Як Київтеплоенерго нарахувало киянам додаткові платежі за минулий період

В липні-серпні частина мешканців столиці побачила в рахунках комунального підприємства “Київтеплоенерго” (КТЕ) борги за послугу централізованого опалення (ЦО).

5 серпня КТЕ дало офіційне роз'яснення причин боргів. За версією компанії, перерахунок був здійснений за рекомендацією Антимонопольного комітету (АМКУ) для частини абонентів.

КТЕ застосувало іншу методику обрахунку плати за опалення місць загального користування (МЗК) в багатоквартирних будинках. За версією підприємства, це призвело до збільшення суми сплат для одних абонентів і до зменшення — для інших.

Як дослідив БЦ, для більшості абонентів результатом перерахунку стало нарахування додаткових боргів за осінньо-зимовий період (ОЗП) 2020-2021 років. Таким чином КТЕ наростило виручку перед проблемним через зростання ціни газу опалювальним сезоном.

В чому несправедливість методики розподілу витрат тепла на МЗК

З 2019 року в будинках зі змішаним типом обліку і наявністю загальнобудинкового лічильника спостерігалась велика різниця між рахунками на тепло для абонентів з квартирними лічильниками тепла і без.

Різниця могла виникати через зменшення подачі тепла у власне житло власниками квартир з лічильниками. В такому разі, абоненти без квартирних лічильників платили набагато більше.

Обсяги тепла для підігріву МЗК для квартир з лічильником нараховувались, як відсоток від показника загальнобудинкового лічильника, розподілений між абонентами багатоквартирного будинку. Згідно Методики-315 такий відсоток складає 10%, якщо поверховість будинку більше 6 поверхів.

Різницю між обсягом тепла, спожитого квартирами з лічильниками, і показником будинкового лічильника сплачували власники квартир без лічильників пропорційно житловій площі.

Різниця між квартирами з лічильниками і без могла бути десятикратною. Наприклад, якщо в будинку більшість власників квартир з лічильниками обмежували подачу тепла до мінімального. Тоді їхній чек на опалення міг бути близько 500 грн на місяць в той час як місячний чек на опалення їхніх сусідів без лічильників досягав 4000 грн.

Такий розподіл обсягів тепла для підігріву МЗК закладений в Методиці розподілу компослуг між споживачами, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (МінЖКГ) №315 від листопада 2018 року (Методика-315).

До чого тут АМКУ?

Цю несправедливість за власною ініціативою вирішило дослідити Північне міжобласне територіальне відділення АМКУ під керівництвом Олексія Хмельницького. Це тервідділення базується в Києві.

В законі про АМКУ не конкретизовано що означає “власна ініціатива”. За практикою — це або клопотання заявника, який не бажає розкривати інформацію про себе. Або інформація з будь-яких інших джерел: звернення громадян, публікація в ЗМІ.

В будь-якому разі, в червні 2021 року тервідділення АМКУ завершило дослідження і видало рекомендацію КТЕ зробити перерахунок сум оплати за тепло в ОЗП 2019-2020 та 2020-2021 років.

Втім, КТЕ виконало перерахунок лише за останній сезон 2020-2021 років.

Перерахунок було застосовано для близько 1300 будинків із будинковим лічильником і змішаним типом квартирного обліку: з квартирними лічильниками і без.

Це відносно нові будинки, в яких присутня поквартирна розводка тепломереж на поверсі. А відтак, є можливість встановлювати квартирні лічильники тепла.

Всього на балансі КТЕ близько 10 тисяч столичних будинків.

Що містить дослідження АМКУ?

АМКУ бере за приклад конкретну квартиру, розташовану в Києві за адресом вул. Вишгородська, 45, корпус 7, квартира 39 (ЖК “Паркове місто”).

Вказується, що власник цього житла має квартирний лічильник, але вчасно не повірив його. Тому КТЕ обліковувало його споживання, як для абонента без квартирного лічильника, але із загальнобудинковим лічильником.

Діючі правила вимагають здійснювати повірку квартирного теплового лічильника не рідше, ніж раз на три роки.

Відтак, плата за опалення для такого абонента була більшою, ніж при наявності повіреного лічильника. АМКУ вбачає в цьому “можливе ущемлення інтересів споживачів”. 

