Вибори під тиском РФ та Туреччини: чи знайде Боснія вихід з глибокої політичної кризи

Однак вони могли й не відбутися. За два місяці до офіційного початку виборчої кампанії уряд країни відмовився фінансувати роботу республіканської ЦВК у повному обсязі.

І лише втручання високого представника міжнародної спільноти в БіГ Крістіана Шмідта за декілька днів до початку виборчих перегонів відкрило фінансування ЦВК, чим забезпечило проведення виборів 2 жовтня.

Та важливіше інше: хоча вибори не змогли покласти край глибокій політичній кризі у країні, але показали, що значна частина її громадян не готові миритися із ситуацією, коли їхня країна стає інструментом для геополітичного протистояння. 

Вибори на тлі очікування війни

Попередні підсумки з’явилися вже в понеділок ввечері — на 19:00 проголосувало понад 50% виборців. Вибори визнані такими, що відбулися.

Ці вибори стали одними з найдорожчих та коштували бюджету країни 6,25 млн євро. Партії також вклали значні гроші у кампанію — від 8,1 млн євро Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) та 7,1 млн Партії демократичних дій (ПДД) до 0,15 млн Хорватської демократичної співдружності БіГ — ХДС (хоча деякі видання в БіГ стверджують, що ця партія отримала значні кошти від уряду Хорватії та правлячої там ХДС, так би мовити, материнської партії, але забули їх вказати).

Як і передбачалося, виборча кампанія була брудною, з великою кількістю порушень з боку багатьох учасників. 

Центрвиборчком відзначав широке використання адміністративного ресурсу учасниками перегонів перед та під час виборів — друк пропагандистських матеріалів за рахунок державних підприємств, де директори є членами партій; оплата з міських бюджетів автобусів для перевезення учасників мітингів та виборців; видача одноразової допомоги у розмірі від 50 до 200 євро загальною сумою майже у 140 млн євро (при цьому член Президії БіГ Мілорад Додік навіть проговорився, що у Республіці Сербській допомога видається у зв’язку з виборами); придбання голосів у день виборів і таке інше.

А мер одного з міст провів передвиборчий мітинг своєї партії перед футбольним матчем — безумовно, був аншлаг.

Вже на початку голосування в Новм Граде (Республіка Сербська) було затримано та засуджено до ув’язнення декілька осіб, яких затримали з 50 заповненими виборчими бюлетенями на дільниці, де мало б голосувати 465 громадян.

Така кількість порушень зрозуміла — вибори відбувалися в дуже нестабільній обстановці, якої не було з 1995 року, коли закінчилася війна. Тепер населення БіГ накрив страх можливості початку нової війни.

Цей страх підтримували відверто націоналістичні та підбурювальні заяви лідерів трьох головних партій — бошняцької ПДД Бакіра Ізетбеговича, СНСД Мілорада Додіка, ХДС Драгана Човича та деяких інших учасників перегонів.

Образи на адресу представників іншої національності все більше нагадували расистські гасла, а нагадування про минулу війну (”ми вбивали мусульман-бошняків, а ми — сербів, а ви — хорватів”) штовхали до зброї і нових вбивств хорватів, сербів, бошняків.

Лідери партій настирливо нагадували: ми вже довели, що можемо захистити бошняків/сербів/хорватів, і якщо потрібно, захистимо ще раз.

Підбурювальний виступ дружини лідера ПДД Себії Ізетбегович та образи на адресу соратників призвели до виходу з партії низки впливових членів. Здавалося, що люди забули про те, що вони не тільки бошняки, серби, хорвати, але громадяни Боснії і Герцеговини.

Тож не дивно, що згідно з опитуваннями лише 25% громадян вірили в чесність виборів та у те, що вони принесуть зміни.

Боротьба зовнішніх впливів

Не можна не згадати про іноземне втручання у виборчий процес, яке було безпрецедентним за останні роки.

Ми вже писали, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган фактично відкрив виборчу кампанію, здійснивши візит до БіГ 8 вересня. Під час візиту він висловив підтримку Ізетбеговичу і знову нагадав усім: Туреччина не залишить Боснію без підтримки і не дасть розколоти єдину БіГ.

