ДАЙДЖЕСТ

Як у захоплених Росією регіонах України викрадають людей

[08:54 27 марта 2022 года ] [ Українська служба Бі-Бі-Сі, 26 березня 2022 ]

За даними ООН, у контрольованих російськими військовими регіонах України відбуваються вибіркові затримання мирних жителів, після чого деякі з них зникають. Сім'ям затриманих зазвичай відмовляють в інформації про долю близьких.

Представники ООН повідомили BBC, що наразі їм вдалося підтвердити 36 таких випадків.

Раніше омбудсмен України Людмила Денисова звинуватила Кремль у примусовому вивезенні до Росії сотень тисяч мешканців українських міст. За даними Денисової, кількість переміщених осіб перевищила 400 тисяч, серед них 84 тисяч дітей.

На думку української влади, ці люди згодом можуть бути використані Кремлем для шантажу у переговорах із Києвом.

BBC не має можливості підтвердити чи спростувати цифри, наведені українським омбудсменом, але в ООН зазначають, що практика викрадень на окупованих Росією територіях розширюється.

Безіменні люди у Бердянську

Вікторія Рощина — журналістка телеканалу “Громадське”. Вона висвітлювала події у місті Бердянську на сході України, де 15 березня її затримали люди у цивільному, не представились і нічого не пояснили.

На думку керівництва “Громадського”, можливо, це були співробітники ФСБ Росії. Такий висновок вони зробили на підставі розповідей свідків затримання Рощиної.

Через шість днів її відпустили. Після цього в проросійських телеграм-каналах стало циркулювати відео, на якому Вікторія Рощина каже, що Росія її не викрадала, а навпаки, врятувала їй життя, за що жінка в кадрі дякує Москві.

На думку фахівців, усе в цьому відео — від зйомки до героїні — говорить про те, що воно було зроблене під тиском. Зазвичай так виглядають відеозвернення заручників, вважають експерти, які вивчили запис.

Літній батько — у заручниках

Світлана Залізетська, голова агентства новин “РІА Мелітополь”, звинуватила російські спецслужби у викраденні її 75-річного батька. Світлана переконана, що його тримають у заручниках за те, що вона відмовилася співпрацювати із новою адміністрацією захопленого міста.

У фейсбуку Залізетська написала, що її батька затримали після зустрічі з новим мером, призначеним Москвою.

У ході бесіди її наполегливо просили припинити критику російських військ і припинити вживати такі терміни, як “вторгнення”. Але вона відмовилася і пообіцяла розповісти всьому світу про звірства, які творить Росія на українській землі.

Незабаром, каже Залізетська, їй подзвонили якісь люди та передали слухавку батькові. Він повідомив, що його тримають “у якомусь підвалі” і він не розуміє, що від нього хочуть.

Один із викрадачів пояснив Світлані телефоном, що до неї є лише одна вимога — здатися новій владі та почати співпрацювати.

Акти залякування?

За даними Національної спілки журналістів України, у Мелітополі затримали, але незабаром відпустили ще чотирьох журналістів.

Голова Союзу Сергій Томіленко вважає, що всі ці затримання — частина кампанії із зачистки інформаційного поля, а також попереджувальні сигнали, які надсилають усім журналістам та громадським діячам.

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини, яке, зокрема, веде окремий облік викрадень в Україні, BBC розповіли, що жертвами таких дій з боку росіян стають в основному лідери місцевих громад, журналісти та всі, хто голосно висловлює свою проукраїнську. позицію.

При цьому в ООН поки що не можуть точно сказати, чи є вибір жертв затримань випадковим, чи всі вони з особливого списку російських спецслужб, про існування якого свідчить ціла низка джерел.

У лютому офіційні особи США повідомили ООН, що російська влада нібито склала “чорний список” з українців, які підлягають вбивству або арешту після вторгнення російської армії.

На думку низки спостерігачів, цей список був складений після того, як у січні хакери (імовірно російські) зламали українську програму з надання цифрових послуг.

