Захід відвертається від України? Як налаштовані партнери і чи справді допомога під загрозою

BBC Україна дослідила, як під час війни змінилася думка західних суспільств щодо допомоги Україні та українцям і яким чином вибори та політичні зміни в різних країнах можуть вплинути на підтримку Києва.

• Що західні суспільства думають про допомогу Україні

Під час повномасштабної війни Україні надали допомогу, воєнну чи фінансову, понад 40 країн Заходу.

До політичного Заходу належать не тільки члени НАТО — Європа, США та Канада, але й тихоокеанські союзники США — Японія та Австралія.

Найповніше зведені дані про цю допомогу представлені на сторінці Ukraine Support Tracker, створеній німецьким Кільським інститутом світової економіки (Kiel Institute for the world economy). Це найдавніший німецький науковий інститут економічних досліджень, створений 1914 року. Він належить до 50 найкращих мозкових центрів світу за версією Університету Пенсильванії.

7 грудня Кільський інститут повідомив, що нова допомога Україні в серпні-жовтні 2023 року впала до найнижчих позначок з січня 2022 року.

Ключовими постачальниками воєнної допомоги були США, Німеччина, Велика Британія, ЄС та Норвегія, а фінансової — ЄС, США, Велика Британія, Японія та Норвегія.

Понад 1% ВВП становила допомога Україні в 11 країнах — Литві, Естонії, Норвегії, Данії, Латвії, Словаччині, Польщі, Нідерландах, Фінляндії, Чехії та Швеції.

Є також країни, які надають лише гуманітарну допомогу: наприклад, монархії Затоки (Катар, Саудівська Аравія) та деякі країни Глобального Півдня (Аргентина), які уникають залучення у війну на боці однієї зі сторін. У Європі Швейцарія, яка запровадила санкції проти Росії, майже не надавала Україні фінансову допомогу і не надала воєнної, але за обсягами гуманітарної допомоги Україні (2,2 млрд євро) посідає третє місце у світі.

Опитування Ipsos “Відповідь світу на війну в Україні” показують, що вже 2022 року у західних країнах підтримка України почала слабшати.

У більшості з досліджених західних країн підтримка надання озброєнь скоротилася, винятки — Австралія, Канада, Японія, Польща та Іспанія.

У США, як показують опитування Gallup, кількість скептиків щодо допомоги Україні різко зросла серед республіканців та незалежних виборців з червня 2023 року. Натомість серед демократів підтримка допомоги Україні майже не змінилися.

Але загалом помітне зростання прихильників швидкого розв'язання конфлікту: якщо в серпні 2022 року за це виступали 31% опитаних американців, то за рік — уже 43%.

У Європі падіння підтримки було меншим. Згідно з опитуванням Ifop, в Німеччині, Франції та Італії підтримка економічних санкцій проти Росії та постачання озброєнь Україні впала всього на кілька відсотків, в Іспанії — практично не змінилася.

Дані Eurobarometer станом на серпень 2023 року свідчать, що у восьми з 27 країн ЄС більше противників надання зброї Україні, ніж прихильників. Три з них — Болгарія, Словаччина та Чехія — важливі для забезпечення України зброєю та боєприпасами.

У Канаді підтримка України є стабільною. Згідно з опитуванням Leger від жовтня 2023 року, 45% виступили за продовження допомоги, яку Україна отримує від Канади, 30% — за її скорочення.

У жовтні прем’єр Канади Джастін Трюдо заявив, що країна вже надала 9 млрд дол. воєнної, фінансової та гуманітарної підтримки Україні і політику не змінить, яким би чином не змінювалася політика США.

“Ми стоїмо на цьому, скільки б це не коштувало, скільки б це не тривало, поки Україна не переможе”, — відзначив Трюдо.

Суттєво не змінилася підтримка України серед провідних тихоокеанських союзників США — Австралії та Японії.

Автор фото GETTY

Австралійські бронетранспортери Bushmaster на авіабазі Іпсвіч перед відправленням в Україну, квітень 2022 року

Опитування Lowy Institute свідчать, що в Австралії за рік війни з 16 до 24% зросла кількість противників озброєння України, але понад три чверті австралійців все ще підтримують це рішення.

Водночас, за даними видання Sydney Morning Herald, в австралійському уряді на чолі з лейбористом Ентоні Албанезе немає єдності з цього питання. Уряд не надав Києву бронеавтомобілі Hawkei, які просили міноборони України та українська діаспора. Це викликало критику провідної опозиційної Ліберальної партії.

