Янукович став тлом для холодної війни

Чому? Тому що тут його ніхто б точно не питав про долю Тимошенко. Натомість турки, як і українці, потерпають через російські ціни на газ і думають, як позбутися цієї монополії.

Туреччина — одна з небагатьох країн, з якою Україна має позитивне торгівельне сальдо. Турки успішно будують в Україні мости і дороги під Євро-2012, а Україна постачає сюди продукти металургії, сільського господарства і зброю.

За підсумками візиту сторони мали підписати 9 угод. Всі вони й були підписані. Візит можна було б вважати успішним, якби не один зовнішній чинник, який зіпсував всю картину.

Візит Януковича до Туреччини став першою поїздкою “Української правди” в президентському пулі.

— Ха-ха-ха! Ну вам і вибрали поїздку! Ви з неї взагалі не напишете нічого, — пожартували в аеропорту колеги.

Візит справді був інформаційно малоцікавим. Покладання квітів в мавзолеї Кемаля Ататюрка, 45-хвилинна зустріч президентів двох країн, годинна зустріч Януковича з давнім другом, турецьким прем’єром Ердоганом і годинне засідання стратегічної ради. Потім підписання угод і підхід до преси з регламентом у 2 запитання. Ланч і відліт до Києва.

Янукович з'явився на турецькому горизонті о 10 ранку. А ближче до 11 він вже ніс вінок до мавзолею Ататюрка. Цікаво, що ще за 20 хвилин до появи президента України мавзолей був заповнений численними туристами і школярами. Ніхто нічого не перекривав, а охоронці дозволяли журналістам вільно рухатися.

Коли Янукович наблизився з вінком до журналістів, можна було помітити, наскільки в нього скривлене обличчя. Так, наче президент досі переживає конфуз з київським вінком. У Анкарі вінкова церемонія пройшла без ексцесів.

Так само президента максимально убезпечили у ситуації з записом у книзі почесних гостей. Власне, на той момент, коли президент прийшов до книги, в ній вже був зроблений запис. Януковичу залишилося лише вивести на аркуші свій автограф. Решту роботи за президента, здається, зробила його прес-секретар.

Після цього президент України рушив на зустріч з турецькими колегами. Його супроводжували міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, міністр освіти Дмитро Табачник, кримський прем’єр Анатолій Могильов та гендиректор УкрОборонПром Дмитро Саламатін. Повинен був бути ще міністр палива й енергетики Юрій Бойко, але не прилетів.

На підході до президентського палацу українців мала здивувати величезна кількість турецької преси, яка прибула на захід. Кілька хвилин можна було полестити собі думкою, наскільки туркам важливий наш візит. Але потім цю ілюзію зруйнував працівник посольства.

— Сьогодні французький парламент проголосував за визнання геноциду вірменського народу у Туреччині (йдеться про примусову депортацію вірмен з Туреччини у роки Першої світової війни, в результаті якої загинуло 1,5 мільйони осіб — УП), — пояснив він. — Вся преса чекає реакції Ердогана.

Чекати довелося довго. Засідання україно-турецької стратегічної ради затягнулося на кілька годин.

— Там багато конкретних угод, тому потрібно відпрацювати кожен документ, — пояснили представники українського посольства.

Робота виявилась успішною, сторони підписали всі угоди, зокрема про запровадження безвізового режиму між двома країнами.

Як повідомив журналістам український посол Сергій Корсунський, щороку до Туреччини приїздить десь 500 тисяч українців. Таким чином лише візи для них приносили до казни Туреччини 15 мільйонів доларів.

Безвізовий режим, скоріш за все, запрацює з травня 2012 року. Він дозволятиме безвізове перебування на територіях країн-підписантів протягом 30 днів.

Поки міністри підписували угоди, Віктор Янукович продовжував спілкуватися з Ердоганом. Коли ж настала черга президентів виступати, до трибуни Януковича підійшов керівник протоколу Юрій Ладний і поклав президентську промову. Щоправда, Янукович в неї підглядав майже непомітно, коли виступав.

Значно гірше стало, коли довелося відповідати на питання. Ініціативу в свої руки взяв турецький прем’єр.

Він розповів і про те, що сторони не затягуватимуть з запровадженням безвізового режиму, і що Туреччина купуватиме в України електроенергію.