Хорватська влада не приховувала своєї підтримки ХДС БіГ, що, зокрема, проявилося в агресивно-позитивному ставленні до проєкту нового виборчого закону, який давав би перемогу саме хорватам.

Була й мовчазлива підтримка заяв Човича про створення третього, хорватського ентитету. Чович та Додік, за підтримки Хорватії, вели активно боротьбу проти кандидатури Желько Комшича, кандидата до Президії БіГ від хорватського народу, оскільки він виступає проти етнічного характеру не тільки виборчого процесу, але й державного устрою БіГ.

Розповідають, що ХДС БіГ нібито отримувала інформаційну допомогу від хорватських спецслужб.

Однак найбільш потужним був вплив на вибори з боку РФ.

За 11 днів до виборів Владімір Путін зустрівся у Москві з Додіком та побажав йому успіху на виборах. Це стало відкритою його підтримкою і, поза сумнівом, принесло йому чимало голосів боснійських сербів.

Ну а потім, у відповідь, кандидат на посаду президента РС вибухнув низкою заяв, які не могли не сподобатися кремлівському царку: він підтримав російську агресію проти України та побажав окупантам перемоги; заявив, що РС не допустить вступу БіГ до НАТО; змінив своє вставлення до євроінтеграції і проголосив, що це хибний шлях, хоча перед московською зустріччю підтримував євроінтеграцію; знову заявив, що ентитет до 2030 року стане “незалежною державою” та вийде зі складу БіГ.

Російські ж дипломати відверто погрожували БіГ страшними карами у разі продовження курсу на інтеграцію до ЄС та НАТО.

До речі, коли в РС розпочалася роздача грошей деяким категоріям населення, низка журналістів БіГ здивувалися: а де ж Додік взяв гроші? Та у пошуках відповіді не відкинули їхнього російського або сербського походження.

Ще одною формою іноземного втручання у виборчий процес у БіГ стали неофіційні візити політиків Загреба та Белграда до БіГ — як правило, без погодження з офіційним Сараєвом, як того вимагає протокол двосторонніх відносин.

Керівники Хорватії та Сербії фактично брали участь у виборчій кампанії “своїх” партнерів — Човича (він пізніше відійшов від боротьби за крісло у Президії від хорватського народу та висунув кандидатом свою “праву руку” в партії Борьяну Крішто) та Додіка, який боровся за посаду президента РС.

Виступи іноземних політиків на перевиборчих мітингах, участь у різноманітних заходах, інтерв’ю та виступи в масмедіа хорватів та сербів стали звичним явищем у кампанії, що деякі аналітики оцінили це як порушення виборчого законодавства.

Отже, загальні вибори відбулися. І вони принесли деякі неочікувані підсумки, які можуть стати початком змін в країні.

У першу чергу це стосується тричленної Президії БіГ.

Бакір Ізетбегович та його партія вперше не змогли провести до Президії “свого” кандидата від бошняцького народу. Ним став 46-річний Денис Бечирович (отримав 57,2% голосів), член Соціал-демократичної партії, професор, політолог.

Він підтримує курс країни на інтеграцію до ЄС та НАТО, формування громадянського суспільства, вважає за необхідне замінити етнічний принцип побудови БіГ на громадянський.

Бечирович прийшов до перемоги завдяки коаліції малих партій демократичної орієнтації.

Ще у квітні як депутат Скупштини БіГ він пропонував резолюцію, що засуджувала агресію РФ. Але голосів не вистачило.

Членом Президії від хорватського народу вдруге став лідер Демократичного фронту Желько Комшич, який отримав 54,2% голосів.

Його позиція близька до поглядів та ідей Бечировича, що може сприяти їхньому союзу і діям в ім’я розвитку країни. Перемога Комшича стало поразкою не тільки для ХДС БіГ, але й особистою поразкою Андрея Пленковича та Човича.