Як свідчить опитування Japan China Opinion Poll японського аналітичного центру Genron NPO, майже не змінилася підтримка України в Японії, яка є одним з найважливіших фінансових донорів України. Приблизно три чверті японців підтримують протидію вторненню Росії, лише трохи понад 1% вважає дії Москви виправданими.

У серпні 2023 року на саміті Кримської платформи прем’єр Японії Фуміо Кішіда пообіцяв надати ще 7 млрд доларів допомоги.

Восени 2023 року у західних ЗМІ значно побільшало публікацій про “втому” від війни та корупційні скандали в Україні. Опитування, які з’являться до другої річниці повномасштабного російського вторгнення, дозволять зрозуміти, наскільки це вплинуло на ставлення суспільств.

Чи впливає на ситуацію ставлення до українських біженців?

З лютого 2022 року до західних країн перемістилися мільйони громадян України, які отримали там тимчасовий захист. І думка про них також може впливати на ставлення до України.

У країнах ЄС станом на 30 вересня 2023 року було 4,2 млн українців, які отримали тимчасовий захист.

Велику кількість українців прийняли англомовні країни:

• до США приїхали 146 тисяч українців за програмою тимчасового захисту та 235 тис. за іншими програмами (серпень 2023 року)

• до Канади за візою CUAET прибули 193 тисяч українців (станом на 14 жовтня 2023 року), а загалом цю візу отримали 923 тисячі українців.

• до Великої Британії прибули за Ukraine Family Scheme and Ukraine Sponsorship Scheme 174 тисячі українців (на 9 травня 2023 року).

• 

• Автор фото GETTY

  Чехія прийняла 9% українців, які отримали тимчасовий захист в ЄС
   У Європі найбільше українських біженців виїхали в три країни — Німеччину (28%), Польщу (23%) та Чехію (9%).

   

У деяких невеликих країнах українські біженці стали суттєвою частиною населення. Наприклад, в Чехії у вересні 2023 року кількість українців, які отримали тимчасовий захист, становила 3,5% від кількості населення, Естонії — 2,7%, Болгарії — 2,5%, Словаччині — 2%.

Опитування Ipsos свідчить, що з березня по грудень 2022 року підтримка біженців з України в західних країнах зменшилася на кілька процентів, найбільше — у Німеччині та Польщі.

Опитування GLOBSEC у країнах Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) показало, що лише в Словаччині значна частина населення (28,4%) вважає українських біженців загрозою для країни.

Директор Інституту Центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський пов’язує це з масштабною діяльністю російського посольства та використанням антиукраїнської пропаганди деякими словацькими партіями напередодні виборів 2023 року.

У Норвегії, де у вересні 2023 року було вже 56 тисяч українських біженців, виникла нестача місць для їхнього розміщення. Втім, за оцінкою Statistics Norway, приїзд українців ймовірно навіть покращив сприйняття біженців загалом.

За даними опитування, у 2022-2023 роках з 81% до 87% зросла кількість норвежців, які вважають, що іммігранти роблять важливий внесок в норвезьку робочу культуру.

Автор фото GETTY

Згідно з серпневим опитуванням Eurobarometer, 76% мешканців ЄС і далі схвалюють прийняття біженців з України. Тож не можна сказати, що цей фактор суттєво вплинув на ставлення до Києва.

У країнах, де найбільше помітна опозиція українцям (Словаччина, Румунія, Австрія, Болгарія), є потужні ультраправі партії, які виступають за дружбу з Росією.

Водночас у деяких країнах точаться дискусії, чому українці мають більше можливостей, ніж біженці з інших країн, і чи варто поширити цей досвід на них.

Як вибори в США та Європі вплинуть на підтримку України

Першим тривожним дзвінком для України стали підсумки виборів у Словаччині, на яких перемогла партія СМЕР на чолі з Робертом Фіцо — противником воєнної допомоги Києву.

Словаччина раніше надала Україні засоби ППО, літаки, гелікоптери та низку інших озброєнь на 671 млн євро. Новий уряд Фіцо скасував підготовлений попередньою владою пакет воєнної допомоги, до якого входили мільйони набоїв, міни, боєприпаси для гармат та ракети для системи протиповітряної оборони.

Очільник словацького уряду виступає за мирні перемовини Росії та України.

“Нехай краще 10 років ведуть переговори про мир, ніж 10 років вбивають один одного без жодного результату”, — каже Фіцо.

У листопаді 2023 року міністр закордонних справ Словаччини Юрій Блатар заявив, що країна профінансує дві машини для розмінування для України та продовжить надавати гуманітарну допомогу, водночас буде блокувати пакет санкцій ЄС проти Росії, якщо він включатиме російське ядерне паливо.

