Як додатково наповнити бюджет на 18 мільярдів гривень?

З початком повномасштабної війни проти України перед економікою та тютюновою галуззю як невід’ємною складовою переробної промисловості постало чимало викликів. Війна вплинула на зниження купівельної спроможності населення, а отже, позначилась і на зміні вподобань курців. Збільшення розриву у ціні легальних і незаконних сигарет створює попит на більш доступні альтернативи та сприяє розквіту нелегальної торгівлі. На початок 2023 року контрафактна пачка сигарет уже на 25—40 грн дешевша за легальну продукцію. Вигоди для реалізації незаконних сигарет очевидні. За підсумками 2022-го тіньовий сегмент ринку тютюнових виробів в Україні збільшився до рівня, близького до 20% (максимального за всю історію спостережень). Тіньовий ринок призводить до падіння податкових надходжень: безповоротні втрати бюджету вже перевищили 18 млрд грн. Зазначене актуалізує пошук шляхів протидії нелегальному ринку тютюнових виробів.

При розробці податкової політики варто враховувати досвід зарубіжних країн, визначити заходи, які є результативними, та вивчити можливість їхнього впровадження в Україні. Для нас особливо цінними є досвід країн ЄС у сфері протидії нелегальній торгівлі сигаретами та налагодження ефективної системи контролю за їхнім обігом. Логічно взяти до уваги практику країн Центральної і Східної Європи, адже ці країни зіштовхувалися із схожими проблемами високого рівня тіньового ринку. На початку 2010-х років частку нелегальної торгівлі сигаретами на рівні понад 30% було зафіксовано для Латвії, Литви, Болгарії. Навіть 2017-го Латвія мала найвищий рівень контрафактного виробництва і контрабанди сигарет у ЄС, частка тіньового ринку становила 22,6% від загального обсягу. Це є тотожним для сучасних українських реалій. Проте зазначені європейські країни зуміли приборкати надвисокий рівень нелегального обігу тютюнових виробів.

Які заходи податкової політики дали змогу країнам Центральної та Східної Європи досягти успіху? Їх кілька:

— при різкому підвищенні показників нелегального обігу сигарет Болгарія, Литва, Латвія, Угорщина застосовували механізм уповільнення (призупинення) зростання ставок акцизного податку на таку продукцію. Це дало їм можливість ефективно протидіяти нелегальній торгівлі та збільшити бюджетні надходження від акцизного податку;

— чіткий розподіл функціональних повноважень між державними органами (прикордонна служба, поліція, податкові та митні органи) та їхня злагоджена взаємодія щодо протидії нелегального обігу підакцизних товарів;

— модернізація технічного обладнання і використання спеціальних пристроїв митною та прикордонною службами, таких як сканери, прилади нічного бачення, камери, квадрокоптери тощо. Постійне підвищення навичок і формування спеціалізованих мобільних команд відстеження незаконної підакцизної продукції;

— співпраця з європейськими інституціями — Європейським офісом по боротьбі з шахрайством (OLAF), Європейською судовою мережею у кримінальних справах (EUROJUST) та Europol;

— спільні операції з митними службами інших країн ЄС, що включає обмін інформацією, доступ до баз даних, аналіз, адміністративну та фінансову підтримку спеціально спланованих заходів щодо виявлення та протидії контрабанді тютюнових виробів;

— активна взаємодія державних органів і виробників тютюнових виробів у питаннях визначення та реалізації заходів протидії тіньовому сегменту ринку підакцизної продукції. З огляду на високі значення показника нелегального обігу тютюнових виробів ефективна комунікація влади та бізнесу має синергетичний ефект;

— функціонування системи виявлення та відстеження тютюнових виробів (track and trace system), що ускладнює діяльність нелегального тютюнового бізнесу.

Що ж відбувається в Україні за сучасних умов?

1. Можливість механізму уповільнення (призупинення) зростання ставок акцизного податку на сигарети, що довів свою ефективність у ЄС, не обговорюється. Навпаки, подальше зростання акцизів розглядається як компенсаторний захід для впровадження податкової реформи “10—10—10”.

2. На сьогодні не забезпечено ефективної взаємодії інституцій щодо протидії нелегальному ринку тютюнових виробів. Існують нарікання, що заходи є точковими і не мають характеру системності. Про недостатню ефективність роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і Державної митної служби у сфері протидії тіньовому ринку сигарет заявляють керівник і заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Є нарікання з боку громадськості та експертного середовища. Важливо дійсно налагодити результативну роботу цих інституцій щодо протидії контрафактному виробництву і контрабанді тютюнових виробів.

3. Ініційовано запровадження track and trace system, проте запропонований варіант має суттєві відмінності з аналогом системи, яка функціонує в ЄС, що ускладнить адміністрування та створить непотрібні проблеми, які зрештою доведеться усувати. Це стосується і розміру та розміщення унікального ідентифікатора, надмірного обсягу інформації електронної акцизної марки, бажання скасувати паперову акцизну марку, яка містить захисні елементи, тощо. Track and trace system має запроваджуватися з урахуванням регламентів і директив ЄС, щоб зробити її сумісною з європейською системою, адже ми прагнемо набуття повноцінного членства у ЄС.

4. Розглядається можливість забезпечити розрахунок за придбані підакцизні товари лише у безготівковій формі. Можна назвати це вітчизняним ноу-хау, яке викликає чимало питань в умовах регулярних екстрених і планових відключень електроенергії та поганого зв’язку.

Виникає запитання: а яким чином цей захід допоможе знизити тіньовий обіг алкоголю і тютюнових виробів? Левова частка незаконної продукції реалізується повз касу у малих магазинах, кіосках, на розкладках тощо. Крім того, нелегальну продукцію можна придбати в Інтернеті вже безготівково. Для зменшення частки тіньового ринку тютюнових виробів слід насамперед розібратися з його основними причинами, а не розглядати заходи, які не мають з ними нічого спільного.

Навіть коли розраховуєшся безготівково за електроніку чи вечерю у ресторані, чи завжди споживачу видають фіскальний чек за наявності обов’язковості таких норм?

І, нарешті, зазначена ініціатива суперечить положенням Закону України “Про захист прав споживачів”, якими регламентовано можливість вільного вибору форм оплати за придбану продукцію.

Для приборкання високого рівня тіньового ринку тютюнових виробів Україні слід здійснювати послідовну і системну податкову політику. Діяльність інституцій (БЕБ, Держприкордонслужби, фіскальних органів, поліції) має бути скоординованою. Доречно враховувати досвід країн — членів ЄС у сфері протидії нелегальному обігу тютюнових виробів, що дозволило їм значно знизити частку тіньового ринку та збільшити бюджетні надходження. В умовах війни для України це особливо актуально. На сумнівні ноу-хау у нас немає часу та можливостей, потрібно застосовувати те, що працює у європейських країнах уже зараз, якщо ми дійсно прагнемо інтегруватись у ЄС. 

Микола ПАСІЧНИЙ, професор, експерт Growford Institute