Відсутність транзиту не становить невирішуваних технічних проблем для ГТС України — CEO ОГТСУ Макогон

Компанія через війну не оприлюднила свою річну звітність. Які результати роботи у 2021 році, принаймні фінансові, та який стан справ наразі?

— Вважаю, що 2021 рік для ОГТСУ був досить успішним, особливо на фоні війни зараз. Ми розпочали працювати як незалежний Оператор ГТС лише у 2020 році, і фактично за рік вийшли на стабільну роботу. У 2020 році дохід компанії склав 57,6 млрд грн, а чистий прибуток — 20,4 млрд грн (підтверджено незалежним аудитором КПМГ). У 2021 році, попри планове зменшення обсягів транзиту з 65 млрд кубометрів до 40 млрд кубометрів газу на рік, дохід склав 51 млрд грн, а чистий прибуток — 20,3 млрд грн (аудит ще триває).

Нам вдалося значно розширити можливості транспортування газу в Україну, що сьогодні є критичною перевагою з точки зору енергетичної безпеки. У 2021 році потужності для імпорту газу з ЄС зросли вдвічі — з 27 млн кубометрів до 54 млн кубометрів на добу. Вперше з 2014 року були створені гарантовані фізичні можливості для імпорту газу з Польщі та Угорщини, де раніше імпорт міг відбуватися виключно віртуально. Завдяки цьому Україна диверсифікувала маршрути імпорту й отримала доступ до LNG-терміналів Польщі, країн Балтії, Хорватії. Також працюємо над можливостями транспортувати LNG з Туреччини та Греції.

Ми розпочали майже 50 стратегічних проектів з метою оптимізації, підвищення ефективності та скорочення витрат. Були впроваджені новітні інформаційні системи управління цілісністю ГТС PIMS, управління процесами компанії SAP 4/HANA, системи внутрішнього та зовнішнього електронного документообігу тощо. Ми спростили та оптимізували оргструктуру: замість 32 підрозділів створено 14, впроваджена дворівнева структура замість трирівневої, запрацював єдиний центр Shared Services для низки бізнес-функцій.

З метою забезпечення безперебійного транспортування газу споживачам України та ЄС ОГТСУ значно збільшив обсяги виконання виробничих програм порівняно з попереднім оператором ГТС (”Укртрансгаз” — ІФ).

З моменту створення в 2020 році ми стали одним з основних донорів державного бюджету. В 2020 році сплатили 12,6 млрд грн податків, у 2021-му — 15,8 млрд грн. “Оператор ГТС України” — у ТОП-10 компаній-платників податків. За перше півріччя цього року ми вже сплатили 6,8 млрд грн.

- Скільки компанія сплатила дивідендів і які розрахунки з “Нафогазом”, точніше з “Укртрансгазом” по компенсації?

— ОГТСУ за результатами 2020 року сплатив “Магістральним газопроводам України” (власник корпоративних прав оператора — ІФ) дивіденди на суму 3,6 млрд грн. У жовтні 2021 року на виконання рішення нашого власника — компанії “МГУ” — ОГТСУ підписав договір з “Укртрансгазом” (група “Нафтогаз”) щодо компенсації недоотриманого доходу попереднім оператором ГТС, за яким загалом має сплатити 48 млрд грн. Наразі компанія вже сплатила безпосередньо на користь “Укртрансгазу” майже 40 млрд грн. З них 30 млрд грн було сплачено у 2021 році й 10 млрд грн — у 2022 році. Ці платежі теж слід розглядати у якості квазідивідендів, тому що ці кошти були направлені на фінансову підтримку “Нафтогазу” для закупівлі газу. Тому сумарно ОГТСУ сплатив живими грішми у вигляді податків, дивідендів та квазідивідендів майже 75 млрд грн з початку 2020 року.

- Як війна впливає на роботу ОГТСУ?

— Повномасштабна військова агресія РФ внесла значні корективи в наші плани, як щодо поточних проектів, так і щодо інвестицій в майбутнє. У перші тижні війни нашим основним завданням також було забезпечити безпеку співробітників та організувати евакуацію в безпечні регіони. Ми розглядали можливий сценарій війни, однак не уявляли до останнього, що він буде такою ось реальністю. Поза тим, завдячуючи попередньому плануванню вже 25 лютого ми евакуювали головний офіс у резервний диспетчерський центр на Заході України та продовжили роботу без переривань. Але переважна більшість співробітників залишилась на своїх робочих місцях у регіонах бойових дій та забезпечувала оперативне відновлення газопостачання після пошкоджень.

