ДАЙДЖЕСТ

Загроза націоналізації

[09:00 02 июня 2022 года ] [ Forbes-Украина, 1 червня 2022 ]

Прокуратура заарештувала акції найбільшого в Україні виробника вагонів через “російський слід”. Що буде з заводом.

Акції Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ) заарештували за вимогою Офісу генпрокурора. Причина — закупівля комплектуючих у компаній, пов’язаних із його акціонером, громадянином РФ Станіславом Гамзаловим. Що загрожує найбільшому в Україні виробнику вагонів?

“За клопотанням прокуратури корпоративні права КВБЗ арештовано та вирішується питання передачі їх в управління АРМА”, — повідомила ввечері 31 травня Київська міська прокуратура. За версією слідства, Крюківський вагонобудівнийзавод системно закуповував за завищеними цінами деталі для будівництва вагонів у підприємств із РФ за наявності дешевших українських аналогів.

Прокуратура вважає, що викрила схему виведення грошових коштів на рахунки російських підприємств за сприяння громадянина РФ, який володіє 25% акцій КВБЗ. Гроші підприємства, за версією прокуратури, могли використовуватися для “фінансування насильницького захоплення державної влади, зміни меж державного кордону України”. У яких компаній закуповували деталі, слідчі не розголошують.

Втрата російського ринку поставила КВБЗ у критичну ситуацію: у 2015 році він випустив усього 400 вантажних вагонів і отримав 500 млн грн збитку, але потім справи налагодилися. 2019 рік КВБЗ закінчив у статусі найбільшого вагонобудівника України з виторгом 8,3 млрд грн і майже 830 млн грн чистого прибутку.

Згідно останньої публічно доступної фінансової звітності КВБЗ, компанія за девʼять місяців 2021 року мала чистий збиток у 237 млн грн. Минулого року завод виробив 1001 вантажний вагон. У рекордному для себе 2012 році таку кількість виробляли щомісяця.

Основне замовлення заводу — 100 пасажирських вагонів вартістю 3 млрд грн — отримане від “Укрзалізниці” в 2021 році. Контракт виконали приблизно на 30%, каже голова УЗ Олександр Камишін. Також КВБЗ будує для залізниці пʼять дизель-потягів (три з яких уже поставлено) і має контракт на їхнє сервісне обслуговування.

Позиції сторін

Публічно про те, що КВБЗ перейшов на закупівлі комплектуючих із Росії, стало відомо на початку 2021 року. БізнесЦензор із посиланням на дані російської митниці повідомив, що кожен шостий вагон заводу, вироблений у 2020 році, мав російські комплектуючі. Також видання надало їхній перелік. Володимир Приходько тоді пояснював закупки в РФ низькою ціною та відсутністю українських аналогів.

У КВБЗ офіційно не коментують справу. Компанія надала копії всіх документів, які вимагало слідство, розповів Forbes на умовах анонімності топменеджер заводу. В своїй заяві прокуратура повідомила про вилучені документи, “що підтверджують протиправні дії, вчинені громадянином РФ”. Утім у компанії заперечують усі звинувачення.

“Не виключаємо, що хтось хоче “віджати”, — каже один із топменеджерів заводу. — Один із варіантів — борги “Укрзалізниці”. Сказати, що платити не можна через кримінальне провадження”. За даними представника заводу, УЗ заборгувала 500 млн грн за відвантажену продукцію. Близько 40% — довоєні борги.

Камишін каже, що УЗ не планує відмовлятися від зобовʼязань. “Передача корпоративних прав в АРМА — нормальний крок. Але ми розраховуємо далі працювати за діючими контрактами й виконувати зобовʼязання”, — запевняє він.

У КВБЗ кажуть, що арешт акцій не впливає на операційну діяльність — компанія буде виконувати всі контракти.

Що буде з заводом

“Факт, що арешт наклали на корпоративні права, свідчить про те, що найімовірніша мета — їхня націоналізація, а не “наїзд” на саме підприємство”, — говорить директор юридично-консалтингової компанії “Де-юре” Григорій Тріпульський. Процедура прописана в спеціальному законі про примусове вилучення в Україні обʼєктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Таке рішення мають ухвалювати Уряд та РНБО.

У рамках закону про санкції Вищий антикорупційний суд може стягнути в дохід держави частину майна КВБЗ, каже адвокат обʼєднання “Чудовський та партнери” Леонід Горшенін. Для цього потрібно довести, що власники своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України. Або значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами (у тому числі шляхом фінансування російських компаній).

Чи можуть заарештувати всі акції? “Ймовірність є, — вважає партнер, адвокат Аrzinger Юрій Сухов. — Якщо кошти російським компаніям перераховувалися після початку повномасштабної війни”. За його словами, передати корпоративні права в управління АРМА не просто — потрібні суттєві докази і відповідне рішення суду. Але якщо АРМА отримає право на управління, воно може впливати на управлінські рішення та кадрову політику.

Кому належить Крюківський вагонобудівний завод

Найбільшого в Україні виробника вагонів КВБЗ контролює Володимир Приходько, 79, та члени його родини — їм опосередковано належать 45% акцій компанії. Ще 25% акцій підприємства володіє естонська Skinest Finants, яку контролює бізнес-партнер Приходька Олег Осиновський.

Єдиний громадянин Росії серед бенефіціарних власників — голова ради директорів виробника вагонів “Завод металоконструкцій” (місто Енгельс, Саратовська область, РФ) Станіслав Гамзалов. Він став акціонером КВБЗ в 2012 році, викупив акції групи ТАС Сергія Тігіпка. І зараз через компанію OW Capital Management GmbH володіє 25% акцій КВБЗ.

Скількі коштує “КВБЗ”

Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital: З урахуванням воєнних ризиків і поточної економічної ситуації в країні, оцінка вартості бізнесу “КВБЗ” є низькою. Це є наслідком залежності компанії від по-суті державних замовлень, при тому що витрати на поточне утримання підприємства в робочому стані перевищують операційний прибуток, який можна заробити у найближчому майбутньому.

Тому роблячи припущення, що компанія у середньостроковій перспективі залишатиметься збитковою, оцінка 25% акцій “КВБЗ” може складати умовно $15 млн.

Оцінка Forbes: до війни при наявності замовлень на рівні 2019 року завод міг коштувати близько $250 млн, а його 25% частка — понад $60 млн. Залежність від державного замовлення, неповне завантаження, а згодом — і війна обвалили ринкову вартість заводу в рази. У травні навряд знайшовся б покупець, згодний заплатити бодай половину зазначеної вартості.

Денис КАЦИЛО