Влада підвищує податки. Навіщо і які будуть наслідки

Одні, як от підвищення акцизів на пальне, вже викликали занепокоєння, а плани оподатковувати солодку воду — кпини. Але наслідки для людей і економіки від інших податкових змін, запропонованих урядом, можуть бути серйозними.

Які податки можуть зрости та як саме? Якими можуть бути наслідки підвищення податків, крім декларованого урядом зростання доходів бюджету? І чи є нині якісь альтернативи більшим податкам?

Чому уряд хоче підвищити податки

У перші тижні та місяці російського вторгнення українська влада пішла на низку кроків назустріч бізнесу: знизили ставки деяких податків (наприклад, ПДВ на дефіцитне пальне, за яким вишукувалися черги на заправках зменшили до 7%, а акцизи взагалі скасували), дрібний бізнес міг взяти податкові канікули, а податкові перевірки були скасовані.

Це зробили, щоб підтримати бізнес та населення у перші місяці воєнної невизначеності та запобігти колапсу економіки. І бізнес відповів швидкою адаптацією до роботи в умовах війни та добровільною авансовою сплатою податків, а економіка — після скорочення на третину у перший рік війни — навіть почала відновлюватися.

“На початку війни взагалі гроші не рахували — йшлося про порятунок країни, про порятунок економіки, і держава багато в чому пішла назустріч бізнесу”, — пояснює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

За його словами, в країні “склався певний суспільний договір, коли бізнес попри все сплачував податки добровільно”.

Проте на другий рік війни спочатку повернулися довоєнні податкові ставки, а згодом і податкові перевірки. На третій рік війни, коли і фінансова, і військова допомога партнерів стала надходити не так ритмічно, як у 2023, а перспективи цієї підтримки на 2025 рік залишаються невизначеними, уряд та провладні депутати (як і попереджали експерти) заговорили про необхідність підвищити податки.

Автор фото Getty Images

Україна змушена захищатися від держави, воєнні витрати якої співставні із розміром усього українського ВВП

Як твердить міністр фінансів Сергій Марченко, кожен день війни, яка триває вже третій рік, коштує Україні в середньому 5,6 млрд грн. (тобто, кожні 10 днів потребують понад 1 млрд доларів). При цьому, як нагадує урядовець, воєнні видатки Україна фінансує виключно за рахунок власних коштів, — фінансова допомога західних партнерів іде лише на фінансування цивільних видатків — виплату зарплат бюджетникам, пенсій.

Тобто все, що нині продукує українська економіка, і що у вигляді податків надходить в бюджет, іде на фінансування оборони — зарплату військовим, зброю, техніку, обладнання, медичне забезпечення.

При цьому військовий бюджет Росії, відсіч якій змушена давати Україна, є утричі більшим за український.

“Згідно з відкритими даними, РФ у 2024 році планує витратити 120 млрд доларів на фінансування агресії проти України. Водночас видатки на сектор безпеки та оборони України в поточній редакції держбюджету-2024 становлять 42 млрд дол. США (за розрахунковим обмінним курсом 40,7 грн/долар)”, — зазначає у колонці в LB.ua міністр фінансів.

Брак коштів є цілком об’єктивним, визнає Володимир Дубровський, — “наш ворог має такі військові витрати, як весь ВВП України”. І ще до війни російський ВВП у понад 10 разів перевищував український.

“Тобто масштаби економіки абсолютно неспівставні, а треба утримувати армію, яка співставна за розміром, а військові мають отримувати співставні зарплати, не такі, як у ворога, але гідні, і такі, щоб вони могли утримувати свої сім’ї”, — пояснює економіст.

На додачу до цього розриву у фінансових можливостях, який був між Україною та Росією ще до початку війни, у 2024 ситуація ускладнилася із затримкою допомоги від партнерів, особливо із американським допомоговим пакетом через блокування в Конгресі.

Через це у перші місяці цього року Україна була змушена збільшити витрати на безпеку та оборону на 6 млрд доларів. Саме це, а також підвищення виплат військовим на передовій голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа в інтерв'ю “Українській правді” називає головною причиною нинішніх пошуків додаткових коштів.

До кінця року, за розрахунками уряду, потрібні ще 500 млрд грн (зокрема, і на додаткову мобілізацію). І все це не було передбачено у бюджеті на 2024 рік, при підготовці якого вважали, що інтенсивність бойових дій піде на спад у другій половині року.

“Цього не відбулося. Тому зараз так панічно шукають додаткових надходжень”, — каже Дубровський.

Невідворотним називає підвищення податків і економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. У дописі на Фейсбук він наголошує, що 500 млрд грн потрібні “щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ”.

Як хочуть підвищити податки

18 липня Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, які передбачають поступове підвищення акцизів на пальне від вересня цього року до 2028. Попри те, що назва закону говорить про гармонізацію українського законодавства з європейським, на практиці йтиметься про збільшення бюджетних доходів для збільшення воєнних видатків.