До того ж, з методологією обліку тепла сталась юридична колізія.

З 2019 року КТЕ обліковує розподіл тепла на МЗК між мешканцями багатоквартирних будинків за згаданою вище Методикою-315.

Але ця методика була визначена, як обов'язкова, лише з травня 2021 року, коли повністю вступив в дію новий закон “Про житлово-комунальні послуги”.

За твердженням АМКУ застосування Методики-315 неможливе без переукладання типового договору на постачання послуг, затвердженого новим законом.

Відтак, тервідділення АМКУ рекомендувало КТЕ утриматись від застосування Методики-315.

Натомість, для розподілу плати за обігрів МЗК рекомендовано застосувати стару Методологію, що була затверджена наказам МінЖКГ №359 від жовтня 2006 року (Методика-359).

Що передбачає стара Методика?

Методика-359 від 2006 року втратила чинність в 2019 році із запровадженням Методики-315.

Крім юридичної неспроможності, стара методика застаріла технічно. Наприклад, найбільша поверховість вказаних в нормативах будинків — 16 поверхів. Хоча нові будинки в Києві зазвичай мають 25 поверхів.

АМКУ рекомендувала КТЕ застосувати для обрахунку витрат на МЗК формулу 2.3 в Методиці-359.

Вона передбачає, що витрати на МЗК дорівнюють кількості тепла на опалення окремого приміщення МЗК, плюс технологічні втрати в будинкових теплових мережах.

Витрати на опалення конкретного приміщення МЗК в конкретному регіоні вказані за умов конкретної температури зовнішнього повітря і нормативної температури в приміщеннях МЗК.

Витрати у будинкових теплових мережах розраховуються згідно Державних будівельних норм (ДБН) від травня 1991 року.

По-перше, і формула і таблиця і розрахункові норми давно застаріли.

По-друге, обрахування витрат тепла на МЗК за Методикою-359 не прив'язано до показників будинкових лічильників.

Таким чином, перерахунок не перерозподілив плату за опалення МЗК між мешканцями будинку з квартирними лічильникам і без. В середньому цей перерахунок призвів до збільшення нарахувань за ОЗП 2020-2021 для всіх споживачів, незважаючи на показники будинкових лічильників тепла.

Доказом цьому є аналіз деяких об'єднань власників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Так, в одному з будинків по вулиці Воскресенська (ЖК “Паркові озера”), абоненти з квартирними лічильниками отримали донарахування за минулий ОЗП в обсязі 158 тис. грн.

В той же час, для абонентів без квартирних лічильників КТЕ нарахувало переплату в обсязі 63 тис. грн.

Таким чином, загальне сальдо на користь комунального підприємства склало 95 тис. грн.

Слкдається враження, що в АМКУ самі були здивовані такими результатами свого дослідження. 

“У зв'язку із надходженням великої кількості звернень громадян щодо збільшення розміру нарахувань КТЕ внаслідок виконання Рекомендацій, Північним тервідділенням АМКУ буде додатково досліджено питання належного виконання КТЕ Рекомендацій”, — зазначено у відповіді АМКУ на запит БЦ.

Питання без відповіді

1. АМКУ забов'язав КТЕ не застосовувати Методику-315 до укладання нових договорів з абонентами.

Чому тоді ця рекомендація була розповсюджена лише на будинки зі змішаним обліком, а не на всіх споживачів КТЕ?

Очевидно, що така юридична колізія стосується всіх споживачів без виключення.

Схоже на те, що КТЕ обрало для перерахунку будинки зі змішаним типом через те, що це відносно нове житло. Відповідно, його власники мають бути платоспроможними для здійснення додаткових платежів.

2. АМКУ вказував на відповідне порушення протягом двох опалювальних сезонів: 2019-2020 і 2020-2021, коли застосовувалась Методика-315.

Чому тоді КТЕ виконало рекомендації щодо перерахунку за Методикою-359 лише за один останній сезон?

Вочевидь, донарахування за два сезони викликали би значно більше соціальне невдаволення. Тому КТЕ, нехтуючи юридичним підґрунтям перерахунку, застосувало його лише для одного сезону.

3. Скільки КТЕ отримало додаткових надходжень від перерахунку?

Якщо брати різницю між донарахуваннями і переплатами в будинку ЖК “Паркові озера” за середню, КТЕ додатково збирається отримати від споживачів близько 130 млн грн.

