Выборы 2015 — Майдан-3?

Після 20 років незалежності Українська держава так і не змогла досягти тих демократичних стандартів розвитку суспільства, які були задекларовані після розпаду Радянського Союзу як основоположні у розбудові нової держави.

Режим, який існує за сучасних реалій в Україні, можна охарактеризувати як режим фасадної демократії. Він включає в себе формальне існування демократичного законодавства, демократичної процедури та інститутів.

Проте фактична участь громадян в управлінні державою через механізм зворотного зв’язку та вплив громадянського суспільства на владу є максимально обмеженим.

Перш за все, ми повинні усвідомити, що демократію неможливо побудувати за рік-два, процес транзиту до демократії є довготривалим і складається із багатьох етапів.

На жаль, у цьому процесі Україна перебуває лише на першому етапі, а саме на етапі ерозії авторитарного режиму та вкорінення демократичних цінностей у суспільні відносини.

Показовим прикладом є Помаранчева революція як боротьба народу проти повернення до авторитаризму. Хорошим прикладом може служити і Податковий майдан, коли окремий клас в країні боровся за власні економічні права та інтереси.

Нинішня провладна команда вже зараз розмірковує над усіма можливими варіантами як зробити Віктора Януковича вдруге президентом. Впевнений, що розробляються різноманітні стратегії та тактики — від повторення використання адмінресурсу як у 2004 році, до проходження в другий тур кандидатів, з яких Янукович вийде переможцем.

Невтішними для чинної влади є останні дослідження центру Разумкова, з яких випливає, що кожен другий українець готовий взяти участь у вуличних протестах в разі погіршення умов життя.

Враховуючи сучасну політичну ситуацію і те, що Янукович вже на другому році свого президентства став “розчаруванням року”, можна припустити, що в наступні три роки ситуація суттєво не зміниться і такого очікуваного “покращення вже сьогодні” не відбудеться.

Тому в разі перемоги чинного президента на виборах 2015 року, можна знову очікувати нову хвилю масових протестів, які будуть рівноцінними по своїй силі протесту 2004 року, але більш ймовірно без тотальної підтримки якогось одного кандидата.

Причиною цьому банально є сучасний рівень вкоріненості у свідомість громадян ліберальних та демократичних цінностей. Українці просто не мають і не знають інших механізмів впливу на владу окрім виборів.

В нинішній ситуації пересічний громадянин вважає вибори єдиною можливістю впливу на владу, а якщо до його вибору не дослухаються, як це вже було в 2004 році, тоді й виникне масовий протест.

Причиною цьому є повна відсутність механізмів впливу на владу, які притаманні західним країнам. Громадянське суспільство в Україні лише на стадії свого зародження, і більшість українців взагалі не знає, що це і як за його допомогою можна відстоювати власні інтереси.

Професійні об’єднання не виконують покладеної на них ролі, а українські найпопулярніші ЗМІ лише Янукович і його оточення може називати “четвертою владою”. Хіба що групи тиску в Україні є доволі розвиненими, але виключна їх приналежність до великого бізнесу унеможливлює потрапляння туди пересічного українця.

Можна припустити, що новий протест не буде таким масовим як Помаранчева революція, але наслідки можуть бути більш непередбачуваними. Важливо також врахувати факт, чи матиме змогу Юлія Тимошенко брати участь у президентських перегонах. У такому разі “застій” ще мінімум на п’ять років нам гарантований.

Олексій СТОЄВ