Про це напряму заявив голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев, відповідаючи на критику тих, хто вважає, що піднімати акцизи на пальне в момент, коли “вся країна живе на генераторах”, є не на часі.

“Люди, які критикують підвищення акцизу, прекрасно знають, що не стоїть альтернатива підвищувати акцизи чи не підвищувати. Стоїть альтернатива — або платити зарплати військовим, або не платити”, — пояснив депутат, оцінивши вересневе підвищення у 1,5-2 грн за літр.

Крім того, уряд направив на розгляд парламенту ще два законопроєкти, що передбачають зміни до бюджету на 2024 рік та зміни до Податкового кодексу.

Автор фото Getty Images

Акцизи на пальне почнуть підвищуватися тоді, коли вся Україна живе на дизельних генераторах

Левова частка цих змін стосується підвищення військового збору, — як для фізичних осіб, так і для ФОП, а також запровадження його для юридичних осіб, а також на певні операції.

Зокрема, уряд пропонує таке:

• підвищити ставку військового збору на доходи фізичних осіб до 5 %;

• запровадити сплату військового збору юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку ІІІ та ІV групи;

• 5% військового збору в розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць для ФОПів-платників єдиного податку І, ІІ та ІV групи;

• 1% військового збору від доходу ФОП ІІІ групи;

• 5% військового збору від вартості операцій із банківськими металами (на покупку-продаж золота, срібла);

• 30% військового збору на продаж ювелірних виробів;

• 15% військового збору на продаж нових легкових авто;

• 5% військового збору від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, які впродовж одного податкового року вже продавали один об'єкт нерухомості;

• 5% військового збору від вартості наданих послуг з мобільного зв’язку, сплаченої кінцевими користувачами таких послуг;

• запровадити щомісячний авансовий платіж з податку на прибуток підприємств у роздрібній торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленою законом на 1 січня кожного року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу на конкретній заправці.

Що дає підвищення податків

За розрахунками уряду, перший етап наближення акцизів до європейських стандартів за вже ухваленими законами має розпочатися з 1 вересня і принести в бюджет додаткові 16,9 млрд грн.

Підвищення військових зборів, за розрахунками уряду, мають принести в бюджет ще майже 122 млрд грн, а загалом податкові зміни мають додати до 140 млрд грн до бюджету.

Це стане частиною плану з пошуку коштів на збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн, передбачені у другому поданому урядом законопроєкті, що передбачає зміни до бюджету цього року. Із них понад половина — 256 млрд грн — має піти на закупівлю зброї, майже 78 млрд — на зарплати військовим, і понад 40 млрд грн — на фортифікаційні споруди.

Щоб профінансувати все це в проєкті закону уряд планує скоротити видатки на понад 65 млрд грн, додатково запозичити через ОВДП понад 220 млрд грн, а також залучити понад 75 млрд грн від перевиконання плану з податків у першому півріччі (переважно за рахунок додаткового оподаткування банків та доходів НБУ, які той перераховує в бюджет). Ще близько 60 млрд грн зекономлять за рахунок реструктуризації і відтермінування виплат попередніх боргів.

За словами міністра фінансів, підпис якого стоїть під обома законопроєктами, уряд запропонував “найбільш м'який варіант фінансування додаткових військових потреб серед усіх можливих”.

Як прогнозує заступник голови парламентського податкового комітету Ярослав Железняк, “це не буде швидко… і дуже боляче”, адже голосувати за підвищення податків не подобається нікому.

У дописі в Телеграм депутат прогнозує, що зважаючи на графік роботи Верховної Ради, розгляд законопроєктів у першому читанні може початися у 20-х числах серпня, а друге читання можливе у вересні (за умови, що за цей час не відбудеться зміна уряду, яка вимагає і відкликання поданих ним законопроєктів).

Загалом, як передбачає Железняк, при розгляді підвищення податків буде чимало “підводних каменів”.

А голова бюджетного комітету Роксолана Підласа припускає, що депутати погодяться не на всі пропозиції уряду. Але, за її словами, зміни до бюджету та потрібні для цього підвищення податків таки мають бути схвалені до кінця серпня — на початку вересня, інакше українські військові вже наприкінці вересня можуть опинитися без зарплат.

Якими будуть наслідки підвищення податків і чи є якісь альтернативи

Підвищення податків дозволить не тільки впоратись з викликами поточного року, але й закладає базу для забезпечення стабільності у 2025 році, вважають в уряді.

Це надзвичайно важливо й “враховуючи мінливий політичний контекст у всьому світі та перспективи міжнародної допомоги Україні”, вважає міністр фінансів Сергій Марченко. І йдеться не лише про президентські вибори у США.

Але розрахунки уряду можуть не виправдатися. Хоча, як визнає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський, і особливих альтернатив у нього немає.