Війна змусила нас перейти в режим максимальної економії. Ми значно переглянули наші плани, особливо капітальні інвестиції. Зараз фокусуємось на ремонтах та підготовці до наступного опалювального сезону, який буде дуже складним.

Головне, що завдяки нашій командній роботі компанія працює стабільно та, попри війну, ми забезпечуємо транспортування газу в регіони України. Так, є пошкодження ГТС у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях, де ми ще не маємо можливості відновити газопостачання через інтенсивні бойові дії, але після звільнення зазначених територій ми швидко все відремонтуємо.

На жаль, у нас є проблемні питання, які впливають на фінансовий стан компанії.

По-перше, “Газпром”, порушуючи транзитний договір, зменшив платежі майже на 30%. У травні ОГТСУ був змушений оголосити форс-мажор по точці входу “Сохранівка”, яка знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області, після виявлення фактів незаконного відбору окупантами транзитного газу з газопроводу “Союз” та його спрямування на непідконтрольні території, зокрема на Луганську ТЕС. Ми запропонували “Газпрому” безкоштовно перенести транзит на підконтрольну нам точку “Суджа”, але він відмовився та в односторонньому порядку зменшив платежі на 30%. Наразі ми з “Нафтогазом” готуємося до арбітражів з “Газпромом” з цього приводу.

По-друге, продовжують зростати борги за газ на технологічні втрати облгазів, які вже перевищили 30 млрд грн. Уряд запропонував вирішення цієї проблеми через механізм ПСО, щоб облгази мали можливість отримувати достатні обсяги газу за регульованою ціною, але навіть за цих умов дев’ять облгазів ще не підписали договори з “Нафтогазом”: “Дніпрогаз”, “Дніпропетровськгаз”, “Луганськгаз”, “Маріупольгаз”, “Мелітопольгаз”, “Одесагаз”, “Харьківгаз”, “Харьківмісьгаз” та “Чернівцігаз”. Без термінового вирішення цього питання у зазначених регіонах можуть виникнути проблеми з газопостачанням взимку.

По-третє, ОГТСУ, згідно з договором, все ще продовжує виплачувати “Нафтогазу” (”Укртрансгазу”) суттєві компенсації недоотриманого доходу. Нагадаю, що МВФ рекомендував уряду переглянути цю угоду та запропонував наглядовій раді “МГУ” дати свої висновки. Мені не відомо, чи мав уряд перемовини з наглядовою радою “МГУ” щодо цього, як це було зазначено в Меморандумі із МВФ. Ми також самостійно вийшли з пропозиціями до Міністерства енергетики щодо змін до зазначеної угоди.

Сумарно ці три фактори дуже негативно вливають на фінансовий стан ОГТСУ, тому ми провадимо постійні консультації з урядом та регулятором НКРЕКП щодо можливих кроків для покращення ситуації.

- Як ведеться підготовка до опалювального сезону?

— Попри війну ОГТСУ виконав найважливішу роботу з підготовки до зими з боку інфраструктури — більш ніж удвічі збільшив гарантовані потужності для імпорту газу в Україну, а також в надзвичайних умовах забезпечив підготовку газотранспортної інфраструктури згідно із затвердженим планом. Окрім цього, ми налагодили ефективну взаємодію з міжнародними партнерами та організаціями і отримуємо необхідну допомогу для забезпечення надійної роботи ГТС.

Війна — це завжди смерті та руйнування. В регіонах активних бойових дій є суттєві пошкодження інфраструктури, перебиті газопроводи, зруйновані об’єкти, і мешканці не отримують газ. Прогнозувати ситуацію вкрай складно. На жаль, здійснити ремонт деяких об’єктів в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях неможливо через постійні обстріли, складну воєнну ситуацію. Але ми швидко все відремонтуємо, як тільки військові нададуть нам доступ. На відміну від облгазів у нас труби великого діаметру та під великим тиском. Тому на ремонт має їхати не один зварювальник, а їде ціла колона машин — бульдозер, екскаватор, трубовози, які схожі на ракетовози, і ціла бригада з 10-25 людей для усунення наслідків руйнувань. З повітря такі роботи взагалі виглядатимуть як будівництво укріплення. Отже, поки тривають бойові дії, під прицілом і кожен з нас, і вся інфраструктура, це треба усвідомлювати. Для нас найголовніше — зберегти життя людей, як наших співробітників, так і споживачів. Намагаємося бути обережними з ризиками.

- Скільки вже зберігається у підземних сховищах газу?

