Wikileaks. Справа Фірташа

“Економічна правда” публікує документи Wikileaks, у яких згадується Фірташ та пов'язані з ним компанії і події, в тому числі “РосУкрЕнерго” та газові перемовини в Москві.

Перший документ оповідає про те, що Фірташ використовує кризу 2008 року для скуповування банків.

Згідно з депешею, відправленою до Держдепартаменту США, Фірташ планував придбати контрольний пакет акцій банку “Надра”, сьомого найбільшого банку України.

Радник відзначає, що міжнародна холдингова компанія Фірташа Group DF буде першим наступом Фірташа на банківський сектор України. Ця покупка “продовжує останні тенденції з боку Фірташа з диверсифікації своєї ресурсної бази за межами політично ризикованого енергетичного сектора України”.

У зв'язку з кризою “Надра” нібито відчували проблеми з ліквідністю і мали негаразди з кредитами на суму 609 мільйонів доларів. Однак неназване джерело посольства розповіло, що насправді банк ніяких проблем з ліквідністю не мав.

Сума, за яку Фірташ планував купити 86,7% акцій банку, оцінювалася 50 мільйонами доларів, хоча цей пакет міг коштувати 4,23 мільярда доларів.

Також у депеші сказано, що, як і у випадку з Промінвестбанком, “Надра” також були піддані атаці з боку конкурентів. У цьому контексті згадуються брати Клюєви, які отримали схвалення НБУ на купівлю установи.

Аналітик вважає, що придбання цього банку для Фірташа було лише вигідною угодою: під час кризи купити дешевше, а пізніше — продати дорожче.

У цьому ж документі вкотре пояснюється, хто такий Фірташ, звідки він, як почав бізнес і як він пов'язаний з Могилевичем.

Якщо резюмувати цю депешу, то в ній немає нічого надсекретного і нового. Схоже, автор документа лише читав українську пресу і переказував прочитане уряду США.

Документ від 30 листопада 2008 року названий красномовно: “Занадто рано списувати RosUkrEnergo”.

Економічний радник Едуард Каска пише, що прем'єр-міністр Юлія Тимошенко неодноразово обіцяла видалити усіх посередників з процесу торгівлі газом з Росією. “Газпром” був згоден допомогти їй у цьому, але спочатку вимагав погасити борг.

Зустрічі на високому рівні означили деякі параметри торгівлі газом на 2009 рік, але остаточну угоду щодо ціни не було підписано. Джерела США повідомляли, що Москва, можливо, хотіла почекати, аби побачити, чи буде новий уряд після дострокових парламентських виборів більш лояльним до Росії.

На підставі цього радник приходить до висновку, що поки ще занадто рано говорити про крах “РосУкрЕнерго” як тіньового посередника. “Деякі коментатори припускають, що сторони можуть навіть прийняти рішення про заміну RosUkrEnergo іншою, нещодавно створеною компанією KazUkrEnergo, — пише він.

Борг, про який згадується у документі, становив 1,8 мільярда доларів або 11 мільярдів кубометрів газу. Очевидно, це той газ, який Україна повертає Фірташу.

Документ, присвячений відносинам Ющенка і Тимошенко з Москвою, розповідає про стурбованість Росії з приводу напружених стосунків між цими політиками. На цьому тлі Москву хвилювали питання газу і прагнення України до НАТО.

Кремль, судячи з документа, побоювався, що така ворожнеча знову призведе до виникнення боргів за російський газ.

У лютому 2008 року Ющенко двічі за два тижні літав до Москви, де зустрічався з Путіним, тоді як зустріч Путіна з Тимошенко з різних причин постійно відкладалася. Більш того, Тимошенко всіляко намагалися не включати в Міжурядову комісію.

У депеші говориться і про те, що Путін висловив Ющенку невдоволення трактуванням історії України і Росії. Зокрема, Путіна турбувала героїзація деяких українських особистостей 20 століття. Схоже, мався на увазі Степан Бандера.

Також наводиться цитата Путіна, який на щорічній прес-конференції різко заявив, що більшість українських громадян виступають проти членства України у НАТО, але лідери держави не дослухаються до їх думки. “Яка ж це демократія?” — запитав він.

Крім того, наголошується, що російська сторона, а саме міністр закордонних справ Лавров і спікер Держдуми Гризлов, виявляють ворожість щодо України.

24 січня 2008 року був заарештований Могилевич. Джерело Держдепартаменту, ім'я якого вилучене з документа, зазначило, що у Тимошенко одна мета — усунути газового посередника. З цього приводу вона була охарактеризована ще менш гнучкою і надійною, ніж Ющенко.

Це ж джерело, як сказано у документі, стверджувало, що Ющенко хотів більшої прозорості у газових відносинах, але вважав за краще уникати заходів, які б призвели до підвищення цін.