Відновлення друку грошей — як у перші місяці війни — було б найгіршим варіантом, адже “це означатиме новий сплеск інфляції”. Фактично, каже економіст, інфляція це також податок, але він є дуже несправедливим і руйнівним для економіки. До того ж за останні місяці інфляція і без того пришвидшується.

“Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії”, — твердить економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

Скорочення невійськових видатків, нові запозичення уряд також вже передбачив.

Не вирішити, але значно пом’якшити проблему можна було б, якби ухвалили закон про економічне бронювання.

“Це означає, що і підприємства будуть стійкішими, і бюджет отримає гроші”, — каже Дубровський, проте зазначає: як економіст він підтримує бронювання, але цілком розуміє і моральні аргументи, які наводять противники цієї ідеї.

Тому уникнути підвищення податків (і пов’язаних із цим проблем у вигляді зростання цін, погіршення настроїв бізнесу, а відтак, і зменшення доходів) навряд чи вдасться.

Але і це можна було би робити по-іншому. Наприклад, можна було б встановити тимчасову військову надбавку до ПДВ у 5%.

“Це вирішило б здебільшого проблему по грошах, і не несло б додаткового адміністративного навантаження”, — пояснює Володимир Дубровський. Звісно, це призведе до певного підвищення цін (але менше, ніж на 5%), а також до “зростання схематозу”, але оскільки ПДВ в Україні адмініструється досить непогано, то це було б “найменшим злом з усіх можливих”.

Натомість, зазначає економіст, уряд хоч і каже, що гроші потрібні терміново, але пропонує “купу нових, неузгоджених між собою та діючою системою зборів, які буде дуже важко адмініструвати, і які одразу не принесуть доходів до бюджету”.

Втім, як прогнозує Роксолана Підласа, до ідеї підвищення ПДВ ще можуть повернутися.

Зарплати і бізнеси підуть в тінь

Насторожує і те, що більшу частину доходів уряд планує отримати від додаткового військового збору, а це додаткове навантаження на фонд оплати праці. З одного боку, за даними ОЕСР, це є найшкідливішими для економічного зростання податки. А з іншого боку, “це ті податки, від яких найчастіше і найуспішніше ухиляються”.

В країні, де, за даними Держстату, близько 3 млн людей, працюють неофіційно, і ще, за опитуваннями та підрахунками, близько 2 млн тих, хто отримують доплати в конвертах, це означатиме ще більший відхід робочої сили в тінь.

“Якщо підвищується цей податок, це означає, що буде ще більше ухилення, що бюджет, відповідно, недоотримає доходи”, — застерігає Володимир Дубровський.

Він також входить до групи економічних експертів з 13 аналітичних центрів, які підписали спільне звернення щодо податків. В ньому йдеться про те, що урядовий законопроєкт “містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці”.

Ще більше застережень викликає запровадження 1% військового збору для підприємств, який по суті стане податком з обороту, — “це найгірший податок, який не має права на існування, бо це податок на ринкові транзакції”, пояснює Дубровський.

А Юрій Гайдай з ЦЕС називає тих, з кого уряд хоче отримати левову частку бюджетних доходів від підвищення податків “дойними коровами”, і застерігає, що “в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників”.

Автор фото Getty Images

Якщо на початку війни автосалони в Україні спорожніли через російські обстріли, то нині вони порожніють через плани уряду підвищити податки, зокрема, і на продаж нових авто

Підвищення військового збору для окремих галузей також означатиме відхід в тінь. Особливо це стосується “ювелірки”, де “30% ніхто доплачувати не буде”.

15% військового збору на нові авто можуть спрацювати — і то під питанням — лише в люксовому сегменті, де “торгують лише офіційно, а покупці не дуже бідні і можуть собі дозволити заплатити на 15% більше”, каже Дубровський. Але і там покупці можуть відкладати покупку, щоб дочекатися скасування цього податку. А всі решта просто будуть занижувати вартість продажів, тобто підуть в тінь.

Показово, що одразу після подання законопроєктів про підвищення податків до парламенту, в Україні зросли продажі авто. Як розповів генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко спеціалізованому виданню AUTO-Consulting, стрибок у продажу автівок почався з 19 липня. “Автосалони порожні”, — заявив Назаренко.

Так само може повернутися в давно забуту тінь і ринок нерухомості, — туди його заженуть 5% військового збору. Крім того, каже Дубровський, “виходить, що купівля у фізичної особи на вторинному ринку дискримінується порівняно із купівлею на первинному ринку”.

“Не знаю, хто це пролобіював — мабуть, забудовники?” — саркастично припускає економіст.

Тому у разі, як запропоновані урядом зміни у податках таки схвалить парламент, “надходжень великих воно не принесе, а викривлення створить великі”, застерігає економіст:

“Коли ринок йде в тінь, витягти його звідти завжди дуже важко”.

Анастасія ЗАНУДА