— За інформацією “Нафтогазу”, зараз у ПСГ 13 млрд кубометрів газу. До 15 жовтня за прогнозними розрахунками буде приблизно 14,4 млрд кубометрів газу. З такими запасами реально пройти помірну зиму, оскільки на сьогодні споживання газу значно скоротилося. Видобуток газу в Україні лишається надзвичайно важливим для того, щоб забезпечити всіх споживачів, однак він є у зоні ризику.

Але наразі в нас є фактор воєнної загрози та значні ризики, тому додаткові обсяги імпорту були б дуже доцільні. Зі свого боку як оператор ГТС ми можемо запевнити, що транспортні маршрути для імпорту газу з Польщі, Словаччини та Угорщини готові до імпорту газу в обсязі 54 млн кубометрів на добу. Сподіваємося, колеги з “Нафтогазу” зможуть скористатися цими можливостями для закупівлі газу.

ОГТСУ тісно співпрацює з урядом та постачальниками, аби передбачити всі можливості додаткового імпорту для проходження опалювального сезону. Але варто зазначити, що за півтора місяці, які залишилися до початку ОЗП, додатково закачати 5 мільярдів кубометрів газу (для досягнення запасів 19 млрд кубометрів в ПСГ — ІФ), навіть з урахуванням значного збільшення гарантованих потужностей порівняно з минулим роком, є дуже складною місією.

- Чи готова компанія до використання ГТС України у реверсному режимі у разі повного припинення транзиту російського газу?

— Відсутність транзиту не несе невирішуваних технічних проблем для української ГТС. Хоча буде складно. Наша система вже переходила у реверсний режим у 2006, 2009 та 2019 роках, коли “Газпром” зупиняв транзит. Ми маємо різні сценарії дій та рішень, які застосовуватимуться під час опалювального сезону залежно від ситуації. На сьогодні значно знизились обсяги транспортування газу, це дає можливість здійснювати резервування, необхідне для перемикання в процесі транспортування газу, або застосовувати нестандартні рішення для забезпечення газом споживачів України та виконання обов’язків по транзиту. Ми підготували всі реверсні схеми, проводимо точкову роботу в конкретних частинах газотранспортної системи, щомісяця проводимо тренування персоналу з реагування на аварійні та позаштатні ситуації.

Якщо буде достатньо власного видобутку, газу в ПСГ та імпорту, то ми впораємося навіть без суттєвих обмежень споживачів. Але я окремо хочу зазначити, що наявність транзиту гарантує нам цілісність магістральних газогонів. І якщо на рівні кремля буде ухвалене політичне рішення про припинення транзиту до ЄС через Україну, є ризик, що наша газотранспортна інфраструктура буде частково знищена агресором. Це створить проблеми і для транспортування всередині України, тому що у нас єдина ГТС для транзиту та місцевого транспортування.

- Які перспективи розширення використання ГТС України: Трансбалканський коридор, біометан, водень, інші можливості?

— Трансбалканський коридор має дуже великий потенціал для України і не тільки. Фактично він дає нам доступ до газу на півдні Європи, а там є дуже цікаві нові джерела газу: азербайджанський та туркменський газ, газ з LNG-терміналів Туреччини та Греції тощо. Ми створили можливості для імпорту газу цим напрямком ще у 2021 році. А на початку серпня ОГТСУ збільшив обсяги можливості вимірювання природного газу в точці з’єднання “Гребеники” між Україною та Молдовою з 3,96 млн кубометрів до 6,12 млн кубометрів на добу. Так Україна зі свого боку виконала всі передумови для транспортування газу Трансбалканським коридором. Потенційно потужність цього газопроводу можна розширити до 20 млрд кубометрів на рік.

Втім, є ще проблеми не на нашій стороні. Важливо, аби болгарський та турецький оператори підписали угоду про взаємодію, а Молдова впровадила можливість здійснення віртуального реверсу природного газу, що передбачено європейським законодавством. Для здійснення транспортування по цьому маршруту замовники мають забронювати потужності з Півдня на Північ у точках з’єднання між Туреччиною та Болгарією (або Грецією та Болгарією — залежно від того, з якого LNG-терміналу здійснюватиметься імпорт), Болгарією та Румунією, Україною та Румунією, а також Молдовою та Україною.

Транзит метану постійно зменшується, а після введення ембарго на російський газ транзит повністю припиниться. Тому ми активно працюємо над новими напрямками бізнесу, і дуже цікава можливість — це транспортування інших газів: біометану та водню.

Підготовка для транспортування водню вимагає значних інвестицій та досліджень, тому на час війни ми призупинили активну роботу у цьому напрямку, а біометан можна транспортувати без значних додаткових інвестицій. Тому це наш пріоритет.