Автор фото GETTY

Вслід за Словаччиною у листопаді 2023 року у Нідерландах на виборах перше місце зайняла ультраправа Партія свободи на чолі з Гертом Вілдерсом, яка виступає проти озброєння України і закликає витрачати передбачене для Києва гроші на переозброєння армії Нідерландів.

Нідерланди вже надали Україні воєнної допомоги на 2,5 млрд євро і фінансової на 1 млрд євро. На 2024 році чинний уряд на чолі з Марком Рютте передбачив 2 млн євро допомоги Україні та планує надати десятки літаків F-16.

Хоча партії Вілдерса наразі не вистачає голосів і союзників, щоб сформувати уряд, такий сценарій все ж не можна виключати. Тоді Україна може лишитися без допомоги одного з 10 найбільших донорів.

Автор фото GETTY

У 2024-2025 роках вибори пройдуть ще в низці країн-партнерів України.

У червні 2024 року мешканці ЄС голосуватимуть на виборах до Європарламенту. Він впливає на бюджетну та зовнішню політику Євросоюзу. Саме Європарламент удосконалив і схвалив пропозицію щодо створення для України фонду обсягом у 50 млрд євро у жовтні 2023 року.

Ультраправі та ультраліві партії, які протистоять допомозі Україні, згідно з опитуваннями, не мають шансів здобути більшість. Але вони можуть отримати більше можливостей для агітації проти допомоги Україні.

Автор фото GETTY

Найбільше значення матимуть для України вибори в США 5 листопада 2024 року.

Згідно з опитуваннями, експрезидент Дональд Трамп має шанси стати кандидатом Республіканської партії на виборах президента та згодом перемогти Джо Байдена.

Листопадове опитування NBC показує, що Трамп є абсолютним лідером у праймеріз серед республіканців, а загалом в США за нього готові проголосувати 46% виборців у порівнянні з 44% за Джо Байдена.

12 листопада Трамп заявив про готовність врегулювати війну ще до інавгурації, припинити “нескіченний потік американських скарбів” до України та змусити європейських союзників по НАТО заплатити за передані українській армії озброєння.

Автор фото GETTY

Заяви Трампа відбиваються на поглядах симпатиків Республіканської партії.

Опитування Gallup показало, що з червня по листопад 2023 року кількість американців, які вважають, що США роблять занадто багато для допомоги Україні зросла на 12% — до 41%. А серед прихильників республіканців таких зараз 62%.

Автор фото GETTY

“Україна — наратив, яким можна дуже серйозно маніпулювати в американській політиці. Логіка прихильників Трампа щодо України проста — якщо Байден підтримує надання допомоги, ми кажемо, що це погано”, — відзначає експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв.

За його оцінками, Європа не зможе компенсувати відсутність американської допомоги Україні.

“США найшвидше переорієнтували свій оборонпром на військові рейки. Європейці стараються, будуть намагатися заповнити цю прогалину, але Європа в першу чергу — це макрофінансова підтримка, а не воєнна”, — пояснює він.

Шансом для України він називає спроби переконати республіканців, що підтримка Києва відповідає інтересам американського оборонпрому і сприятиме створенню там робочих місць.

“Багато конгресменів-республіканців походять з округів, де є заводи, які працюють на оборонні потреби України. Є варіант, що якщо Трампа переконати — він піде за вигодою”, — каже Краєв.

Серед країн ЄС найскладніша ситуація наразі для України виникла у Центральній Європі.

“Цей регіон як лакмусовий папірець. Ставлення, яке ми побачили в Угорщині та Словаччині, — це те, що рано чи пізно буде впливати на нас в інших країнах Заходу”, — вважає директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.

Словаччина та Угорщина блокують пакет допомоги Україні у 50 млрд доларів з боку ЄС.

Існує вірогідність, що до цього дуету наступного року може додатися Австрія, яка хоч і не надавала Україні воєнної допомоги, але є важливим фінансовим донором.

Автор фото GETTY

Восени 2022 року австрійська Партія Свободи на чолі з Гербертом Кіклем пропонувала провести референдум щодо “санкційного божевілля” проти Росії 

Восени 2024 року в Австрії мають відбутися парламентські вибори. З майже 30% в опитуваннях лідирує ультраправа Партія свободи. Саме вона виступала за проведення референдуму щодо санкцій проти Росії, опонувала виступу Володимира Зеленського в парламенті Австрії, а її лідер Герберт Кікль вважає, що вступ України в ЄС “знищить наше сільське господарство” і закликає накласти вето.

