Загадкові самогубства в оточенні Януковича і Ахметова: знання, несумісні з життям?

Смерть екс-депутата від Партії регіонів Станіслава Мельника, про яку стало відомо у вівторок, 10 березня, не набула широкого резонансу в Україні. Зрештою Мельник ніколи не обіймав високих державних чи партійних посад. Утім, його загибель, яку правоохоронці називають самогубством, заслуговує більшої уваги.

Самогубство за самогубством

По-перше, смерть Мельника стала вже четвертою за останні місяці з числа колишніх посадовців чи людей, наближених до лідерів Партії регіонів. Всі ці смерті слідчі кваліфікують як самогубства. Влітку минулого року у своєму заміському будинку була знайдена мертвою з вогнепальним пораненням Валентина Семенюк-Самсоненко, яка з 2005 до 2008 року очолювала Фонд держмайна України. У січні цього року від пострілу з мисливського карабіну загинув колишній перший заступник генерального директора “Укрзалізниці” Микола Сергієнко, який працював там за часів Віктора Януковича. У березні знайшли мертвим колишнього регіонала, екс-депутата Михайла Чечетова, який викинувся з вікна своєї квартири на сімнадцятому поверсі, залишивши передсмертну записку. В лютому цього року Генпрокуратура України пред’явила йому звинувачення по справі “диктаторських законів”. Він мав давати свідчення. З 2003 до 2005 року Чечетов також очолював Фонд держмайна України.

І от ще один “самогубець” — колишній член Партії регіонів, екс-депутат Станіслав Мельник. Його цього тижня знайшли мертвим у власному будинку під Києвом. Смерть настала внаслідок поранення, отриманого від пострілу з мисливської зброї.

Непублічний, але впливовий

Станіслав Мельник не був публічною особою. З 1999 до 2005 року до обрання народним депутатом Мельник був директором СП “Донецький пивоварний завод”, з 2005 до 2006 року обіймав посаду генерального директора ЗАТ “Люкс”, до грудня 2012 року був власником ТОВ “Охоронний Холдинг”. “У поле нашого зору Станіслав Мельник і його охоронна фірма потрапляла лише один раз. Це охоронці Київенерго. Вони отримали підряд на охорону цього об’єкту, який належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова”, — наголошує Юрій Ніколов, координатор проекту “Наші гроші “, який аналізує відкриті реєстри власників і держзакупівель.

За словами Ніколова, олігарх Ахметов і Мельник були надзвичайно близькими через фірму ЗАТ “Люкс”. “Люкс” — це була виключно особиста територія Ахметова, — розповів у розмові з DW координатор проекту “Наші гроші”. — Вона пов’язана з Ботанічним садом у Донецьку, де розміщувалась його резиденція. Господарської діяльності фірма “Люкс” не здійснювала. Активно ця фірма працювала в 90-х, коли Ахметов збирав свою команду. Ця команда з “Люксу” уособлювала Ахметова”. Як зауважив далі Ніколов, в ієрархії цього українського олігарха всі, хто мав стосунок до ЗАТ “Люкс”, були надзвичайно наближеними до самого олігарха. “Наскільки мені відомо, Станіслав Мельник був особистим охоронцем Ріната Ахметова. Він був відомою людиною у виключно вузькому колі”, — зазначає Ніколов. Як відомо DW з власних джерел, Мельник, зокрема, відповідав як за безпеку, так і за особистий комфорт Ріната Ахметова, у тому числі за розкішне облаштування маєтків олігарха.

Суперечлива зміна керівника

Раніше Мельник керував СП “Донецький пивоварний завод” і потрапив на цю посаду за вельми загадкових обставин, каже Дмитро Гнап з бюро журналістських розслідувань “Слідство.інфо”. Гнап у ті роки жив та працював у Донецьку. “У 1998 році в Донецьку начебто вже все заспокоїлося, розбірки донецьких кланів вщухли, і раптом гучне вбивство — біля власного будинку поранено металевою заточкою, а потім добито з пістолета генерального директора “Донецького пивзаводу” Юрія Павленка. Він був “червоним директором”, який після незалежності України отримав під контроль пивзавод і керував ним, і тут після його вбивства контроль над заводом переходить до структур Ахметова”, — пригадує Дмитро Гнап.

Водночас журналіст зауважує, що убивство колишнього директора “Донецького пивзаводу” так і залишилося не розслідуваним. “Це класична схема, за якою Ахметов в кінці 90-х, на початку 2000-х років отримував контроль над підприємствами. Так було з комбінатом “Азовсталь”, так було з десятками донецьких підприємств, які угруповування “Люкс” прибирало до рук у Донецьку і вибудовувало так свою фінансову базу. Станіслав Мельник був ключовим менеджером по захопленню цих підприємств і контролював їх”, — стверджує донецький журналіст.

Жертви будуть ще?

Слідство ще з'ясовує обставини смерті Станіслава Мельника. Оглядачі, які спеціалізуються на журналістських розслідуваннях, помітили певну тенденцію в останніх гучних самогубствах. “Самогубство Мельника — це таке ж липове самогубство, як і всі попередні, коли самі в себе ненароком стріляли з мисливських рушниць. Просто зараз зачищають свідків, які могли знати якусь інформацію і виступати на судах. Зараз посилилась боротьба за сфери впливу, і нас очікує новий переділ власності”, — припускає блогер з Донецька, журналіст видання “Четверта влада” Денис Казанський. Подібної думки дотримується і журналіст “Слідство.інфо” Дмитро Гнап: “Ми ще побачимо і бьордменів, і самострілівців, і дивні ДТП...”

Лілія ГРИШКО