За оцінками Біоенергетичної асоціації України (БАУ), реально досягти виробництва біометану в Україні в обсязі 1 млрд кубометрів у 2030-му і 4,5 млрд кубометрів — у 2040-2050 роках. Загальний потенціал — до 7 млрд кубометрів. Із наявних понад 60 біогазових заводів в Україні, які працюють за “зеленим” тарифом на виробництво електроенергії, можна вже зараз отримати 130 млн кубометрів біометану на рік, якщо їх підключити до газової інфраструктури та обладнати очисними установками. Ще близько 200 млн кубометрів біометану — це потенційні установки, які зверталися до нас до початку війни та проводили попередні консультації. На сьогодні ми видали техумови на приєднання двом виробникам на загальну максимальну потужність 10 млн кубометрів біометану на рік. Ще два проєкти реалізують приєднання до мереж ГРМ — на 10 млн кубометрів в Чернігівській області та на 3 млн кубометрів — в Хмельницькій.

Як розвиватиметься бізнес з огляду на війну, прогнозувати важко. Але з огляду на те, що цей бізнес є похідним від іншого, який так чи інше вже існує, шанси інвестицій більші. Аграрії все одно виробляють свою продукцію, тож і її залишки готові будуть переробляти, аби лишень були покупці. Юридично перепон для експорту немає, політично — якраз з'явилася зацікавленість у ЄС: RepowerEU прямо закликає до заміщення російського газу цим ресурсом.

- Раніше планувалося після 2024 року зберегти транзитну потужність на рівні 40 млрд куб. м. Чи є потреба зберігати такі потужності після озвучених планів ЄС щодо поступової відмови від російських енергоносіїв?

— Почну з того, що ми підтримуємо повне ембарго на російський газ у Європі для зупинки війни. Одночасно наполягаємо на принципі, що для збереження нашої інфраструктури в інтересах українського споживача останній кубометр газу має бути транспортовано до Європи саме через український маршрут, а не через “Північний потік”. Станеться це до 2024 року чи пізніше — залежить від позиції та готовності країн ЄС. Ми зі свого боку є надійним партнером для країн ЄС та дотримуємося контрактних зобов’язань.

Як і до початку повномасштабного вторгнення, так і зараз ми готуємося до кількох можливих сценаріїв і обговорюємо їх з урядом. Проведено ґрунтовну роботу щодо визначення потужностей, які не будуть задіяні в процесі транспортування газу за будь-яких сценаріїв розвитку подій та підлягають ліквідації або консервації з метою зменшення затрат на утримання ГТС. Наразі ми спільно з Міненерго проводимо підготовчу роботу щодо таких активів. Крім того, зараз комітет ПЕК ВРУ планує розглянути відповідний законопроект.

Після перемоги, залежно від ситуації з транзитом і рівнем споживання, план оптимізації може бути уточнений. Нагадаю, що надлишкові потужності — це передусім додаткове тарифне навантаження на споживача.

- Чи є якийсь фідбек від німецьких регулятора BNetzA та Мінекономіки щодо пропозиції скасувати надані “Північному потоку” винятки із законодавства країни?

— Так, ми отримали відповідь від німецького регулятора щодо запиту від ОГТСУ та “Нафтогазу” про перегляд юридичних винятків для “Північного потоку-1”. У своїй відповіді німецький регулятор зазначає, що наразі не класифікує наш запит як офіційний, тобто адміністративний акт. З іншого боку це означає, що наші компанії можуть надіслати новий запит на повторну оцінку на більш пізньому етапі, не перешкоджаючи попередньому рішенню BNetzA. Німецькому уряду треба певна ступінь зрілості для складних рішень. Нагадаю, що ще шість місяців тому Німеччина навіть не була готова обговорювати постачання озброєння до України та, наприклад, змінювати позицію щодо закриття власних АЕС. Однак зараз озброєння активно постачається, а АЕС вже не планують закривати. Тому потрібен час. А після того цирку, який учинив “Газпром” із турбінами, що були на ремонті у Канаді, я впевнений, що позиція уряду Німеччини щодо “Газпрому” сильно зміниться.

- Чи допомагає ОГТСУ “Нафтогазу” при складанні позову проти “Газпрому” щодо неповної оплати за контрактними зобов’язаннями?

— Оператор ГТС України та “Нафтогаз” є партнерами у відстоюванні всіх міжнародних інтересів України та підготовці цього позову з урахуванням обмежень чинного законодавства та відповідно до транзитної угоди. Перепрошую, деталі арбітражу — конфіденційна інформація. У нас можуть бути різні думки та погляди всередині країни про особливості нашого ринку газу, але у міжнародних справах ми консолідуємо зусилля.

