Вирішальне зібрання УПЦ МП. Чи наважиться церква піти від Москви

“Я не можу сказати, які думки будуть переважати. Якогось скрінінгу думок не проводили”, — додає він.

І окремо наголошує — зараз на непідконтрольних Україні територіях є 14 єпархій УПЦ, їх на зібранні не буде, але їхню думку стратегічно треба теж враховувати.

“Їх просто проігнорувати і (швидко зібрати собор - Ред.) — не можна”, — відповів митрополит Климент на питання, чи варто чекати швидкого проведення собору за результатами зібрання.

Не робити різких рухів

Співрозмовник ВВС News Україна серед впливових ієрархів УПЦ визнає, що війна з кожним днем все більше вимагає реакції церкви. І просто лишати все так, як є, не можна.

Він каже, що настрій “тривожний”, адже чимало священників сподіваються на позитивні зрушення у питанні відходу від Москви.

Найболючіше їм зараз “потерпати від бандитів ПЦУ, які захоплюють храми” під приводом підпорядкування їх Москві. Саме так в УПЦ МП воліють називати переходи громад за участі більшості учасників її зборів.

Співрозмовник ВВС News Україна очікує від зібрання визначення чіткого вектору руху церкви, проте конкретних рішень точно не буде.

“В будь-якому разі я проти самопроголошення автокефалії. В ідеалі було б добре, щоб влаштувало всіх — звернення до РПЦ щодо автокефалії”, — вказує єпископ.

Він очікує реальної дискусії про всі ризики проголошення автокефалії.

І пропонує компромісний варіант — підняти звернення про автокефалію 1991 року від УПЦ ще на чолі з митрополитом Філаретом.

В 1991 році собор ще єдиної УПЦ на чолі з Філаретом звертався до РПЦ з проханням надати автокефалію. Під тим зверненням стоїть підпис тоді ще молодого єпископа Чернівецького Онуфрія.

Щоправда, тоді Москва автокефалії не дала, а самого Філарета невдовзі усунули з керівництва.

Співрозмовник ВВС News Україна визнає, що Кирило швидше за все не дасть автокефалію, але спробувати варто.

Інакше самопроголошення може призвести до невизнання цього кроку усіма помісними церквами.

Інший варіант, який обговорюють в УПЦ, — діалог про потенційне об'єднання з ПЦУ, яка визнана Вселенським патріархом.

Але владика наполягає, що до діалогу з ПЦУ абсолютна більшість єпископів УПЦ МП не готова.

Автор фото UNIAN 

Вселенський патріархат визнає в Україні Православну церкву України, а УПЦ МП — ні

“Хоча на якісь розмови з Варфоломієм я готовий, хоч і представником бути на переговорах”, — розмірковує співрозмовник.

Він передбачає, що на зібранні буде доповідь керівника, аргументи за та проти руху до автокефалії, а потім жваві дискусії. А за її результатами вже могли б зібрати собор для ухвалення офіційного рішення.

Хоча він повністю не виключає великого сюрпризу — проголошення цього зібрання собором, а відтак і ухвалення рішення.

Речник ПЦУ архієпископ Зоря у розмові з ВВС News Україна розповів про скептичне ставлення щодо результативності зібрання.

Він чекає на розпливчасте рішення, яке пропонуватиме “щось і колись” вирішити у майбутньому.

“Єдине реалістичне рішення зараз — діалог з ПЦУ щодо єднання. Але в УПЦ МП до цього не готові”, — вказує архієпископ Зоря.

Зараз, каже він, жодної комунікації з цього приводу між ПЦУ та УПЦ МП немає.

Автор фото ПЦУ 

Найпростіше рішення — зближення УПЦ та ПЦУ. Але градус несприйняття автокефальної церкви в УПЦ МП дуже великий

Професор Стокгольмської школи теології, архімандрит Кирило Говорун, бачить два головних сценарії, чим закінчиться зібрання.

Перший — “пшиком” — люди випустять пару, поговорять, але підтримки руху від Москви не буде.

Другий сценарій — початок руху до “унезалежнення”.

“Кожна група впливу сподівається на своє. Умовна група митрополита Антонія сподівається на пшик, а прихильники автокефалії, як митрополит Сумський, сподіваються на реальне рішення у бік автокефалії”, — вказує Говорун.

Він вважає, що до самої зустрічі ніхто не знає, хто переможе і яке буде рішення.

“Це дійсно буде таке зібрання, яке не запрограмоване заздалегідь, рішення будуть ухвалювати саме там. Там буде місце для дискусій”, — вказує Говорун.

Він вважає, що Онуфрій зараз в принципі не заперечує проти руху до автокефалії і може обрати цей сценарій, якщо побачить, що більшість у церкві цей шлях підтримує.

Але і рух до незалежності від Москви може бути кількома напрямками.

“Один варіант руху — просити незалежність у Москви, розуміючи, що та її не дасть. Тоді це знову буде новий пшик — ми просили, нам не дали”, — каже Говорун.

Інший варіант руху від Москви — і на цьому теж можуть наполягати — проголошення незалежності УПЦ МП попри позицію Москви. “Це шлях митрополита Філарета 90-х і створення УПЦ КП”, — додає Говорун.

Він вважає, що самопроголошену незалежність не визнають інші церкви.

“Але це дасть УПЦ МП певну суб'єктність, щоб вступити у переговори з ПЦУ щодо формули об'єднання”, — вважає Говорун.

Вселенський патріарх Варфоломій вже визнав в Україні помісну автокефальну церкву — ПЦУ. Тому, як вказує Говорун, УПЦ МП він як структуру не визнає, хіба що може бути модератором переговорів між нею та ПЦУ.

“Враховуючи відцентрові тенденції серед духовенства і мирян, згодом собор єпископів може звернутися до предстоятелів усіх помісних православних церков із проханням надати автокефальний статус УПЦ на чолі з митрополитом Онуфрієм”, — каже Смирнов.

Такий сценарій не виключає співрозмовник в УПЦ, хоча й визнає його складність. Кирило Говорун не вірить у дієвість такого звернення, адже вважає, що предстоятелі інших церков можуть бути тільки посередниками у перемовинах УПЦ та ПЦУ.

Який баланс сил в УПЦ МП

Традиційно такі важливі зібрання проводились не у Феофанії, а у Києво-Печерській лаврі, там провідні ролі відіграють її настоятель митрополит Павло та керуючий справами УПЦ митрополит Антоній.

Це крило в УПЦ оглядачі називають проросійським, і, на перший погляд, може здатись, що місце проведення — це політичне питання.

“Це чисто організаційний момент, не треба тут вбачати політику”, — сказав ВВС News Україна владика Климент.

З цією думкою погоджується Кирило Говорун, який радить розглядати питання безпеки зібрання, а не робити політичних висновків щодо розкладу сил в УПЦ.

Саме у монастирі у Феофанії Онуфрій проводить багато часу в останні роки.

Автор фото UNIAN

Обидва варіанти рішення — за і проти автокефалії — зараз на столі, вважає Говорун.

Він припускає, що у єпархіях, де одразу припинили поминати Кирила, сильніші настрої за автокефалію. Але є єпископи, які налаштовані на єдність з РПЦ, але не факт, що духовенство і миряни підтримають. Є й чіткий поділ географічний — у різних регіонах по різному ставляться до Москви.

Звісно, що 14 єпархій, які зараз під окупацією Росії, точно не наважаться підтримувати автокефалію. Це навіть фізично небезпечно для людей в Криму та на Донбасі, а зараз і на окупованій Херсонщині і частині Запорізької області.