналів Starlink, повідомили LIGA.net у Міністерстві цифровізації. Супутники Маска стабілізували телекомунікаційну інфраструктуру країни, яку систематично атакують в умовах війни російські хакери.

ПРИМИРЕННЯ З КОБОЛЄВИМ ТА ЗВ’ЯЗКИ ПІНЧУКА

Публічні особи, бізнес і професійні лобісти — ще один важіль впливу України на міжнародній арені, розповідає Лещенко. Ще в кінці березня Банкова найняла американську юридичну фірму Morrison & Foerster на чолі з Джоном Смітом, колишнім представником уряду США з питань запровадження санкцій. Фірма консультує команду Зеленського з регуляторних питань, режимів санкцій США, ЄС та Великобританії та надає рекомендації щодо взаємодії з чиновниками США. 

Крім цього, Україні допомагають адвокат зі штату Меріленд Лукас Качмарек і голова представництва української юрфірми Asters у Вашингтоні Ендрю Мак. Перший працює над тим, щоб прискорити експорт до України американської зброї, другий — супроводжує міжнародні угоди. Сміт і Качмарек стверджують, що працюють на Україну без будь-яких грошових виплат. 

ДОВІДКА. За даними Bloomberg, британські юристи, які працюють у компаніях лондонського Сіті та спеціалізуються на розшуку активів, виявили на прохання України сотні високопосадовців росіян з активами за кордоном. Юристи працювали безплатно та передали перелік кандидатів на включення до списків санкцій до посольства України в Лондоні.

Лобісти у випадку з Україною — поняття більше умовне. Без офіційного статусу Україні активно допомагає розгалужена мережа українських агентів впливу. “Війна об'єднала людей”, — каже співрозмовник із МЗС.

І один із найпоказовіших прикладів — примирення президента Зеленського з екскерівником НАК Нафтогаз України Андрієм Коболєвим після його звільнення у квітні 2021 року.

Коболєв — один із неофіційних лобістів України, які допомагають радниці міністра енергетики Лані Зеркаль у міжнародних переговорах, розповів LIGA.net співрозмовник із Міністерства енергетики. Це підтверджує і сам Коболєв. “Це моя власна ініціатива, але Офіс президента знає, що я цим займаюся. В певних питаннях допомагає”, — сказав він LIGA.net.

З його слів, він, як і Зеркаль, відповідає за цілий спектр завдань: від санкцій проти Росії до питань зі сфер палива та енергетики.

“Коболєва покликали, щоб він допоміг із зовнішніми проблемами. За Порошенка активно створювалася легенда, що у Коболєва є суперкласні зв'язки з американцями”, — уточнює співрозмовник LIGA.net із його команди.

Український бізнес теж у справі. Один зі “слуг народу” пригадує у розмові з LIGA.net, як олігарх Віктор Пінчук допоміг з налагодженням діалогу з урядом Німеччини через письменника та історика зі США Тімоті Снайдера.

“У нас була поїздка до Берліна. Це був треш. Ми годину слухали звинувачення, що ми не в тому тоні спілкуємось з німцями, їм не подобається наш тон. Ми шукали, хто говорить з німцями зрозумілою для них мовою. Пінчук пообіцяв переговорити з Тімоті. Як результат — 13-16 червня Снайдер кожного дня мав виступати у Брюсселі на тему, чому необхідно допомагати Україні”, — додає він.

Така кооперація уряду й бізнесу — не поодинокий приклад. Ще наприкінці березня холдинг ДТЕК Ріната Ахметова розпочав інформаційний проєкт Stop Bloody Energy разом із держкомпаніями Нафтогаз і Укренерго. Його завдання — вмовити якомога більше іноземних компаній не співпрацювати з Росією.

“Економічна міць Росії побудована на західних компаніях, вони приходили, вкладали кошти та приносили технології. Без цього Росія не матиме жодної економічної потужності”, — вважає голова Нафтогазу Юрій Вітренко.

Промови на бізнес-форумах, неформальні та непублічні зустрічі з партнерами та конкурентами — це головний арсенал українського бізнесу у війні з РФ. Проте інколи, коли пряма дипломатія не дає очікуваного результату, на сцену виходять знайомі вже в Україні методи — публічний тиск.