- Прокоментуйте чутки і підкилимну боротьбу щодо вашого звільнення. І взагалі про корпоративне управління в ОГТСУ.

— Реформа корпоративного управління на підприємствах державного сектору економіки — одна з ключових реформ за останні роки, яку активно підтримували західні партнери України. Вона мала на меті захистити менеджмент компаній від політичного тиску або впливу, зменшити корупційні ризики та забезпечити ефективне управління держпідприємствами.

Ще у 2020 році Світовий банк та Європейська Комісія запропонували удосконалити корпоративне управління Оператора ГТС шляхом створення незалежної наглядової ради в самому операторі — за аналогією до “Укренерго”. На жаль, цей процес затягнувся, і тільки зараз Міненерго та Мінекономіки активно займаються завершенням цієї реформи. Це питання опрацьовується в межах робочої групи на майданчику, створеному НКРЕКП. До процесу залучені МГУ, Міненерго, Регулятор, Європейське енергетичне співтовариство та Світовий банк, який надавав раніше свої рекомендації щодо корпреформи в компанії. Поточна модель обговорюваної корпоративної реформи передбачає передачу 100% корпоративних прав ОГТСУ у Міненерго, а також створення наглядової Ради та правління в операторі. Попри окремі нюанси щодо імплементації змін всі сторони досягають порозуміння щодо ключових кроків та їх необхідності. Сьогодні “Оператор ГТС України” — це компанія, якою керують через “прокладку” у вигляді “МГУ”, яка сама по собі не створює додаткової вартості, а тільки гальмує багато процесів. Таких компаній немає в інших операторів. І з тим, що у розрізі сьогоднішніх задач поточна система управління компанії недоцільна, погоджуються всі сторони. Тому принципових розбіжностей з цього приводу немає. Навіть діюча наглядова рада “МГУ” з цим погодилася.

Щодо мого можливого звільнення. Для мене не секрет, що це питання активно обговорюється в пресі. Хтось розкручує цю тему. На мій погляд, без переходу на особистості, певні розбіжності між частиною наглядової ради “МГУ” і керівництвом “Оператора ГТС України” неминучі через недосконалість поточної моделі управління. Крім того, деякі члени наглядової ради намагаються втручатися в операційну діяльність компанії і не зовсім розуміють завдання наглядової ради. І я сподіваюся, що корпоративна реформа це змінить.

Світовий банк, Європейська Комісія та Секретаріат Енергетичного Співтовариства однозначно підтримали цю реформу. Атаки на мене та спроби терміново звільнити мене значно посилилися після мого листа до прем’єр-міністра України з критикою існуючої моделі управління і пропозиціями перевести ОГТСУ під управління Міненерго та створити наглядову раду і правління безпосередньо в ОГТСУ, а “МГУ” ліквідувати.

Сьогодні головне — забезпечити проходження опалювального сезону, який наразі є рівнянням з багатьма невідомими та обіцяє стати найскладнішим в історії України: вистачить газу чи ні; буде транзит чи ні; що буде з критичною інфраструктурою, враховуючи фактор війни, тощо. Це повинно бути ключовою точкою докладання зусиль всієї управлінської вертикалі.

- Можливо, НС вважає, що ви не виконуєте якісь поставлені перед вами завдання?

— Беззаперечно, наглядова рада має право звільнити керівника компанії, якщо він не працює ефективно та не досягає поставлених цілей. Цілі, які мені встановила наглядова рада у 2021 році, я досягнув на 97%. А на 2022 рік їх мені ще не встановили, хоча вже вересень.

Я очолюю ОГТСУ вже понад три роки — з травня 2019 року, і я пишаюся результатами роботи нашої команди. Ми досягли рекордних показників виконання виробничих програм, опрацювали та запустили програму модернізації та оптимізації ГТС, вперше за понад 10 років проводимо внутрішньотрубне обстеження газогонів, платимо податки державі і є одним з найбільших донорів держбюджету. Ми налагодили ефективну співпрацю з міжнародними партнерами та організаціями, операторами ГТС та компаніями галузі, політиками та урядовцями інших країн. Сьогодні нашу позицію чують, нам довіряють, нам допомагають, що зараз — під час війни — є дуже важливим.

У будь-якому разі я вважаю, що для призначення керівника такої важливої компанії треба провести публічний, прозорий та конкурентний конкурс, щоб обрати найкращого кандидата. Я повністю підтримую позицію, згідно з якою спочатку слід створити наглядову раду в ОГТСУ, а вже ця нова незалежна наглядова рада повинна обрати членів правління оператора за результатами прозорого конкурсу. Я із честю братиму в ньому участь. 

Олексій ЄГОРОВ