Яке майбутнє очікує українську армію дронів

Індустрія безпілотників за останні роки пережила значні зміни. Відбувся перехід від нішевого цивільного та рекреаційного застосування дронів до військового. 

Дрони стали відігравати критично важливу роль на полі бою. Війна стала каталізатором експоненціального зростання цієї індустрії, а самі дрони пройшли шлях від засобу повітряної розвідки до грізної зброї дальньої дії.

Держава також відзначає важливу роль цього нового виду зброї. Проєкт бюджету 2024 року передбачає виділення колосальних коштів на розвиток оборонно-промислового комплексу, що є важливою інвестицією в майбутнє країни. 

Особливу увагу буде приділено виробництву дронів. Так проєкт “Українська армія дронів” передбачає фінансування у розмірі близько 40 млрд грн. Це дозволить підтримати розробку та виробництво засобів для коригування вогню, FPV дрони, БПЛА, що здатні завдавати ударів на сотні кілометрів, роботизовані турелі для дистанційного ведення вогню тощо. 

Сьогодні більше 200 українських компаній збирають безпілотні комплекси. Застосування дронів зменшує ризики для військовослужбовців, оскільки, втрата дрону дозволяє уникнути ризику людських жертв або каліцтва, на відміну від традиційних засобів наступу. 

Більше 60% замовлень на безпілотні комплекси виконують вітчизняні виробники. За різними оцінками, близько 2,5 тисяч дронів виробляється на місяць, а потреби можуть бути в 5-10 разів більші. 

Українська індустрія безпілотників розвивається, але ще є куди зростати. Проте, велика кількість виробників і розмаїття виробів це не перевага, а великий виклик і недолік. 

Кожна платформа вимагає спеціального навчання операторів, власних технологій технічного обслуговування та ремонту, і власної номенклатури боєприпасів. 

Зародження українського ринку військових дронів відбулося ще в 2015 році, однак через обмежений попит та складнощі в постановці на озброєння виробів, вижити і перейти до дрібносерійного виробництва змогли лише декілька компаній. 

Ці підприємства, вже досвідчені, вони виробляють переважно комерційні та військові дрони. Нові ж учасники ринку стикаються з проблемами забезпечення належного рівня технічних характеристик та налагодженні серійного виробництва.

Одним з важливих кроків для прискорення виробництва дронів стала проведена нещодавно дерегуляція дозвільної системи для компаній-виробників. Подібні ініціативи булі і після 2014 року у сфері виробництва зброї, але за кілька років регуляція повернулася до початкових жорстких вимог. 

Отже, нинішня дерегуляція також може бути нетривалою, але вона проклала шлях для появи нових приватних компаній з різноманітним асортиментом зброї. 

Сьогодні, основна увага приділяється повітряним дронам, але у майбутньому їхнє застосування пошириться і на наземні, надводні та підводні платформи. Україна, з її технологічним рівнем, може зробити значний внесок для зростання цього сектору.

Увага держави має бути зосереджена на визначенні довгострокових потреб та пріоритетів держави в дронах та роботизованих платформах. Стратегічні плани Міноборони по насиченню такими видами озброєння на наступні десятиліття дозволять стимулювати виробників та інвесторів вкладати кошти у створення нових виробництв та  розробку нових платформ.

З іншого боку, після перемоги у війні український ринок дронів вимагатиме дерегуляції дозвільної системи та посилення цивільного нагляду за обігом і використання БПЛА, особливо з огляду на появу серед військових великої кількості кваліфікованих операторів-пілотів. 

Дрони знайдуть застосування поза військовим використанням, в тому числі в сфері моніторингу інфраструктури, пришвидшеної доставки відправлень та сільському господарстві. 

Існуюче законодавство потребує перегляду у відповідності до потреб ринку та подальшого розвитку індустрії. 

До повномасштабного вторгнення, процедура офіційного отримання всіх дозволів на політ дрона в контрольованому повітряному просторі була такою ж як і погодження польоту для невеликого приватного літака або великого пасажирського авіалайнера. 

Бюрократичні перепони для масової експлуатації дронів, як цивільних, так і комерційних, потребують радикального спрощення дозвільних процедур, впровадження сучасних цифрових рішень для управління дозволами та сертифікації операторів-пілотів. 

Отримання дозволу на політ дрона має стати таким же буденним і простим, як отримання будь-якої іншої послуги в додатку ДІЯ.

Український ринок безпілотних платформ у післявоєнний період опиниться на переломному етапі. Лише виважена державна політика, розумне регулювання та інновації дозволять Україні стати зіркою світової індустрії безпілотників. 

Нас потенційно чекає масове застосування безпілотників, як у безпековій, так і в цивільній сферах. Світ рухається до більш технологічно розвиненого майбутнього, дрони в ньому відіграватимуть невід'ємну роль, в тому числі у формуванні майбутньої економіки країни, промисловості та суспільства. 

Враховуючи міжнародний досвід та український контекст ринку, вже сьогодні необхідно починати закладати фундамент нашого майбутнього успіху, а саме:

• Стандартизація і спрощення формальностей, шляхом затвердження вимог до технічного оснащення дронів, кваліфікації пілотів та правил експлуатації;

• Цифрове управління повітряним простором (UAS Traffic Management), що спростить отримання дозволів на польоти та з максимальною безпекою інтегрує БПЛА у повітряний простір;

• Підтримка розвитку безпілотних технологій, забезпечуючи необхідне фінансування та інфраструктурну підтримку дослідницьким центрам;

• Сприяння комерціалізації безпілотних систем, через підтримку стартапів у сфері дронобудування і запуск мережі інкубаторів та акселераторів; 

• Розробка спеціалізованих програм для навчання та сертифікації пілотів, що забезпечить високий професіоналізм пілотів та безпеку експлуатації дронів.

Майбутнє українського ринку дронів виглядає багатообіцяючим. З правильним підходом та підтримкою даної сфери Україна може стати лідером у цій галузі. 

Дрони продовжують збільшувати свою присутність в цивільному секторі. Ми маємо всі необхідні передумови для старту, розширення та реалізації інноваційних рішень в сфері застосування дронів, в тому числі створенні сучасних українських технологічних виробництв. 

Георгій ЗУБКО, ексзаступник генерального директора аеропорту “Бориспіль” з комерційної діяльності та стратегічного розвитку