Stop Bloody Energy в Європі активно підхоплюють активісти та українські діаспори, розповідає LIGA.net Олександр Шевельов, менеджер зі стратегічних комунікацій ДТЕК. Наприклад, 29 квітня Об’єднання українців у Франції організувала мітинг під головним офісом компанії Engie — це французький енергогігант, який довгі роки тісно співпрацює з російським Газпромом. Активісти пікетували центральний офіс компанії з вимогою розірвати газові контракти з Росією.

“Захід дуже чутливий до своєї публічної репутації”, — каже співрозмовник із МЗС. Він стверджує, що унаслідок публічного тиску Україні навіть вдалося “вивести” з російського ринку одного з енергетичних гігантів Європи.

“У нас була медійна кампанія: міністр Кулеба писав твіти у Twitter, прем’єр (Шмигаль. — Ред.) робив публічні заяви. Потім на нас вийшла одна із енергетичних компаній, попросила їх не “мочити” — були згодні й так вийти”, — згадує співрозмовник із МЗС.

Також Україна використовує лідерів думок та зірок. Такі зірки як Боно, Анджеліна Джолі чи Шон Пенн можуть достукатись до мільйонів людей, переконаний Єрмак. “Вони викликають позитивні емоції, і коли вони приїжджають до України — ми на виході маємо позитивні новини про Україну, — пояснив він в інтерв'ю Лівому берегу. — З комунікаційної позиції це спосіб тримати Україну в новинних стрічках не лише новинами про війну. І вже в ці новини “вкручувати” потрібні нам наративи”.

ЗАКРИТИ СВІТ ДЛЯ РОСІЇ

За словами Макеєва, санкції завжди були суто національною темою. Раніше США могли координувати їх з Великою Британією, але ніколи не приходили зі списками людей та компаній, проти яких будуть введені санкції. Бо можливий витік інформації. Тому це робилося дуже обережно.

Тим не менш, вона має свої недоліки. Коболєв нарікає на неефективність певних робочих груп, які допомагають владі лобіювати санкції проти Росії. 99% робочих груп,  з якими він мав справу, “витрачають левову частину зусиль на внутрішню конкуренцію”, стверджує Коболєв.

“Створити робочу групу, яка здатна скерувати понад 50% зусиль не на своє існування, а на заявлену мету, вкрай важко”, — говорить він. На його думку, владі необхідно більше зосередитися на дипломатії, а не аналітичних довідках, які урядові делегації представляють іноземним урядам.  

“Невже хтось щиро вважає, що угорці не розуміють, чому насправді Кремль продає їм нафту з великою знижкою, як це шкодить європейській солідарності й скільки життів українських військових чи мирних громадян це буде коштувати?” — риторично питає Коболєв.

Наразі, щоб зупинити війну, діючих санкцій проти Росії поки що недостатньо, констатує Шаповал із KSE. Однак ефект від них уже точно є. “Через санкції на кінець цього року Росія втратить 10-15% ВВП. Інфляція буде на рівні 20%. На перший погляд, це небагато, але в абсолютних цифрах — набагато більше, ніж втратить Україна”, — додає Шаповал.

На її думку, найбільший удар по російській економіці відбудеться наприкінці 2023 року, коли Євросоюз почне відмовлятися від російської нафти та газу. Наприклад, за планами країн ЄС, з наступного року в Європі має набрати чинності ембарго на 90% нафти, яка надходить з Росії. 

“Нафта та газ приносять до 48% надходжень до бюджету РФ. Поки у них є ці надходження, вони можуть фінансувати бюджет”, — пояснює віцепрезидентка KSE. Такий темп Україну аж ніяк не влаштовує. 

“Якщо триває війна — санкцій недостатньо”, — визнає голова ОП. Зараз українська влада концентрується на трьох першочергових цілях: зірвати чинні військові контракти інших країн із Росією, заборонити трансфери до РФ товарів із подвійним призначенням, а також визнати на світовому рівні країну-агресора — спонсором тероризму. 

“Розширення санкційного списку для нас — дуже принципове питання, — резюмує Єрмак. — Всі ці люди, які сьогодні перебувають при владі в Росії, мають зрозуміти: для них цей світ буде закрито”.