За прикладом ФСБ. Що не так із бажанням Банкової “регулювати” Telegram

“Поза зоною регулювання”

“Я б не говорив про заборону, я б говорив про певне регулювання, — розповів Ткаченко в інтерв'ю “Інтерфакс-Україна”. — Тому що Telegram-канали збирають кошти, і ми не знаємо, чи платять вони податки — це перше питання. Друге питання — це знов-таки з погляду прозорості, власності, співпраці з суспільством і розуміння того, яким чином ця взаємодія відбувається”.

Як бачимо, на першому плані для міністра стоять претензії не до самого месенджера Telegram, а до Telegram-каналів, причому не до всіх, а до анонімних. Що ж до офіційних каналів, створених державними структурами та чиновниками, то їхню діяльність міністр гаряче підтримує та захищає. “У Telegram, з одного боку, є плюси — це швидке донесення інформації, у тому числі і для населення, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях”, — пояснює він.

На противагу цим плюсам він називає мінуси. Це “анонімні Telegram-канали і величезна кількість російських активностей там. Крім того, у Telegram немає зворотного зв'язку. Який би він не був у Facebook чи Google, але він є, ми принаймні знаємо, до кого звертатися. До кого звертатися в Telegram, це питання непросте”. Він розповів, що його спроби вийти на контакт із керівництвом Telegram не дали результату: “Ми запрошували на діалог. Вони наразі на контакт не йдуть. Їм це не потрібно, тому що вони знаходяться повністю поза зоною регулювання. Їм це не цікаво, вони існують у своїй бульбашці. Користуючись нагодою, запрошуємо їх до діалогу”.

Тобто міністр чітко дає зрозуміти, що саме його не влаштовує та обурює — він не може зателефонувати комусь у Telegram і вимагати ліквідації якихось каналів чи хоча б видалення тих чи інших текстів.

І вже з'явилися коментарі, що ідеалом для Ткаченка був би “єдиний Telegram-марафон”, як це вже реалізовано в телевізійному ефірі. Щоб залишилися лише “правильні” канали, а всі “неправильні” були вимкнені чиїмось секретним рішенням, яке навіть оскаржити не можна, бо воно є секретним.Як реалізувати цей задум, міністр не знає, але він сподівається на допомогу експертів. “Telegram створив в собі спільноту, яка є закритою від суспільства, в той час коли всі медіа, які підпадають під закон “Про медіа”, є відкритими, відомі їхні власники, є певна звітність, тощо. Тому Telegram — це питання, яке потребує реально експертного обговорення, — заявив він. — Я думаю, що час настав включати експертну оцінку того, яким чином має відбуватися взаємодія держави з Telegram”.

Два в одному

Проте Telegram — це не просто майданчик для Telegram каналів. Ось саме про телеефір можна сказати, що це просто майданчик для телеканалів, тому що телеглядачі не використовують свої телевізори для спілкування один з одним. А Telegram — це два в одному: майданчик для каналів та месенджер для користувачів. І перша функція, слід сказати, дуже допомагає другій. Люди хочуть читати популярні канали, встановлюють у себе на смартфонах Telegram — і поступово освоюють його також як месенджер для спілкування з родичами, друзями, колегами по роботі, підключення до груп. Цьому ж сприяють групи, прив'язані до Telegram-каналів і створені спеціально для обговорення текстів.

У зв'язку з цим, звичайно ж, виникають підозри, чи не перебуває месенджер під контролем російських спецслужб. Творець месенджера Павло Дуров зараз громадянин ОАЕ та Франції, штаб-квартира Telegram розташована на Британських Віргінських островах, а операційний центр — в ОАЕ. Це цілком логічне бізнес-рішення, але підстави для сумнівів залишаються. Відповідаючи під час інтерв'ю на запитання, чи є у Telegram якась “рука Кремля”, Ткаченко сказав: “Ми не знаємо достеменно, але ми знаємо походження головного творця Telegram. Переконатися в тому, що там є ФСБ-шні сліди чи ще чиїсь, досить непросто. Але той факт, що комунікації з Telegram немає, викликає багато запитань і сумнівів”.

Зазначимо, що є й інші підстави для сумнівів, окрім небажання Дурова йти на контакт із Ткаченком. Наприклад, у листопаді минулого року херсонець Ігор Бондаренко, який колись співпрацював із місцевим осередком “Правого сектору”, розповів “Громадському” про те, як окупанти затримали його під час спроби виїхати з Херсона до Криму. “Молодий ФСБшник по черзі викликав з автобуса пасажирів на співбесіду. Коли настала черга Ігоря, росіянин забрав у чоловіка документи, телефон, планшет і пішов їх перевіряти. Через півгодини повернувся зі стосом паперів завтовшки у 1,5 сантиметра, — переказує “Громадське”. — У тих паперах були роздруківки з телефонної книги Ігоря, у тому числі контакти лідерів “Правого сектора”, які він видалив ще у березні, та всі листування в Telegram за останні півроку…” 

Є й інші свідчення незахищеності цього месенджера. Торішнього серпня російська компанія “Інтернет-пошук” спільно з компанією T.Hunter розробила сервіс, який дозволяє знаходити користувача Telegram за його IP-адресою. Глава “Інтернет-пошуку” Ігор Бедеров заявив, що “здійснити ідентифікацію людини можна завдяки можливості збирати великі дані, виділяти окремі запити [користувача], відсівати зайві дані, наприклад, інші регіони, дані кінцевих пристроїв, з яких він виходить у Мережу, інформації про операційну систему та про те, на який сайт [заходив] тощо”. За його словами, це можливо завдяки тому, що більшість сайтів зберігають логи, тобто вони бачать дані про пристрій користувача, його з'єднання, IP-адресу і так далі.

