ДАЙДЖЕСТ

Завдяки енергоефективним технологіям Донеччина може зберігати 2,5 мільйона євро на рік

[10:47 28 ноября 2012 года ] [ Голос України, 28 листопада 2012 ]

Показник енергоефективності Донецької області становить 35 відсотків від рівня країн ЄС.

За цим показником регіон посідає 21-ше місце в Україні. “Нам є до чого прагнути. Потенціал енергоефективності області оцінюється в 6 мільйонів тонн нафтового еквівалента, що означає заощадження 2,5 мільйона євро щороку. Таку суму ми можемо зекономити, якщо впровадимо нові технології”, — вважає начальник управління з питань ефективного використання енергоресурсів Донецької обласної державної адміністрації Юлія Чікунова.

Ідей, спрямованих на збереження енергії, сьогодні не бракує — бракує методики та досвіду їх впровадження. Допомогти у цьому покликаний проект “Енергоефективність та конкурентоспроможність у промисловості”, який впроваджується за сприяння німецьких партнерів на трьох підприємствах Донеччини. Проект розраховано до 2017 року, до його реалізації залучаються експерти з Німеччини.

Як пояснив Дмитро Мамонов, провідний фахівець з інноваційного розвитку, енергетичний менеджер ПАТ “Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”, підприємство прагне знизити енергоємність виробництва, щоб його продукція була конкурентоспроможнішою. Іншим аргументом є послаблення екологічного навантаження на навколишнє середовище. “У нас надто енергоємне підприємство, частка енергоресурсів у собівартості продукції — близько 40 відсотків. Це дуже багато. Больові точки: висока вартість природного газу і великий обсяг його споживання. Газ — основний енергоносій, який використовується. Тому продукція має високу вартість”, — долучається до розмови головний енергетик заводу Володимир Величко.

Нині на підприємстві завершується підготовка до функціонування системи енергоменеджменту за стандартом ІSO 50001. Мета — створити грамотну саморегулюючу систему, яка щороку зменшуватиме енергоємність виробництва майже на п’ять відсотків. “Намагаємося довести до персоналу всю необхідність скорочувати енергоспоживання. Бо без енергоефективності далеко не підемо. Хоча протидія з боку окремих виконавців відчувається. Вихід — у навчанні, у більшій інформованості людей, щоб вони зрозуміли, наскільки це необхідно, наскільки підприємство може виграти”, — додає головний енергетик.

А от на ПАТ “Енергомашспецсталь” (Краматорськ), яке також бере участь у пілотному проекті, вже накопичено певний досвід впровадження енергоощадних технологій. “Із 2005 року триває повна модернізація обладнання. Старе демонтується, прибирається, встановлюється нове, енергоефективне. До того ж купуємо у кращих виробників. Скоро введемо в експлуатацію новий електросталеплавильний комплекс, який дасть заощадження енергії близько 80 відсотків. І все-таки частка енергоспоживання в собівартості залишається досить висока. Тому потрібно було вибудувати систему правильного керування цими потоками”, — каже начальник служби енергоменеджменту підприємства Вадим Тимошенко.

Служба створена два роки тому і займається від постачання енергетичних ресурсів на завод до нормування споживання всіма агрегатами. Тепер на підприємстві впроваджують міжнародний стандарт енергоменеджменту. За розрахунками, це дасть близько двох відсотків зниження собівартості. “Для нашого підприємства — це значна сума”, — підтверджує Вадим Тимошенко.

“Ідеться не про якісь конкретні інвестиції капіталу, а про консультації і підтримку, — пояснює керівник проекту Бенедикт Таннер. — Підприємства, які працюють із нами, не починають із нуля, там є певна база, певне обладнання. Мета на цей та наступний рік — заощадити на собівартості кожної випущеної одиниці від 3 до 5 відсотків. Для нас це також складне завдання, тому що розробляти методику й займатися обрахунками — одне, а довести емпіричні результати своєї роботи — інше. Енергоефективність — не єдина, але важлива проблема, і її розв’язання дасть змогу стабілізувати стан економіки загалом”.

Зацікавленість німецьких партнерів полягає ще й у відсталості української важкої промисловості. “Відомо, що в країнах із низьким рівнем економіки прибуток від таких проектів буде вищий, ніж у високорозвинених, — зазначає керівник проекту. — Тому було прийнято рішення працювати із промисловими країнами, де дуже великі перспективи руху вперед. У Німеччині нині буде надто дорого і нерентабельно проводити схожий проект, оскільки багато чого вже досягнуто”.

Донецька область.

Коментар

Геннадій ЧІЖИКОВ, президент Донецької торгово-промислової палати:

— Інформація про енергоощадні технології стає доступнішою. Це вже справа не лише великого, а й малого і середнього бізнесу. Так, за багатьма показниками використання енергії Донецька область перебуває на гірших позиціях, ніж інші. З одного боку, це проблема, з другого — шанс перебудувати економіку. Ми вже бачимо перші кроки в цьому напрямі: реалізується пілотний проект. Німецька сторона та обласна державна адміністрація зацікавлені в тому, щоб розширити перелік учасників, залучити до проекту не лише промислові, а й комунальні підприємства з постачання води, тепла тощо. Буде сприяння в підготовці фахівців із боку Донецького національного технічного університету. Ця справа дуже цікава і важлива для нашого регіону, ми повинні активніше залучатися до отримання нових знань і ноу-хау.

Коментар

Клаус ЦІЛЛІКЕНС, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку:

— Підприємства, які беруть участь у пілотному проекті, згодом ділитимуться інформацією з іншими, і це також відіграватиме свою роль. Енергоефективність допомагає бізнесу в усьому. Такі підприємства мають більш безпечні робочі місця, створюють нові. Важливий екологічний аспект, адже такі заходи скорочують споживання газу й вугілля. Тобто ефект для населення буде позитивний. Іноді є сумніви: мовляв, неможливо поєднати екологію й економіку, таке — для багатих країн. Та це не суперечність, а умова. Екологічна промисловість відкриває нові шанси і нові технології. Саме тому Німеччина стала лідером економіки Європи, що змогла переключити економіку на екологічніше виробництво.

Довідково

У Донецькій області прийнято програму енергоефективності на 2010—2015 роки. З початку її дії заощаджено 4 мільйони тонн умовного палива на загальну суму 13,5 мільярда гривень. Приблизно 40 відсотків витрат на реалізацію програми становлять кошти підприємств.

Ліна КУЩ