“Сценарій формування тріо держав — Австрії, Угорщини та Словаччини, які блокуватимуть український прогрес по лінії Євросоюзу, — є абсолютно реалістичним. Є приклад — Австрія давно не пускає іншого члена ЄС — Румунію — в Шенгенську зону”, — вважає Дмитро Тужанський.

На думку експерта, Віктор Орбан зараз підвищує ставки і готовий провести референдум щодо вступу України в ЄС.

“Орбан — це майстер аутсорсити свою зовнішню політику. Він готовий пропонувати іншим країнам, які з моральних міркувань бояться публічно відмовляти Україні в євроінтеграції, зробити це за них”, — каже Тужанський.

Автор фото GETTY

Восени 2025 року відбудуться парламентські вибори в ще одній країні Центральної Європи — Чехії. Чеський уряд надав Україні воєнну допомогу та створює спільне оборонне виробництво. Але Андрій Бабіш — лідер найпопулярнішої опозиційної партії ANO, яка має підтримку третини виборців в країні — вже взимку 2023 року пропонував організувати саміт миру з Росією.

У листопаді 2023 року Бабіш виступив проти вступу України в ЄС.

“Не відповідає ніяким умовам, це одна з найкорумпованіших країн тут”, — заявив він.

“Зараз Чехія надає фантастичну допомогу, готова заморожувати російські активи, а в нас навіть немає там посла. Ми сприймаємо ситуацію так, ніби чехи нам завжди допомагатимуть”, — відзначає Дмитро Тужанський.

Автор фото GETTY

Взимку 2024-2025 років очікують парламентські та президентські вибори у Румунії. Бухарест забезпечує логістику поставок зброї в Україну і експорту з України.

“Є тривожні сигнали — зростання популярності радикальних консервативних сил — Альянсу об’єднання румун та партії S.O.S. на чолі з депутаткою Діаною Шошоаке, яка вимагала повернути Буковину та інші території Румунії, обіцяла зірвати виступ Зеленського в парламенті”, — каже експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук.

Згідно з опитуваннями, зараз ці дві політичні сили разом можуть набрати 20-30% голосів.

Проте чинний уряд, який формують дві найсильніші румунські партії — Соціал-демократична та Націонал-ліберальна, показав себе надійним партнером України під час війни.

На думку, Сергія Герасимчука є ймовірність, що ці партії переможуть і Румунія залишиться євроатлантичним бастіоном на Чорному морі.

У Польщі у грудні очікується формування коаліційного уряду на чолі з Дональдом Туском. Коаліція лібералів та лівих замінить при владі консервативну партію Право і справедливість. Наступного року в Польщі будуть місцеві вибори, а 2025 року — президентські вибори, які визначать, хто змінить на посаду Анджея Дуду.

Українсько-польські відносини в останні кілька місяців опинилися в кризі через зернове ембарго. У листопаді додалася блокада українського кордону групою польських перевізників. Уряд Польщі наполегливо вимагав надати дозвіл ексгумацію тіл поляків, вбитих під час Волинської трагедії, але не отримав відповіді.

За першого урядування Дональда Туска (2007-2014) в України та Польщі були чудові відносини, тож його прихід до влади чекають з надією.

“Позитив для України у тому, що буде деполітизація державних ЗМІ, а українське питання неодноразово ставало жертвою пропаганди в них, особливо під час зернової кризи”, — каже політолог Станіслав Желіховський.

У Західній Європі ситуація для України виглядає більш сприятливою, але й тут є свої нюанси.

У Великій Британії на виборах, які мають відбутися у грудні 2024-січні 2025 року, дуже ймовірною є перемога опозиційних лейбористів — перша за останні 15 років.

“У випадку приходу лейбористів до влади змін політики щодо України очікувати не варто. Україна — це єдина тема, яка є об’єднавчою для британських політиків”, — відзначає Олександр Краєв.

Лідер лейбористів Кейр Стармер відвідав Україну у лютому 2023 року і запевняв у непохитній підтримці.

Втім, не можна виключати зменшення фінансової допомоги Україні, якщо новий уряд захоче виділити більше ресурсів на свої соціальні видатки.

Автор фото GETTY

Німеччина за час війни перетворилася на одного з провідних донорів України. Вона передала танки Leopard 2, БМП Marder, комплекси IRIS-T і Patriot, зенітні установки Gepard. У 2024 році керівна коаліція хоче подвоїти раніше запланований обсяг допомоги Україні — з 4 до 8 млрд доларів, а міноборони обіцяє 200 тисяч снарядів для ЗСУ.