У британському Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) вважають, що доступ до даних “небажаних осіб”, разом з їхніми домашніми адресами, Росія отримала через злам української Національної системи страхування автомобілів.

За останні тижні в окупованих частинах України затримали кількох регіональних та міських чиновників.

Зокрема, мера Мелітополя Івана Федорова викрали російські військові прямо з тимчасового офісу мерії в розпал робочого дня. З мішком на голові його відвезли до будівлі СІЗО, контрольованої росіянами.

Пізніше його обміняли на дев'ять російських строковиків. Після звільнення в інтерв'ю місцевій пресі він розповів, що інших затриманих, яких утримували у тому самому будинку, де і він, судячи з усього, катували.

“Мене не били. Але важко сказати, що не загрожували, коли під час тригодинного допиту довкола тебе стоять шість-сім озброєних до зубів військовослужбовців Російської Федерації”, — казав Федоров.

Про викрадення розповідають і в інших містах, зокрема у Новій Каховці, на півночі України, де тиждень тому, ймовірно, був викрадений голова міської ради Дмитро Васильєв, і у Бучі, де, за словами джерела в місцевій раді, шестеро його членів затримали після російського рейду, а потім відпустили.

Депутатам рекомендують не залишатися вдома

Член українського парламенту Олена Шкрум вважає, що кількість затримань зростатиме — Росія стикається з наростаючим опором в окупованих регіонах.

“Я впевнена, що Путін думав, що буде як у Криму — вони прийдуть, займуть адміністративні будинки, і мер скаже: “Давайте співпрацювати, тепер буду вашим мером, яка різниця”, — розповідає вона BBC.

Але все відбувається інакше. За словами Шкрум, навіть прихильники проросійських партій відмовляються коритися російським військовим.

Шкрум каже, що СБУ попередила її про те, що вона може стати однією з цілей Росії, та рекомендувала уникати своєї київської квартири.

Таких списків, за словами Шкрум, два. “Перелік людей, яких хочуть убити, тому що вони члени парламенту — це переважно люди, з якими (на думку Росії) не можна співпрацювати. Другий список — це люди, яких хочуть захопити в заручники, відвезти до Москви і там змусити за щось проголосувати”, — каже вона.

Шкрум додає, що санкції щодо неї запроваджено і в Росії, тому вона вважає, що і там її хочуть або затримати, або вбити.

Страх масових викрадень

Досі цілями викрадень були публічні політики, помітні цивільні особи та колишні службовці українських збройних сил.

Політичний аналітик Матіа Неллес розповідає BBC, що його дядька, колишнього медика української армії, який воював на Донбасі у 2016-2018 роках, розшукували російські військові, які увійшли до міста Сватове Луганської області.

“Сили безпеки Російської Федерації прийшли до нього додому та шукали його, — розповідає Неллес. — На щастя, у будинку його не було, але сусіди підтвердили, що його розшукували.”

Хто саме з російських силовиків стоїть за нинішньою хвилею затримань, Неллес сказати не може, проте за його дядьком приходили військові разом із “якимись іншими силовиками”, — розповідає аналітик.

“Ми можемо тільки здогадуватися, що це ФСБ — розпізнавальних знаків у них не було”, — додає він.

Неллес побоюється, що затримання та викрадення скоро можуть стати масовішими.

У південних містах, таких як Херсон, їхня кількість поки що відносно мала, каже він. Списки тих, хто підлягає затриманню, здається, складають поспіхом, у міру того, як росіяни визначають тих, хто чинить опір їхній окупації.

“Місцеві побоюються, що ми бачимо початок довшої кампанії”, — каже аналітик.

Російська сторона цифри ООН поки що офіційно не коментувала. Уповноважений з прав людини в Російській Федерації у своїх останніх заявах каже лише про зміст російських полонених в Україні та про “русофобію”.

Російські військові дані про затримання та викрадення також не коментують.