Втім, КТЕ в своїх повідомленнях ніде не вказує, що перерахунок призведе до загального збільшення обсягу коштів, які споживачі мають сплатити за опалення в минулий сезон.

Мова йде ніби-то про перерозподіл сум сплати між абонентами з квартирними лічильниками і без.

На запит, який БЦ відправив в КТЕ 13 серпня, до менту публікації компанія відповіді не дала.

Контекст

1. Раніше тарифи на опалення всіх теплопостачальних компаній в країні встановлювала Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП). Але з 2017 року, згідно рішення Регулятора, більшість з них перестали бути його ліцензіатами. В тому числі і КТЕ.

Сьогодні тариф на тепло для КТЕ та інвестпрограма затверджуються Київрадою, більшість якої лояльна до київського міського голови Віталія Кличка.

В такий спосіб Регулятор переклав відповідальність за економічну обгрунтованість тарифів на теплоо на регіональну владу. Місцеві ради мали б бути зацікавлені прибрати корупцію в своїх комунальних підприємствах, підвищити ефективність і встановити економічно обгрунтовані тарифи. В інакшому випадку довелось би покривати витрати на опалення з місцевих бюджетів.   

Втім, практика показала що місцеві влади і теплопостачальні підприємства знайшли інший шлях — не платити за природний газ державній монополії НАК “Нафтогаз України”. 

2. Станом на кінець минулого опалювального сезону — 20 квітня 2021 року — КТЕ винно за природний газ Нафтогазу 8,66 млрд грн.

З них 5,77 млрд грн — за газ для виробництва теплової енергії і 2,89 млрд грн — за газ для виробництва електричної енергії.

При тому, загальна заборгованість киян за послуги ЦО станом на 1 квітня 2021 року склала 4,6 млрд грн.

3. Весь 2021 рік КТЕ намагалось десь дістати додаткові кошти.

Так, в червні компанія заявила, що не хоче оплачувати тариф на передачу електроенергії системному оператору “Укренерго” під приводом того, що не користується магістральними електромережами.

До того ж, Укренерго заборгувало КТЕ 1 млрд грн за послугу балансування через великі обсяги позитивних небалансів в 2020 році. З відповідним позовом КТЕ пішла до суду, але програла.

Тариф на передачу сплачує кожен споживач в країні. Крім коштів на утримання магістральних мереж, в нього закладені кошти для компенсації виробникам електроенергії за “зеленим” тарифом.

В липні КТЕ звернулась до суду з вимогою змусити держкомпанію “Укргазвидобування”, що входить в Групу Нафтогаз, продати їй “дешевий газ власного видобутку”.

Наразі Нафтогаз пропонує підприємствам теплокомуненерго укласти трирічні договори на поставку газу за пільговою ціною 7,42 грн за куб газу при ринковій ціні близько 15 грн/куб.

Але КТЕ стверджує, що лімітів Нафтогазу йому не вистачає. Тому тарифи на тепло для киян наступної зими можуть зрости на 38%.

Корупція та неефективність в КТЕ

Бажання КТЕ збільшити свою виручку за рахунок платоспроможних мешканців столиці перед опалювальним сезоном можна було б зрозуміти, якби не повідомлення про зловживання в компанії.

Так, в травні Податкова міліція заявила, що посадові особи КТЕ замовили закупівлю робіт у однієї компанії на 260 млн грн. При цьому, підрядник завищував вартість робіт. А його субпідрядниками на суму 20 млн грн стали компанії із ознаками фіктивності.

Також ревізори заявили про договори на закупівлю КТЕ палива вартістю 16 млн грн. Але реалні поставки цього палива не здійснювались.

Згідно перевірки НКРЕКП в червні 2020 року одного з ліцензіатів, виявилось що Київтеплоенерго всю свою електроенергію продавало по прямих договорах одній компанії — ТОВ “Енерджікс”.

Продаж електроенергії із застосуванням конкурентних аукціонів мало б принести більшу виручку КТЕ.

Втім, неефективність керівництва КТЕ оплатить столичний споживач. Або через офіційно підвищений тариф на послугу ЦО наступної зими, або через мутну схему перерахунку за рекомендацією АМКУ.

Сергій ГОЛОВНЬОВ