“Ми запропонували міністрам енергетики опрацювати цю тему. Зокрема один з варіантів реалізації цього проекту — це прокладення кабелю по дну Чорного моря”, — повідомив журналістам Ердоган.

На запитання про перспективи газогону “Набукко” Ердоган заявив, що Туреччина готова бути транзитером, але Європа не пропонує грошей під цей проект.

“Що стосується проекту Південний потік, то ми маємо консультації з російською стороною стосовно цього проекту і, думаю, вже за тиждень буде якась конкретика щодо цього проекту”, — додав Ердоган.

В момент, коли Ердоган говорив про “Набукко” і Південний потік, Януковича щось спантеличило, і він підкликав до себе міністра Грищенка. Він сказав міністру на вухо кілька слів. Той пішов до перекладачів, потім повернувся до президента, щось йому пояснив і сів на місце.

Після цього Віктор Янукович дав свій коментар щодо енергетичної співпраці: “Все, що стосується диверсифікації постачання джерел енергоносіїв як на територію Туреччини, так і на територію України — це наша стратегічна мета, якою ми будемо займатися. Ми дали спільне доручення урядам, і буде створена група, яка працюватиме над такими пропозиціями”.

З другим запитанням Януковичу поталанило — його спитали про Новий рік. Президент зізнався, що точно буде в Україні. А якщо буде сніг, то поїде у Карпати.

Після цього прийшла черга питати в турецьких ЗМІ. Питання було звісно про рішення французького парламенту.

Ердоган різко змінив тон, і пішов у наступ на ворога.

— Це рішення не відповідає правам людини, і незважаючи на всі наші застереження, на весь наш конструктивний підхід, французький парламент проголосував за цей закон. Я думаю, що це свідчить про передвиборчу ситуацію, яка склалася у Франції на сьогодняшній день, що пан Саркозі пожертвував цією темою задля своєї виборчої кампанії... Ідеали французької революції — свобода, рівність — були розтоптані французьким парламентом. Я думаю, що Франція після цього не може згадувати про Вольтера і Монтеск’є, — заявив турецький прем’єр.

Запальна промова Ердогана не лишила байдужими українських посадовців. Дмитро Табачник жваво обмінювався враженнями з Вадимом Копиловим, Микола Присяжнюк нервово стукав себе по нозі і зминав у руці складений з папірця літачок, Анатолій Могильов крутив на руці годинник.

Віктор Янукович зі здивованим обличчям стояв на трибуні.

Було видно, що українці явно не готові стати свідками оголошення холодної війни. Ердоган перейшов на прямі погрози Франції — від відкликання посла для консультацій до припинення військової співпраці і налаштування проти неї Близького Сходу і Африки.

— От це і є “Закат Европы”, — філософськи протягнув Табачник.

— Як же Туреччина тепер рухатиметься в ЄС? — запитали його журналісти.

— А навіщо він їй? У них ВВП плюс 10%. А в ЄС — який? — висловив зневагу до Євросоюзу міністр освіти.

— Цікаво, а ми коли-небудь зможемо так огризатися, — запитали журналісти.

Табачник не відповів. Важко уявити, щоб він з такою затятістю взявся би звинувачувати росіян у голодоморі 1933.

Спіч Ердогана тривав майже 20 хвилин. Скинувши всі громи і блискавки на Францію, він вибачився перед турецькими журналістами, що не може відповісти на їхнє друге запитання.

— Я ще не пригостив ланчем мого гостя, — сказав він винувато у бік Януковича.

Хоча вибачатися треба було за інше. З героя дня він перетворив президента України лише на тло.

Крім того, в українського президента з'явився ще один привід задуматися.

Туреччина вважає себе правою у вірменському конфлікті. А якщо і неправою, то не настільки, щоб зізнатися собі, що була вбивцею. Віктор Янукович теж вважає себе правим у ситуації з Тимошенко. Але навіть, якщо ти себе таким вважаєш, і давно знайшов для себе виправдання, то це не значить, що це краще для твоєї країни.

Туреччина після своїх різких заяв втратить мільярдні французькі інвестиції.

Що може втратити Україна?

Тетяна НІКОЛАЄНКО