Тож у хорватському парламенті вже обговорюється можливість оголосити члена Президії БіГ Комшича “небажаною особою”.

Натомість від боснійських сербів до Президії обрана Желька Цвіянович (52,6%), досвідчений політик та вірна “бойова подруга” Додіка, яка підтримує всі його забаганки, аж до виходу Республіки Сербської зі складу БіГ.

Поки що немає остаточних даних щодо складу Скупштини БіГ та обох ентитетів, але з певністю можна сказати про розподіл депутатських крісел, який навряд чи зміниться.

В Скупштині БіГ, як і раніше, більшість належатиме трьом “старим” етнонаціональним партіям — ПДД, СНСД, ХДС та громадянській СДП.

Навколо СДП Бечировича може бути сформована коаліція опозиційних партій демократичної спрямованості з обох ентитетів, які налаштовані на початок глибинних реформ та перетворення БіГ на дійсно громадянську країну.

Не можна також виключати і коаліцію опозиційних депутатів з РС та боснійських демократичних партій, чого вже побоюється Додік, меншою мірою Чович і, мабуть, не дуже бажає Ізетбегович.

Більшість у Скупштині Федерації БіГ здобули ПДД (24,5%), ХДС (15,4%), СДП (13,2%) та “Демократичний фронт” (10,6%). Ситуація непроста і залежить від коаліції, яка сформується. Інакше знову — недіючий парламент ентитету, який не здатний сформувати уряд, наслідком чого стане блокування роботи Скупштини та Ради міністрів БіГ.

Втім, є і позитивні новини.

В Скупштині РС партія Додіка СНСД, яка отримала 35% голосів, остаточно втратила більшість.

А опозиційні партії вже мають близько 30%, що означає кінець монополії Незалежних соціал-демократів та ускладнення життя Додіку, якщо він переможе у боротьбі за посаду президента ентитету.

Станом на ранок 4 жовтня Додік, отримавши 48% голосів, приблизно на 5% випереджає свою опонентку Елену Тривич, кандидатку від об'єднаної опозиції. Такі результати небезпечні для Додіка, оскільки свідчать про втрату ним все більшої підтримки. І головне — він вже не є лідером усього сербського народу БіГ.

* * * * *

Вибори продемонстрували існування в БіГ двох протилежних тенденцій, які підтримують одна одну.

Перша — подальше зниження рівня політичної культури так званої еліти, яка своїми діями та заявами сприяє подальшій дестабілізації в державі, формує нові кризові ситуації в різних сферах громадського життя.

І як наслідок — страх нової війни, що посилюється; депопуляція країни, де на першому місці серед тих, хто їде в пошуках кращого життя — молодь; стабільно високий рівень безробіття, де знову на першому місті — молодь; криза системи освіта та охорони здоров’я і таке інше.

А друга тенденція — стабільно висока політична апатія більшості населення, яке поділене за конфесійною та національною ознаками, що заважає об’єднанню заради створення кращих умов життя.

Подолання двох згаданих тенденцій могло би стати головним завданням сформованих після виборів нових державних інституцій та представницьких органів, до яких увійшли нові обличчя та демократичні партії.

Відкритим питанням залишається вплив виборів на відносини з Україною.

На жаль, як і у попередньому складі Президії, один його член — Цвіянович від РС — явно не буде підтримувати Україну в боротьбі з агресором. Як і Додік, вона налаштована на співпрацю з РФ і заради неї готова виправдовувати злочини Путіна. 

Чимало буде залежати від Ради міністрів БіГ, яку має очолити представник хорватського народу (за принципом ротації черга дійшла до хорватів).

Будемо сподіватися, що він/вона будуть враховувати дружнє ставлення Республіки Хорватія до України. За ротацією міністром закордонних справ має стати бошняк. Але тут можливий ще один конфлікт — Додік вже заявив, що бажає бачити на цій посаді представника РС, що суперечить законам та конституції БіГ. 

Тож вибори не вирішили проблему політичного протистояння у країні — і найближчим часом воно знову спалахне. 

Володимир ЦИБУЛЬНИК, кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)