Але у листопаді з’явилися неперебачувані проблеми. Конституційний суд Німеччини заблокував 60 млрд бюджетних коштів, що спричинило “діру” в бюджеті. І тепер під питанням, чи зможе Берлін виділити обіцяні 8 млрд євро.

Водночас у країні загострюється політичне протистояння, а рейтинг уряду Олафа Шольца падає — згідно з опитуванням Infratest у серпні 2023 року задоволені його роботою були лише 19% німців.

При цьому, за опитуванням INSA від листопада 2023, 22% німців готові голосувати за ультраправу “Альтернативу для Німеччини”, яка виступає проти поставок озброєнь Україні.

Автор фото GETTY

Окрім того, восени 2023 року у Німеччині утворилася нова політична сила — “Союз Сари Вагенкнехт. За здоровий глузд і справедливість”, орієнтована на ліворадикалів. Вона має високі шанси набрати понад 10% голосів і виступає проти озброєння України.

На думку старшого аналітика Західного Інституту Зігмунта Войцеховського Віктора Савінка, Вагенкнехт буде сильною партією, яка чинитиме спротив поставкам та посиленню НАТО.

Економічні проблеми та незадоволення високим рівнем міграції вже сприяли популістам на виборах в окремих землях Німеччини. На виборах у Баварії та Гессені у жовтні 2023 року “Альтернатива для Німеччини” здобула 10% та 18% голосів відповідно.

“АдН отримали цей результат завдяки спекуляції на наслідках російської агресії проти України, енергетичній кризі, тих реформ, які проводить уряд для подолання енергетичної кризи”, — пояснює Віктор Савінок.

Це все підриває позиції уряду Шольца, і в опозиції вже лунають заклики провести дострокові вибори одночасно з виборами в Європарламент у червні 2024 року, замість осені 2025 року. Шансів виграти такі вибори в чинного уряду обмаль.

Але Віктор Савінок не вірить, що уряд погодиться на дострокове голосування. Найбільшою ж проблемою експерт вважає падіння підтримки озброєння України серед німців.

Автор фото GETTY

Важко спрогнозувати також розвиток політичної ситуації в Італії. Вибори тут заплановані аж на 2027 рік, проте уряди в Італії, як правило, крихкі та перебувають при владі в середньому 2-3 роки. А допомога Україні тримається саме на авторитеті прем’єрки Джорджі Мелоні.

Італійський уряд надав зброю Україні попри незгоду опозиції та непопулярність цього рішення в значної частини італійців.

Але італійська політика сповнена інтриг, і будь-які зміни у громадських настроях можуть використати, аби підірвати позиції Мелоні.

Власне, і серед прихильників партії “Брати Італії”, яку очолює Мелоні, немає єдиної позиції щодо війни в Україні. Згідно з опитуванням Quorum/YouTrend для Sky TG24 у червні 2023 року, 38% симпатиків Мелоні виступали за нейтралітет, 27% — підтримували поставку зброї.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозето у жовтні заявив ANSA, що вважає перемовини між Росією та Україною можливими навесні 2024 року, коли обидві сторони вичерпають можливості для здобуття хоч якихось нових позицій на полі бою.

“…Інфляція цін, енергоносії, міграція — все це наслідки конфлікту. Впливаючи на громадян, вони викликають опір або ризикують викликати втому в громадській думці. Якщо ми хочемо рішуче захищати Україну, ми також повинні звернути увагу на ці наслідки”, — відзначив Крозетто.

Пізніше російські пранкери виклали запис розмови з Джорджею Мелоні, яка відбулася у вересні 2023 року. Прем’єрка відзначила у цій розмові, що “у всіх відчувається сильна втома щодо війни”.

“Наближається момент, коли всі зрозуміють, що нам потрібен вихід”, — сказала вона.

Автор фото GETTY

Поставки озброєнь Україні з Італії продовжуються завдяки прем'єрці Джорджі Мелоні, проте ані серед її прихильників, ані в італійському уряді немає єдності щодо цього 

Водночас Україна має всі шанси зберегти попередній рівень підтримки у Франції (принаймні, поки Емманюель Макрон при владі до 2027 року), Японії, Північній Європі (скандинавські та балтійські країни), а також в Іспанії та Португалії, де існує консенсус провідних партій щодо війни.

У Північної Європи є відчуття загрози з боку Росії, що зближує їх з Києвом. Але їхні запаси зброї для передачі України не є невичерпними, провідну роль у воєнній допомозі можуть відігравати лише США.

Георгій ЕРМАН, кореспондент BBC Україна

Інфографіка та обкладинка — Яна Соболєва