“Сьогодні до сервісу пошуку облікового запису людини в Telegram по IP підключено 64 різні джерела даних. Для пошуку людей вони отримують інформацію з кількох десятків “власних сайтів”, а також більше року збирають цифрові сліди з Telegram з прив'язкою до користувача, пояснив OSINT-дослідник з компанії T.Hunter Володимир Макаров. Таким чином, у їхньому сервісі є дані про більш ніж 6 млн осіб. І вводячи IP-адресу в їхній системі пошуку, можна знайти конкретну людину”, — розповів сайт Runet.News.

Це було, повторимо, у серпні минулого року. З того часу їхня база даних могла суттєво поповнитися, у тому числі й українськими користувачами Telegram. А нещодавно, у березні, із спільного розслідування “Медузи” та The Bell стало відомо, що ще з осені 2021 р. компанія T.Hunter працює на держкорпорацію “Ростех”, гендиректор якої генерал-полковник Сергій Чемезов — давній друг Путіна ще з 1980-х років, коли вони обидва працювали у дрезденській резидентурі КДБ СРСР. Торік (судячи за даними з єдиного реєстру дій російських юридичних осіб “Федресурс”) ТОВ “Ті хантер” отримало ліцензію ФСБ на надання послуг “в галузі інформаційної безпеки”.

Автори розслідування стверджують, що “Ростех” вирішив підім'яти під себе російський Telegram. І що Чемезов хоче деанонімізувати власників анонімних Telegram-каналів. Але проблема не лише у цьому. Більш серйозна для України проблема полягає в тому, що розробки T.Hunter дозволяють “Ростеху” та ФСБ деанонімізувати користувачів месенджера Telegram. Зокрема українських патріотів на окупованих територіях, які, як радісно розповідає Ткаченко, активно читають українські офіційні Telegram-канали.

Три помилки міністра Ткаченка

Резюмуючи, можна сказати, що міністр інформполітики абсолютно правильно порушив питання про Telegram. Ось, власне, і всі добрі слова про цю його ініціативу. Тепер перейдемо до помилок, він припустився їх трьох.

По-перше, його ініціатива запізнилася щонайменше на 14 місяців. Треба було діяти з перших днів великої війни — і не спричиняти громадську дискусію, як це зараз робить Ткаченко, а приймати негайні рішення.

По-друге, його ініціатива, грубо кажучи, націлює на хибну мету, роблячи головним ворогом анонімні Telegram-канали. Звичайно, переважна більшість їх огидні за змістом (і ті, що пов'язані з Банковою, тут зовсім не є винятком). Але намагатися деанонімізувати їх — це означає копіювати досвід Чемезова і ФСБ. У нас є СБУ, щоб виявляти адмінів українських каналів, які транслюють російську пропаганду та збирають інформацію для ворога. І СБУ, до речі, займається цими адмінами. А щоб українці не читали російські канали — для цього всі 14 місяців великої війни повинно було професійно працювати міністерство інформполітики, популяризуючи інформаційну гігієну.

По-третє, Ткаченко залишив у тіні головну проблему про безпеку месенджера Telegram для користувачів. І тут неправильна постановка питання — чи справді ФСБ має доступ до листування в чатах та обговорень у групах. Питання має стояти так: чи хоче ФСБ мати цей доступ? Відповідь однозначна: хоче. Наступне питання: чи має листування у Telegram надійний захист? Тут міністерству інформполітики не обов'язково скликати консиліум експертів. Досить спитати, що про це думають у ЗСУ. Не секрет, що у наших військових набагато вище котирується щодо кібербезпеки американський месенджер Signal, хоча є й інші варіанти.

Напрошується аналогія з тим, як у США почали активно позбавлятися TikTok, який належить китайському інтернет-гіганту ByteDance. Наприкінці лютого Білий дім зобов'язав усі державні структури США протягом 30 днів повністю видалити програми TikTok з усіх комп'ютерів та телефонів, якими користуються держчиновники. Головним приводом стали саме підозри в тому, що ця програма може передавати особисті дані користувачів владі КНР.

Якби міністерство інформполітики дбало про кіберзахист України та українців, то ще 14 місяців тому воно провело б через усі необхідні інстанції заборону на використання месенджера Telegram усім державним службовцям та всім військовослужбовцям, а також заклик відмовитися від його використання до всіх українців на окупованих територіях. Але Ткаченко, схоже, більше цікавить єдиний Telegram-марафон.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